Рішення

від 18.09.2020 по справі 910/7509/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2020Справа № 910/7509/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖІ МБУ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГЛОБАЛСЕРВІС"

про стягнення 410 950,83 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖІ МБУ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГЛОБАЛСЕРВІС" про стягнення заборгованості у сумі 410 950,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №27/01-2020 від 27.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7509/120 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

16.09.2020 та 17.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 03.06.2020, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 03.06.2020 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з відміткою: за закінченням терміну зберігання .

Отже, у відповідності до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 03.06.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020", яким доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами та доповненнями карантин установлено на всій території України до 31.08.2020.

В подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Суд зазначає, що учасниками справи не подано заяв, клопотань про продовження процесуальних строків у зв`язку з запровадженням карантину.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖІ МБУ" (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРГЛОБАЛСЕРВІС" (замовник, відповідач) укладений договір №27/01-2020 про перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - договір), відповідно до умов якого перевізник зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж до пункту призначення в установлений цим договором термін і видати його замовникові, а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу передбачену цим договором винагороду (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, умови перевезення вантажу (термін і місце надання автотранспорту під завантаження, маршрут прямування, пункт призначення, замовник, термін доставки, вартість послуг та інше) визначається в заявці на перевезення вантажу, яка є невід`ємною частиною цього договору, зразок якої наводиться в Додатку №1 до договору.

Пунктом 2.2. договору сторонами були узгоджені умови, що Акт наданих транспортних послуг складається останнім днем місяця, надається замовникові та повинен містити наступну інформацію: дані про замовника, дані про перевізника, вид послуг, кількість вантажу, який перевезений та ціна за одиницю (тону), загальна сума наданих послуг.

У відповідності до пп. 3.1. та 3.2. договору, сплата винагороди за цим договором проводиться замовником в безготівковій або готівковій формі в національній валюті України - гривні протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту наданих послуг. Вартість послуг з перевезення вантажу вказується в заявці, зазначеної в п. 1.2. справжньої угоди.

В пункті 8.1. договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом 3 (трьох) років. Якщо хоча б однієї із сторін не виконано будь-яке зобов`язання за цим договором, термін дії цього договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов`язання.

Цей договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін (п. 8.2. договору).

Згідно із Заявок на виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 28.01.2020, №2 від 13.02.2020 та № 3 від 14.02.2020 відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов`язання здійснити транспортне перевезення вантажу по сполученню за маршрутом м. Київ (Україна) вул. Івана Федорова, 26 - м. Нова Одеса - м. Миколаїв (Україна).

За умовами Заявки на виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 28.01.2020 вартість винагороди становить 250,80 грн за тонну з ПДВ, термін і час доставки вантажу: 29.01.2020 - 10.02.2020, найменування вантажу: шрот соняшниковий не гранульований.

Відповідно до Заявки на виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом №2 від 13.02.2020 вартість винагороди становить 250,80 грн за тонну з ПДВ, термін і час доставки вантажу: 13.02.2020 - 29.02.2020, найменування вантажу: шрот соняшниковий не гранульований.

У Заявці на виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом №3 від 14.02.2020 сторони погодили, що вартість винагороди становить 250,80 грн за тонну з ПДВ, термін і час доставки вантажу: 14.02.2020 - 29.02.2020, найменування вантажу: олія соняшникова нерафінована не виморожена 1 гатунку.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату № 7 від 30.01.2020, №8 від 02.02.2020, №9 від 14.02.2020, №10 від 15.02.2020, №11 від 16.02.2020, №13 від 18.02.2020, №14 від 19.02.2020, №19 від 20.02.2020, №20 від 21.02.2020, №22 від 25.02.2020, №23 від 26.02.2020, №24 від 28.02.2020, № 28 від 12.03.2020 на загальну суму 536 210,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на виконання умов договору №27/01-2020 від 27.01.2020 про перевезення вантажів автомобільним транспортом та Заявок на виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 28.01.2020, №2 від 13.02.2020 та № 3 від 14.02.2020, позивач надав відповідачу послуги з перевезення по маршруту: м. Київ (Україна) вул. Івана Федорова, 26 - м. Нова Одеса - м. Миколаїв (Україна), що підтверджується товарно-транспортними накладними з відмітками про прийняття вантажу.

На виконання умов договору позивачем складено Акти надання послуг на загальну суму 536 210,37 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату наданих відповідачем послуг перевезення на загальну суму 125 259,55 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

У зв`язку із частковою оплатою заборгованості, залишок боргу за надані позивачем послуги з перевезення становить 410 950,83 грн.

22.02.2019 позивач звернувся до відповідача із претензією вих. №10/1 від 15.04.2020 про сплату заборгованості за договором №27/01-2020 від 27.01.2020 про перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Матеріали справи не містять доказів відповіді відповідача на претензію позивача чи сплати вказаної заборгованості.

У зв`язку із неналежними виконанням відповідачем зобов`язань за договором позивач звернувся до суду з даними позовом про стягнення боргу у сумі 410 950,83 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, за загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Надання позивачем послуг відповідачу на виконання умов договору №27/01-2020 від 27.01.2020 про перевезення вантажів автомобільним транспортом та Заявок №1 від 28.01.2020, №2 від 13.02.2020 та № 3 від 14.02.2020 на перевезення вантажу за маршрутом м. Київ (Україна) вул. Івана Федорова, 26 - м. Нова Одеса - м. Миколаїв (Україна), підтверджується товарно-транспортними накладними та Актами надання послуг.

У відповідності до ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Заявками на перевезення: №1 від 28.01.2020, №2 від 13.02.2020 та №3 від 14.02.2020 визначено, що вартість перевезення становить 250,80 грн за тонну з ПДВ.

Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 3.1. договору сторони погодили, що сплата винагороди за цим договором проводиться замовником в безготівковій або готівковій формі в національній валюті України - гривні протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту наданих послуг.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене, оскільки відповідач оплату послуг з перевезення у повному обсязі та у строки встановлені договором не здійснив, а матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 410 950,83 грн, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення 410 950,83 грн заборгованості.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставин наведених позивачем у позові відповідач належними та достатніми доказами не спростував.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖІ МБУ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГЛОБАЛСЕРВІС" (03038, м.Київ, вулиця ІВАНА ФЕДОРОВА, будинок 26, ідентифікаційний код 41992120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖІ МБУ" (56602, Миколаївська обл., Новоодеський район, місто Нова Одеса, вулиця СЕСЛАВИНСЬКОГО, будинок 30/2, ідентифікаційний код 42181225) заборгованість у сумі 410 950,83 грн та судовий збір у розмірі 6164,27 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 18.09.2020

Суддя О.В. Гулевець