Рішення

від 21.09.2020 по справі 920/712/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2020 Справа № 920/712/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/712/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К.України" (10008,

Житомирська область, м. Житомир, вул. Житній базар, 8,

код ЄДРПОУ 38953584)

до відповідача Фермерського господарства "Хвостенко Тетяни Іванівни" (42236, Сумська область, Лебединський район, с. Боровенька, вул. Садова, 1, ідентифікаційний код 36031630)

про стягнення 39934 грн 82 коп.,

УСТАНОВИВ :

15.07.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд:

1. Розірвати договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 270516 від 27 травня 2016 року, укладений між позивачем та відповідачем;

2. Стягнути з відповідача 39934 грн 82 коп. заборгованості за Договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 270516 від 27.05.2016 станом на 07.07.2020.

А також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 20.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов, позивачу надано строк для подання до суду відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 20.07.2020 розгляд справи відкладено на 21.09.2020.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252 ГПК).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що 27.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Б.С.К. Україна (покупець, позивач) та Фермерським господарством Хвостенко Тетяни Іванівни (продавець, відповідач) укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 270516.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором передати у власність Покупцеві сільськогосподарську продукцію (сировину - молоко коров`яче) власного виробництва, що відповідачє вимогам ГОСТ 13264-70 та ГОСТ 13264-88 надалі товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Згідно п. 7.2. Договору останній діє до 31 грудня 2016 рок, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

У разі якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за 30 календарних днів до його закінчення, Дог7овір вважається пролонгованим на той же термін на тих же умовах.

Сторони не заявляли про намір розірвати договір, а тому він постійно пролонговувався на новий строк.

За умовами п. 3.1.3 Договору продавець зобов`язувався щоденно продавати молоко, а покупець - проводити оплату, в т.ч. шляхом попередньої оплати (п. 2.3. Договору).

Як вказує позивач в позовній заяві, ним належним чином виконувалися умови Договору і в період з 27.05.2016 проведено оплати за товар на суму 2656605 грн 58 коп. (а.с. 37-62), в той час як продавцем поставлено товар на суму 2616670 грн 76 коп. (а.с. 22-35). Остання поставка здійснена 31.07.2017, а 21.06.2018 повернуто відповідачем частину попередньої оплати в сумі 20000 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем не здійснено поставки товару та не повернуто суму переплати за товар в сумі 39934 грн 82 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 22.04.2020, з проханням протягом 7-ми днів повернути заборгованість в сумі 39934 грн 82 коп., а також направлено повідомлення про розірвання Договору.

Докази виконання вимог, заявлених в претензії, в матеріалах справи відсутні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що станом на 07.07.2020 заборгованість відповідача перед позивачем становить 39934 грн. 82 коп.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України унормовано, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено оплату товара на загальну суму 2656605 грн 58 коп, відповідачем поставлено товару лише на суму 2616670 грн 76 коп., у зв`язку із чим станом на 07.07.2020 заборгованість відповідача становить 39934 грн 82 коп. грн.

Доказів виконання відповідачем свого зобов`язання щодо поставки товару на здійснену передоплату чи повернення передоплати, на якй не здійснено поставки товару суду не надано.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Судом встановлено та відповідачем не спростовано факт порушення ним умов Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 270516 від 27.05.2016, невиконання зобов`язань щодо поставки товару на суму здійсненої передоплати та не повернення суми передоплати у повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Матеріали справи містять претензію-заяву позивача від 22.04.2020 про розірвання договору № 270516 від 27.05.2016 з вимогою сплатити заборгованість по неповернутій передоплаті в сумі 39934 грн 82 коп.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 39934 грн 82 коп., яка не спростована відповідачем.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 270516 від 27 травня 2016 року, укладений між Фермерським господарством Хвостенко Тетяни Іванівни (код ЄДРПОУ 36031630) та Товариством з обмеженою відповідальністю Б.С.К. Україна (код ЄДРПОУ 38953584).

3. Стягнути з Фермерського господарства Хвостенко Тетяни Іванівни (42236, Сумська область, Лебединський район, с. Боровенька, вул.. Садова, 1, код ЄДРПОУ 36031630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Б.С.К. України (10008, Житомирська область, м. Житомир, вул.. Житній базар, 8, код ЄДРПОУ 38953584) заборгованість у розмірі 39934 грн. 82 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4204 грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.09.2020.

Суддя С.В. Заєць