Рішення

від 18.09.2020 по справі 420/4038/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року м. Одеса справа № 420/4038/20

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Чапаєве до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправним та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Фермерського господарства Чапаєве (далі - ФГ Чапаєве ) до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №191310 Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 16.03.2020 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою суду від 19.05.2020 року позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 22.07.2020 року залучено до участі по справі в якості співвідповідача Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та розпочато розгляд справи спочатку.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що 27.03.2020 року на адресу фермерського господарства надійшла копія постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №191310 від 16.06.2020 року, яка винесена на підставі Акту №193177 від 13.10.2019 року.

Проте, позивач з вищенаведеною постановою не погоджується вказуючи на те, що розгляд справи про порушення був здійснений відповідачем без повідомлення належним чином позивача про час і місце розгляду вказаної справи. Позивачем не отримувалось відповідного рекомендованого листа із повідомленням, а справа про порушення була розглянута за відсутності уповноваженої особи Фермерського господарства Чапаєве .

Також представник позивача вказав не те, що жодних порушень за які можливо його привести до відповідальністю у вигляді винесення оскаржуваної постанови ним не вчинялись, що підтверджується відповідними документами, зокрема товаро-транспортною накладною, свідоцтвом на транспортний засіб та причеп.

Представник відповідачів, надав до суду відзиви аналогічні за змістом на адміністративний позов, мотивуючи такі тим, що позивач зазначає, відомості стосовно обставин при яких було встановлено порушення, які жодним чином не стосуються підстав прийняття постанови №191310 Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області від 16.03.2020 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Представником відповідачів зазначено, що перевірявся інший транспортний засіб, згідно якого встановлено порушення законодавства при наданні послуг перевезення вантажу, а саме перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Також представником відповідачів зазначено, що фактом перевищення встановлених законодавством вагових норм, стала товарно-транспортна накладна №381194 від 29.01.2020 року, відповідно до якої маса брутто склала 44, 970 т., при нормативно допустимій вазі в розмірі 40 т.

Між іншим представником відповідачів вказано на технічну помилку, яку вчинено працівником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, а саме при написанні Постанови №191310 від 16.03.2020 року, вказано, що така винесена на підставі акту №193177, хоча підставою фактично є Акт №183838.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, відзиви відповідачів, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Фермерське господарство Чапаєве зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.04.2015 року за №1 533 102 0000 000587 (а.с.7-8).

Як встановлено судом позивач згідно товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) №0154 від 12.10.2019 року (а.с.35-36) (маса брутто транспортного засобу з вантажем у пункті навантаження 44,42т.) здійснював автомобільне перевезення сільськогосподарської продукції (кукурудзи) за допомогою автомобіля РЕНО державний номер НОМЕР_1 та напівпричепа державний номер НОМЕР_2 (а.с.37-38). Перевезення вантажу здійснювалось з с. Почуйки, Житомирської області до м. Южне, Одеської області і маршрут частково проходив по автошляху М-05 Київ-Одеса.

Водночас, як зазначено позивачем у позові 13.10.2019 року посадовими особами відповідача на автошляху а/д М-05, Київ-Одеса, 450км+500 здійснено габаритно-ваговий контроль вищевказаних транспортних засобів позивача, проте жодних актів перевірки не складалось та не надавалось уповноваженим особам позивача.

Надалі, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 27.03.2020 року на адресу позивача надійшла копія постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №191310 від 16.03.2020 року, складена В.о. начальника Управління Укртрнасбезпеки в Одеській області. Згідно змісту цієї постанови, 13.10.2019 року ФГ Чапаєве допущено а/д М-05, Київ-Одеса, 450км+500, (Підстава: Акт від 13.10.2019 року №193177) відповідальність за яке передбачена ч.1, абз.15 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , та постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн. (а.с.27, 30-31).

При цьому, як вказують відповідачі у відзивах на адміністративний позов працівником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, було допущено технічну описку, а саме при написанні Постанови №191310 від 16.03.2020 року, вказано, що така винесена на підставі акту №193177, хоча підставою фактично є Акт №183838.

Так, судом встановлено, що на підставі направлення на рейдову перевірку від 27.01.2020 року №003513, Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вирішено провести перевірку перевізників та засобів всіх форм власності, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

У ході рейдової перевірки, працівниками Укртрансінспекції зупинено транспортний засіб марки DAF модель XF 95/430, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , завдяки чому виявлено порушення законодавства при наданні послуг з перевезення вантажу, а саме перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

З матеріалів справи вбачається, що фактом перевищення встановлених законодавством вагових норм, стала ТТН №381194 від 29.01.2020 року. При цьому згідно зазначеної ТТН видно, що автомобільним перевізником є ТОВ Одеська Торгова Компанія .

Проте, як встановлено судом на підставі вищенаведеного, працівниками Укртрансінспекції складено Довідку №035645 про результати здійснення габаритно-вагового контролю за місцем розташування Н-11 Дніпро-Миколаїв; водій транспортного засобу ОСОБА_1 ; автомобіль марки DAF; модель XF 95.430; реєстраційний номер НОМЕР_3 .

В подальшому на підставі вищенаведеної Довідки №035645, Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області винесено Акт №0011847 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.01.2020 року.

Судом встановлено, що у зв`язку з встановленим фактом порушення нормативних вагових параметрів позивачем, відповідачем складено Акт №183838 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.01.2020 року, в якому зазначено місцем перевірки а/д М-11 Дніпро-Миколаїв; дата і час перевірки 29.01.2020 року 13:25; проведено перевірку транспортного засобу DAF; модель XF 95.430; реєстраційний номер НОМЕР_3 , причепу KRONE SDP27 реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належать ФГ Чапаєве та згідно якого перевищення склало більш ніж 12% від загальної допустимої ваги.

В наступному як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи відповідачем направлено на адресу ТОВ Одеська Торгова Компанія запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якого запрошено останнього прибути 16.03.2020 року до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автотранспорт та/або порушення кодексу України про адміністративні правопорушення по акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автотранспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №183838 від 29.01.2020 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою №191310 Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області від 16.03.2020 року позивач звернувся з відповідною скаргою до Державної служби України з безпеки на транспорті (а.с.32-34)

Однак Державною службою України з Безпеки на транспорті листом від 14.04.2020 року №3411/03/15-20, який направлено на адреса позивача, залишено скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін (а.с.28-29).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Законом України Про дорожній рух від 30.06.1993 року № 3353-XII (далі - Закон №3353-XII), Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок 1567).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пп. 1 п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2006 №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Згідно з пунктом 14 Порядку 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

Відповідно до пункту 21 Порядку 1567 У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 29 Закону №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно статті 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та методика розрахунку плати за такий проїзд, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (пп. 3 п. 2 Порядку №189).

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п.4-5 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №305, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Аналізуючи вищенаведені норми, можливо дійти висновку, що у разі якщо автомобільне перевезення здійснюється із допомогою напівпричепа-контейнеровоза (про що повинно бути вказано у Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу) загальна фактична маса не повинна перевищувати 44,880 тон (44 т контейнеровоз * 2%).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивач згідно товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) №0154 від 12.10.2019 року (а.с.35-36) (маса брутто транспортного засобу з вантажем у пункті навантаження 44,42т.) здійснював автомобільне перевезення сільськогосподарської продукції (кукурудзи) за допомогою автомобіля РЕНО державний номер НОМЕР_1 та напівпричепа державний номер НОМЕР_2 (а.с.37-38).

Перевезення вантажу здійснювалось з с. Почуйки, Житомирської області до м. Южне, Одеської області і маршрут частково проходив по автошляху М-05 Київ-Одеса.

Разом з тим в матеріалах справи наявне Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 - напівпричіп є контейнеровозом, а тому згідно вищенаведених норм законодавства, його загальна фактична маса може складати до 44,88 тонн.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач під час перевезення вантажу по маршруту а/д М-05 Київ-Одеса порушення щодо перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм не вчиняв.

Відповідно до п. 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Так, як встановлювало судом, відповідачі вказують на те, що працівником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, було допущено технічну описку, а саме при написанні Постанови №191310 від 16.03.2020 року, вказано, що така винесена на підставі акту №193177, хоча підставою фактично є Акт №183838.

Суд зазначає, що відповідачем жодних доказів щодо належного повідомлення ФГ Чапаєве про час і місце розгляду справи про порушення, а саме розписки чи рекомендованого повідомлення про вручення до суду не надано.

При цьому, відповідачем надано до суду запрошення, яке направлялось згідно Акту №183838 від 29.01.2020 року, проте таке направлялось на адресу ТОВ Одеська торгова компанія , який в свою чергу не має відношення до позивача, а доказів зворотного відповідачами також не надавалось.

Також суд враховує й той факт, що в оскаржуваній постанові йдеться не лише про те, що така винесена на підставі Акту №193177 (який як вказує представник відповідачів вказано через помилку працівника), також у вказаній постанові №191310 від 16.03.2020 року у розділі порушення законодавства про автомобільний транспорт містяться і інші розбіжності, зокрема зазначено, що 13.10.2019 року ФГ Чапаєве допущено а/д М-05, Київ-Одеса, 450км+500 , в той час як з Акту №183838 (який як вказує представник відповідачів є саме тим актом з підстав якого прийнято оскаржувану постанову) вбачається, що порушення про автомобільний транспорт, яке в ньому встановлено вчинено іншою датою, а саме 29.01.2020 року, а також в іншому місці - на а/д Н-11 Дніпро-Миколаїв, такі ж розбіжності з оскаржуваною постановою вбачаються згідно наданих відповідачами документів, зокрема відповідно до розрахунку від 29.01.2020 року, Акту №0011847 від 29.01.2020 року, Довідки №035645 від 29.01.2020.

Водночас, як вбачається з Акту №183838 від 29.01.2020 року та з наданих пояснень у відзиві на позов представником відповідачів, фактом перевищення встановлених законодавством вагових норм, стала товарно-транспортна накладна №381194 від 29.01.2020 року, з цього приводу суд звертає увагу на таке.

Відповідно до положень статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарські штрафи.

Судом встановлено, що згідно Акту №183838 від 29.01.2020 року, Акту №0011847 від 29.01.2020 року, Довідки №035645 від 29.01.2020 року та Товарно-транспортної накладної №381194 від 29.01.2020 року Фермерське господарство Чапаєве є власником транспортних засобів (тягача та напівпричепу), відносно яких згідно вказаних документів здійснено перевірки, проте перевізником виступало ТОВ Одеська торгова компанія .

Таким чином з урахуванням наведеного суд вказує на безпідставне та необґрунтоване винесення постанови №191310 від 16.03.2020 року стосовно ФГ Чапаєве як на власника транспортних засобів вказаних у Акті 183838 від 29.01.2020 року.

Підсумовуючи вищенаведене та з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку про не обґрунтованість постанови №191310 від 16.03.2020 року прийнятою Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, а тому така є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови Москаль проти Польщі ).

Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (див. рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ).

Крім того, Європейський Суд у своєму рішенні у справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позову додано платіжне доручення №645 від 07.05.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн. (а.с.6).

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог Фермерського господарства Чапаєве , суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2102,00 грн. сплаченого за платіжним дорученням №645 від 07.05.2020 року з Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства Чапаєве (67113, Одеська область, Великомихайлівський р-н., с. Воробіївка, вул. Механізаторів, код ЄДРПОУ 39776169) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845), Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Успенська 4) про визнання протиправним та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Постанову №191310 Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 16.03.2020 року про застосування до Фермерського господарства Чапаєве адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Фермерського господарства Чапаєве витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. сплачені за платіжним дорученням №645 від 07.05.2020 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.