Вирок

від 18.09.2020 по справі 354/805/20

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/805/20

Провадження № 1-кп/354/72/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090110000114 від 05 червня 2020 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Коломия, Івано-Франківської області, із загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину- сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, інваліда 3-ї групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України(у редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008 року),

за участю: прокурора- ОСОБА_5 , представника потерпілого- ОСОБА_6 , обвинуваченого- ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

02 червня 2020 року приблизноо 22.00год., обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи біля території комунального підприємства «Благоустрій» по вул. Довбуша, 88 у м. Яремче Івано-Франківської області побачив автомобіль марки МАЗ533702 реєстраційний номер НОМЕР_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїй дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, шляхом вільного доступу, таємно викрав два акумулятори марки «a mega BATTERIES Premium (new) 6СТ-190-АЗ(3)» вартістю 4000 гривень кожен, які знаходились у вказаному автомобілі та належали КП «Благоустрій».

У результаті зазначених злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3 КП «Благоустрій» було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 8000 гривень.

Таким чином, своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

02 вересня 2020 року між представником потерпілого КП «Благоустрій» у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого боку укладено угоду про примирення.

Згідно умов даної угоди представник потерпілого та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України(у редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008 року) за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, добровільно відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_3 повинен понести за вчинений кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України(у редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008 року), а саме: у виді штрафу в дохід держави у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190(одну тисячу сто дев`яносто) гривень.

В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання передбачені ст. 476 КПК України та отримана згода обвинуваченого ОСОБА_3 на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України(у редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008 року) визнав повністю, підтвердив обставини справи, щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та просить затвердити вказану угоду про примирення від 02 вересня 2020 року і призначити йому узгоджену міру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до укладеної угоди зобов`язання.

Представник потерпілого КП «Благоустрій» ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердила, що їй зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду, оскільки завдана матеріальна шкода КП «Благоустрій» повністю відшкодована, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 немає.

Прокурор не заперечив щодо затвердження угоди про примирення укладеної між представником потерпілого та обвинуваченим.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ст.468КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 4 ст.469КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України(у редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008 року), який згідно ст.12КК України (у редакції Закону України № 4025-VI від 15.11.2011 року) відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Суд, в порядку ст.474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України(у редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008 року), як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а умови угоди про примирення, укладеної 02 вересня 2020 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090110000114 від 05 червня 2020 року між представником потерпілого КП «Благоустрій» ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 повністю відповідають вимогам норм КПК та КК України.

Узгоджене сторонами угоди про примирення покарання відповідає санкції статті обвинувачення в редакції Закону України №270-VI від 15.04.2008 року, що була чинною на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тобто станом на 02 червня 2020 року з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину у вчиненому та обставин, що пом`якшують його покарання, таких як щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, що обтяжують покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому суд враховує те, що у відповідності до ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частиною другою ст.5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в час.

Враховуючи те, що Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01 липня 2020 року, санкцію ч.1 ст.185 КК України викладено у новій редакції, яка передбачає призначення покарання за вчинення даного кримінального правопорушення у виді штрафу у розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в той час як санкція даної статті КК України в редакції Закону України №270-VI від 15.04.2008 року, що була чинною на момент вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, тобто станом на 02 червня 2020 року, передбачала покарання у виді штрафу у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а отже відбулось посилення кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що в даному випадку при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження вказаної угоди про примирення та призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої міри покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

Враховуючи викладене, керуючись ч.2 ст.373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 02 вересня 2020 року між представником потерпілого КП «Благоустрій» ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090110000114 від 05 червня 2020 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України(у редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008 року) та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 02 вересня 2020 року покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190(одну тисячу сто дев`яносто) гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні- два акумулятори марки «a mega BATTERIES Premium (new) 6СТ-190-АЗ(3)», передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 -повернути КП «Благоустрі» як законному володільцю.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1