Рішення

від 08.09.2020 по справі 905/1965/19 (4/73)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.09.2020 Справа № 905/1965/19 (4/73)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "К.Енерго" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" про стягнення 54 735,12 грн., за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 30 828,83 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом) - не з`явились;

від відповідача (за первісним позовом) - не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "К.Енерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" про стягнення 54 735,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "К.Енерго" посилається на неналежне виконанням боржником грошових зобов`язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №521010 від 01.01.2000 року.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Акціонерного товариство "К.Енерго" про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 30 828,83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 справу № 4/73 за позовом Акціонерного товариства "К.Енерго" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" про стягнення 54 735,12 грн., за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 30 828,83 грн. направлено за підсудністю до Господарського суду Донецької області для розгляду в межах провадження у справі № 905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго".

05.05.2020 матеріали справи №4/73 надійшли до Господарського суду Донецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2020 для розгляду даної справи визначено суддю Зекунова Е.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.05.2020 відкрито провадження по справі 905/1965/19 (4/73) за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 04.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.06.2020 підготовче судове засідання відкладено на 07.07.2020.

06.07.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" надійшло клопотання про розляд справи без участі останнього.

06.07.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника Акціонерного товариства "К.Енерго" надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього та продовження строку на подання відзиву у зв`язку із карантинними заходами.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.07.2020 продовжено строк розгляду справи №905/1965/19 (4/73) на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 06.08.2020 та відкладено розгляд справи на 03.08.2020.

30.07.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" надійшло клопотання про розляд справи без участі останнього. 31.07.2020 вказане клопотання надійшло на електронну адресу суду.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.08.2020 закрито підготовче провадження по справі №905/1965/19 (4/73) та призначено розгляд справи по суті на 08.09.2020.

31.08.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. 07.09.2020 вказане клопотання надійшло на електронну адресу суду.

Представники сторін у судове засідання 08.09.2020 не з`явились, про дату та час та місце розгляду справи по суті були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2000 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (позивач за первісним позовом, енергопостачальна організація) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" (відповідач за первісним позовом, абонент) було підписано договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №521010, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору).

Судом встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач (ЄДРПОУ 00131305) змінив своє найменування та наразі є Акціонерним товариством "К.ЕНЕРГО" (ЄДРПОУ 00131305).

Отже, станом на час розгляду справи найменуванням відповідача є Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО", що враховується судом при вирішенні спору.

Відповідно до п. 2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України,

Згідно розділу 2.2 договору постачальник зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору (п. 2.2.1); підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (Додаток №2), крім випадків, зазначених у п.3.1.7. Договору (п. 2.2.2); при зміні тарифів (Додаток № 3 до Договору) повідомляти абонента у п`ятиденний термін з моменту отримання Розпорядження держадміністрації м.Києва про їх змінення (п. 2.2.3); своєчасно письмово сповіщати абонента про зміни власних юридичних реквізитів (найменування організації, розрахункового рахунку тощо), та при необхідності переукладати Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді (п. 2.2.4).

Згідно п.п.2.3.1, 2.3.2 договору абонент зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2000 року (п.8.1 договору).

Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п. 8.4 договору).

Відповідно до п.2 Додатку №4 до Договору відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі тепло збуту №5 за адресою: вул.Товарна, буд.№1, розрахункова група, тел..269-88-93 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоди (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в п.2 цього Додатку документами, абонемент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п.3 Додатку №4 до Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №521010 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2000 за період з 01.12.2007 по 01.12.2010 позивач за первісним позовом поставив теплову енергію, а відповідач за первісним позовом в свою чергу прийняв вказану продукцію загальним обсягом 2 706,04 Гкал на загальну суму 44 796,78 грн., що підтверджується обліковими картками:

- №5329 за грудень 2007 року на суму 8311,75 грн.;

- №5361 за січень 2008 року на суму 8132,83 грн.;

- №5398 за лютий 2008 року на суму 6245,78 грн.;

- №5404 за березень 2008 року на суму 6056,02 грн.;

- №5423 за квітень 2008 року на суму 2168,87 грн.;

- №5410 за травень 2008 року на суму 1771,25 грн.;

- №5406 за червень 2008 року на суму 587,62 грн.;

- №5396 за липень 2008 року на суму 1117,54 грн.;

- №5397 за серпень 2008 року на суму 1054,38 грн.;

- №5422 за вересень 2008 року на суму 1822,56 грн.;

- №5524 за жовтень 2008 року на суму 3426,28 грн.;

- №5567 за листопад 2008 року на суму 6054,48 грн.;

- №5588 за грудень 2008 року на суму 8910,60 грн.;

- №5579 за січень 2009 року на суму 8672,18 грн.;

- №5493 за лютий 2009 року на суму 6497,59 грн.;

- №5490 за березень 2009 року на суму 6212,89 грн.;

- №5472 за квітень 2009 року на суму 2501,14 грн.;

- №5474 за травень 2009 року на суму 1635,95 грн.;

- №5473 за червень 2009 року на суму 1409,41 грн.;

- №5467 за липень 2009 року на суму 1227,18 грн.;

- №5477 за серпень 2009 року на суму 643,50 грн.;

- №5478 за вересень 2009 року на суму 1805,75 грн.;

- №5535 за жовтень 2009 року на суму 4615,36 грн.;

- №5415 за листопад 2009 року на суму 6511,07 грн.;

- №5432 за грудень 2009 року на суму 9848,15 грн.;

- №5396 за січень 2010 року на суму 12231,14 грн.;

- №5413 за лютий 2010 року на суму 7463,90 грн.;

- №5388 за березень 2010 року на суму 4756,76 грн.;

- №5382 за квітень 2010 року на суму 2415,28 грн.;

- №5379 за травень 2010 року на суму 1165,48 грн.;

- №5384 за червень 2010 року на суму 958,12 грн.;

- №5388 за липень 2010 року на суму 847,44 грн.;

- №5393 за серпень 2010 року на суму 467,48 грн.;

- №5395 за вересень 2010 року на суму 1534,45 грн.;

- №5445 за жовтень 2010 року на суму 7311,94 грн.;

- №5500 за листопад 2010 року на суму 6316,07 грн.;

- №5388 за березень 2010 року на суму 4756,76 грн.

Оскільки, відповідач за первісним позовом у період з 01.12.2007 по 01.12.2010 не виконував належним чином свої грошові зобов`язання з оплати поставленої теплової енергії за договором №521010 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2000, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в розмірі 44 796,78 грн., позивач просить стягнути вказану суму з останнього.

Відповідач заперечуючи проти позову наголошує на тому, що у ОСББ Мотор відсутня заборгованість за договором. Разом з тим, у своєму відзиві відповідач за первісним позовом повідомляє суд про існування заборгованості АТ "К.Енерго" перед ОСББ Мотор у розмірі 30 828,83грн. у зв`язку із порушенням останнім зобов`язань за договором та застосуванням тарифів, які не підлягали застосуванню через відсутність їх реєстрації в Київському міському управлінні юстиції, а саме: Розпорядження від 30.05.2007 р. № 643 Про затвердження тарифів на теплову енергію та розпорядження № 520 від 29.04.2009 р., № 981 від 31.08.2009 р., №1192 від 15.10.2009 р., № 1333 від 30.11.2009 р.

Крім того, у своєму відзиві відповідач за первісним позовом зазначив, що позивач за первісним позовом порушив свої зобов`язання визначені п.2.1 та п.2.2.3 договору, повідомляючи про зміну тарифів на теплову енергію та застосовуючи їх при визначенні розміру щомісячних платежів попри того, що вони не набрали законної сили, у зв`язку з чим безпідставно отримав грошові кошти у розмірі 30 828,83 грн.

Також у своїх поясненнях, що містяться в матеріалах справи, відповідач за первісним позовом зауважив, що за своїм cтатутом та визначенням не може бути винною особою у невиконанні зобов`язань за договором на постачання теплової енергії, оскільки він не є і не може бути виконавцем житлово-комунальної послуги, не є споживачем цієї послуги, а функція, яку згідно до статуту виконує ОСББ Мотор полягає лише у зібранні коштів ОСББ та перерахунку загальної суми позивачу за первісним позовом. Таким чином, відповідач за первісним позовом і не може мати грошових зобов`язань перед позивачем за первісним позовом, оскільки кошти, що підлягають сплаті за отримані житлово-комунальні послуги членами ОСББ, сплачуються ними виключно за тарифами на відповідні послуги, у склад яких не входить пеня, 3% річних та інфляція.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договірні відносини, що склалися між сторонами у даній справі, мають ознаки договору поставки, на які поширюються приписи ст. 712 ЦК України, згідно з якою продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Отже, укладення АТ Київенерго та ОСББ Мотор вищевказаного договору було спрямоване на отримання останнім теплової енергії та одночасного обов`язку по здійсненню її оплати.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору протягом періоду з 01.12.2007 по 01.12.2010 Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв теплову енергію, що підтверджується обліковими картками.

З наданих матеріалів вбачається, що при проведенні розрахунку ціни позову за спірний період позивачем використано тарифи, встановлені розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №643 від 30.05.2007, №520 від 29.04.2009, №981 від 31.08.2009, №1192 від 15.10.2009, №1333 від 30.11.2009.

Судом встановлено, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2008 року у справі № 8/131 задоволено позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" про визнання протиправними та скасування розпоряджень визнано дії Київської міської державної адміністрації при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.06 такими, що порушують ст.6 п.п.1.6; ст.20 п.2; ст.30 п.п.3,4,5,7 ст.31 п.п.2,3; ст.32 п.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.07 № 643 "Про затвердження тарифів на теплову енергію".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2009р. (справа №К-2608/09) від 02.07.2009 р. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009р. скасовано, адміністративну справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" про визнання протиправними та скасування розпоряджень направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2009 року справу передано до Шевченківського районного суду м. Києва.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2014 у справі №761/8760/14-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття та скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 №643 "Про затвердження тарифів на теплову енергію".

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.03.2014 р. у справі № 2-а-118/11 (Провадження № 2-а/761/4/2014) визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття Розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 978 від 31 серпня 2009 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 979 від 31 серпня 2009 року "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 980 від 31 серпня 2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення"; № 981 від 31 серпня 2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1141 від 30 вересня 2009 року "Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980 та №981"; № 1192 від 15 жовтня 2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1193 від 15 жовтня 2009 року "Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980"; № 1292 від 17 листопада 2009 року "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 1332 від 30 листопада 2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення"; № 1333 від 30 листопада 2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1334 від 30 листопада 2009 року "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 1335 від 30 листопада 2009 року "Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979"; № 191 "Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979"; № 392 від 31 травня 2010 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1164 від 24 грудня 2010 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року №978, № 979, від 14 серпня 2009 року №902, від 02 березня 2010 року №114"; № 1221 від 29 грудня 2010 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури"; № 1222 від 29 грудня 2010 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України"; № 1241 від 30 грудня 2010 року "Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року №978 та від 31 серпня 2009 року №979"; № 75 від 25 січня 2011 року "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2010 року № 1221"; № 80 від 25 січня 2011 року "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.06.2009 №758 та від 29.12.2010 №1220"; № 99 від 27 січня 2011 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням"; № 101 від 27 січня 2011 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України" (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 лютого 2011 року № 234); № 857 від 31 травня 2011 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням"; № 858 від 31 травня 2011 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення"; № 859 від 31 травня 2011 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усім форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими споживачами".

Вказану постанову Шевченківського районного суду міста Києва залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 р. у справі № 2-а-118/11 (2-а/761/4/2014).

Суд зазначає, що Відповідно до пункту 2 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" державна реєстрація нормативно -правових актів проводиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України та управління юстиції складають державні реєстри зареєстрованих ними нормативно -правових актів.

Положенням про державну реєстрацію нормативно -правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (далі -Положення), надано право Міністерству юстиції України та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно -правових актів, перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно - правових актів, у разі потреби вимагати подання нормативно - правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.

Згідно з пунктом 4 Положення про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, державна реєстрація нормативно - правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесені до Єдиного державного реєстру нормативно - правових актів.

Відповідно до пункту 2 Положення про державну реєстрацію нормативно -правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади державній реєстрації підлягають нормативно - правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Враховуючи наведене, розпорядження Київської міської державної адміністрації підлягають обов`язковій державній реєстрації.

Разом з тим, жоден з застосовуваних позивачем розпоряджень (№№ 643, 520, 981, 1192, 1333) не був зареєстрований у встановленому законом порядку, відтак, підстав для їх застосування суд не вбачає.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, постанови, які набрали законної сили, мають преюдиціальне значення для справи №905/1965/19 (4/73), а встановлені в них обставини повторного доведення не потребують.

З огляду на наведене, при вирішенні спору у справі №905/1965/19 (4/73) у суду відсутні підстави для застосування тарифів за вказаними розпорядженнями відносно періодів, за якими позивач здійснив розрахунок суми заборгованості.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, позивач не надав господарському суду належних та допустимих доказів, які обґрунтовують його вимоги, що виключає можливість стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 44 796,78 грн.

Враховуючи те, що заборгованість відсутня, відсутні й підстави для нарахувань інфляційних втрат, 3% річних та пені.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Щодо зустрічного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 30 828,83 грн.

01.02.2011 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" в межах справи №4/73 звернулося до Акціонерного товариства "К.Енерго" з зустрічним позовом про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 30 828,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" посилається на порушення відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань визначених в п.п. 2.1, 2.2.3 договору №521010 від 01.01.2000 щодо використання тарифів, затверджених Київською міською державною адміністрацією та обов`язку повідомляти про зміну вказаних тарифів.

Крім того, позивач за зустрічним позовом посилається на безпідставне застосування відповідачем за зустрічним позовом при визначенні розміру місячних платежів за договором №521010 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2000 підвищених тарифів, що затверджені Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 643 від 30.05.2007, № 520 від 29.04.2009, № 981 від 31.08.2009, №1192 від 15.10.2009, № 1333 від 30.11.2009, але не зареєстровані у встановленому законом порядку у Київському міському управлінні юстиції, внаслідок чого безпідставно отримав грошові кошти у розмірі 30 828,83 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 по справі №5301/09 визнано дії Київської міської державної адміністрації при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.2006 року такими, що порушують ст. 6 п.п.1,6; ст.20 п.2; ст.30 п.п.3,4,5,7; ст. 31 п.п.2,3; ст.32 п.5 Закону України Про житлово - комунальні послуги та скасовано Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 640, 642, 643.

Оскільки відповідач за зустрічним позовом у період з 01.12.2006 по 31.12.2010 проводив нарахування за теплопостачання позивачу за зустрічним позовом, застосовуючи тарифи встановлені Розпорядженням Київської міської державної № 643 від 30.05.2007, які були скасовані, в зв`язку з чим, за доводами позивача за зустрічним позовом, ним було надмірно сплачено грошові кошти у сумі 30 828,83 грн., які останній і просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом.

Акціонерне товариство К.Енерго проти зустрічного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" заперечувало, обґрунтовуючи тим, що позивач за зустрічним позовом не довів належними доказами недійсність тарифів та безпідставність отримання Відповідачем за зустрічним позовом коштів сплачених за отримання теплової енергії.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом, стверджує про те, що позивачем за зустрічним позовом пропущена позовна давність щодо вимог стягнення з відповідача коштів за договором за період з 01.12.2006 по 01.08.2010, наполягає на застосуванні судом відповідних нормативних положень про позовну давність та відмовити у позові у повному обсязі.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Дослідивши зміст укладеного договору №521010 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.200, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

У відповідності до ст.16 Закону України Про теплопостачання до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, зокрема, належать: розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання; розроблення і затвердження методології (порядку) формування тарифів на теплову енергію у сфері теплопостачання для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках; встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.20 Закону України Про теплопостачання тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб`єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

З наданого розрахунку ОСББ Мотор вбачається, що при проведенні розрахунку за період з грудня 2006 по грудень 2010 АТ К.Енерго використано тарифи, встановлені розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №643 від 30.05.2007, №520 від 29.04.2009, №981 від 31.08.2009, №1192 від 15.10.2009, №1333 від 30.11.2009.

Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2014 у справі № 761/8760/14-а (номер провадження 2-а/761/220/2014), яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015, позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: №643 від 30.05.2007, №520 від 29.04.2009, №981 від 31.08.2009, №1192 від 15.10.2009, №1333 від 30.11.2009.

У зв`язку з цим протягом спірного періоду підлягало застосуванню розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 № 1245 Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення (зареєстрованим у Київському міському управлінні юстиції 27.06.2002 за № 46/429) зі змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями КМДА від 14.10.2003 № 1907, від 10.12.2004 № 2249, від 31.03.2005 № 499, яким було передбачено тариф на виробництво теплової енергії - 54,42 грн (без ПДВ).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов`язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що ОСББ МОТОР належними та допустимими доказами довів факт порушення АТ К.Енерго його права у вигляді неповернення коштів переплати за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №521010 від 01.01.2000 року у розмірі 30 828 грн 83 коп.

Щодо заявленого АТ К.Енерго клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з 01.12.2006 по 01.08.2010, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом статей 260-261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ст. 267 Цивільного кодексу України).

У цьому разі суд з посиланням на докази у справі та норми законодавства, має встановити (обрахувати), чи мав місце пропуск строку позовної давності.

Відповідач за зустрічним позовом стверджує, що саме з 01.01.2008 року у позивача як зацікавленої особи виникло право на позов, тобто можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд, а не з 28.07.2010, як зазначає позивач за зустрічним позовом.

В обґрунтування пропуску строку позовної давності відповідачем за зустрічним позовом зазначено, що з розрахунку ціни позову, з тексту позовної заяви та з первинних документів, наданих позивачем, вбачається, що позивач заявив позов про стягнення з відповідача коштів за договором за період з грудня 2006 по грудень 2010.

Судом встановлено, що позовні вимоги дійсно стосуються вартості спожитої теплової енергії у період з грудня 2006 по грудень 2010.

Проте, право на отримання перерахунку у вказаний період виникло у позивача 14.01.2009, а саме з моменту прийняття постанови Київським апеляційним адміністративним судом від 14.01.2009 по справі №5301/09, якою визнано дії Київської міської державної адміністрації при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.2006 року такими, що порушують ст. 6 п.п.1,6; ст.20 п.2; ст.30 п.п.3,4,5,7; ст. 31 п.п.2,3; ст.32 п.5 Закону України Про житлово - комунальні послуги та скасовано Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 643 Про затвердження тарифів на теплову енергію .

Днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв`язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до Господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява позивачем була подана 02.02.2011, про що свідчить штамп Господарського суду м. Києва.

Таким чином, на момент подачі позову строк позовної давності не сплинув.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову Акціонерного товариства К.Енерго , відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Акціонерне товариство К.Енерго .

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на Акціонерне товариство К.Енерго .

Крім того суд зазначає, що ОСББ Мотор відповідно до ч. ст. 49 ГПК України (в редакції, чинній станом на час звернення позивача з позовом до суду) заявлено до стягнення державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

За вищенаведених обставин та з огляду на задоволення позовних вимог, на Акціонерне товариство К.Енерго покладається судовий збір у сумі 544,29 грн (а саме, державне мито в сумі 308,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "К.Енерго" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" про стягнення 54 735,12 грн. - відмовити повністю.

Витрати по сплаті судового збору залишити за Акціонерним товариством К.Енерго .

Зустрічні позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 30 828,83 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства К.Енерго (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" (01103, місто Київ, вулиця Підвисоцького, будинок 3-А, код ЄДРПОУ 22865226) кошти у розмірі 30 828 грн 83 коп., та судовий збір у розмірі 544,29 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 08.09.2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов