Постанова

від 08.09.2020 по справі 911/2820/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. Справа№ 911/2820/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Куксова В.В.

при секретарі Токарева А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.09.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп"

на рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2020 (повний текс рішення складено 13.03.2020) у справі №911/2820/19 (суддя Л.Я. Мальована)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакіпак"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп"

про стягнення 283 376 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського Київської області від 26.02.2020у справі №911/2820/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакіпак" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакіпак" - 279 685 (двісті сімдесят дев`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн. 49 коп. боргу, 3 690 (три тисячі шістсот дев`яносто) грн. 77 коп. 3% річних, судовий збір в сумі 4 250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн. 64 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського Київської області від 26.02.2020 у справі №911/2820/19 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Також скаржник посилається на те, що з видаткових накладних не вбачається за можливе ідентифікувати особу представника покупця, так як наявний лише підпис та нерозбірливо написано прізвище, неможливо встановити повноваження особи, яка отримала товар, оскільки відсутня посада та будь-який документ на підтвердження повноважень. Зобов`язання по оплаті за товар настане після виконання позивачем п. 3.6. договору, тобто після надання належним чином оформлених видаткових накладних. Строк оплати не настав, оскільки відсутні докази реалізації товару. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними вимогами від вимоги про стягнення суми основної заборгованості.

15.06.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О. В., Куксов В. В.

18.06.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про долучення доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2020 у справі №911/2820/19, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 04.08.2020.

20.07.2020 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2225/20 від 04.08.2020, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О. В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2020 у справі №911/2820/19 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л. та призначено до розгляду на 08.09.2020.

В судовому засіданні 08.09.2020 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2020 у справі №911/2820/19 просив залишити без змін.

В судове засідання 08.09.2020 апелянт своїх представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності представника скаржника.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "Астерс Груп" та ТОВ "Лакіпак" 15.03.2016 року був укладений договір № 11033063, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Згідно з п. 7.9. договору, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника щосереди кожні 14 (Чотирнадцять) днів після реалізації товару. Таким чином, строк виконання зобов`язань в частині оплати договором визначений, тому вимогу про оплату товару позивач відповідачу пред`являти не зобов`язаний.

Як передбачено п. 7.13. договору, що не рідше ніж кожні три місяці, з моменту укладення цього договору, сторони зобов`язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків. Акти звірки розрахунків по цьому договору підписуються не пізніше кожного 30 числа першого місяця наступного кварталу.

Позивач, на виконання умов договору поставив відповідачу товар по видатковій накладній № 4515428346 від 31.10.2018року на загальну суму 336 689 грн. 28 коп.

Відповідач повернув товар на загальну суму 27 003 грн. 79 коп.

Заборгованість складає 309 685 грн. 49 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року.

На рахунок позивача надійшли кошти в розмірі 30 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою банку, в зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 279 685 грн. 49 коп.

Матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості та відповідачем не надані.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 279 685 грн. 49 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 690 грн. 77 коп. 3% річних, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

Беручи до уваги, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3 690 грн. 77 коп. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та перевірені судом апеляційної інстанції, а тому місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про задоволення вимог в цій частині.

Посилання скаржника про те, що з видаткових накладних не вбачається за можливе ідентифікувати особу представника покупця, так як наявний лише підпис та нерозбірливо написано прізвище, неможливо встановити повноваження особи, яка отримала товар, оскільки відсутня посада та будь-який документ на підтвердження повноважень та те, що зобов`язання по оплаті за товар настане після виконання позивачем п. 3.6. договору, тобто після надання належним чином оформлених видаткових накладних, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2020 у справі № 911/2820/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2020 у справі № 911/2820/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2020 у справі № 911/2820/19 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2820/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.09.2020 у зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці з 14.09.2020 по 18.09.2020.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

В.В. Куксов