Рішення

від 10.09.2020 по справі 912/1895/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 рокуСправа № 912/1895/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б. за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/1895/20

за позовом Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, 7100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7 в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26

до відповідача Фермерське господарство "Маключенка Івана Анатолійовича", 26154, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Покровка

про зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від прокуратури - Мороз В.С., посвідчення № 042601 від 30.06.16;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Кривонос А.І., ордер № 134859 від 30.06.2020

В судовому засіданні 10.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до Фермерського господарства "Маключенка Івана Анатолійовича" про зобов`язання повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку (кадастровий номер 3523684800:02:000:9048) загальною площею 43,3000 га (в тому числі: 31,200 га ріллі; 9,2000 га пасовища; 1,000 га під господарськими шляхами і прогонами; 0,9000 га полезахисних смуг; 1,000 га болота), із земель сільськогосподарського призначення на території Покровської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач використовує спірну земельну ділянку без будь-яких правоустановлюючих документів (державного акту на право власності, договору оренди тощо), у зв`язку з чим остання підлягає поверненню до державної власності.

Ухвалою від 22.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/1895/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2020 о 14:30, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Разом з тим, суддя Поліщук Г.Б. в провадженні якої перебуває справа №912/1895/20, згідно наказу №293 від 01.07.2020 перебувала 02.07.2020 у додатковій щорічній відпустці, у зв`язку з чим підготовче засідання призначене на 02.07.2020 об 14:30 год. не відбулося, про що сторін було повідомлено телефонограмами.

Ухвалою від 01.07.2020 призначено наступне підготовче засідання на 30.07.2020 о 14:30 год.

13.07.2020 Фермерським господарством "Маключенка Івана Анатолійовича" подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позову.

Зокрема, у поданому відзиві відповідач заперечує наявність у прокурора підстав для звернення до суду з позовом у даній справі, оскільки прокурором фактично замінено державний орган, уповноважений на здійснення функцій держави у земельних відносинах - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. При цьому, в позові прокурором констатовано факт відсутності порушення вимог земельного законодавства, що зафіксовано в листі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.04.2020 за №0-11-044-4209/2-20.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що Державний акт на право користування спірною земельною ділянкою видано на імя Маключенко Івана Анатолійовича, в той час як у позовній заяві прокурор посилається на дані щодо смерті особи-користувача земельної ділянки Моключенка Івана Анатолійовича.

Поряд з тим, відповідач зазначає про те, що з моменту створення фермерського господарства "Маключенка Івана Анатолійовича" користувачем земельної ділянки є саме фермерське господарство, а не фізична особа, на імя якої видавався акт на право користування земельною ділянкою.

23.07.2020 на адресу суду від Новоукраїнської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив. У поданій відповіді прокурор не погоджується з позицією відповідача, наведеною у відзиві та зазначає про те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області неналежно здійснюються повноваження щодо вжиття заходів з повернення спірної земельної ділянки у державну власність, що призвело до використання її відповідачем без належних правових підстав.

З урахуванням кадастрового номеру спірної земельної ділянки, схеми її розташування, доданої до Державного акта на право користування земельною ділянкою та розміру, прокурор дійшов висновку, що вказана земельна ділянка надана в користування громадянину ОСОБА_1 та пов`язана зі створенням ФГ "Маключенка І.А.".

Стосовно підстав користування спірною земельною ділянкою, прокурор зазначає, що право фізичної особи на користування землею, що виникає на підставі відповідного Державного акта, не може переходити до фермерського господарства та не входить до складу його активів.

24.07.2020 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури, у яких, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного суду від 23.06.2020 у справі №922/656/18, заперечено доводи прокурора.

Ухвалою від 30.07.2020 відкладено підготовче засідання у справі №912/1895/20 на 18.08.2020 о 12:00 год.

18.08.2020 на електронну адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшла письмова позиція щодо позовної заяви. Проте, даний документ не підписано кваліфікованим електронним підписом.

За ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Статтею 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність кваліфікованого електронного підпису позивача суд не вважає вказаний документ офіційним та не розглядає його.

Ухвалою господарського суду від 18.08.2020 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 10.09.2020.

26.08.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області подано Позицію щодо позовної заяви, згідно якої позивач підтримує позов прокурора. За твердженням позивача, перехід на земельну ділянку, зазначену у Державному акті на право постійного користування землею №62 від 1992 року не відбувся, приступати до використання земельної ділянки фермерське господарство "Маключенка Івана Анатолійовича" не має права.

Поряд з тим, 26.08.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області подано до господарського суду Уточнення позиції щодо позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави.

Згідно поданого уточнення позивач підтримує позов прокурора, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Крім того, зазначає, що при укладанні договору купівлі-продажу частки у складеному капіталі фермерського господарства "Маключенка Івана Анатолійовича" від 11.10.2017 покупцем, громадянином ОСОБА_2 прийнято у власність частку у статутному капіталі фермерського господарства. Перехід у власність майна фермерського господарства не передбачено.

07.09.2020 відповідачем подано до суду заперечення на правову позицію позивача, у яких відповідач звертає увагу на те, що правова позиція позивача, наведена у однойменному документі, протирічить обставинам, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора.

В судовому засіданні 10.09.2020 представник позивача участі не брав, в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні прокурора та представника відповідача, господарський суд встановив наступні обставини.

Рішенням Виконавчого комітету Покровської сільської ради народних депутатів №33 від 25.10.1992 (а.с. 34) надано фермеру ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 44 га, на північно-західній частині території із фонду запасу в постійне користування для ведення фермерського господарства.

У 1992 році (конкретна дата відсутня) громадянину ОСОБА_1 видано Акт на постійне користування земельною ділянкою площею 43,3 га, серія НОМЕР_1 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №62. Згідно вказаного Акта, земельна ділянка знаходиться на території Покровської сільської ради народних депутатів Новоархангельського району Кіровоградської області.

У подальшому земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 3523684800:02:000:9084.

23.12.1992 зареєстровано Фермерське господарство "Маключенка Івана Анатолійовича". Як вбачається з матеріалів справи, зокрема позову прокурора, саме громадянин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Катеринопільським РВ УМВС України в Черкаській області 10.09.2011) створив та зареєстрував вказане фермерське господарство. Дана обставина не заперечується сторонами у справі.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "Маключенка Івана Анатолійовича") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "Маключенка Івана Анатолійовича") користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "Маключенка Івана Анатолійовича") право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання спірної земельної ділянки, земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалась фізичній особі не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції на момент створення фермерського господарства "Маключенка Івана Анатолійовича") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Тобто законодавством, чинним на момент створення фермерського господарства "Маключенко Івана Анатолійовича", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності фермерського господарства як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації фермерського господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створення такого фермерського господарства.

Матеріалами справи підтверджено, а сторонами не спростовано, що саме на основі земельної ділянки площею 43,3га, розташованої на території Покровської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, наданої в постійне користування на підставі Державного акту від 1992 року серії Б№010631 створено фермерське господарство "Маключенка Івана Анатолійовича".

Згідно довідки Покровської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області від 01.07.2020 (а.с. 165) на території сільської ради розташоване ФГ "Маключенко І.А.", в якого в постійному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 43,3га, з них ріллі 31,2 га згідно державного акту №010631 (№62) від 1992р., кадастровий номер 352368480002:000:9084.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Таким чином, з 23.12.1992 користувачем спірної земельної ділянки є саме фермерське господарство "Маключенка Івана Анатолійовича".

11.10.2017 між громадянином ОСОБА_1 (Продавець) та громадянином ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у складеному капіталі Фермерського господарства "Маключенко Івана Анатолійовича", за умовами якого Продавець передає у власність Покупцю частку у розмірі 100% у складеному капіталі господарства.

ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин ОСОБА_1 помер, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 17-18).

Згідно із частиною першою статті 92 Земельного кодексу України (у редакції Закону на момент відчуження частки у капіталі фермерського господарства та смерті громадянина ОСОБА_1 ) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; вищі навчальні заклади незалежно від форми власності (частина друга статті 92 цього Кодексу).

З наведеного вбачається, що на момент переходу права володіння часткою 100% в фермерському господарстві та смерті засновника фермерського господарства "Маключенка Івана Анатолійовича" громадянина ОСОБА_1 право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Таким чином, громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Отже, з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції на момент переходу права володіння часткою 100% в фермерському господарстві та смерті громадянина ОСОБА_1 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року, яка діяла до 01 січня 2002 року) право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення фермерського господарства "Маключенка Івана Анатолійовича" так і до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як зміна засновника (голови) або смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

У разі зміни засновника або смерті громадянина-засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Відповідна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Після отримання громадянином ОСОБА_1 Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації фермерського господарства "Маключенко Іван Анатолійович" саме фермерське господарство набуло права та обов`язки землекористувача.

За наведених обставин позов прокурора Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до фермерського господарства "Маключенка Івана Анатолійовича" про зобов`язання повернути земельну ділянку є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Новоукраїнській місцевій прокуратурі Кіровоградської області (Novoukrainka@kir.gp.gov.ua), Прокуратурі Кіровоградської області (oblprokuratura@kir.gp.gov.ua), Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26), Фермерському господарству "Маключенка Івана Анатолійовича" (26154, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Покровка).

Повне рішення складено 21.09.2020.

Суддя Г.Б. Поліщук