Рішення

від 18.08.2020 по справі 757/59882/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59882/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.,

справа № 757/59882/19-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Агентство соціально-політичних ініціатив (ТОВ ІА АСПІ )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Агентство соціально-політичних ініціатив про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача: ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ Інформаційне агентство Агентство соціально-політичних ініціатив про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 07 год. 05 хв. редакцією ТОВ Інформаційне агентство Агентство соціально-політичних ініціатив на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3 було опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана стаття містить недостовірну інформацію про позивача, а саме цитата Після публікації ASPI матеріалів про скандали, пов`язані з ОСОБА_6 , суддя на службовому бланку Київського районного суду Одеси направив до редакції лист, в якому погрожував журналістам судом . Розповсюджену відповідачем інформацію позивач вважає неправдивою, недостовірною та такою, що створює тиск на позивача, як на голову Київського районного суду м. Одеси, при цьому негативно впливає на честь і гідність позивача та ділову репутацію позивача як судді, а тому позивач просив суд:

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача, поширеною відповідачем на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту: Після публікації ASPI матеріалів про скандали, пов`язані з ОСОБА_6 , суддя на службовому бланку Київського районного суду Одеси направив до редакції лист, в якому погрожував журналістам судом .

- зобов`язати відповідача спростувати вказану недостовірну інформацію у спосіб, в який вона була поширена.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами позовного (загального) провадження та призначено підготовче засідання на 13.02.2020 року (а.с. 30).

10.12.2019 року від представника відповідача ОСОБА_7 надійшов відзив на позов (а.с. 33-46), відповідно до якого ТОВ Інформаційне агентство Агентство соціально-політичних ініціатив заперечує щодо задоволення позову, оскільки відповідачем ніколи не здійснювалося опублікування та/або поширення фактів, явищ та подій, котрі містили б в собі заклики до вчинення протиправних дій щодо суддівського корпусу та представників судової влади в Україні, відповідач жодного разу не закликав у текстових публікаціях про необхідність заявлення щодо ОСОБА_1 відводів у справах у зв`язку з його неетичністю та/або непрофесійністю, в опублікованих матеріалах не міститься інформації про конкретну судову справу Київського районного суду м. Одеси, котра перебуває в провадженні та на розгляді даного судді. Звертає увагу, що дійсно на електронну пошту відповідача надходять з Одеського регіону України повідомлення про наявність корупційних складових під час відправлення цивільних та кримінальних справ, проте дані факти не публікуються з метою здійснення вільного відправлення правосуддя від зовнішнього впливу. Крім того, зазначив, що листом відповідача від 10.11.2018 року позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про спростовування вказаної у позові інформації та вказано, що кожен опублікований матеріал та викладена в ньому інформація підтверджена або шляхом відповідного посилання на вже наявну опубліковану інформацію, або на інформацію, котра була оприлюднена (озвучена) самим позивачем ОСОБА_1 в період з 2018 року по 2019 рік безпосередньо під час засідань ВККС України, у складі комісії, яка проводила співбесіду з суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1, або на отримані документи від органів та відповідних суб`єктів тощо. Також зазначив, що позивач у справі є публічною особою, статус якої зріс, оскільки функціональні можливості збільшились у зв`язку з призначенням позивача на адміністративній посаді - голови Київського районного суду м. Одеси, а тому на нього поширюється Декларація про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи (далі - Декларація), а також рекомендацій, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Ухвалами суду від 13.02.2020 року, від 10.04.2020 року, від 21.05.2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Приморським районним судом м. Одеси задоволено, доручено проведення відеоконференції Приморському районному суду м. Одеси судового засідання, котре відбудеться 16.07.2020 року (а.с. 92, 100, 103).

Ухвалою суду від 16.07.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2020 року (а.с. 116).

У судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини та доводи, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на викладене у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. 3, 28).

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з ч. 1-3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Як вбачається зі змісту ч. 1-2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Статтею 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 р. за № 1 (далі - Постанова Пленуму) при розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Верховний Суд України у п. 18 Постанови Пленуму роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 07 год. 05 хв. на веб-сторінці ТОВ Інформаційне агентство Агентство соціально-політичних ініціатив (ІНФОРМАЦІЯ_3) було опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 і в якій, серед іншого, була поширена наступного змісту:

- Після публікації ASPI матеріалів про скандали, пов`язані з ОСОБА_6 , суддя на службовому бланку Київського районного суду Одеси направив до редакції лист, в якому погрожував журналістам судом .

Факт поширення зазначеної інформації в указаний спосіб саме відповідачем підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, які беруться судом до уваги як належні та допустимі (а.с. 22-28) та вказана обставина не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні ст. 10 Конвенції.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Отже, враховуючи висновок Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Тому, висловлювання наступного змісту: ...Після публікації ASPI матеріалів про скандали, пов`язані з ОСОБА_6 , суддя на службовому бланку Київського районного суду Одеси направив до редакції лист, в якому погрожував журналістам судом суд розцінює не як оціночні судження, а як фактичні твердження, оскільки вказану інформацію можливо перевірити на предмет їх відповідності дійсності.

Так, із заяви про спростування недостовірної інформації від 01.11.2018 року № 2960 на службовому бланку Київського районного суду Одеси за підписом Голови Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 вбачається, що останній звернувся до ТОВ Інформаційне агентство Агентство соціально-політичних ініціатив з вимогою до інформаційного порталу ТОВ ІА АСПІ спростувати недостовірну інформацію, а саме розмістити на веб-сайті та сторінці соціальної мережі Facebook інтернет-видання АСПІ протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї заяви інформацію, яка була поширена, а також зазначити, що заголовок інформація в статтях відносно судді ОСОБА_1 , голови Київського районного суду м. Одеси винаймає тітушок, здійснює погрози журналістам, не показав офіційно свої статки, ОСОБА_1 є корумпованим суддею, що він був призначений на посаду із грубим порушенням Закону України Про судоустрій та статус суддів , суддя ОСОБА_1 до ВККСУ подав оманливу інформацію, щодо власної громадської організації, судді ОСОБА_1 придбали будинок вартістю один мільйон доларів, дружина судді ОСОБА_1 - ОСОБА_9 є племінницею ОСОБА_10 , суддя ОСОБА_1 проживає у коштовному будинку є недостовірною та не відповідає дійсності. Односно позивач зазначив, що у випадку невиконання вимог цієї заяви, він буде вимушений звернутися до суду з позовом з метою захисту його порушених прав (а.с. 49-57).

Листом ТОВ Інформаційне агентство Агентство соціально-політичних ініціатив від 10.11.2018 року № 69.88/В голові Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні заяви про спростовування вказаної у позові інформації та вказано, що кожен опублікований матеріал та викладена в ньому інформація підтверджена або шляхом відповідного посилання на вже наявну опубліковану інформацію, або на інформацію, котра була оприлюднена (озвучена) самим позивачем ОСОБА_1 в період з 2018 року по 2019 рік безпосередньо під час засідань ВККС України, у складі комісії, яка проводила співбесіду з суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1, або на отримані документи від органів та відповідних суб`єктів тощо (а.с. 58-71).

Таким чином, суд доходить висновку, що поширена відповідачем на веб-сторінці ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) інформація в частині Після публікації ASPI матеріалів про скандали, пов`язані з ОСОБА_6 , суддя на службовому бланку Київського районного суду Одеси направив до редакції лист, в якому погрожував журналістам судом згідно з положеннями ст. 277 ЦК України є достовірною та спростуванню не підлягає, так які позивач у разі недобровільного спростування інформації попереджав відповідача про звернення до суду з відповідним позовом.

Також, слід зазначити, що відповідно до Правового висновку Верховного Суду України від 29.11.2017 року у справі № 3ц6-639цс17, у разі, якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен урахувати положення Декларації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції №1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість особистого життя.

Як вказано в Резолюції, публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політки, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Статтями 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12.02.2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів ради Європи, проголошено наступне: оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому, зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

При цьому, зі змісту рішень Європейського суду з прав людини у справах Де гаєс і Гійзельс проти Бельгії від 24.02.1997 року та Обершлік проти Австрії від 01.07.1997 року вбачається, що водночас, навіть тоді, коли якесь твердження прирівнюють до оціночного судження, пропорційність втручання може залежати від того, чи ґрунтується твердження, що є предметом спору, на достатніх фактичних підставах, бо навіть суб`єктивна оцінка, яка не має під собою жодної фактичної основи, може виявитися надмірною.

аким чином, враховуючи наведені положення законодавства, встановлені обставини справи, а також те, що інформація, поширена в публікації, яка була оприлюднена ТОВ Інформаційне агентство Агентство соціально-політичних ініціатив на веб-сторінці (ІНФОРМАЦІЯ_3), стосується періоду діяльності позивача на посаді судді та голови Київського районного суду м. Одеси, тобто періоду, коли позивач був та є на час розгляду справи публічною особою, і межа допустимої критики відносно особи останнього є значно більшою, ніж критика відносно пересічного громадянина, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 275, 277, 297, 299, 302 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Агентство соціально-політичних ініціатив про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Агентство соціально-політичних ініціатив (ТОВ ІА АСПІ ): 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 5, оф. 1/20, код ЄДРПОУ 41022015

Суддя О.В.Батрин