Постанова

від 17.09.2020 по справі 910/9359/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9359/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТЕДІС Україна (далі -ТОВ ТЕДІС Україна )

на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.07.2020 (суддя Марченко О.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 (колегія суддів: Тарасенко К.В. (головуючий), Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.) в частині задоволення заяви про забезпечення позову

за заявою Антимонопольного комітету України

про забезпечення позову

у справі № 910/9359/20

за позовом Антимонопольного комітету України (далі - АМК)

до товариства з обмеженою відповідальністю Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб`юшн (далі - ТОВ Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб`юшн );

товариства з обмеженою відповідальністю Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна (далі - ТОВ Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна );

підприємства з іноземними інвестиціями Імперіал Тобако Юкрейн (далі - ПІІ Імперіал Тобако Юкрейн );

приватного акціонерного товариства Джей Ті Інтернешнл Компані Україна (далі - ПрАТ Джей Ті Інтернешнл Компані Україна );

приватного акціонерного товариства Імперіал Тобакко Продакшн Україна (далі - ПрАТ Імперіал Тобакко Продакшн Україна );

приватного акціонерного товариства Філіп Морріс Україна (далі - ПрАТ Філіп Морріс Україна );

публічного акціонерного товариства Джей Ті Інтернешнл Україна (далі - ПАТ Джей Ті Інтернешнл Україна );

приватного акціонерного товариства А.Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки (далі - ПрАТ А.Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки );

товариства з обмеженою відповідальністю ТЕДІС Україна (далі - ТОВ ТЕДІС Україна )

про стягнення 6 523 001 000 грн. штрафу та зобов`язання вчинити дії.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

АМК звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про стягнення на користь Державного бюджету України штрафу у загальному розмірі 6 523 001 000 грн. на підставі рішення Антимонопольного комітету України від 10.10.2019 № 697-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачами вказаного рішення АМК у добровільному порядку.

Також АМК подав до суду заяву про забезпечення позову, а саме, АМК просив накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках відповідачів, а також на майно, що належить відповідачам в межах сум накладених на них штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції й заявлених АМК до стягнення в позові, зокрема, щодо ТОВ ТЕДІС Україна у розмірі 3 430 471 100 грн.

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що розмір накладених АМК штрафів є значним, відповідачі є приватними підприємницькими товариствами - суб`єктами господарювання та наділені законодавством правом самостійно приймати рішення про свою реорганізацію чи ліквідацію, змінювати організаційну правову форму, а також у встановленому законом порядку порушувати питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також, зважаючи на встановлену Кодексом України з процедур банкрутства черговість задоволення вимог кредиторів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2020, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9359/20.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 у справі № 910/9359/20, заяву АМК про забезпечення позову задоволено частково: вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ ТЕДІС Україна у сумі 3 430 471 100 грн., що обліковуються на будь - якому (всіх) рахунку (рахунках), виявленому виконавцем під час виконання даної ухвали. У вжитті решти заходів забезпечення позову відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ ТЕДІС Україна в касаційній скарзі просить Суд ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду зі справи (в частині забезпечення позову у відношенні до ТОВ ТЕДІС Україна ) скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви АМК про забезпечення позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ ТЕДІС Україна посилається на те, що:

- судом першої інстанції при постановлення оскаржуваної ухвали про забезпечення позову порушено норми процесуального права (приписи статей 72, 73, 74, 136, 236 Господарського процесуального кодексу України), оскільки не надано належної оцінки необґрунтованим доводам АМК щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що, в умовах повної відсутності будь - яких доказів, створювало наслідки у вигляді відмови в задоволенні заяви АМК про забезпечення доказів;

- судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови також допущено порушення норм процесуального права, з огляду на приписи пункту 4 частин першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України;

- суд першої інстанції задовольнив заяву про забезпечення позову з інших підстав, аніж було зазначено у заяві АМК, що є порушенням принципів змагальності та рівності всіх учасників перед законом і судом;

- судами попередніх інстанцій не враховано те, що рішення АМК від 16.12.2016 № 551-р оскаржено у судовому порядку, у зв`язку з чим виконання такого рішення зупиняється на період його оскарження в силу приписів статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції . Отже, момент виконання рішення АМК № 551-р зі сплати штрафу не настав;

- судами проігноровано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ ТЕДІС Україна у вигляді повної неможливості здійснення господарської діяльності внаслідок застосованого засобу забезпечення позову, що призводить до того, що захист цих прав та інтересів стане неможливим у майбутньому, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат. ТОВ ТЕДІС Україна позбавлене можливості виплачувати заробітну плату, оскільки кошти, необхідні для її сплати та сплати комісійної винагороди банку - арештовані.

16.09.2020 від ТОВ ТЕДІС Україна надійшов супровідний лист з доказами сплати штрафу за рішенням АМК від 16.12.2016 № 551-р (платіжне доручення від 11.09.2020).

Доводи інших учасників справи

АМК у відзиві на касаційну скаргу просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись, зокрема, на необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги.

У додаткових поясненнях на касаційну скаргу АМК підтримав доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу та просив у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Розгляд клопотань учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу АМК міститься клопотання, яке також оформлено та подано 17.09.2020 як окремий документ, в якому АМК просив здійснити розгляд касаційної скарги зі справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, з метою забезпечення права АМК на безпосереднє доведення перед Судом переконливості власних аргументів та забезпечення ефективного засобу захисту права на справедливий суд.

Частиною шостою статті 301 Господарського процесуального кодексу України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Тлумачення статті 301 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що цією нормою закріплено дискреційні повноваження суду в межах процесуального закону зі свободою розсуду вирішити питання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій, п`ятій статті 301 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин справи.

Тобто вирішення питання щодо проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг залежить саме від конкретних обставин справи.

Верховний Суд зазначає, що здійснюючи перегляд судових рішень у касаційному порядку суд касаційної інстанції перевіряє в межах доводів та вимог касаційної скарги у справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, і не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.

У даній справі Верховним Судом створено учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог процесуального законодавства. При цьому АМК викладено свої доводи у поданому до суду відзиві, додаткових поясненнях на касаційну скаргу, яку призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Отже, підстав для розгляду касаційної скарги зі справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Судом не встановлено.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим та апеляційним господарськими судами у розгляді заяви про забезпечення позову з`ясовано й зазначено, зокрема, що:

- рішенням АМК 697-р визнано, що група компаній Філіп Морріс вчинили порушення, передбачене пунктом 5 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу інших суб`єктів господарювання (покупців) на ринок первинного продажу виробниками сигарет;

- рішенням АМК № 697-р ТОВ ТЕДІС Україна визнано ключовим суб`єктом у групі компаній, що вчиняють порушення конкурентного законодавства. Так, АМК у рішенні виходив з того, що узгоджені дії відповідачів полягали саме у визначенні ТОВ ТЕДІС Україна у період з 2010 по 2016 роки як єдиного покупця (дистриб`ютора) на ринку первинного продажу виробниками сигарет;

- вказане рішення оскаржується в суді, однак є чинним;

- з рішення № 697-р вбачається, що рішенням АМК від 16.12.2016 № 551-р Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу за результатами розгляду справи № 126-26.13/28-16 (далі - рішення № 551-р), зокрема, визнано, що: ТОВ ТЕДІС Україна займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку дистрибуції сигарет відповідно до частини другої статті 12 Закону України Про захист економічної конкуренції ; вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 1 та 5 частини другої статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції ; на ТОВ ТЕДІС Україна за порушення, зазначені в пунктах 2 і 3 резолютивної частини рішення № 551-р накладено штрафи на загальну суму 431 199 450 грн.;

- у лютому 2017 року ТОВ ТЕДІС Україна оскаржило рішення № 551-р у судовому порядку;

- рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі № 910/3047/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2018, відмовлено у задоволенні позову ТОВ ТЕДІС Україна ;

- постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/3047/17 рішення суду першої інстанції і постанову апеляційної інстанції змінено, викладено резолютивну частину зазначеного рішення в такій редакції:

Позов задовольнити частково.

Рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 зі справи № 551-р Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу визнати недійсним у частині таких слів, вміщених у пункті 6 цього рішення: що має базуватися на аналізі співвідношення прибутковості та витрат за кожним напрямом діяльності, виокремлюючи, зокрема реалізацію кінцевим споживачам та реалізацію на умовах самостійного вивозу .

У решті позову відмовити ;

- за інформацією з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду станом на 30.06.2020 рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017 зі справи № 910/3047/17 оскаржується в апеляційному порядку, вказані обставини не змінились і станом на дату засідання в суді апеляційної інстанції 29.07.2020;

- станом на момент прийняття судових рішень попередніх інстанцій у справі № 910/9359/20 за заявою АМК про забезпечення позову, ТОВ ТЕДІС Україна рішення АМК № 551-р не виконало, суму накладеного рішенням АМК штрафу не сплатило.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права і оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Предметом касаційного оскарження у даній справі є питання правомірності застосування судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ ТЕДІС Україна у сумі 3 430 471 100 грн., що обліковуються на будь - якому (всіх) рахунку (рахунках), виявленому виконавцем під час виконання даної ухвали .

Відповідно статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частини перша і третя статті 137).

Отже, забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується , адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд вважає, що застосований місцевим господарським судом захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на грошові кошти ТОВ ТