Рішення

від 18.09.2020 по справі 451/1424/19

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

18 вересня 2020 рокуСправа №451/1424/19 Провадження № 2/451/358/20

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1424/19 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

28 жовтня 2019 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області помер її чоловік ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_5 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 виданим повторно 15 грудня 2016 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Згідно з свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_2 , виданого Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області 14.05.2002 року, ОСОБА_4 одружився із ОСОБА_6 та після реєстрації одруження присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_7 ; дружині ОСОБА_7 . Відповідно до виданої довідки № 1011 від 20.12.2016 року виконкомом Миколаївської сільської ради - Радехівського району Львівської області вбачається слідуюче: що гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті в житловому будинку ніхто не був зареєстрований . Однак з ним постійно проживала його дружина ОСОБА_1 та вели спільний побут. Після смерті Спадкодавця, окрім іншого майна, залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 081543, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 24 січня 2001 року за № 12485. З Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 081543, вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність земельна ділянка площею 1,5203 гектарів в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно Плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 081543 вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність наступні земельні ділянки: земельну ділянку загальною площею 1,4260 гектарів; земельну ділянку загальною площею 0,0943 гектарів. Крім неї, інших спадкоємців які б претендували на майно ні за законом ні за заповітом немає. Після смерті Спадкодавця, позивач фактично прийняла спадщину і надалі продовжує користуватись та розпоряджатися майном, а саме будинком, городом, садом, земельною ділянкою загальною площею 1,5203 гектарів, які відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ЛВ № 081543 належала Спадкодавцю. Проте, на даний час з метою отримання свідоцтва про право на спадщину в установленому законом порядку, Позивач звернулася до державного нотаріуса який в свою чергу повідомив що, у зв`язку з пропущеним терміном прийняття спадщини та відсутністю оригіналу Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, неможливо отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки вище зазначений Державний акт є втрачений, що в свою чергу робить прийняття спадщини неможливим. Відсутність правовстановлюючих документів, унеможливлює реалізацію майнових прав Позивача, як спадкоємця, у позасудовому порядку, а тому позивач змушена звернутися з позовом до суду. Просить ухвалити рішення, яким встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт спільного проживання - ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із Спадкодавцем - своїм чоловіком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали Спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до зареєстрованого Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 081543 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 12485 від 24.01.2001 року, а саме: земельна ділянка загальною площею 1,4260 га (рілля); земельна ділянка загальною площею 0,0943 га (кормові угіддя) (а.с.4-8).

Ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2019 року відкрито провадження у справі (а.с.1-2).

03 лютого 2020 року протокольною ухвалою судового засідання до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 (а.с.30).

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та позивача, позовні вимоги підтримує, просив ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі (а.с. 61).

Представник Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Просить винести рішення на розсуд суду (а.с.26).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник відповідача.

Третя особа в підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.58).

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області помер чоловік позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим повторно 15 грудня 2016 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.9).

Згідно з свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_3 , виданого Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області 14.05.2002 року, ОСОБА_4 одружився із ОСОБА_6 та після реєстрації одруження присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_7 ; дружині ОСОБА_7 (а.с.10).

Відповідно до довідки Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області № 1011 від 20.12.2016 року гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті в житловому будинку ніхто не був зареєстрований (а.с.14).

Однак з ним постійно проживала його дружина ОСОБА_1 та вели спільний побут, що в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_8 не довіряти показам якого у суду немає підстав (а.с.44).

Після смерті Спадкодавця, окрім іншого майна, залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 081543 від 24 січня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю року за № 12485, з якого вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність земельна ділянка площею 1,5203 гектарів в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.13-13 зворот).

Згідно Плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 081543 вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність наступні земельні ділянки: земельну ділянку загальною площею 1,4260 гектарів; земельну ділянку загальною площею 0,0943 гектарів (а.с.13-13 зворот).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,211,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт спільного проживання - ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із Спадкодавцем - своїм чоловіком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали Спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до зареєстрованого Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 081543 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 12485 від 24.01.2001 року, а саме: земельна ділянка загальною площею 1,4260 га (рілля); земельна ділянка загальною площею 0,0943 га (кормові угіддя).

Стягнути з Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, місцезнаходження в с. Миколаїв, Радехівського району Львівської області, ЄДРПОУ: 36153148, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає в с. Миколаїв, Радехівського району Львівської області, судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду вигтовлено в нарадчій кімнаті 18 вересня 2020 року.