Постанова від 08.09.2020 по справі 910/14510/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. Справа№ 910/14510/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Гачак І.О. ( за довіреністю №6192 від 04.07.2019 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ

на рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2020 року (повне рішення складено 17.01.2020 року)

у справі №910/14510/19 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ

до акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 114 002,27 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство ДТЕК Добропільська ЦЗФ звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 114 002,27 грн вартості нестачі вугілля.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевезення вантажу за накладними №49470644 від 25.04.2019 року, №49444722 від 23.04.2019 року, №48475222 від 21.02.2019 року, №48382337 від 16.02.2019 року, №53899399 від 18.01.2019 року у вагонах №56743867, №56743867, №61012183, №56872955, №61976239, №56160302, №65292377, №56994619 було виявлено недостачу на суму 114 002,27 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.2020 року позов задоволено частково: стягнуто з акціонерного товариства Українська залізниця на користь публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ вартість недостачі вантажу в розмірі 94 523,11 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 592,77 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час перевезення вантажу за накладними №49470644 від 25.04.2019 року, №49444722 від 23.04.2019 року, №48475222 від 21.02.2019 року, №48382337 від 16.02.2019 року, №53899399 від 18.01.2019 року у вагонах №56743867, №56743867, №61012183, №56872955, №61976239, №56160302, №65292377, №56994619 було виявлено недостачу, що підтверджується комерційними актами №454201/36/52 від 24.04.2019 року, №454201/38/70 від 24.04.2019 року, №454201/39/54 від 24.04.2019 року, №454201/37/53 від 24.04.2019 року, №453105/26 від 25.02.2019 року, №453105/20 від 18.02.2019 року, №453603/9/61 від 20.01.2019 року, №453105/102 від 26.04.2019 року.

Разом з цим, судом першої інстанції за клопотанням відповідача було застосовано шестимісячний строк позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство ДТЕК Добропільська ЦЗФ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2019 у справі №910/14510/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ про стягнення 114 002,27 грн в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, оскільки до даних правовідносин слід застосувати п. 6 ч. 2 ст. 258 та ч. 3 ст. 925 Цивільного кодексу України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2020 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ у справі №910/14510/19 передано колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), суддів Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2020 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ на рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2020 року у справі №910/14510/19 залишено без руху.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2020 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ у справі №910/14510/19 передано колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), суддів Кропивної Л.В., Пономаренко Є.Ю. у зв`язку із перебуванням судді Дідиченко М.А., яка не є головуючим (суддею - доповідачем) у справі, у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 року поновлено публічному акціонерному товариству ДТЕК Добропільська ЦЗФ строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2020 року у справі №910/14510/19. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/14510/19. Розгляд справи №910/14510/19 призначено на 21.04.2020 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ у справі №910/14510/19 передано колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), суддів Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. у зв`язку із перебуванням судді Кропивної Л.В., яка не є головуючим (суддею - доповідачем) у справі, у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ на рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2020 року у справі №910/14510/19 прийнято до провадження у складі головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), суддів Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 року запропоновано сторонам подати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд апеляційної скарги публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ на рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2020 року у справі №910/14510/19 у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами. В даному випадку розгляд справи № 910/14510/19 відбудеться 21.04.2020 без участі представників сторін. За відсутності заяв сторін розгляд справи 21.04.2020 року не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 року розгляд справи призначено на 09.06.2020 року.

Від регіональної філії Львівська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференція.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 року клопотання було задоволено, та призначено розгляд справи на 08.09.2020 рік у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 08.09.2020 року в режимі відеоконференції представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с. 184-187).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи , належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.01.2019 року вантажовідправник - ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ відправив з залізничної станції Добропілля ДОН до залізничної станції Енергодар ПРИДН вантаж, а саме - вугільний концентрат, вантажоотримувачем якого була зазначена - Запорізька ТЕС АТ ДТЕК Дніпроенерго у вагоні №56994619, що підтверджується залізничною накладною №53899399 (досилочна залізнична накладна № 45224904). (а.с. 33,34).

16.02.2019 року вантажовідправник - ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ відправив з залізничної станції Добропілля ДОН до залізничної станції Ігрень ПРИДН вантаж, а саме - вугілля кам`янє, вантажоотримувачем якого була зазначена - Придніпровська ТЕС АТ ДТЕК Дніпроенерго у вагоні № 65292377, що підтверджується залізничною накладною № 48382337. (а.с. 29).

21.02.2019 року вантажовідправник - ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ відправив з залізничної станції Добропілля ДОН до залізничної станції Ігрень ПРИДН вантаж, а саме - вугілля кам`янє, вантажоотримувачем якого була зазначена - Придніпровська ТЕС АТ ДТЕК Дніпроенерго у вагоні №56160302, що підтверджується залізничною накладною №48475222. (а.с. 25).

23.04.2019 року вантажовідправник - ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ відправив з залізничної станції Добропілля ДОН до залізничної станції Бурштин ЛЬВ вантаж, а саме - вугілля кам`янє, вантажоотримувачем якого була зазначена - Бурштинська ТЕС АТ ДТЕК Західенерго у вагонах: № 56743867, № 56872955 та № 61976239, що підтверджується залізничною накладною №49444722 (досилочна залізнична накладна № 45508652); № 61012183, що підтверджується залізничною накладною № 49444722 (досилочні залізничні накладні №№ 45508652, 41246794). (а.с. 15, 17, 18, 20, 21).

25.04.2019 року вантажовідправник - ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ відправив з залізничної станції Добропілля ДОН до залізничної станції Ігрень ПРИДН вантаж, а саме - вугілля кам`яне, вантажоотримувачем якого була зазначена - Придніпровська ТЕС АТ ДТЕК Дніпроенерго у вагоні № 56547326, що підтверджується залізничною накладною № 49470644. (а.с. 38).

Під час перевезення вантажу залізничними шляхами у вищевказаних вагонах була виявлена недостача вантажу.

На залізничній станції Чаплине ПРИДН була виявлена недостача вантажу у вагонах: № 56743867 виявлено недостачу в розмірі 7400 кг, про що складено комерційний акт № 454201/36/52 від 24.04.2019 року (а.с. 9); №61012183 виявлено недостачу в розмірі 6000 кг, про що складено комерційний акт № 454201/38/70 від 24.04.2019 року (а.с. 12); №56872955 виявлено недостачу в розмірі 9500 кг, про що складено комерційний акт №454201/39/54 від 24.04.2019 року (а.с. 16); № 61976239 виявлено недостачу в розмірі 8300 кг, про що складено комерційний акт № 454201/37/53 від 24.04.2019 року (а.с. 19).

На залізничній станції Ігрень ПРИДН була виявлена недостача вантажу у вагонах: № 56160302 виявлено недостачу в розмірі 1100 кг, про що складено комерційний акт №453105/26 від 25.02.2019 року (а.с. 23); №65292377 виявлено недостачу в розмірі 950 кг, про що складено комерційний акт № 453105/20 від 18.02.2019 року (а.с. 27); №56994619 виявлено недостачу в розмірі 7300 кг, про що складено комерційний акт №453603/9/61 від 20.01.2019 року (а.с. 31); №56547326 виявлено недостачу в розмірі 2900 кг, про що складено комерційний акт № 453105/102 від 26.04.2019 року (а.с. 36).

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (ч. 5 ст. 307 ГК України).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Частинами 1, 3 ст. 314 Господарського кодексу України, положення яких кореспондуються з положеннями ст. 924 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України Про залізничний транспорт -перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Поряд з відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу (ст. 114 Статуту).

