Постанова

від 16.09.2020 по справі 1.380.2019.006031

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006031 пров. № А/857/3171/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.006031 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвест-плюс до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Мричко Н.І. в м. Львові Львівської області 27.01.2020 року з гідно з протоколом судового засідання о 13:32 год., повний текст судового рішення складено 31.01.2020), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергоінвест-Плюс (надалі - ТОВ Енергоінвест-Плюс , Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії про відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 05.06.2019 № 1183561/40187178 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 24.10.2018 в ЄРПН;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати складену ТОВ Енергоінвест-Плюс податкову накладну № 3 від 24.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2019 № 1183561/40187178 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 24.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 24.10.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Енергоінвест-Плюс за датою її фактичної подачі для реєстрації.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач 1, який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року скасувати, в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У доводах апеляційної скарги посилається на те, що реєстрація податкової накладної поданої ТОВ Енергоінвест-Плюс була зупинена, оскільки така підпадала під дію підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, одночасно запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вважає, що у ГУ ДФС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної ТОВ Енергоінвест-Плюс .

Позивач та відповідач 2 правом на подання відзиву не скористалися.

Сторони, які згідно частини 1 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 04.05.2017 між ТОВ Енергоінвест-Плюс (Замовник) та Приватним підприємством Креатор-Буд (Підрядник) було укладено договір поставки № 04/05/17-01. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. пункту 1 цього договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик, у відповідності до умов даного Договору виконати: електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи по приєднанню до електричних мереж електроустановок споживачів багатоквартирних житлових будинків за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 195 (житловий будинок № 2). Замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх. Замовник надає Підряднику усю необхідну документацію (в т. ч. дозвільну), відповідно до якої Підрядник зобов`язується проводити електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи (арк. справи 34-37).

Згідно з виписки з АТ ОТП Банк на виконання умов вказаного Договору 21.07.2017 Замовником здійснено передоплату Підряднику в сумі 876001,11 грн. (арк. справи 91).

На виконання вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) ТОВ Енергоінвест-Плюс складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №25 від 21.07.2017, на загальну суму 876001,11 грн., в тому числі ПДВ на суму 146000,19 грн. (арк. справи 162-163).

Згідно з виписки з АТ ОТП Банк на виконання умов Договору 24.05.2018 Замовником здійснено авансовий платіж Підряднику в сумі 312315,38 грн. (арк. справи 81).

На виконання вимог Податкового кодексу України ТОВ Енергоінвест-Плюс складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 24.05.2018, на загальну суму 312315,38 грн., в тому числі ПДВ на суму 52052,56 грн. (арк. справи 160-161).

24.10.2018 сторони підписали Акт прийняття виконаних будівельних робіт № 10-24-001 на загальну суму договору 1249261,51 грн. (арк. справи 53-60).

Оскільки, у ТОВ Енергоінвест-Плюс виникло податкове зобов`язання на суму різниці між Актом і авансовими платежами, на виконання вимог ПК України, ТОВ Енергоінвест-Плюс складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 24.10.2018, на загальну суму 60945,02 грн., в тому числі ПДВ на суму 10157,50 грн. (арк. справи 164-165).

Реєстрацію податкової накладної № 3 від 24.10.2018 було зупинено відповідно до квитанції з Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.18.14. Як на причини зупинки реєстрації зазначеної податкової накладної вказано на те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 24.10.2018 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. справи 167).

28.05.2019 Позивачем надіслано до ГУ ДФС у Львівській області Повідомлення № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (арк. справи 221).

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія), прийнято рішення від 05.06.2019 № 1183561/40187178 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 24.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (арк. справи 13-14).

Позивач не погоджується з рішенням Комісії від 05.06.2019 № 1183561/40187178, яким відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 24.10.2018, складеної ТОВ Енергоінвест-Плюс , вважає таке протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2019 № 1183561/40187178 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 24.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає вимогам пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки винесене контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Апеляційний суд частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117, втратив чинність, був чинним на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,05, P

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Пунктом 4 Порядку № 117 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Згідно з вимогами пунктом 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

При цьому, вимоги пунктів 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне трактування обов`язків контролюючих органів.

Аналіз вказаних вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що після подання на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, які підлягають моніторингу, такі документи перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податків, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податків.

