Постанова

від 16.09.2020 по справі 487/2784/20

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/2784/20

Провадження № 1-кс/487/5601/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020 року Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №42020120000000065 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2020 року слідчий Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 за погодженням із в.о. прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 08.04.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020120000000065 звернувся із клопотанням про накладення арешту із забороною відчуження та розпорядження на земельну ділянку реєстраційний номер 52399235214 кадастровий номер 3521488300:02:000:0516 площею 1,25 га. розташована за адресою Кіровоградська область, Голованівський район, с/рада Шепилівська та яка належить ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з метою подальшого відшкодування шкоди, завданої внаслідок

кримінального правопорушення.

Підставою звернення стало те, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Вислухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим управлінням ТУ ДБР у м. Миколаєві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020120000000065 від 08.04.2020 за підозрою майстра лісу Голованівського лісництва ДП «Голованівське лісове господарство» ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється прокуратурою Кіровоградської області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу та згідно ст. 1 цього ж кодексу перебувають під охороною держави.

Відповідно до Положення «Про державну лісову охорону», затвердженого Постановою КМУ №976 від 16.09.2009, керівник, головний лісничий, інженери відділу (сектору) всіх категорій, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенствами, входять до складу державної лісової охорони.

Основними завданнями держлісоохорони, згідно з Положенням «Про державну лісову охорону» є здійснення контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, запобіганням злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин, організація та координація заходів з охорони державного мисливського фонду.

Статтею 19 Лісового кодексу України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов`язані дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 86 Лісового кодексу Українивстановлено, що організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.

Відповідно дост.89 Лісового кодексу Україниохорону і захист лісів на території України здійснюють державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, та лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Так, наказом директора ДП «Голованівське лісове господарство» № 66-к від 09.12.2019 ОСОБА_6 призначений на посаду майстра лісу Голованівського лісництва державного підприємства «Голованівське лісове господарство».

Згідно посадової інструкції майстра лісу Голованівського лісництва ДП «Голованівське лісове господарство», з якою ОСОБА_6 ознайомлений під особистий підпис, він зобов`язаний складати акти про самовільні порубки, порушення правил пожежної безпеки, правил побічного користування лісом, випасу худоби, потрави лісових культур, правил і строків мисливства в лісі,

здійснює згідно з чинним законодавством і нормативними актами, які регулюють виробничо-господарську діяльність підприємства, керівництво працівниками на лісокультурних, лісомеліоративних, лісозахисних, протипожежних та інших лісогосподарських роботах на закріпленій за ним ділянці, затримувати осіб, які порушують протипожежні правила чи здійснили

самовільний поруб лісу і доставляти їх у відповідні органи влади, не рідше як один раз на добу оглядати територію лісового фонду, оглядати заїзди на територію обходу, ділянки лісового фонду, які межують з населеними пунктами, дорогами загального користування, місця, що масово відвідуються

населенням.

Також, відповідно до посадової інструкції майстра лісу ОСОБА_6 був наділений наступними правами: зупиняти незаконну рубку інше порушення в лісі, затримувати в лісі або по дорозі із лісу незаконно добути порушниками матеріал, складати протоколи (акти) про всі лісопорушення та він несе відповідальність за безпосередню охорону лісу від пожеж та самовільних рубок.

Крім того, на підставі вимог п. 4 ч. 1ст. 93 Лісового кодексу Українина ОСОБА_6 як працівника лісової охорони покладаються обов`язки щодо запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасного виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

При реалізації зазначених вище повноважень, згідно з вимогами ст. 19 Конституції України, як службова особа державної лісової охорони майстер лісу ОСОБА_6 зобов`язаний діяти лише на підставі та в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та іншими діючими нормативно-правовими актами, у тому числі й керівними документами Держлісагенства та Положенням «Про державну лісову охорону» щодо припинення, запобігання та не допущення лісопорушень.

ОСОБА_6 перебуваючи на посаді майстра лісу ДП «Голованівського лісового господарства» будучи відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів»працівником правоохоронного органу на підставі положень посадової інструкції, мав обов`язки, які зокрема передбачали необхідність: керуватися Конституцією та Законами України, актами президента України, Кабінету Міністрів, нормативно-правовими актами Державного комітету лісового господарства України, наказами і розпорядженнями директора лісгоспу, перевіряти документи на право рубок лісу, інші види користування і мисливство в лісі, а

також приймати міри по попередженню і недопущенню подібних порушень, складати акти про самовільні порубки, проводити патрулювання території закріпленого лісового обходу, затримувати осіб, які порушують протипожежні правила чи здійснили самовільний поруб лісу і доставляти їх у відповідні органи влади, а також інші права, визначені чинним законодавством України, тобто був наділений обсягом повноважень, які надавали йому реальну можливість в повній мірі виконувати свої обов`язки належним чином.

Таким чином, ОСОБА_6 виконує адміністративно - господарські та організаційно розпорядчі функції, та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

З метою забезпечення схоронності матеріальних цінностей, що належать ДП «Голованівське лісове господарство» з ОСОБА_6 укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до якого останній узяв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності всіх переданих йому ДП «Голованівське лісове господарство» матеріальних цінностей.

Так, згідно акту приймання-передачі дільниці № 1 від 11 грудня 2019 ( в тому рахунку 73 кварталу виділ 15,16) Голованівського лісництва ДП «Голованівське лісове господарство» майстер лісу ОСОБА_6 прийняв вказану дільницю без самовільних рубок та інших лісопорушень.

ОСОБА_6 , будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, будучи зобов`язаним в силу займаної посади організовувати виконання усіх робіт на закріпленій лісодільниці, в тому числі і на 73 кварталі Голованівського лісництва ДП «Голованівське лісове господарство», здійснювати контроль за дотриманням правил лісокористування, дотримуватись правил відпуску лісу, приймати необхідні заходи щодо виявлення і недопущення лісопорушень, затримувати лісопорушників, складати акти лісопорушень, нести матеріальну відповідальність за збереження лісопродукції, товарно-матеріальних цінностей та будучи зобов`язаним здійснювати охорону лісу від незаконних рубок, мав об`єктивну можливість для забезпечення охорони лісу.

Однак, ОСОБА_6 проявляючи злочинну недбалість, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не здійснював регулярні обходи лісових масивів, не виявляв лісопорушників та фактів чи ознак вчинення самовільних рубок у лісі, не інформував керівництво ДП «Голованівського лісового господарства» чи правоохоронні органи про факти чи ознаки незаконних рубок на території ввіреного йому під охорону майстерського обходу.

Внаслідок, службової недбалості, неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_6 допустив порушення вимог своєї посадової інструкції, ст.ст.19, 69, 86, 89, 93 Лісового кодексу України, внаслідок чого у період з 11 грудня 2019 р. до 25 березня 2020 р. на території переданих йому під охорону виділів 15 та 16 кварталу № 73 Голованівського лісництва ДП «Голованівське лісове господарство» невстановлені на даний час особи незаконно вирубали 65 дерев.

Як наслідок службової недбалості ОСОБА_6 , не забезпечення ним збереження не призначених для вирубування дерев, не здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконного вирубування, не запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасного виявлення таких порушень і не вжиття відповідних заходів щодо їх усунення, лісу заподіяно шкоду на суму 431918 гривень 27 копійок.

У кримінальному провадженні ОСОБА_6 19.06.2020 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 367 КК України.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 ДП «Голованівське лісове господарство» завдано шкоду у розмірі в 431918 гривень 27 копійок, яка підлягає відшкодуванню.

В ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_6 на праві приватної власності перебуває земельна ділянка реєстраційний номер 52399235214, кадастровий номер 3521488300:02:000:0516 площею 1,25 га. розташована за адресою Кіровоградська область, Голованівський район, с/рада Шепилівська.

Накладення арешту на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_6 забезпечить відшкодування шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, слідчим доведено необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного у клопотанні майна.

Керуючись ст. ст. 131-132, 167, 169, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №42020120000000065 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на земельну ділянку реєстраційний номер 52399235214 кадастровий номер 3521488300:02:000:0516 площею 1,25 га. розташована за адресою Кіровоградська область, Голованівський район, с/рада Шепилівська, яка належить ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з метою подальшого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Ухвала підлягаєнегайному виконанню,яке доручити слідчому Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1