Постанова

від 15.09.2020 по справі 644/3191/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року

м. Харків

справа № 644/3191/17-ц

провадження № 22ц/818/3894/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря - Колосовської А.Р.

учасники справи:

стягувачка - ОСОБА_1 , представниця стягувачки - ОСОБА_2 ,

боржник - Публічне акціонерне товариство Фармак ,

заінтересовані особи - приватний виконавець Міністерства юстиції України Наконечний І.М., генеральний директор Публічного акціонерного товариства Фармак Жебровська Ф.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 червня 2020 року в складі судді Клименка А.М.

в с т а н о в и в:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, заінтересована особа: приватний виконавець Міністерства юстиції України Наконечний Ігор Михайлович, про встановлення/зміну порядку і способу виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Фармак , третя особа: генеральний директор Публічного акціонерного товариства Фармак Жебровська Філя Іванівна про виправлення запису в трудовій книжці відповідно до законодавства України, яку в подальшому уточнила.

Заява мотивована тим, що судовим рішенням від 29 листопада 2017 року у цій справі зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак привести записи у її трудовій книжці № 25 від 25 лютого 2014 року та № 26 від 24 лютого 2017 року у відповідність до чинного законодавства України, а саме:

записи №25 і №26 у трудовій книжці ОСОБА_1 , зроблені керівником департаменту експортних ринків Публічного акціонерного товариства Фармак Сандульською М.В. за довіреністю № 17-10/60 від 24 лютого 2017 року визнати недійсними;

зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак зробити в графі 3 трудової книжки ОСОБА_1 запис згідно чинного трудового законодавства України про прийом на роботу: Прийнята на посаду директора представництва Публічного акціонерного товариства Фармак (Україна) в Республіці Білорусь ;

зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак зробити в графі 4 трудової книжки ОСОБА_1 запис згідно чинного трудового законодавства України про прийом на роботу, вказавши дійсний номер наказу Публічного акціонерного товариства Фармак (Україна) про призначення на посаду директора представництва;

зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак зробити в графі 3 трудової книжки ОСОБА_1 запис згідно чинного трудового законодавства України про звільнення: Звільнена у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України ;

зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак зробити в графі 4 трудової книжки ОСОБА_1 запис згідно чинного трудового законодавства України про звільнення ОСОБА_1 , вказавши дійсний номер наказу Публічного акціонерного товариства Фармак (Україна) про звільнення з посади директора представництва;

зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак завірити внесені записи підписом посадової особи Публічного акціонерного товариства Фармак (Україна) та печаткою Публічного акціонерного товариства Фармак (Україна);

вирішено питання щодо судових витрат.

Вказала, що виконавчі листи, видані Орджонікідзевським районним судом м. Харкова у даній справі, перебувають на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного І.М.

Зазначила, що 16 березня 2018 року та 21 грудня 2018 року в ході перевірки виконання боржником рішення суду приватним виконавцем встановлено, що вона двічі прибувала за місцем знаходження боржника у м. Києві з оригіналом своєї трудової книжки з метою виконання рішення суду, та представником боржника заявлено про готовність виконання рішення суду, проте надано наказ № 10 від 31 жовтня 2018 року, який не відповідає чинному законодавству України.

Вказала, що у зв`язку з цим виникли об`єктивні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.

Зазначила, що відсутність у рішення суду зобов`язання боржника надати задля виконання рішення суду накази відповідно до чинного законодавства України про прийом на роботу та звільнення стягувача, а також відсутність у рішенні суду зобов`язання боржника ознайомити стягувача з цими наказами перед внесенням записів до трудової книжки істотно ускладнюють виконання рішення суду.

Вказала, що через невиконання боржником рішення суду продовжують бути грубо порушеними її права на соціальний захист, а саме, вона позбавлена права на страховий стаж, пенсію за період з 01 квітня 2014 року по 24 лютого 2017 року, матеріальну допомогу по безробіттю після звільнення, оскільки боржник не виконав належним чином свої обов`язки по сплаті податків за неї як свого працівника.

Просила:

зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного І.М. витребувати у боржника для ознайомлення та надати боржником Публічним акціонерним товариством Фармак наказ або розпорядження генерального директора Публічного акціонерного товариства Фармак (Київ, Україна) про прийом на роботу ОСОБА_1 на посаду директора представництва в Білорусі відповідно чинному законодавству України - типової форми № П-1, затвердженої наказом Держкомстату України від 05 грудня 2008 року № 489;

зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного І.М. витребувати у боржника для ознайомлення та надати боржником Публічним акціонерним товариством Фармак наказ або розпорядження генерального директора про звільнення ОСОБА_1 з посади директора представництва в Білорусі відповідно чинному законодавству України - типової форми № П-4, затвердженої наказом Держкомстату України від 05 грудня 2008 року № 489;

зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного І.М. зобов`язати боржника Публічне акціонерне товариство Фармак ознайомити під підпис ОСОБА_1 з наказом або розпорядженням генерального директора про прийом на роботу ОСОБА_1 на посаду директора представництва в Білорусі перед внесенням запису у трудову книжку ОСОБА_1 ;

зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного І.М. зобов`язати боржника Публічне акціонерне товариство Фармак ознайомити під підпис ОСОБА_1 з наказом або розпорядженням генерального директора про звільнення з посади директора представництва в Білорусі перед внесенням запису в трудову книжку ОСОБА_1 .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 червня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її заяву у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував експертного висновку Національної академії правових наук №281 від 26 лютого 2019 року та листа Держпраці Харківської області від 09 листопада 2017 року.

14 липня 2020 року електронною поштою та 16 липня 2020 року поштою до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому вона просила витребувати з архіву всі матеріали справи № 644/3191/17 за 2017-2020 роки, вивчити їх та приєднати до провадження, що знаходиться на розгляді, а також врахувати всі докази, листи, експертні висновки, заяви, клопотання та її пояснення при ухваленні судового рішення.

Клопотання ОСОБА_1 щодо витребування всіх матеріалів цивільної справи № 644/3191/17 судова колегія вважає за необхідне залишити без задоволення, оскільки ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу суду щодо відмови у встановленні способу і порядку виконання рішення, та в силу вимог пункту 26 частини 1 статті 353 ЦПК України, підпункту 15.10 підпункту 15 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у разі подання апеляційної скарги на таку ухвалу суду першої інстанції, до суду апеляційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, а не всі матеріали справи.

Матеріали заяви, які надійшли до апеляційного суду, містять усі необхідні відомості для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , та підстав для витребування судом апеляційної інстанції матеріалів всієї цивільної справи № 644/3191/17 не вбачається.

17 липня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Акціонерного товариства Фармак на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін. Вказав, що підстав для встановлення способу виконання рішення не вбачається, оскільки перешкод з його боку у виконанні рішення немає. Невиконання рішення суду зумовлено тим, що ОСОБА_1 не надає свою трудову книжку для виправлення відповідних записів. Зазначив, що приватний виконавець вже звертався із заявою про встановлення способу виконання рішення у даній справі, у задоволенні якої ухвалою суду від 12 квітня 2019 року відмовлено. Вказав, що своєю заявою ОСОБА_1 фактично прагне змінити по суті рішення суду шляхом покладення на відповідача нових обов`язків, про що у позовній заяві вона не просила.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали заяви, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно - залишити без задоволення, ухвалу суду - залишити без змін.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що підстави для встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення суду шляхом зобов`язання приватного виконавця до вчинення певних дій відсутні.

Як вбачається з матеріалів заяви, у провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Фармак , третя особа: генеральний директор Публічного акціонерного товариства Фармак Жебровська Ф.І. про виправлення запису в трудовій книжці відповідно до законодавства України.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року заочне рішення скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак привести записи № 25 від 25 лютого 2014 року та № 26 від 24 лютого 2017 року відповідно до чинного законодавства України, а саме:

записи № 25 і № 26 у трудовій книжці ОСОБА_1 , зроблені керівником департаменту експортних ринків Публічного акціонерного товариства Фармак Сандульською М.В. за довіреністю № 17-10/60 від 24 лютого 2017 року визнати недійсними;

зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак зробити в графі 3 трудової книжки ОСОБА_1 запис згідно чинного трудового законодавства України про прийом на роботу: Прийнята на посаду директора представництва Публічного акціонерного товариства Фармак (Україна) в Республіці Білорусь ;

зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак зробити в графі 4 трудової книжки ОСОБА_1 запис згідно чинного трудового законодавства України про прийом на роботу, вказавши дійсний номер наказу Публічного акціонерного товариства Фармак (Україна) про призначення на посаду директора представництва;

зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак зробити в графі 3 трудової книжки ОСОБА_1 запис згідно чинного трудового законодавства України про звільнення: Звільнена у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України ;

зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак зробити в графі 4 трудової книжки ОСОБА_1 запис згідно чинного трудового законодавства України про звільнення ОСОБА_1 , вказавши дійсний номер наказу Публічного акціонерного товариства Фармак (Україна) про звільнення з посади директора представництва;

зобов`язано Публічне акціонерне товариство Фармак завірити внесені записи підписом посадової особи Публічного акціонерного товариства Фармак (Україна) та печаткою Публічного акціонерного товариства Фармак (Україна);

вирішено питання щодо судових витрат.

Зазначене рішення апеляційного суду є чинним та перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного І.М., яким відкрито виконавчі провадження №№ 55570004, 55576208, 55573993, 55571741, 55577264, 55571583 та 55578057.

На виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року виконавчим директором Публічного акціонерного товариства Фармак 31 січня 2018 року підписано наказ по ВК № 10 З особового складу , в якому зазначено: на виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року по справі №644/3191/17, внести такі зміни:

- до наказу № 1-к від 25 лютого 2014 pоку, виклавши формулювання про прийом на роботу в наступній редакції: Прийняти ОСОБА_1 на посаду директора Представництва ПАТ Фармак (Україна) в Республіці Білорусь, з 25 лютого 2014 року .

- до наказу від 24 лютого 2017 pоку, виклавши формулювання про звільнення з роботи в наступній редакції Звільнити ОСОБА_1 , 24 лютого 2017 року, у зв`язку із закінченням строку трудового договору, на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України (а. с. 42, том 1).

Виходом приватного виконавця 05 лютого 2018 року за місцем знаходження боржника встановлено, що стягувачка не з`явилась, виконати рішення суду та внести необхідні записи до трудової книжки немає можливості за умов ненадання трудової книжки стягувачкою.

16 березня 2018 року приватним виконавцем вдруге перевірено виконання боржником рішення суду та встановлено, що боржником надано копію наказу від 31 січня 2018 року №10, із яким стягувачка не погоджується.

Актом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. від 21 грудня 2018 року встановлено, що боржник готовий виконати рішення суду, однак стягувачка не погоджується з наказом боржника від 31 січня 2018 року (а. с. 47, том 1).

Таким чином, рішення Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року дотепер не виконано.

ОСОБА_1 у червні 2018 року зверталась до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М., на підставі якої направлено подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності (а. с. 36-40, том 1).

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Наконечний І.М. звертався до суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року, у задоволенні якої ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2019 року - відмовлено.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі Півень проти України ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Іммобільяре Саффі проти Італії наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 688/2321/17 (провадження № 61-31504св18), при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 2025/2-10/11 (провадження № 61-24608св18) Верховний Суд також зазначив, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України.

Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

З наведеного вбачається, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Чинним законодавством не передбачено чіткого та вичерпного переліку підстав для встановлення та зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Разом з тим, встановлюючи чи змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Отже, питання щодо встановлення способу і порядку виконання рішення суду може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні цього рішення.

Як вбачається з матеріалів заяви, невиконання рішення суду пов`язано з тим, що ОСОБА_1 не погоджується з виданим боржником наказом від 31 січня 2018 року про внесення змін до наказів про прийняття її на роботу та звільнення, внаслідок чого не надає свою трудову книжку для внесення до неї змін.

При цьому, обставин, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення, судом не встановлено.

Вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду шляхом покладення на приватного виконавця зобов`язання спонукати боржника до вчинення певних дій, а саме видати накази про її прийом на роботу та звільнення з роботи, а також ознайомити її з цими наказами під підпис перед внесенням запису у трудову книжку, задоволенню не підлягають, оскільки здійснення таких юридично значущих дій не передбачено рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року та не було предметом розгляду суду у даній справі, адже самі накази про прийняття на роботу від 25 лютого 2014 року та про звільнення від 24 лютого 2017 року позивачкою не оскаржувались.

Встановлення порядку виконання рішення суду у такий спосіб призвело б до зміни рішення по суті, що є неприпустимим.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що суд не врахував експертного висновку Національної академії правових наук №281 від 26 лютого 2019 року та листа Держпраці Харківської області від 09 листопада 2017 року (а. с. 68-70, 71-82, том 1), не можуть бути взяті до уваги, оскільки не свідчать про неможливість виконання рішення суду та наявність підстав для встановлення порядку і способу виконання рішення суду.

Твердження ОСОБА_1 , що вона не була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, спростовуються матеріалами заяви, з яких вбачається, що провадження за заявою відкрито судом ще 19 вересня 2019 року, та з цього часу на ім`я ОСОБА_1 неодноразово направлялись судові повістки, а також вона подавала клопотання про залучення доказів, перенесення розгляду справи, ознайомлення з матеріалами справи тощо. За клопотаннями заявниці розгляд справи відкладався. У судовому засіданні 02 червня 2020 року ОСОБА_1 була присутня, що підтверджується протоколом судового засідання. За таких умов, доводи її апеляційної скарги щодо неповідомлення про розгляд справи є безпідставними.

Посилання ОСОБА_1 щодо того, що суд в оскаржуваній ухвалі вказав про участь у справі заінтересованої особи - Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, однак він не є учасником справи, судова колегія не бере до уваги, оскільки зазначене є лише технічною помилкою та на правильність висновків суду щодо розгляду заяви по суті не впливає.

Доводи ОСОБА_1 , що суд необґрунтовано вказав в ухвалі, що вона не надавала свою трудову книжку товариству для виконання рішення суду, є безпідставними, оскільки ці обставини встановлені актами приватного виконавця та ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні заяви приватного виконавця про встановлення порядку і способу виконання рішення суду. Крім того, в оскаржуваній ухвалі такі обставини не встановлювались, про них вказав боржник у своїх запереченнях, що відображено в описовій частині судового рішення.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 немає.

Оскільки ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1. ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 18 вересня 2020 року.