Суд констатує, що Критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрацію податкової накладної може бути зупинено. На це прямо вказує зміст підпункту 3 пункту 13 Порядку № 117, відповідно до якого у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Згідно з вимогами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як зазначено вище, у складеній контролюючим органом квитанції від 14 листопада 2018 року підставою зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної від 24.10.2018 № 3 вказано її відповідність вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначено, що необхідно надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Згідно підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оприлюднених на сайті ДФС 13.11.2018, погоджених Мінфіном згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849 (з урахуванням внесених змін, погоджених Мінфіном згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170, надалі також - Критерії), комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Разом з тим, у спірній квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не зазначено, який саме із вказаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку відповідач 1 застосував до позивача.

Апеляційний суд зазначає, що податковий орган зобов`язаний чітко вказати конкретний вид критерію ризиковості платника податків, який зумовив зупинення реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція при вирішенні подібних спорів викладена в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 2240/2765/18 і відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, всупереч вимогам підпункту 4 пункту 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не вказано конкретного переліку необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пунктів 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу. Такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладеної (висновку податкового органу про відповідність платника податку певним критеріям ризикованості платника податку).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено відповідачу 1 пояснення із обґрунтуванням здійснених господарських операцій, а також низку первинних документів, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 43-239).

За наявності таких розрахункових документів, якими врегульовано правовідносини позивача із Приватним підприємством Креатор-Буд , на переконання апеляційного суду, ТзОВ Енергоінвест-Плюс підтверджено необхідними документами реальність здійснення господарських операцій, відображених у податковій накладній № 3 від 24.10.2018, у реєстрації яких ДФС України відмовлено.

Згідно з пунктом 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 117 комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку № 117 встановлено підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача 1 містять формальні підстави відмови в реєстрації податкової накладної, які зазначені у Порядку № 117, а саме ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.

При цьому в такому не зазначено, якими мотивами керувався відповідач 1, вважаючи, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

На підставі аналізу вказаних законодавчих положень та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подані позивачем пояснення та копії документів підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом, за результатом яких складена податкова накладна № 3 від 24.10.2018, в межах господарської діяльності Товариства, ознаки порушення вимог законодавства щодо складення позивачем первинних документів відсутні, подані документи в своїй сукупності є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН. В свою чергу, відповідачем 1 не було вказано, якому саме критерію ризикованості платника податку відповідає позивач, а також не зазначено документів, які позивачем не подано контролюючому органу на підтвердження реальності господарських операцій.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази на підтвердження того, що зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, та прийняття рішень про відмову в реєстрації таких, вчинено відповідно до приписів ПК України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими нормативно-правовими актами.

В свою чергу, приймаючи оскаржуване рішення контролюючий орган обмежився виключно загальним покликанням на те, що причиною такого є ненадання платником податку первинних документів, не вказавши конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення.

Відповідачами під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій щодо якої подано на реєстрацію податкові накладні та не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Окрім того, суд апеляційної зазначає, що за вказаних обставин контролюючий орган не був позбавлений можливості перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних є необґрунтованим, оскільки платником податків надано необхідні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій за податковою накладною у реєстрації якої було відмовлено.

Крім того, слід зазначити, що відсутність чітко виписаної у законодавстві процедури, що передбачала б зрозумілі підстави для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної, не може бути поставлена у провину позивачу, тоді як відповідальність за це має нести держава (в даному випадку в особі відповідачів як контролюючого органу).

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача 1 зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну датою їх фактичного надходження, апеляційний суд вважає, що така підлягає частковому задоволенню, а саме шляхом зобов`язання вказаного відповідача 1 здійснити реєстрацію зазначеної податкової накладної.

Такий висновок апеляційний суд обґрунтовує наступним.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 28 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється в день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Враховуючи існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосуванню підлягає акт, виданий пізніше.

Таким чином, будь-яких підстав для реєстрації спірних податкових накладних датою їх фактичного надходження немає.

Відповідно до частини 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає частково.

Відповідно до пункту 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 24.10.2018, складену ТОВ Енергоінвест-Плюс за датою її фактичної подачі для реєстрації, порушує норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для зміни судового рішення в цій частині.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.006031 змінити в мотивувальній частині.

Абзац третій резолютивної частини викласти в наступній редакції:

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 24.10.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Енергоінвест-Плюс .

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків та підстав, передбачених частиною 4 та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 18.09.2020