Справа № 576/1838/20
Провадження № 2/576/500/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого- судді Мазура С.А.,
за участі:
секретаря Пугач В.Л.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області (далі - відповідач), третя особа Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права в порядку спадкування. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Муравейня, Глухівського району, Сумської області померла її тітка, ОСОБА_2 . З дня смерті тітки відкрилася її спадщина. За життя ОСОБА_2 заповіт не складала. Спадкоємців першої черги за законом тітка не мала, оскільки була не одружена, дітей не мала, а її батьки померли раніше за неї. Спадщину після смерті ОСОБА_2 , прийняла її сестра та її інша тітка, ОСОБА_3 , оскільки являлася спадкоємцем другої черги за законом і на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала разом з нею в с. Муравейня, Глухівського району, Сумської області, тобто фактично вступила у володіння і стала користуватися спадковим майном померлої. Крім ОСОБА_3 спадкоємцем другої черги за законом був її брат та батько позивача, ОСОБА_4 , але він спадщину після смерті ОСОБА_2 не прийняв. Інших спадкоємців другої черги за законом, які прийняли спадщину у встановлений ст. 549 Цивільного кодексу УРСР строк, тітка не мала, оскільки всі вони померли раніше за неї. Спадщина її тітки, ОСОБА_2 , складалася, в тому числі, із права на земельну частку (пай) розміром 10,72 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Фотовизької сільської ради, отриманого нею на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106141, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ Іскра 01 жовтня 1996 року за № 141, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 04.09.1996 року № 346. Зазначений Сертифікат ОСОБА_2 отримала на руки, але на даний час оригінал вказаного Сертифікату не зберігся.
Також посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Муравейня, Глухівського району, Сумської області померла її інша тітка, ОСОБА_3 . З дня смерті її тітки, ОСОБА_3 , відкрилася спадщина. За життя ОСОБА_3 , заповіт не складала. Спадкоємців першої черги за законом її тітка, ОСОБА_3 , не мала, оскільки була незаміжня, дітей не мала, а її батьки померли раніше за неї. Спадщину після смерті її тітки, ОСОБА_3 , прийняв її брат і батько позивача, ОСОБА_4 , оскільки являвся спадкоємцем другої черги за законом і протягом шести місяців після відкриття спадщини фактично вступив в управління спадковим майном ОСОБА_3 , став користуватися будинком, городом, використовував будинок як дачу. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину у встановлений ст. 549 Цивільного кодексу УРСР строк, її тітка, ОСОБА_3 , немає. Спадщина ОСОБА_3 , складалася, в тому числі, із права на земельну частку (пай) розміром 10,72 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Фотовизької сільської ради, отриманого нею на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106140, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ Іскра 01 жовтня 1996 року за № 140, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 04.09.1996 року № 346. Зазначений Сертифікат ОСОБА_3 , отримала на руки, але на даний час оригінал вказаного Сертифікату не зберігся. Крім цього, спадщина її тітки, ОСОБА_3 , складалася, в тому числі, із права на земельну частку (пай) розміром 10,72 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Фотовизької сільської ради, отриманого ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106141, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ Іскра 01 жовтня 1996 року за № 141, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 04.09.1996 року № 346, яке вона прийняла після смерті ОСОБА_2 , але своїх спадкових прав не оформила.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Комсомольську (на даний час місто Горішні Плавні), Полтавської області помер її батько, ОСОБА_4 . З цього дня відкрилася його спадщина. За життя її батько, ОСОБА_4 , заповіт не складав. Вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, ОСОБА_4 . Після смерті батька вона частково оформила його спадщину: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,5997 га (рілля), кадастровий № 5921589000:04:001:0073, розташовану на території Фотовизької сільської ради, Глухівського району, Сумської області, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії СМ № 343111 від 21 вересня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 125. Однак частково спадщина померлого батька залишилася не оформленою.
Так, не оформленим залишилося право на земельну частку (пай) розміром 10,72 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Фотовизької сільської ради, отримане її тіткою, ОСОБА_2 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106141, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ Іскра 01 жовтня 1996 року за № 141, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 04.09.1996 року № 346, яке після її смерті прийняла, але своїх спадкових прав не оформила її сестра та її інша тітка, ОСОБА_3 , а після її смерті прийняв, але своїх спадкових прав не оформив її брат та батько позивача, ОСОБА_4 .
Крім цього, не оформленим залишилося право на земельну частку (пай) розміром 10,72 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Фотовизької сільської ради, отримане її тіткою, ОСОБА_3 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106140, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ Іскра 01 жовтня 1996 року за № 140, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 04.09.1996 року № 346, яке після її смерті прийняв, але своїх спадкових прав не оформив її брат та батько позивача, ОСОБА_4 .
З метою отримання свідоцтв про право на спадщину за законом вона звернулася до нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вище вказане спадкове майно їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на це майно та відсутністю доказу родинних відносин у спадкодавців. За вказаних обставин просить встановити факт родинних відносин між померлими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та між померлими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також визнати за нею право на вище зазначені земельні частки (паї).
У судове засідання позивач не з`явилася, при цьому нею надіслано заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу без її участі.
Представник відповідача - Бачівської сільської ради Глухівського району Сумської області у судове засідання не з`явився, при цьому ним надіслано заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши при цьому, що заперечень проти позову не має.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в судове засідання не з`явився, але про час і місце розгляду справи його було повідомлено належним чином згідно поштового повідомлення № 4140006425101 від 07.09.2020.
Враховуючи те, що позивач позов підтримала, відповідач проти задоволення позову не заперечував, тому розгляд даної справи по суті був проведений, відповідно до статті 198 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у підготовчому судовому засіданні за правилами частини третьої статті 200 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступного.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Муравейня Глухівського району Сумської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00023927746 від 12.09.2019 (а.с.12).
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00027664948 від 04.09.2020 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Муравейня Глухівського району Сумської області (а.с.12).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Комсомольськ Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 24.01.2015 (а.с.11).
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25 листопада 1957 року підтверджується, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є його батьком та матір`ю (а.с.13).
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 сімейного кодексу України № 00023926977 від 12 вересня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є її батьком та матір`ю (а.с.14).
Як вбачається з листа Глухівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 403/15.4-70 від 05 грудня 2019 року, актовий запис про народження ОСОБА_3 відсутній , тому підтвердити дату народження ОСОБА_3 немає можливості (а.с.15).
В той же час, родинні відносини між померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , та родинні відносини між померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 повністю підтверджується іншими наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: погосподарською книгою основних виробничих показників господарств колгоспників за 1950 - 1952 роки Фотовизької сільської ради, Глухівського району, Сумської області, в якій у списку членів господарства ОСОБА_6 , 1890 р.н., в тому числі зазначені: дочка - ОСОБА_2 , 1918 р.н., дочка - ОСОБА_3 , 1922 р.н., син - ОСОБА_4 , 1933 р.н. (а.с.27) ; довідкою № 58 від 02 березня 2020 року виданою виконкомом Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області, з якої вбачається, що відповідно до наявних відомостей Фотовизької сільської ради померла 05.12.2000 року ОСОБА_3 , 1922 року народження, дійсно є рідною сестрою померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , 1918 року народження, та рідною сестрою померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , 1933 року народження (а.с.24).
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема п. 1 ч.1 вказаної статті передбачає встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
В даному випадку встановлення факту родинних відносин необхідно позивачу для реалізації свого права на спадщину.
Таким чином, виходячи з досліджених доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , були рідними сестрами, а також, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , були рідними братом та сестрою. Відповідно вимоги позивача щодо встановлення факту родинних відносин є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.
Оскільки в суді знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_2 , а тому відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) є її спадкоємицею другої черги за законом і має право на спадкування після смерті ОСОБА_2 , так як проживала разом з нею на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою № 60 від 02 березня 2020 року виданою виконавчим комітетом Фотовизької сільської ради, а тому відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) є спадкоємицею ОСОБА_2 за законом.
З довідки № 60 від 02 березня 2020 року виданою виконавчим комітетом Фотовизької сільської ради, вбачається, що останнє постійне місце проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 було с. Муравейня, Глухівського району, Сумської області, на день смерті з ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала: сестра - ОСОБА_3 , заповіт від імені ОСОБА_2 Фотовизькою сільською радою не посвідчувався (а.с.25).
Довідкою № 63 від 02 березня 2020 року виданою виконкомом Фотовизької сільської ради, Глухівського району, Сумської області підтверджується, що відповідно до наявних відомостей Фотовизької сільської ради ОСОБА_2 , 1918 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 офіційно одружена не була, дітей не мала, а її батьки померли раніше за неї (а.с.22).
Листом відділу у Глухівському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області № 126/133-19 від 16 вересня 2019 року, підтверджується, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 346 від 04 вересня 1996 року було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106141, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ Іскра 01 жовтня 1996 року за № 141, розмір земельної частки (паю) складає 10,72 в умовних кадастрових гектарах, сертифікат на право на земельну частку (пай) був виданий власнику на руки і в архіві відділу не зберігається, вартість даної земельної частки (паю) складає - 173275,00 грн.(а.с.30).
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 59806808 від 13 березня 2020 року, вбачається, що відомості щодо реєстрації заповіту ОСОБА_2 в Спадковому реєстрі відсутні (а.с.32)
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 59806822 від 13 березня 2020 року, відомості щодо реєстрації спадкової справи та виданого на її підставі свідоцтва про право власності на спадщину ОСОБА_2 в Спадковому реєстрі відсутні (а.с.33).
У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) ОСОБА_3 прийняла спадщину своєї рідної сестри ОСОБА_2 , оскільки протягом шести місяців вступила у володіння спадковим майном.
Оскільки в суді знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_4 є рідним братом ОСОБА_3 , а тому відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) є її спадкоємцем другої черги за законом і має право на спадкування після смерті ОСОБА_3 , так як після її смерті фактично вступив в управління і став користуватися її майном, що підтверджується довідкою № 64 від 02 березня 2020 року виданою виконавчим комітетом Фотовизької сільської ради, а тому відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) є спадкоємцем ОСОБА_3 за законом.
Довідкою № 64 від 02 березня 2020 року виданою виконавчим комітетом Фотовизької сільської ради підтверджується, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , 1933 року народження, за життя прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 своєї сестри, ОСОБА_3 , 1922 року народження, оскільки протягом шести місяців після її смерті фактично вступив в управління і став користуватися її майном, а саме будинком, городом, використовував будинок як дачу (а.с.26).
З довідки № 62 від 02 березня 2020 року виданою виконкомом Фотовизької сільської ради, Глухівського району, Сумської області вбачається, що відповідно до наявних відомостей Фотовизької сільської ради ОСОБА_3 , 1922 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 офіційно одружена не була, дітей не мала, а її батьки померли раніше за неї (а.с.23).
Листом відділу у Глухівському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області № 125/133-19 від 16 вересня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 346 від 04 вересня 1996 року було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106140, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ Іскра 01 жовтня 1996 року за № 140, розмір земельної частки (паю) складає 10,72 в умовних кадастрових гектарах, сертифікат на право на земельну частку (пай) був виданий власнику на руки і в архіві відділу не зберігається, вартість даної земельної частки (паю) складає - 173275,00 грн. (а.с.31).
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 59806893 від 13 березня 2020 року, вбачається, що відомості щодо реєстрації заповіту ОСОБА_3 в Спадковому реєстрі відсутні (а.с.34).
Відповідно до інформаційної довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 59806856 від 13 березня 2020 року, відомості щодо реєстрації спадкової справи та виданого на її підставі свідоцтва про право власності на спадщину ОСОБА_3 в Спадковому реєстрі відсутні (а.с.35).
Таким чином відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) ОСОБА_4 прийняв спадщину своєї рідної сестри ОСОБА_3 , оскільки протягом шести місяців вступив у володіння спадковим майном.
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті її батька ОСОБА_4 .. ОСОБА_1 частково оформила його спадщину, а саме: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,5997 га (рілля), кадастровий № 5921589000:04:001:0073, розташовану на території Фотовизької сільської ради, Глухівського району, Сумської області, що належала її батьку, ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії СМ № 343111 від 21 вересня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 125, що підтверджується рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22 квітня 2016 року по справі № 576/725/16-ц (а.с.16-20), та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 66449628 від 23 серпня 2016 року (а.с.21).
Не оформленим залишилося право на земельну частку (пай) розміром 10,72 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Фотовизької сільської ради, отримане її тіткою, ОСОБА_2 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106141, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ Іскра 01 жовтня 1996 року за № 141, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 04.09.1996 року № 346, яке після її смерті прийняла, але своїх спадкових прав не оформила її сестра та інша тітка позивача, ОСОБА_3 , а після її смерті прийняв, але своїх спадкових прав не оформив її брат та батько позивача, ОСОБА_4 .
Крім цього, не оформленим залишилося право на земельну частку (пай) розміром 10,72 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Фотовизької сільської ради, отримане її тіткою, ОСОБА_3 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106140, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ Іскра 01 жовтня 1996 року за № 140, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 04.09.1996 року № 346, яке після її смерті прийняв, але своїх спадкових прав не оформив її брат та батько позивача, ОСОБА_4 .
У відповідності до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а у відповідності до статті 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З метою отримання свідоцтв про право на спадщину за законом позивач звернулася до державного нотаріуса Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори Полтавської області Пащенко Тетяни Борисівни, де заведена спадкова № 168/2015 після померлого ОСОБА_4 , однак постановою нотаріуса Пащенко Т.Б. від 15 серпня 2020 року їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на право на земельні частки (паї), що знаходяться в САПТЗТ Іскра Глухівського району Сумської області та належать померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на зазначене майно та відсутністю доказу родинних відносин у спадкодавців.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори Пащенко Т.Б. від 15 серпня 2020 року, підтверджується факт відмови позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на право на земельні частки (паї), що належать померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на зазначене майно та відсутністю доказу родинних відносин у спадкодавців.
В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування зазначено: при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та відповідні норми Цивільного кодексу УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до пункту 2 діючого, на час смерті, Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Таким чином судом встановлено, що померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , дійсно на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія СМ № 0106141 належала земельна частка (пай) розміром 10,72 умовних кадастрових гектар, та померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , дійсно на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія СМ № 010614о належала земельна частка (пай) розміром 10,72 умовних кадастрових гектар. Однак, оригінали вказаних сертифікатів були втрачені, про що в газеті Глухівщина в № 12 (2654) від 20 березня 2020 року було опубліковане відповідне оголошення (а.с. 36).
Також судом встановлено і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що за життя батько позивача, ОСОБА_4 прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 рідної сестри ОСОБА_3 , яка в свою чергу прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 рідної сестри ОСОБА_2 , оскільки відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР протягом шести місяців після відкриття спадщини фактично вступив в управління та володіння його спадковим майном, позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті батька та частково оформила його спадщину, однак через втрату правовстановлюючих документів на спадкове майно, що складається з вищевказаних земельних часток (паїв), які відновити в передбаченому законом поряду неможливо, позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на прийняту спадщину в нотаріальній конторі.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Аналогічні роз`яснення викладені у п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , зокрема, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно п. 3.1 вказаного листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392ЦК).
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, тобто і в порядку спадкування.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання за нею права власності на земельні ділянки (паї), як на спадщину після померлого ОСОБА_4 , які він прийняв після померлої ОСОБА_3 , але своїх спадкових прав не оформив, а вона в свою чергу прийняла після померлої ОСОБА_2 , але своїх спадкових прав не оформила, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 1216-1223, 1268-1270 ЦК України, статтями 7, 8, 12, 13, 200, 247, 258, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме: що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є рідними сестрами.
Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме: що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право на земельну частку (пай) площею 10,72 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Фотовизької сільської ради, Глухівського району, Сумської області, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106141, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ Іскра 01 жовтня 1996 року за № 141, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 04 вересня 1996 року № 346, як на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яку він прийняв після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , але своїх спадкових прав не оформив, а вона прийняла після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право на земельну частку (пай) площею 10,72 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Фотовизької сільської ради, Глухівського району, Сумської області, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106140, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ Іскра 01 жовтня 1996 року за № 140, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 04 вересня 1996 року № 346, як на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яку він прийняв після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Суддя С.А. Мазур
Суд | Глухівський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2020 |
Оприлюднено | 21.09.2020 |
Номер документу | 91646046 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Глухівський міськрайонний суд Сумської області
Мазур С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні