Рішення

від 10.09.2020 по справі 320/3564/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м. Київ № 320/3564/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Регіональний охоронний союз доГоловного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, Представники сторін:

Позивача: Мацелюх В.А.;

Відповідача: Мунтян М.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Регіональний охоронний союз звернулось до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за № КВ1832/1322/АВ/ТД/ФС-694 від 13.12.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 10.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що доводи Держпраці про використання ПП Регіональний охоронний союз найманої праці 50 працівників, які не оформлені належним чином, є помилковими, внаслідок чого застосування штрафу є неправомірним.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись при цьому на те, що під час проведення інспекційного відвідування встановлено фактичний допуск 50 працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), внаслідок чого застосування до позивача штрафу на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України є цілком обґрунтованим, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2019 року відповідачем, на підставі акта інспекційного відвідування №КВ1832/1322/АВ від 19.11.2019, винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу, а саме:

- КВ/1832/1322/АВ/ТД/ФС-694, якою до позивача на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України (фактичний допуск 50 працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту)) застосовано штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення в сумі 6 259 500 грн (50 * 4173) * 30).

Як вбачається з оскаржуваної постанови та письмового відзиву відповідача, передумовою застосування до позивача штрафних санкцій стали наступні обставини.

Так, відповідно до листа Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 18.10.2019 №51/3/1-5359, Головним управлінням СБУ за дорученням прокурора Київської місцевої прокуратури №6 в рамках кримінального провадження № 42019101060000291 від 19.09.2019 порушеного за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), здійснюються слідчі (розшукові) заходи з документування протиправної діяльності у сфері надання послуг охорони на об`єктах, що перебувають у віданні Київської міської державної адміністрації. Під час виконання слідчих заходів задокументовано факт порушення роботодавцями, в тому числі, ПП Регіональний охоронний союз (ЄДРПОУ 40868687) норм чинного законодавства, передбачених ст. 24 КзПП України.

З метою фіксації вказаного правопорушення, ГУ СБУ в зазначеному листі просить виділити спеціалістів Держпраці для здійснення інспекційного відвідування вказаних в листі адрес, разом із співробітниками ГУ СБ України у м. Києві та доведення санкціонованих обшуків та оглядів місць події в рамках кримінального провадження № 42019101060000291 від 19.09.2019 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до пп.5 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823, інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Як наслідок, 25.10.2019 за №5323 відповідачем видано Наказ про проведення інспекційного відвідування, в тому числі і позивача з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення в період з 29.10.2019 по 11.11.2019.

Інспектором праці на підставі наказу №5323 від 25.10.2019 і службового посвідчення № 1322 було проведено інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю, в тому числі не оформлення трудових відносин ПП Регіональний охоронний союз .

Під час перевірки, за результатами письмових пояснень 41 охоронця, прізвища ім`я та по батькові яких вказані в акті перевірки, посадовою особою Держпраці було встановлено обставини не оформлення трудових відносин вказаних осіб з позивачем.

Також в ході інспекційного відвідування 9 охоронців пояснили, що працюють на користь позивача офіційно, однак підтверджуючих документів надано не було.

При цьому, за змістом акту інспекційного відвідування, посадовою особою Держпраці у окремих опитаних охоронців були виявлені посвідчення ПП Регіональний охоронний союз .

В акті інспекційного відвідування відображено інформацію про те, що директором підприємства Регіональний охоронний союз ОСОБА_1 надано пояснення про те, що 28.02.2019 між ПП Регіональний охоронний союз та ТОВ Айтісофт Термінал (яке змінено на ТОВ Миринда Плюс , згідно Угоди про заміну сторони від 03.10.2019) укладений договір про співробітництво по охороні об`єктів КП Київтеплоенерго .

Однак, надані пояснення ОСОБА_1 були відхилені відповідачем з посиланням в акті перевірки на те, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Айтісофт Термінал відсутнє, а також відсутнє підприємство/товариство згідно коду ЄДРПОУ 42872407, який зазначено в договорах з охоронцями, наданих ПП Регіональний охоронний союз згідно договору про співробітництво по охороні об`єктів.

Враховуючи зазначені обставини, посадова особа Держпраці прийшла до висновку про наявність факту не оформлення трудових відносин між позивачем і 50 працівниками, наслідком чого стало винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Незгода позивача із вказаною постановою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзац другий частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України передбачає, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частина перша статті 21 Кодексу законів про працю України встановлює, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 статті 24 Кодексу законів про працю України визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі по тексту - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Таким чином, накладення штрафу на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України може мати місце зокрема за умови фактичного допуску підприємцем працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою територіального органу Держпраці акті та доведений належними доказами.

Стосовно виявлених в ході інспекційного відвідування порушень, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладених договорів між Приватним підприємством Регіональний охоронний союз та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) Київтеплоенерго про надання охоронних послуг, Позивачем був укладений договір про співробітництво від 28.02.2019р. з відокремленим підрозділом товариства з обмеженою відповідальністю Айтісофт Термінал (яке в подальшому було замінено на ТОВ МИРИНДА ПЛЮС , згідно Угоди про заміну сторони від 03.10.2019р.).

Вказаний договір про співробітництво від 28.02.2019, укладений із Відокремленим підрозділом ТОВ Айтісофт Термінал у вигляді належним чином засвідченої копії долучено позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п.1.1. Договору сторони визначили, що предметом їх спільної діяльності є співробітництво по наданню охоронних послуг, фізичної охорони об`єктів, в тому числі і КП Київтеплоенерго .

За змістом п.2.4 Договору ВП ТОВ Айтісофт Термінал зобов`язується: власними силами та за власний рахунок здійснити пошук необхідної кількості охоронників відповідної кваліфікації; укласти з охоронниками відповідні договори; направити охоронників на об`єкти, забезпечивши виконання ними вказівок та розпоряджень Позивача; здійснювати контроль по виконанню направленими охоронниками власних зобов`язань, згідно з укладеними договорами; здійснювати з охоронниками відповідні розрахунки , в обсягах та строках, які обумовлені в укладених між ВП ТОВ Айтісофт Термінал та охоронниками договорах.

Таким чином, з урахуванням вказаного договору, є можливим дійти висновку про те, що суть господарських взаємовідносин між позивачем і ВП ТОВ Айтісофт Термінал полягає в наданні останнім на користь позивача послуг з охорони визначених об`єктів власними і залученими силами.

При цьому, оформлення договірних правовідносин з охоронцями покладено саме на ВП ТОВ Айтісофт Термінал .

В підтвердження власної правової позиції позивачем отримано від ВП ТОВ Айтісофт Термінал та долучено до матеріалів справи копії договорів про виконання робіт, які укладені між ВП ТОВ Айтісофт Термінал і всіма без виключення 50 охоронцями, які ідентифіковані в акті перевірки та з яких вбачається, що фізичні особи-охоронці мали цивільно-правові відносини не з позивачем, з ВП ТОВ Айтісофт Термінал .

Зокрема, відповідно до вказаних договорів ВП ТОВ Айтісофт Термінал з фізичними особами-охоронцями, які є типовими, виконавець (фізична особа) за завданням замовника (ВП ТОВ Айтісофт Термінал ) здійснює роботи з виконання функцій по підтримці внутрішньо об`єктового та пропускного режиму на Об`єктах, визначених замовником; роботи з підтримання порядку на об`єктах визначених Замовником; замовник може доручити виконавцю виконання інших робіт, які обумовлюються сторонами, а замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі та в порядку, визначеному цим договором.

Виконавець зобов`язується виконувати роботи, зазначені в п.1 цього договору в повному обсязі, якісно, не порушуючи встановлених строків робіт.

Умови і тривалість виконаних робіт визначаються режимом роботи Об`єкта, на якому виконуються роботи по завданню замовника.

За виконання функцій (робіт), згідно п.1 цього договору замовник виплачує виконавцю винагороду в залежності від режиму роботи на об`єкті де здійснюються роботи.

Винагорода сплачується виконавцю шляхом перерахування коштів на наданий виконавцем картковий рахунок на підставі підписаного сторонами акту про виконання робіт по цьому договору. При цьому, замовник (ВП ТОВ Айтісофт Термінал ), як податковий агент, утримує та сплачує з винагороди Виконавця передбачені чинним законодавством України податки, збори та обов`язкові платежі.

Відтак, є можливим дійти висновку про те, що між позивачем і ідентифікованими в акті перевірки охоронцями відсутні, як трудові, так і цивільно-правові взаємовідносини.

Слід зазначити, що обов`язковою умовою, як трудових, так і цивільно-правових відносин є їх оплатність з боку роботодавця / замовника.

Як встановлено вище, оплата виконаних робіт охоронців покладена на ВП ТОВ Айтісофт Термінал , а не на позивача, а отже, в рамках спірних правовідносин відсутня обов`язкова ознака трудових / цивільно-правових відносин між позивачем і фізичними особами - охоронцями, така, як оплата.

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Айтісофт Термінал відсутнє, а також відсутнє підприємство/товариство згідно коду ЄДРПОУ 42872407, який зазначено в договорах з охоронцями, наданих ПП Регіональний охоронний союз згідно договору про співробітництво по охороні об`єктів, судом відхиляються, адже відповідно до інформації ЄДРПОУ по коду 42843947, який відповідає ТОВ Айтісофт , останній має відокремлений структурний підрозділ ТОВ Айтісофт Термінал за кодом 42872407.

При цьому, безкоштовний пошук інформації в ЄДР, яким користувався відповідач, технічно не надає можливості відшукати відокремлений підрозділ юридичної особи за кодом, чого посадовими особами контролюючого органу до уваги не прийнято.

В той же час, відповідач на власний розсуд не виявив бажання звернутись до будь-якого державного реєстратора з метою отримання інформації щодо ВП ТОВ Айтісофт Термінал , код 42872407.

Посилання відповідача в наданому відзиві на те, що вироком Печерського районного суду міста Києва від 18.12.2018 № 757/60668/19-к, ОСОБА_2 - директора ТОВ МИРИНДА ПЛЮС визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, судом відхиляються, адже питання правомірності діяльності ТОВ МИРИНДА ПЛЮС не є предметом дослідження в рамках даного адміністративного позову, натомість суд виходить з того, що відповідачем до матеріалів справи не наданого належних і допустимих доказів, які б могли підтвердити обставини, висвітлені в акті інспекційного відвідування щодо існування трудових відносин між позивачем і п`ятдесятьма охоронцями.

До того ж, цивільно-правові договори, які досліджені і описані вище, укладались фізичними особами-охоронцями не з ТОВ МИРИНДА ПЛЮС , а з ВП ТОВ Айтісофт Термінал , а отже, правомірність діяльності ОСОБА_2 , як посадової особи ТОВ МИРИНДА ПЛЮС не впливає на суть спірних правовідносин.

Стосовно посилань відповідача на письмові пояснення осіб, які ідентифіковані в акті перевірки, як працівники позивача, суд зазначає наступне.

Дійсно, під час розгляду справи в судовому засіданні 10.09.2020 представником відповідача надано для огляду, а судом за відсутності на те заперечень відповідача, долучено до матеріалів справи пакет документів, який містить в собі, як описані вище процесуальні документи щодо оформлення перевірки, так і письмові пояснення частини спірних фізичних осіб-охоронців, які ідентифіковані відповідачем, як працівники позивача.

Підпунктом 3 п.11 Порядку №823 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право: наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 (29 осіб), вказані особи повідомили, що працюють на ПП Регіональний охоронний центр неофіційно.

В той же час, ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 (13 осіб) повідомили в письмових поясненнях, що працюють на ПП Регіональний охоронний союз на підставі договору.

ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 (3 особи) від надання пояснень відмовились.

Інформації щодо відібрання пояснень у ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 (5 осіб) матеріали справи не містять взагалі.

Окружним адміністративним судом міста Києва відхиляються зазначені вище пояснення в частині перебування вказаних осіб в трудових відносинах з позивачем оскільки: 1) пояснення 29 осіб суперечать укладеним договорам таких осіб з ВП ТОВ Айтісофт Термінал , а зазначені договори, як встановлено вище, необґрунтовано були відхилені відповідачем під час проведення перевірки; 2) Порядком №823 не встановлено / не затверджено форми пояснень; 2) порядком №823 або будь-яким іншим нормативним документом з питань праці не визначено правового статусу таких пояснень, процедури їх відібрання, в процесі якої відповідним чином здійснюється встановлення особи, яка надає пояснення та здійснюється попередження такої особи за юридичну відповідальність у випадку подання недостовірних пояснень.

В той же час, пояснення не містять в собі ідентифікації особи за серією і номером паспорта або РНОКПП, що позбавляє суд процесуальної можливості чітко та однозначно ідентифікувати осіб, які складали пояснення з метою допиту їх в якості свідків.

При цьому, відповідачем не подавалось суду клопотань про виклик вказаних осіб в якості свідків.

Одночасно відповідач в судовому засіданні не зміг пояснити суду, яким чином здійснювалась ідентифікація осіб, від імені яких складені пояснення, за відсутності документа, що посвідчує особу.

За таких обставин суд відхиляє надані відповідачем пояснення, як належні докази повідомлених в них обставин.

Посилання відповідача на наявність у окремих осіб посвідчень ПП Регіональний охоронний союз судом відхиляються, як належний доказ перебування таких осіб в трудових відносинах з позивачем, оскільки посвідчення видавались позивачем фізичним особам з метою виконання первісного договору позивача з КП Київтеплоенерго та можливості виключно ідентифікації осіб під час надання послуг, в той час як фізичні особи направлялись на Об`єкти на підставі цивільно-правових договорів з ВП ТОВ Айтісофт Термінал .

До того ж, згідно наданих відповідачем письмових пояснень вказаних вище фізичних осіб-охоронців, всі без виключення фізичні особи отримували заробітну плату на картковий рахунок.

Слід відзначити, що форма пояснень не передбачає альтернативності вибору у особи, яка надає пояснення в частині юридичного статусу отриманих коштів (заробітна плата чи винагорода за ЦПД) - форма пояснень передбачає виключно отримання особою заробітної плати, а отже, суб`єктом владних повноважень в рамках самостійно створеної форми пояснень призумується в будь-якому випадку трудові відносини особи, яка надає пояснення, а отже процедуру отримання пояснень не можна вважати об`єктивною.

В той же час, відповідачем за наслідками отримання пояснень від фізичних осіб про отримання такими особами коштів на банківську картку не встановлено, хто саме та з яким призначенням перераховував кошти охоронцям, чи це був позивач чи ВП ТОВ Айтісофт Термінал .

Оскільки позивач наполягає на відсутності трудових відносин з фізичними особами, обов`язок доведення того, що кошти перераховувались фізичним особам саме позивачем, покладено на відповідача, проте відповідач такого обов`язку не виконав.

При цьому, відповідач не був позбавлений можливості звернутись до податкового органу з метою отримання розрахунку ф.1-ДФ по охоронцям, які були ідентифіковані посадовою особою Держпраці, як працівники позивача, однак доказів такого звернення відповідачем не надано.

Підсумовуючи викладене, суд приймає до уваги наступне.

Як вже зазначалось, статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 ( далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

В даному випадку правовим питанням у справі є, серед іншого, застосування п. 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Насамперед, суд звертає увагу на те, що штраф у розмірі 6 259 500 грн., який було застосовано до позивача, є суттєвим. Така санкція співмірна з покараннями за злочини. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кримінального кодексу України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідно до п. 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

Відповідно до п. 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.

В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи, за результатами чого винесено оскаржувану постанову.

Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином. За таких обставин, постанова про накладення штрафу є протиправною.

У зв`язку із відсутністю у справі належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем законодавства про працю, суд вважає висновки акта інспекційного відвідування помилковими, а накладення штрафу на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України протиправним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № КВ1832/1322/АВ/ТД/ФС-694 від 13.12.2019.

3.Стягнути на користь Приватного підприємства Регіональний охоронний союз за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області судовий збір в сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн 00 коп.

Приватне підприємство Регіональний охоронний союз (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 2, кв.124, код ЄДРПОУ 40868687).

Головне управління Держпраці у Київській області (04060, місто Київ, вулиця Вавілових, будинок 10, код ЄДРПОУ 39794214)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 18.09.2020.

Суддя П.О. Григорович