УХВАЛА
11 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 400/3573/19
адміністративне провадження № К/9901/21414/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Гончарової І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 у справі №400/3573/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі №400/3573/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рiшення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2019 № 1264349/41938393, зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 31.05.2019 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
21.08.2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення) Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказану постанову.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Предметом спору у цій справі є вимога про визнання протиправним та скасувати рiшення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2019 № 1264349/41938393, зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 31.05.2019 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що фіскальним органом у спірному рішенні не вказано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, зазначено загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Отже, невиконання фіскальним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи та застосування законодавства на час спірних правовідносин, а також значення справи для сторін та суспільства, що дає можливість дійти висновку про малозначність справи.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається, у касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 257, 328, 330, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 у справі №400/3573/19.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва І.А. Гончарова В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2020 |
Оприлюднено | 21.09.2020 |
Номер документу | 91642339 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні