Рішення

від 18.09.2020 по справі 400/4210/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 р. № 400/4210/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, вул. Мельнична, 105 - А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивованої відмови в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за заявою позивача від 27.06.2019; зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивовану відмову в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за заявою позивача від 27.06.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач отримав його заяву від 27.06.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою із графічними матеріалами 02.07.2019, але не надав ані дозволу на розроблення проекту землеустрою, ані мотивованої відмови за цією заявою. Позивач вважає, що вказана бездіяльність відповідача є протиправною.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на рішення від 10.09.2019 № 237, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач посилається на перебування бажаної позивачем земельної ділянки в оренді у Громадського об`єднання по випасу худоби Степове , якому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що право оренди Громадського об`єднання по випасу худоби Степове не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а рішення від 10.09.2019 № 237 є протиправним та немотивованим.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

17.05.2019 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове). До клопотання додавалися графічні матеріали розміщення земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213 (а. с. 7-8).

Листом від 05.06.2019 № 559 відповідач повідомив, що розглянув подану заяву та встановив, що до заяви позивача та інших заявників додані графічні матеріали однієї земельної ділянки. З метою уникнення порушення прав позивача та інших заявників при наданні дозволу на розробку документації із землеустрою позивачу та іншим заявникам запропоновано визначити бажане місце розташування земельної ділянки на графічному матеріалі, після чого повторно звернутись до відповідача (а. с. 9).

27.06.2019, виконавши вимоги відповідача та зазначивши на земельній ділянці площею 41,97 га бажану земельну ділянку площею 2 га, позивач повторно звернувся з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове). До клопотання додавалися відповідні графічні матеріали (а. с. 10-11).

Заява від 27.06.2019 направлена на адресу відповідача поштою 29.06.2019 та отримана ним 02.07.2019, що підтверджується інформацією з офіційного вебсайту ПАТ Укрпошта (а. с. 12-13).

10.09.2019 відповідач прийняв рішення № 237 Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (а. с. 44), яким відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене заявником в графічних матеріалах, не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2 ,6 Закону України Про землеустрій , в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту б частини першої статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частинами першою-третьою статті 116 Земельного кодексу України громадяни … набувають права власності … земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами … здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в частини третьої статті 116 Земельного кодексу України).

У статті 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З огляду на це позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначений у статті 118 Земельного кодексу України. Відповідно до положень частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для … ведення особистого селянського господарства … у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У цій самій частині статті 118 Земельного кодексу України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносено до виключної компетенції пленарних засідань сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини першої статті 59 вказаного Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Суд установив, що за результатами розгляду заяви позивача відповідач 10.09.2019 прийняв рішення № 237, яким відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з посиланням на невідповідність бажаного місця розташування земельної ділянки призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України Про землеустрій в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань.

Зазначене формулювання є розмитим, неконкретним, а відтак не відповідає положенням частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Суд не приймає посилання відповідача на обставину перебування спірної земельної ділянки у користуванні Громадського об`єднання по випасу худоби Степове на підставі договору оренди від 02.01.2019, оскільки у рішенні від 10.09.2019 № 237 відсутні жодні посилання на цю обставину. Крім того, у матеріалах справи міститься Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.12.2019 № 195346249 (а. с. 29-30), у якій відсутні відомості про реєстрацію зазначеного вище права оренди.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про немотивованість та протиправність рішення відповідача від 10.09.2019 № 237, у зв`язку з чим суд, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати це рішення.

Крім того, суд вважає, що шляхом неприйняття мотивованого рішення за результатами розгляду заяви позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність, тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача прийняти мотивоване рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 768,40 грн., сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою за квитанцією від 22.11.2019 № 0.0.1532507531.1, який належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Заяв про відшкодування інших судових витрат, як і доказів їх понесення, позивач суду не подавав.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (вул. Мельнична, 105 - А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 04376722) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області від 10.09.2019 № 237 Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства .

3. Визнати протиправною бездіяльність Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивованої відмови в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за заявою ОСОБА_1 від 27.06.2019.

4. Зобов`язати Новополтавську сільську раду Новобузького району Миколаївської області (вул. Мельнична, 105А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 04376722) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивовану відмову в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за заявою ОСОБА_1 від 27.06.2019.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (вул. Мельнична, 105 - А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 04376722) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна