Рішення

від 18.09.2020 по справі 420/3523/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3523/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

при секретарі: Сердюк І.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (в порядку самопредставництва)

відповідач: Мороз А.А. (представник за ордером)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 вересня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» , в якій позивач просить:

застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» , ЄДРПОУ: 20988108, юридична адреса: 67844, Одеська область, Овідіопольський район, село Кароліно-Бугаз, вулиця Приморська, 186,

- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» , за адресою: 67844, Одеська область, Овідіопольський район, село Кароліно-Бугаз, вулиця Приморська, 186,

- у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 22 від 24.01.2020, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №22 від 24.01.2020р. за номерами: 1-12.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведення планової перевірки об`єкта відповідача встановлено порушення, які зафіксовано в акті перевірки №22 від 24.01.2020р. При цьому зазначено, що порушення, відображені у пунктах 1-4, 6-14, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливість їх ефективної ліквідації та рятування людей. Будь-яких скарг під час проведення планового заходу чи заперечень на акт №22 від 24.01.2020р., який вручено директору Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» , не надходило. Позивач зазначив, що подальша робота Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» з виявленими під час перевірки порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, а не усунення виявлених під час перевірки порушень впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки вливає на забезпечення безпеки експлуатації об`єкта, безпеки людей та відвідувачів відповідно з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захист від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації тощо.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов від 19.08.2020р. (вх. № ЕП/12720/20), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що Комунальний заклад «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» , усвідомлюючи потенційну небезпеку від виявлених порушень та усю важливість і відповідальність за життя та здоров`я дітей і працівників школи одразу після виникнення порушень розпочато масштабну роботу з їх ліквідації та вжито усіх можливих та належних заходів для припинення порушень. Однак, Комунальний заклад «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» не є власником майна та не отримує прибутків від власної діяльності, а фінансується з обласного бюджету, що уповільнює процес усунення виявлених порушень. Відповідач, незважаючи на недостатність фінансування, карантинні обмеження та кризу у країні намагається усіма можливими способами усунути порушення, зазначені в акті №22 від 24.01.2020р. Крім того, на думку відповідача, позивач під час проведення перевірки порушив вимоги чинного законодавства під час проведення перевірки, а звернення з цим позовом є передчасним та таким, що не відповідає публічним інтересам, і може порушити право дітей на отримання освіти.

26.08.2020р. (вх. № ЕП/13076/20) від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 03. 0 6.2020 р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання на 02.07.2020 р.

Ухвалою суду від 02.07.2020 р. призначено проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання ; призначено підготовче засідання по справі на 16.07.2020 р.

Ухвалою суду від 16.07.2020 р., яка занесена до протоколу засідання, відкладено підготовче засідання на 19.08.2020р.

Ухвалою суду від 19.08.2020р. у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання відмовлено; підготовче провадження у справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.09.2020 р.

Ухвалою суду від 16.09.2020 р., яка занесена до протоколу засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У відкритому судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Кодексу цивільного захисту України, на виконання наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області № 420 від 11.12.2019 р. Про проведення позапланових перевірок , посвідчення на проведення перевірки №17 від 20.01.2020р., у період з 23.01.2020 р. по 24.01.2020 р. посадовими особами Овідіопольського РС ГУ ДСНС України в Одеській області проведено позапланову перевірку Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» за адресою: 67833, Одеська область, Овідіопольський район, село Кароліно-Бугаз, вулиця Приморська, 1862, щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт №22 від 24.01.2020р. (а.с. 11-19), яким зафіксовано порушення приписів Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 05.03.2015р. за №252/26697 (далі - ППБУ) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної безпеки, зокрема:

1) п.15 розділу ІІ - порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання і перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму на об`єкті не відповідає ПКМУ № 444;

2) п.16 розділу ІІ ППБУ -посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ № 444;

3) п.2.31, п.2.32 гл. 2 розд. ІІІ ППБУ - сходові клітки, внутрішні сходи, коридори, проходи, виходи та інші шляхи евакуації не обладнані евакуаційним освітленням із світловими покажчиками вихід у відповідності до вимог ДБН в.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , ДБН В.2.5-23-2010 Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення та Правил улаштування електроустановок;

4) п. 1 розділу V ППБУ - будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту та оповіщення відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

5) пп.10 п. 2.1 розділу V ППБУ - біля пожежного водоймища не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский з застосуванням світло відбивного покриття) з нанесеним на нього літерного індексу ПВ, цифровим значенням запасу води у кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть встановлюватися на майданчику біля водойми;

6) пп.1 п. 2.1 розділу V ППБУ - пожежні кран-комплекти знаходяться у непрацюючому стані (внутрішній протипожежний водогін не працює);

7) п.1.3 розділу ІV ППБУ - черговий персонал не забезпечений фільтрувальними пристроями для саморятування під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість дітей та для обслуговуючого персоналу;

8) п.1.21 розділу V ППБУ - будівлі не забезпечені установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

9) п. 2.16 гл. 2 розділу ІІІ ППБУ - на вікнах їдальні встановлено глухі грати;

10) п. 1.6 розділу ІV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в розгалужувальних коробках виконано вскрутку . Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів;

11) п. 1.20 гл.1 розділу ІV ППБУ - не проведено заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

12) п. 3.6 гл. 3 розділу V ППБУ - приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності;

13) п. 3 Порядку ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки, ПКМУ № 956 - не проведено ідентифікації об`єкту підвищеної небезпеки (газової котельні).

Акт перевірки №22 від 24.01.2020р. вручено директору Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» Веріс А.В. 24.01.2020 р., про що свідчить особистий підпис останньої (а.с. 19).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні спору суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України № 877-V від 05.04.2007 р. «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно абзацу 1 ч. 5 ст.4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

За приписами ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України №20/2013 від 16 січня 2013 року Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій , Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Крім цього, у відповідності до п.3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16 грудня 2015 року, основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Враховуючи зазначене, Головне управління ДСНС України в Одеській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до п.43 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з п. 26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Таким чином, в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб`єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов`язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області було проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» . За результатом проведеної перевірки виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на ті обставини, що ним на теперішній час вжито усіх можливих заходів для усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної безпеки, техногенної безпеки, цивільного захисту у дошкільному навчальному закладі, оскільки такі твердження не підтверджено належними та допустимими доказами. Факт усунення порушень має підтверджуватися відповідним актом, складеним уповноваженим органом контролюючого органу.

Положеннями абз. 1 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів може бути подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Отже, керівництво відповідача повинно після усунення всіх порушень звернутись до позивача з клопотанням про проведення повторної перевірки для підтвердження факту виконання усіх приписів щодо додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Абзацом 3 ч.1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів також може бути перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Так, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими доказами усунення порушень у сфері пожежної і техногенної безпеки є виключно матеріали проведених органом управління в порядку Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України, позапланових заходів нагляду (контролю).

Вирішуючи спір, суд враховує, що виявлені під час планового заходу порушення, зазначені у пунктах 1-12 Акту №22 від 24.01.2020р., є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована, не надано доказів усунення виявлених порушень. При цьому метою адміністративного позову є превентивна міра, усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

При цьому, суд зазначає, що надані представником відповідача на підтвердження здійснення організаційно-практичних заходів щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, виявлених поза плановою перевіркою та досліджені судом докази не спростовують факт того, що порушення, виявлені за результатами проведення вищезазначеної перевірки, які створюють реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем не усунуто у повному обсязі.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, зокрема визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров`я умовами праці.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей.

Крім того, дії відповідача щодо усунення порушень, зазначених в акті № 141 від 19.12.2019р., з урахуванням положень ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що право кожного на життя охороняється законом та обов`язок захищати право на життя за ст. 2 цієї Конвенції визначається у поєднанні із загальним обов`язком держави за ст. 1 Конвенції, яка визначає гарантування кожному, хто перебуває під юрисдикцією, права і свободи, визначені в Конвенції, суд вважає, що дії відповідача не є пропорційними відносно шкоди, яка може настати в майбутньому для осіб, які працюють у зазначеному закладі та дітей, та відносно мети з охорони здоров`я та життя громадян. При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що наведені суду доводи відповідача, які за наміром покликані забезпечити експлуатацію Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» не дають можливості суду дійти висновку відносно того, що існуюча загроза життю та здоров`ю людей може бути усунута в інший спосіб, ніж ліквідація передумов цих шкідливих наслідків шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у спосіб, який просить позивач до повного усунення виявлених під час перевірки недоліків.

З огляду на викладене, суд враховує приписи ст. 3 Конституції України, яка визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і вважає що позовні вимоги позивача щодо застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є законними, обґрунтованими та відповідають легітимній меті, а отже, підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги наявність загрози життю та/або здоров`ю людей, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, суд вважає за необхідне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» .

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 6; код ЄДРПОУ 38643633) до Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів» (67844, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 186; код ЄДРПОУ 20988108) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» , ЄДРПОУ: 20988108, юридична адреса: 67844, Одеська область, Овідіопольський район, село Кароліно-Бугаз, вулиця Приморська, 186,

- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» , за адресою: 67844, Одеська область, Овідіопольський район, село Кароліно-Бугаз, вулиця Приморська, 186;

- у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель Комунального закладу «Кароліно-Бугазька загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 22 від 24.01.2020, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №22 від 24.01.2020 за номерами: 1-12.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.09.2020р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.