Рішення

від 18.09.2020 по справі 480/4940/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 р. справа №480/4940/20

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання протиправним та скасувати рішення від 13.05.2020 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області та зобов`язати Межиріцьку сільську раду Лебединського району Сумської області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуваним рішенням відповідач відмовив їй у наданні дозволу, оскільки бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах включає в себе приватизовані земельні ділянки громадян та тому, що по с. Межиріч не зроблений генеральний план села згідно з ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 39 Земельного кодексу України. Проте така підстава відмови не передбачена нормами Земельного кодексу України.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що рішенням Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області від 13.05.2020 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах включає в себе приватизовані земельні ділянки громадян, а також по с. Межиріч не зроблений генеральний план села згідно з ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 39 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 17.09.2020 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 23.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах населеного пункту с. Межиріч Лебединського району (а.с.8).

Рішенням Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області від 13.05.2020 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Підставою відмови стало те, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах включає в себе приватизовані земельні ділянки громадян та тому, що по с. Межиріч не зроблений генеральний план села згідно з ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 39 Земельного кодексу України (а.с.10).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні» .

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що звернувшись до відповідача, позивачка просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, яка розташована в межах с. Межиріч Лебединського району Сумської області, для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області від 13.05.2020 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах включає в себе приватизовані земельні ділянки громадян та тому, що по с. Межиріч не зроблений генеральний план села згідно з ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 39 Земельного кодексу України (а.с.10).

Суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки відповідачем не надано суду доказів, в якій саме частині бажана для позивача земельна ділянка накладається на земельну ділянку, яка приватизована громадянами.

Таким чином, відповідачем, при розгляді заяви позивача, не надана оцінка вищевказаним обставинам на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України.

Суд враховує, що відповідно до висновків постанови Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №463/3375/15-а отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду).

Тому заява позивача підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області від 13.05.2020 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Зважаючи на те, що Межиріцькою сільською радою Лебединського району Сумської області було прийнято рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, за результатами її розгляду прийняти рішення з урахуванням вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області від 13.05.2020, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Зобов`язати Межиріцьку сільську раду Лебединського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04389609) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, за результатами її розгляду прийняти рішення з урахуванням вимог діючого законодавства.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04389609) суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар