Постанова

від 10.09.2020 по справі 906/969/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року Справа № 906/969/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В. ,

представники учасників справи:

позивача- не з`явився;

відповідача 1- не з`явився;

відповідача 2- Войцехівський О.Б., Масловський І.А.;

третьої особи- не з`явився;

прокурора- Безпалов А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача 2-Фермерського гос-подарства Войцехівських на рішення господарського суду Житомирської області від 23.05.2019, повний текст якого складено 03.06.2019, у справі №906/969/18 (суддя Маріщенко Л.О.)

за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави

в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області м.Житомир

до 1. Романівської районної державної адміністрації смт.Романів Житомирської обл.

2. Фермерського господарства Войцехівських

с.Гордіївка Романівського р-ну Житомирської обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-2 -

Гордіївська сільська рада Житомирської області

с.Гордіївка Романівського р-ну Житомирської обл.

про визнання незаконним та скасування розпорядження,

визнання недійсним договору та

повернення земельної ділянки,-

У листопаді 2018 року до господарського суду Житомирської області надійшла позовна зая-ва Новоград-Волинської місцевої прокуратури (надалі в тексті - Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (надалі в тексті - Управління) до Романівської районної державної адміністрації Житомирської області (надалі в тексті - Адмі-ністрація) та Фермерського господарства Войцехівських (надалі в тексті - Господарство) про виз-нання незаконним та скасування розпорядження голови Романівської районної державної адмініст-рації від 19.03.2018 №96 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між Романів-ською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 від 13.04.2012 , визнання не-дійсним договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 в редакції від 19.03.2018, про передачу в оренду ФГ Войцехівських земельної ділянки площею 15 га на території Гордіївської сільської ради за межами с.Гордіївка Романівського району Житомирської області в урочищі Біля залізни-ці та зобов`язання ФГ Войцехівських повернути до земель запасу Гордіївської сільської ради Романівського району Житомирської області зазначену земельну ділянку.(т.1, арк.справи 4-12).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.11.2018 відкрито провадження у справі №906/969/18, а ухвалою від 08.01.2018 залучено до часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-2 - Гордіївську сільську раду Житомирської області.(т.1, арк.справи 1-2, 145-147).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.05.2019 задоволено позов Про-курора в повному обсязі. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що Управління не забезпечило належного захисту інтересів держави, аналогічного позову до суду не подано та не здійснено будь-яких інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, що свідчить про нена-лежне виконання покладених на нього зобов`язань. Прокурор, вважаючи, що оспорюваним дого-вором порушуються державні інтереси мав не тільки законне право, а й обов`язок здійснити за-хист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України. Крім того суд першої інстанції дійшов висновку, що розпорядження голови Рома-нівської районної державної адміністрації від 14.10.2011 №931 вичерпало свою дію фактом укла-дення договору оренди земельної ділянки у 2012 році із ОСОБА_1 і не може бути підста-вою передачі в оренду земельної ділянки 19.03.2018 ФГ Войцехівських . Під час передачі в оренду спірної земельної ділянки порушені приписи земельного законодавства в частині обов`язку прове-дення земельних торгів, оскільки підстави передачі земельної ділянки в оренду поза аукціоном, що визначені ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, відсутні. Крім того, відповідачами порушені вимо-ги ст.31 Закону України Про оренду землі в якій вказано підстави припинення договору оренди землі, а саме смерть фізичної особи - орендаря. Романівською райдержадміністрацією передано в оренду вказану земельну ділянку для ФГ Войцехівських без припинення права оренди ОСОБА_2 суд першої інстанції дійшов висновку, що розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації від 19.03.2018 №96 Про внесення змін до договору оренди земе-льної ділянки між Романівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 від 13.04.2012 прийнято з перевищенням наданих законом повноважень. Таким чином, вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 в редакції від 19.03.2018 недійсним та зобов`язання фермерського господарства Войцехівських повернути до земель запасу Гордіївської сільської ради Романівського району Житомирської області земельну ділянку сільськогосподарсь-кого призначення площею 15 га підлягають задоволенню.(т.2, арк.справи 121-126).

Не погоджуючись із рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 21.05.2019 у даній справі та відмовити у задоволенні позову.(т.2, арк.справи 171-178).

Обґрунтовуючи скаргу Відповідач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, постановивши з порушенням норм матеріального та процесуально-го права. На думку Скаржника, суд безпідставно не взяв до уваги того факту, що особою, яка мала б право вимагати визнання недійсним спірний договір в судовому порядку - є саме Головне управ-ління Держгеокадастру у Житомирській області. Отже саме ній особі відповідно до статей 1, 21 ГПК України належить право матеріально-правової вимоги до Відповідача-1, 2 у справі. Скаржник звертає увагу, що саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, то уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження. не достатньо для прийнят-тя судом цієї заяви та рішення такого спору по суті. Зазначений прокурором факт бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Житомирській області прокурором у суді належними доказами не був доведе-ний, а тільки своїми висловлюваннями та своєю позицією обґрунтовувалось таке судження. Про-курор ні при поданні позову, ні в підготовчому засіданні, ні під час слухання справи по суті - не надав доказів на підтвердження повідомлення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області пору-шення наміри. Окрім того, вищезазначені обставини про відсутність доказів підтвердив прокурор в суді першої інстанції, тобто фактично визнав, що прокуратурою не вчинялись відповідні дії. Таким чином, Прокурор не виконав вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру щодо попереднього, до звернення до суду повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про виявлене пра-вопорушення та наміри звертатись до суду та не підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, згідно вимог ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру . При цьому, лист-повідомлення від 29.10.2018 №6590 до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області містить лише інформування про вже здійснену подачу позовної заяви до господарського суду щодо вияв-леного порушення, яке є предметом спору. Таким чином, прокурор надіслав Управлінню Держгео-кадастру у Житомирській області лише лист-повідомлення про направлення позову до суду. Жодні докази нездійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області заходів реа-гування після відповідного листа-інформування про виявлені недоліки - в матеріалах справи не містять. А тому Прокурор безпідставно переклав повноваження суб`єкта звернення до суду без дотримання алгоритму дій, а саме: встановлення відповідними документами неналежного виконан-ня своїх обов`язків Головним Управлінням Держгеокадастру у Житомирській області або нехтуван-ням реагування на відповідне повідомлення про виявлене порушення, надання часового проміжку на усунення порушення - і тільки при повній бездіяльності Управління Прокурор мав усі права звернутись до суду. Апелянт також звертає увагу, що земельні ділянки, які використовуються Фер-мерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель Фермерського господарства. Саме з моменту державної реєстрації Фермерського господарства у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулась фактична заміна орендаря, а обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства від громадянина, якому така земельна ділянка надавалася для його створення.(т.2, арк.справи 148-161).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 відкрито про-вадження за апеляційною скаргою Відповідача.(т.2, арк.справи 144).

Ухвалами від 30.07.2019 та від 20.11.2019 розгляд справи зупинявся до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №587/430/16-ц та №912/2385/18.(т.3, арк. спра-ви 22-23, 120-121)

Крім того, на підставі розпорядження керівника апарату від 09.09.2020 у зв`язку із перебу-ванням судді-члена колегії Крейбух О.Г. у щорічній відпустці - проведено повторний автоматизо-ваний розподіл справи, за наслідками якого колегія суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Розізнана І.В. ухвалою від 09.09.2020 прийняла до свого провад-ження апеляційну скаргу у справі №906/696/18.(т.3, арк.справи 151-154).

За час апеляційного провадження до суду надійшли:

- 26.07.2019 на електронну адресу суду та поштою надійшов відзив Прокурора, у якому він просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.(т.2, арк.справи 210-212; т.3, арк.справи 6-10).

- 29.07.2019 надійшли пояснення Управління, у яких вважає апеляційну скаргу безпідстав-ною та просить відмовити в її задоволенні.(т.3, арк.справи 1-2)

- 07.08.2019 надійшли заперечення та 25.10.2019, 11.11.2019 додаткові пояснення Скаржника на відзив, у яких він додатково підтримує апеляційну скаргу та вважає звернення Прокурора необ-ґрунтованим. (т.3, арк.справи 31-38, 46-53, 75-83).

- 19.11.2019 на електронну адресу суду на виконання вимог ухвали від Новоград-Волинсь-кої місцевої прокуратури надійшли пояснення, у яких прокурор повідомляє, що доказами на під-твердження необхідності прокурорського реагування з метою захисту інтересів держави, у даному випадку, є норми національного законодавства та практика Європейського суду з прав людини. (т.3, арк.справи 117-118).

- 09.09.2020 від Романівської районної державної адміністрації надійшли пояснення, у яких остання підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі та просить суд скасувати рішення суду пер-шої інстанції.(т.3, арк.справи 141-148).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 10.09.2020 Відповідач та його представник під-тримали свою апеляційну скаргу в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування правової позиції. Прокурор заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав свої пояснення.

Інші учасники справи не забезпечили явку своїх уповноважених представників у призначене на 10.09.2020 судове засідання. Разом з тим, така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Романівської районної держав-ної адміністрації від 14.10.2011 №391 надано ОСОБА_1 в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 15 га ріллі із земель запасу на території Гордіївської сільської ради в урочищі Біля залізниці , для ведення товарного фермерського господарства.(т.2, арк.справи 96).

На підставі вказаного розпорядження Романівська районна державна адміністрація-орендо-давець та ОСОБА_1 -орендар уклали договір оренди земельної ділянки від 15.04.2012 за умовами п.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земе-льну ділянку для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Гордіївської сільської ради за межами с.Гордіївка в урочищі Біля залізниці .(т.1, арк. справи 20-23).

В оренду передається земельна ділянка - рілля площею 15 га терміном на 25 років з березня 2012 року по березень 2037 року.(п.п.2,7 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Умови збе-реження стану об`єкта оренди: використання земельної ділянки відповідно до технічної докумен-тації з дотриманням вимог чинного законодавства.(п.13, 15 Договору).

Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.(п.31 До-говору).

Відповідно до п.32 дія Договору припиняється, у разі закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для сус-пільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; орендодавець має право відмовитися від договору оренди і вима-гати повернення земельної ділянки, якщо орендар не вносить орендну плату протягом визначеного, у договорі строку.

Договір припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених Догово-ром та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом; договір набирає чин-ності після підписання сторонами та його державної реєстрації.(п.п. 33, 37 Договору).

Договір підписаний головою РДА та ОСОБА_1 , скріплений відтиском печатки Ад-міністрації, зареєстрований у відділі Держкомзему в Романівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.04.2012 №1821400040028.

На підставі Договору за актом приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прий-няв земельну ділянку.(т.1, арк.справи 24).

Матеріали справи свідчать, що за заявою голови ФГ Войцехівських у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 розпорядженням голови Романівської районної державної адміністрації від 19.03.2018 №96 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між Романівською ра-йонною державною адміністрацією та ОСОБА_1 від 13.04.2012 внесено зміни до догово-ру оренди землі від 13.04.2012, виклавши вступну частину, п.п.4, 8, 10 та реквізити сторін у новій редакції.(т.1, арк.справи 18-19, 28, 48).

Згідно нової редакції від 19.03.2018 Договору - Романівська районна державна адміністра-ція-орендодавець, на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 14.10. 2011 №931 надає, а ФГ Войцехівських -орендар, приймає у строкове платне користування земель-ну ділянку для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Гордіївської сіль-ської ради за межами с.Гордіївка в урочищі Біля залізниці .(т.1, арк. справи 25-26).

В оренду передано земельну ділянку - рілля площею 15 га, термін дії договору оренди зали-шено незмінним - до березня 2037 року. На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 484 656 грн. 37 коп.(п.п.2,4,7,8 Договору в реакції від 19.03.2018).

Пунктом 10 Договору в реакції від 19.03.2018 збільшено орендну плату до 3 231 грн. 04 коп. в місяць.

Договір в новій редакції від 19.03.2018 підписаний головою РДА та головою Фермерського господарства, скріплено відтиском печаток сторін.(т.1, арк.справи 26-зворот).

На підставі Договору в новій редакції від 19.03.2018 за актом приймання-передачі від 19.03.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку.(т.1, арк.справи 27).

Матеріали справи свідчать, що вважаючи незаконним і таким, що підлягає скасуванню роз-порядження голови Романівської районної державної адміністрації від 19.03.2018 №96 Про вне-сення змін до договору оренди земельної ділянки між Романівською районною державною адмі-ністрацією та ОСОБА_1 від 13.04.2012 , а договір оренди земельної ділянки від 13.04. 2012 в редакції від 19.03.2018 визнанню недійсним - Новоград-Волинська місцева прокуратура звернулась до господарського суду із позовом.

При цьому, підставою для представництва інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Прокурор вказав бездіяльність Управління щодо належ-ного захисту інтересів держави, яке полягає у неподанні аналогічного позову до суду та нездійснен-ня будь-яких інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, що свідчить про неналежне виконання покладених на нього зобов`язань.(т.1, арк.справи 10).

На виконання ч.4 ст23 Закону України Про прокуратуру до позовної заяви додано повідом-лення від 29.10.2018 №6590 в.о.обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Житомирській об-ласті про подання 29.10.2018 позовної заяви в інтересах Управління.(т.1, арк. справи 47).

Крім того, у відзиві від 06.12.2018 Управління підтримало позицію Прокурора щодо необ-хідності захисту інтересів держави.(т.1, арк.справи 94-95).

Як зазначалось вище, рішенням від 23.05.2019 у справі №902/969/18 господарський суд Житомирської області позов Прокурора задоволив в повному обсязі.(т.2, арк.справи 121-126).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом апеляційної скарги є безпідставність звернення Прокурора.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.(ст.84 ЗК України).

Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти - юри-дично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі і пра-воприпиняючі. До таких обставин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а та-кож не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав і обо-в`язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов`язки; набуття земельних прав та обов`язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов`язує виникнення, зміну і припинення земель-них відносин. Зазначене кореспондується зі статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Крім того, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.(ст.15 ЦК України). Способи захисту судом цивільних прав та інтере-сів передбачені у ст.16 ЦК України. Одним з таких способів, як зазначено у п.3 ч.2 вказаної статті, є припинення дії, яка порушує право. Аналогічні приписи містить частина 2 ст.20 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України).

Власник може звернутися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права.

У даному випадку з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгео-кадастру у Житомирській області звернувся Прокурор та вказавши на бездіяльність Управління, зазначив про наявність інтересів держави, що полягає у необхідності відновлення законності шля-хом визнанням недійсним розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації від 19.03.2018 №96 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між Романівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 від 13.04.2012 та договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 в редакції від 19.03.2018.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 ГПК України - у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені зако-ном підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійнювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звер-татись до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набу-ває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держа-ви в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазна-чений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього пов-новажень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Переглядаючи рішенням в межах апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що за змістом ч.2 ст.2 ЦК України - одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі стат-тями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь проку-рора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рів-ності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задо-вольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03. 2005, заява 61517/00, пункт 27). Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Феде-рації (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) ЄСПЛ зазначає, що сторонами цивіль-ного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправ-дана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003р. №1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функ-цій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інте-ресів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провад-ження, зміст п.3 ч.1 ст.131 1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва проку-рором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад право-суддя.(пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру в редакції закону станом на час подання позову до суду, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держа-ви у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійс-нює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення поло-жень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокурату-рою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потре-ба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гаран-тування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національ-ного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступ-ник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підста-ві якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути пред-метом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може приз-вести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інте-ресів там, де це дійсно потрібно.

У даній справі Прокурор обґрунтував наявність інтересів держави , які на його думку поля-гають в порушенні законності у сфері земельних відносин.

Водночас Конституція України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Колегія суддів зауважує, що за наслідками розгляду справи №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 вирішила виключну правову проблема щодо таких пи-тань: 1) чи повинен прокурор доводити бездіяльність компетентного органу або ж достатньо прос-того посилання на таку бездіяльність у позові при обґрунтуванні підстав для представництва; 2) якими доказами прокурор має доводити бездіяльність компетентного органу; 3) чи зобов`язаний прокурор перед зверненням до суду з`ясовувати причини бездіяльності такого органу або ж дос-татньо доведення самого факту бездіяльності без зазначення і доведення суду її причин.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що відповідно до части-ни 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійс-нює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повнова-ження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів пору-шення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме по-дання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів дер-жави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного орга-ну, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отриман-ня повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представ-ництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підс-тав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позов-ній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інте-ресів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

При цьому, колегія суддів зауважує, що нездійснення захисту - виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення ін-тересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захис-том до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином - виявляється в активній пове-дінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність - захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати на-лежного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для представництва інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Прокурор вказав бездіяльність Уп-равління щодо належного захисту інтересів держави, яке полягає у неподанні аналогічного позову до суду та не здійснення будь-яких інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, що свід-чить про неналежне виконання покладених на нього зобов`язань.(т.1, арк.справи 10).

Однак, на виконання ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру до позовної заяви додано повідомлення від 29.10.2018 №6590 в.о.обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про подання 29.10.2018 позовної заяви в інтересах Управління.(т.1, арк.справи 47). Вказане повідомлення долучено без доказів його направлення чи отримання адресатом.

У відзиві від 06.12.2018 Управління підтримало позицію Прокурора щодо необхідності за-хисту інтересів держави.(т.1, арк.справи 94-95).

На виконання вимог ухвали від 05.11.2019 Північно-західного апеляційного господарського суду 19.11.2019 на електронну адресу суду від Новоград-Волинської місцевої прокуратури надійшли пояснення, в яких прокурор повідомляє, що доказами на підтвердження необхідності прокурор-ського реагування з метою захисту інтересів держави, у даному випадку, є норми національного законодавства та практика Європейського суду з прав людини.(т.3, арк.справи 74, 117-118).

Таким чином, Прокурор у цій справі фактично звернувся без дотримання вимог статті 23 та 24 Закону України Про прокуратуру , оскільки не надіслав уповноваженому органу, в даному ви-падку - Управлінню, жодних повідомлень про виявлене правопорушення, не надано будь-якого строку для відповідної реакції або бездіяльності Управління, а лише повідомлено про факт подання 29.10.2018 позовної заяви до суду в інтересах Управління, що не може вважатися належним дотри-манням умов законодавства для звернення прокурора до суду.

Обставини дотримання прокурором встановленої ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України Про проку-ратуру процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкрет-них правовідносинах, оскільки відповідно до приписів ст.ст. 53, 174 ГПК України - недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час від-повідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавле-ний можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №927/246/18).

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Вирішуючи спір у даній справі, місцевий господарський суд не врахував викладених обста-вин та розглянув спір по суті без дослідження дотримання Прокурором вимог Закону України Про прокуратуру

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зали-шення без розгляду позову Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах дер-жави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та скасування рішен-ня господарського суду Житомирської області від 23.05.2019 через недотримання вимог процесуа-льного законодавства.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для част-кового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст. 277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання су-дом першої інстанції установленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведе-ними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухва-лення незаконного судового рішення.

Крім того, у зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги та скасуванням рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України підлягають перерозподілу судові вит-рати. Так, з прокуратури Житомирської області на користь ФГ Войцехівських 7 929 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства Войцехівських на рішення господарсь-кого суду Житомирської області від 23.05.2019 у справі №906/969/18 задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 23.05.2019 у справі №906/969/18 скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення про залишення позову без розгляду.

3. Стягнути з прокуратури Житомирської області (10002, м.Житомир, вул.Святослава Ріх-тера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) на користь Фермерського господарства Войцехівських (13047, Житомирська область, Романівський район, с.Гордіївка, вул.Котовського,16, код ЄДРПОУ 34054567) 7 929 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідного наказу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

6. Матеріали справи №906/969/18 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.