Судом встановлено, що вантажовідправник при відправленні вантажу зазначив у залізничній накладній: № 49444722 загальну масу вантажу: у вагоні № 56743867 - 70600 кг, згідно комерційного акту № 454201/36/52 від 24.04.2019 року, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 7400 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження вантажу на рівні бортів. Вантаж марковано та ущільнено скребковим розрівнювачем три борозди повздовжні. Фактично виявлено виїмки над 1, 2, 3 люками довжиною 3,5 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м, над 5, 6, 7 люками - довжиною 4,0 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м. Навантаження нижче бортів 20-30 см. Марковано повздовжніми бороздами. В місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинено. Течі вантажу немає; у вагоні № 61012183 - 69700 кг, згідно комерційного акту № 454201/38/70 від 24.04.2019 року, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 6000 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження вантажу на рівні бортів. Вантаж марковано та ущільнено скребковим розрівнювачем три борозни повздовжні. Фактично виявлено виїмки над 1, 2 люками довжиною 3,0 м на ширину вагону, глибиною 0,6 м, над 6, 7 люками - довжиною 2,0 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м. Навантаження нижче бортів 20-30 см. Марковано повздовжніми борознами. В місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинено. Течі вантажу немає; у вагоні № 56872955 - 70800 кг, згідно комерційного акту №454201/39/54 від 24.04.2019 року, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 9500 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження вантажу на рівні бортів. Вантаж марковано та ущільнено скребковим розрівнювачем три борозни повздовжні. Фактично виявлено виїмки над 1, 2 люками довжиною 3,0 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м, над 5, 6, 7 люками - довжиною 4,0 м на ширину вагону, глибиною 0,6 м. Навантаження нижче бортів 40-50 см. Марковано повздовжніми борознами. В місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинено. Течі вантажу немає; у вагоні № 61976239 - 70000 кг, згідно комерційного акту №454201/37/53 від 24.04.2019 року, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 8300 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження вантажу на рівні бортів. Вантаж марковано та ущільнено скребковим розрівнювачем три борозни повздовжні. Фактично виявлено виїмки над 1, 2 люками довжиною 3,0 м на ширину вагону, глибиною 0,6 м, над 5, 6, 7 люками - довжиною 3,3 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м. Навантаження нижче бортів 20-30 см. Марковано повздовжніми борознами. В місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинено. Течі вантажу немає.

- за залізничною накладною № 48475222 загальна маса вантажу у вагоні № 56160302 - 68900 кг, згідно комерційного акту №453105/26 від 25.02.2019 року, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 1100 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що поверхня вантажу на рівні бортів, маркована трьома повздовжніми борознами та ущільнена скребковим розрівнювачем. За рухом потягу над 1 люком виїмка довжиною 150 см, шириною 280 см, глибиною 45 см, в місці виїмки маркування відсутнє. Вагон бездверний, люка закриті, течі вантажу немає.

- за залізничною накладною № 48382337 загальну масу вантажу у вагоні № 65292377 - 68700 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 453105/20 від 18.02.2019 року, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 950 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що поверхня вантажу нижче бортів на 10 см, укатана, маркована трьома повздовжніми борознами та ущільнена скребковим розрівнювачем. За рухом потягу над 1, 2, 3, 4 люками виїмка довжиною 550 см, шириною 280 см, глибиною 10-30 см, маркування порушено, є сліди ходіння. Вагон бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. У технічному відношенні вагон справний;

- за залізничною накладною № 53899399 загальна маса вантажу у вагоні № 56994619 - 70600 кг, згідно комерційного акту №453603/9/61 від 20.01.2019 року, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 7300 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що навантаження у вагоні нижче бортів на 0,2 м, шапкоподібне. Над 1 люком за рухом потягу виїмка довжиною 1,8 м на ширину вагону, глибиною 1,1 м, над 6, 7 люками виїмка довжиною 3,5 м на ширину вагону, глибиною 1,2 м. Вантаж маркований однією повздовжньою борозною. В місцях виїмок маркування відсутнє. Вагон має глухі торцеві стінки, люка закриті, течі вантажу немає, технічно справний;

- за залізничною накладною № 49470644 загальна маса вантажу у вагоні № 56547326 - 67000 кг, згідно комерційного акту № 453105/102 від 26.04.2019 року, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 2900 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що навантаження вантажу нижче бортів на 30-40 см, ущільнене скребковим розрівнювачем, марковано трьома повздовжніми борознами. За рухом потягу над 1-7 люками виїмка довжиною 950 см, шириною 280 см, глибиною 15 см. В місці виїмки маркування відсутнє, вантаж потоптано. Двері, люка закриті, течі вантажу немає. У технічному відношенні вагон справний.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як визначено п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного з вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Відповідачем усупереч вищевказаним положенням чинного законодавства та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданого йому для перевезення вантажу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що внаслідок втрати частини вантажу при перевезенні позивачу були завдані збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу.

Водночас, відповідачем заявлено про сплив строку позовної давності, у зв`язку з чим останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це трок, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Положеннями ст. 136 Статуту встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Згідно із ст. 134 претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначений термін обчислюються з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 12.10.2019 (шляхом направлення позовної заяви засобами поштового зв`язку), а вантаж був виданий відповідачем вантажоодержувачу:

- 26.04.2019 - за залізничною накладною № 49470644 (вагон № 56547326), отже, строк позовної давності спливає 26.10.2019, а позивач звернувся за відшкодуванням завданих йому збитків своєчасно, до спливу строку позовної давності;

- 27.04.2019 - за залізничною накладною № 49444722 (вагони № 56743867, № 56872955, № 61976239 та № 61012183), при цьому відповідно до досилочної накладної № 45508652 (вагони № 56743867, № 56872955, № 61976239) вантаж виданий 02.05.2019, а відповідно до досилочної накладної № 41246794 (вагон № 61012183) вантаж виданий 24.05.2019, отже, строк позовної давності спливає 27.10.2019, а позивач звернувся за відшкодуванням завданих йому збитків своєчасно, до спливу строку позовної давності;

- 21.01.2019 - за залізничною накладною № 53899399 (вагон № 56994619), при цьому відповідно до досилочної накладної № 45224904 вантаж виданий 30.01.2019, отже, строк позовної давності спливає 21.07.2019, а позивач звернувся за відшкодуванням завданих йому збитків поза межами строку позовної давності;

- 18.02.2019 - за залізничною накладною № 48382337 (вагон № 65292377) отже, строк позовної давності спливає 18.08.2019, а позивач звернувся за відшкодуванням завданих йому збитків поза межами строку позовної давності;

- 25.02.2019 - за залізничною накладною № 48475222 (вагон № 56160302), отже, строк позовної давності спливає 25.08.2019, а позивач звернувся за відшкодуванням завданих йому збитків поза межами строку позовної давності.

Враховуючи зазначене, відшкодуванню підлягають збитки завдані незбереженням вантажу у вагонах № 56547326, № 56743867, № 56872955, № 61976239 та № 61012183.

Стосовно відшкодування збитків, завданих незбереженням вантажу у вагонах № 56994619, № 65292377, № 56160302, то суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності такі вимоги задоволенню не підлягають на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, згідно з приписами якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перевіривши розмір спричиненої шкоди, завданої відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива.

З матеріалів справи вбачається, що вантажовідправник у вагонах № 56547326, № 56743867, № 56872955, № 61976239 та № 61012183 передав відповідачу для перевезення вугілля кам`яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) та Митного тарифу України, встановленого Законом України № 584-VII від 19.09.2013 (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) є мінеральним паливом.

Крім того, беручи до уваги найменування вантажу, зазначене у залізничних накладних, без будь-якої вказівки на його завантаження у вологому стані, зазначивши при цьому лише граничний показник вологості вантажу 16% або 12%, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для застосування норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто як для вологого вантажу.

За таких обставин, норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56547326 складає 670 кг (67000 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 2230 кг (2900 - 670) або 2,23 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у довідці № 11/597 від 06.06.2019 та становить 3 043,07 грн (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 6 786,05 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56743867 складає 706 кг (70600 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 6694 кг (7400 - 706) або 6,694 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у довідці № 11/710 від 18.06.2019 та становить 3 090,53 грн (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 20 688,01 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56872955 складає 708 кг (70800 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 8792 кг (9500 - 708) або 8,792 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у довідці № 11/710 від 18.06.2019 та становить 3 090,53 грн (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 27 171,94 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 61976239 складає 700 кг (70000 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 7600 кг (8300 - 700) або 7,6 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у довідці № 11/710 від 18.06.2019 та становить 3 090,53 грн (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 23 488,03 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 61012183 складає 697 кг (69700 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 5303 кг (6000 - 697) або 5,303 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у довідці № 11/710 від 18.06.2019 та становить 3 090,53 грн (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 16 389,08 грн.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальна вартість втраченого вантажу, яка підлягає стягненню становить 94 523,11 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Доводи апелянта про застосування до спірних правовідносин положення ст. 925 ЦК України щодо строку позовної давності в один рік, то зазначене апеляційним судом до уваги не приймається, оскільки до позовних вимог до перевізника, що випливають з договору перевезення вантажу, підлягають застосуванню спеціальні норми ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України у системному зв`язку зі ст. 315 ГК України .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.2020 року у справі №910/14510/19, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ на рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2020 року у справі №910/14510/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2020 року у справі №910/14510/19 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи № 910/14510/19 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України

Повний текст постанови підписано 21.09.2020

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко