Ухвала

від 07.09.2020 по справі 910/18441/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

м. Київ

07.09.2020Справа № 910/18441/19

За заявою фізичної особи ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Заявник (боржник) Новікова О.А., Соломко О.В. - представник

Керуючий реструктуризацією Алуф О.В.

Від ПАТ Родовід Банк Циба В.К. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 № 910/18441/19 заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 11.03.2020.

24.01.2020 господарським судом здійснено електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого у відповідності до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства та Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 № 8, 18.09.2019р.

Господарським судом отримано довідку щодо кандидатур арбітражних керуючих, якими визначено для участі у справі № 910/18441/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) арбітражних керуючих:

1) Алуфа Олексія Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 946 від 28.05.2013);

2) Татаринову Юлію Вячеславівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 922 від 15.05.2013);

3) Сєдову Наталію Іванівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 496 від 09.04.2013).

24.02.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Сєдової Н.І. про участь у справі.

02.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Алуфа О.В. про участь у справі.

10.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про участь у справі

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Алуфа Олексія Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 946 від 28.05.2013). Попереднє засідання призначено на 29.04.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 розгляд справи відкладено на 27.05.2020.

02.04.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 22 888 947 грн. 39 коп.

18.05.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Алуфа Олексія Володимировича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2020 Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" зобов`язано у строк до 20.05.2020 усунути допущені недоліки заяви про визнання кредиторських вимог до фізичної особи ОСОБА_1 .

18.05.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про усунення допущених недоліків заяви про визнання кредиторських вимог до фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.05.2020 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією боржника та призначено судове засідання в режимі відеоконференції на 22.06.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2020 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" з кредиторськими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 на суму 22 888 947 грн. 39 коп. до розгляду.

10.06.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Алуфа О.В. про виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією.

Судове засідання 22.06.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.07.2020 розгляд справи призначено на 07.09.2020.

У судовому засіданні 07.09.2020 розглядалась заява Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 22 888 947 грн. 39 коп.

Представник Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" надав пояснення по суті поданої заяви.

Керуючим реструктуризацією та заявником (боржником) кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" визнані в повному обсязі.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" з кредиторськими вимогами боржника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог, Банк зазначає, що 30.03.2007 між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 15.3/С3-119.07.02 (далі - Кредитний договір), згідно з яким Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 550 000,00 доларів США строком (терміном) по 30.03.2009.

У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та Позичальником були укладені:

- договір іпотеки земельної ділянки реєстраційний номер № 906 від 25.05.2007 (що належать на праві власності майновому поручителю ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) загальною площею 0,1000 га, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер № 322248-6201:01:110:0001 - вартість 226 505 дол. США;

- договір іпотеки земельної ділянки № 893 від 25.05.2007(що належать на праві власності Позичальниці) загальною площею 0,1046 га, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_3 , кадастр, номер № 3222486201:01:041:0072 - вартість 236 924 дол. США;

- договір іпотеки земельної ділянки № 895 від 25.05.2007 (що належать на праві власності Позичальниці) загальною площею 0,1291 га, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер № 3222486201:01:017:0026 - вартість 292 418 дол. США.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12.02.2015 у справі № 757/2777/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК заборгованість за кредитним договором від 30.03.2007 року № 15.3/СЗ-119.07.2, а саме: заборгованість за тілом кредиту та відсотками в розмірі 721 609,94 дол. США, пеню в розмірі 2 397 983,40 грн. 3%- річних в розмірі 1 058 161,96 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 2 540,99 грн.

12.02.2015 на виконання вказаного рішення Печерським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист № 757/2777/14-ц.

Банк, посилаючись на те, що вказане рішення суду, на момент звернення до суду з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника, не виконане, позичальник порушує строки повернення кредиту та процентів, що встановлені Кредитним договором, у боржника наявна заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" становить 22 888 947,39 грн., з яких: основний борг в розмірі 691 158,45 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату заяви становить 19 430 261,04 грн., пеня в розмірі 2 397 983,40 грн., 3% річних в розмірі 1 058 161,96 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 540,99 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Укладений між Банком та ОСОБА_1 . Кредитний договір № 15.3С3-119.07.2 від 30.03.2007 за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене вище, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги заявлені вимоги Банку в загальному розмірі 22 888 947,39 грн.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За наведеними вище положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

Закон про банкрутство не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства, не пов`язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог, із договірною вартістю предметів забезпечення.

Натомість, правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома.

За рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється погашення вимог забезпечених кредиторів у позачерговому порядку .

Таким чином, забезпеченими зобов`язаннями в розумінні статті 1 Закону та відповідно вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), i є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувальних договорів та чинного законодавства.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/492/17 від 15.05.2018.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про віднесення вимог Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в розмірі 22 888 947,39 грн. до вимог, що забезпечені заставою фізичної особи.

Судом встановлено, що станом на 07.09.2020 заяв від інших кредиторів до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/18441/19 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк з грошовими вимогами на суму 22 888 947,39 грн. - вимоги, що забезпечені заставою фізичної особи.

2. Зобов`язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Зобов`язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 27.07.2020.

4. Керуючому реструктуризацією боржника строк до 07.10.2020 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.

5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 19.10.2020 о 11:40 . Засідання буде проведено в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 9

6. Доручити Господарському суду Запорізької області забезпечити 19.10.2020 о 11:40 год. проведення в режимі відеоконференції судового засідання у справі № 910/18441/19 в приміщенні Господарського суду Запорізької області. В судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Алуф Олексій Володимирович.

7. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі, керуючому реструктуризацією та Господарському суду Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк