Ухвала

від 17.09.2020 по справі 915/1043/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

17 вересня 2020 року Справа № 915/1043/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

позивач (представник позивача) в судове засідання не з`явився,

за участю представника відповідача - Шкаровський Д.О., ордер серія СА№1004163 від 22.06.20

розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Приватного підприємства "Николаевстройкомплект", 04655, м.Київ, вул.Хвойки Вікентія, 21

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", 57286, Миколаївська область, Вітовський район, с.Галицинова, вул. Набережна, буд. 64

про: стягнення 8 477 519,95 грн.

Приватне підприємство "Николаевстройкомплект" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" заборгованості по Договору № 260-У про передачу рухомого складу у тимчасове користування від 16.08.2012 у розмірі 8 477 519,95 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2016, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1043/16 та визначено головуючим у справі суддю Семенчук Н.О.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 21.09.2016 року Приватне підприємство "Николаевстройкомплект" (код ЄДРПОУ 34707059) було зареєстровано за адресою: 54052, м. Миколаїв, вул. Самойловича, 32/1 (том 1 а.с. 23-24).

Ухвалою суду від 29.09.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №915/1043/16, розгляд справи призначено на 25.10.2016 року.

21.10.2016 року до суду від відповідача надійшов відзив (том 2 а.с. 2-3).

21.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з зустрічною позовною заявою № 1262/101-05-117-05 від 19.10.2016 у справі № 915/1043/16 в якій просить суд:

- зобов`язати Приватне підприємство "Николаевстройкомплект" усунути перешкоди в користуванні майном шляхом повернення вагонів в кількості 171 одиниці на станцію повернення (станція Жовтнева) згідно зі списком (Додаток № 1), та вчинити інші дії, необхідні для повернення майна;

- зобов`язати Регіональну філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" зняти ознаку оренди;

- стягнути з Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" неустойку у розмірі 13 147 027,20 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.10.2016 зустрічну позовну заяву і додані до неї документи було повернуто ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" без розгляду.

24.10.2016 року до суду від позивача надійшло уточнення позовних вимог (том 2 а.с. 23-24).

24.10.2016 Приватне підприємство "Николаевстройкомплект" звернулось до господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову в якій просить суд вжити заходів по забезпеченню позову у справі № 915/1043/16, а саме заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" вимагати повернення від Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" хопер - цементовози.

Ухвалою суду від 25.10.2016 року у задоволенні заяви Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" вимагати повернення від Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" хопер - цементовози - відмовлено.

У судовому засіданні 25.10.2016 на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву на 08.11.2016 року.

28.10.2016 року до господарського суду Миколаївської області надійшла апеляційна скарга від ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.10.2016 у справі № 915/1043/16.

Ухвалою суду від 31.10.2016 року провадження у справі зупинено до розгляду апеляційної скарги ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.10.2016 року, справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.10.2016 про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду у справі № 915/1043/16 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Справу повернуто до господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 19.12.2016 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 16.01.2017 року.

20.12.2016 року до господарського суду Миколаївської області надійшов запит справи № 915/1043/16 з Одеського апеляційного господарського суду, у зв`язку з надходженням касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.16 у справі № 915/1043/16.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.12.2016 справу № 915/1043/16 було зупинено у зв`язку з надходженням касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.16 у справі № 915/1043/16 та направлено справу до Одеського апеляційного господарського суду для направлення до Вищого Господарського суду України.

Постановою Вищого Господарського суду України від 01.03.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі №915/1043/16 господарського суду Миколаївської області - без змін. Справу повернуто до господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 03.04.2017 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 27.04.2017 року о 10 год.30 хв.

26.04.2017 року до суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (том 3 а.с. 1-3).

26.04.2017 відповідач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав клопотання про зупинення провадження у справі №915/1043/16 до прийняття остаточного рішення у справі № 915/1316/16.

27.04.2017 року до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (том 6 а.с. 76).

У зв`язку з надходженням інформації про замінування будівлі Миколаївської обласної ради за адресою: м.Миколаїв, вул. Адміральська, 22 де знаходиться Господарський суд Миколаївської області 27 квітня 2017 року робота господарського суду Миколаївської області була вимушено призупинена, тому судове засідання у даній справі призначене на 27 квітня 2017 року о 10 год.30 хв. не відбулось.

Ухвалою суду від 27.04.2017 строк розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи призначено на 11.05.2017 року.

10.05.2017 року до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (том 6 а.с. 108-109).

Ухвалою суду від 11.05.2017 року провадження у справі № 915/1043/16 зупинено до вирішення пов`язаної з нею іншої справи № 915/1316/16, що розглядається Одеським апеляційним господарським судом України.

08.08.2017 позивач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав заяву про забезпечення позову в якій просив суд вжити заходів по забезпеченню позову у справі №915/1043/16, а саме накласти арешт на майно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", а саме належні йому на праві власності 171 вагон (хоппер - цементовози); - заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" вимагати повернення від Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" хоппер - цементовози.

Ухвалою суду від 11.08.2017 року вирішення заяви Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" про забезпечення позову відкладено до вирішення питання про поновлення провадження у справі №915/1043/16.

Позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області 28.12.2017 надав клопотання в якому просив суд не розглядати заяву про забезпечення позову від 08.08.2017 і вважати її як помилково надіслану на адресу Господарського суду Миколаївської області.

02.03.2020 від відповідача до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі в якому зазначає, що обставини, які послугували підставою для зупинення провадження у справі №915/1043/16 наразі відпали. Так, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 прийнято остаточне рішення у справі №915/1316/16, яке залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017. Також, вказує, що за період часу протягом якого було зупинено провадження у справі, змінено місцезнаходження Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" - 04655, м.Київ, вул.Хвойки Вікентія, 21.

Відповідно до Закону України № 2147-VII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 12.03.2020 року провадження у справі поновлено, постановлено справу №915/1043/16 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02.04.2020.

Копію даної ухвали суду від 12.03.2020 року надіслано на юридичну адресу позивача - 04655, м.Київ, вул.Хвойки Вікентія, 21, та отримано позивачем 19.03.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (том 6 а.с. 214).

02.04.2020 року представники сторін у судове засідання не з`явились.

Ухвалою суду від 13.03.2020 року заяву Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" №б/н від 08.08.2017 про забезпечення позову - повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 02.04.2020 підготовче засідання відкладено без визначення дати судового засідання. Постановлено провести розгляд справи №915/1043/16 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19", про дату та час підготовчого засідання у справі №915/1043/16 повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою. Запропоновано учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19", подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).

Ухвалою суду від 05.06.2020 року підготовче засідання призначено на 25.06.2020 року.

Копію даної ухвали суду від 05.06.2020 року надіслано на юридичну адресу позивача - 04655, м.Київ, вул.Хвойки Вікентія, 21, та повернуто поштовою установою до суду з поміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (том 6 а.с. 252-255).

25.06.2020 року представник позивача у судове засідання не з`явився.

25.06.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 31.08.2020 року об 11 год. 00 хв., про що представники відповідача повідомлені належним чином в залі судового засідання під розписку та під звукозапис, а на юридичну адресу позивача направлено ухвалу виклик та судом зроблено оголошення на сайті суду про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи засновника позивача Ільєнка Ростислава Сергійовича ( АДРЕСА_1 ) (том 6 а.с. 275-276).

Копія ухвали суду від 25.06.2020 року була надіслана на юридичну адресу позивача - 04655, м.Київ, вул.Хвойки Вікентія, 21, та повернута поштовою установою до суду з поміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (том 6 а.с. 256-258).

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. на лікарняному, судове засідання у справі №915/1043/16 призначене на 31.08.2020 року об 11 год. - не відбулось.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року судове засідання призначено на 17.09.2020 року о 13 год. 00 хв.

Копія ухвали суду від 07.09.2020 року була надіслана на юридичну адресу позивача - 04655, м.Київ, вул.Хвойки Вікентія, 21, та згідно даних з сайту Укрпошти не вручена під час доставки.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 17.09.2020 року не забезпечив.

17.09.2020 року до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, мотивоване тим, що позивач (представник позивача) неодноразово не з`являвся у судові засідання та не повідомляв суд про причини неявки.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20 травня 2020 року № 392 (з урахуванням змін встановлених постановою Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020) продовжено дію карантину до 31 липня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22.07.2020 року № 641 (з урахуванням змін встановлених постановами Кабінету Міністрів України № 712 від 12.08.2020, №760 від 26.08.2020 року) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 №731-IX (який набрав чинності 17.07.2020 ), пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX від 18.06.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом (тобто 06.08.2020) . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Позивач жодних заяв або клопотань з приводу продовження процесуальних строків не надавав, про неможливість прийняти участь у судовому засіданні не повідомляв, причини неявки у судове засідання суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі представника позивача до суду також не надходило.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини першої статті 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду зокрема якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

Положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Від позивача заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Отже, позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

За таких підстав суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Вказаної правової позиції також дотримується Верховний Суд у постанові від 19.08.2020 року у справі №910/14715/17.

Щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, слід зазначити наступне.

Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.03.2020 року позивач був повідомлений про час та місце судового засідання. Копію зазначеної ухвали отримано позивачем за його юридичною адресою 19.03.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (том 6 а.с. 214).

Ухвалами суду від 05.06.2020, 25.06.2020, 07.09.2020 позивач також повідомлявся про час та місце судового засідання. Вказані ухвали були направлені позивачу за юридичною адресою, яка міститься у витязі з сайту Міністерства юстиції України, який був зроблений судом. Надіслані позивачу копії ухвал суду від 05.06.2020, 25.06.2020 повернулись до суду з зазначенням причин невручення адресат відсутній за вказаною адресою , згідно даних з сайту Укрпошти копія ухвали суду від 07.09.2020 не вручена позивачу під час доставки з зазначенням причин невручення інші причини .

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270).

За змістом п.п. 116, 117 Правил №270 (із змінами та доповненнями), у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 991, 992, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Відповідно до п. 99-2 Правил №270, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

За правилами п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Позивач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копії ухвал суду надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до Господарського суду із відміткою поштового відділення про невручення, суд дійшов висновку, що відповідно до п.5 ч. 6 ст.242 ГПК України, ухвали суду від 05.06.2020, 25.06.2020, 07.09.2020 вважаються врученими відповідачу - в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою про невручення.

Більш того, судом 25.06.2020 року зроблено оголошення на сайті суду про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи засновника позивача Ільєнка Ростислава Сергійовича ( АДРЕСА_1 ).

Крім того, відповідно до ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України , та ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Як зазначено вище, копію ухвали суду від 12.03.2020 року позивачем отримано 19.03.2020 року, отже позивач обізнаний про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого засідання.

Позивач мав можливість дізнатися про подальший рух справи, зокрема з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином, суд вважає, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Отже, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Керуючись ч.1, 4 ст.13, ч.2 ст.14, ст.42, ч.4 ст. 202, п.4 ч.1 ст.226, 232, 233, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву №б/н від 28.09.2016 Приватного підприємства

"Николаевстройкомплект" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" заборгованості по Договору № 260-У про передачу рухомого складу у тимчасове користування від 16.08.2012 у розмірі 8 477 519,95 грн.- залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п.14 ч.1 ст. 255 ГПК України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 21.09.2020 року.

Суддя Н.О. Семенчук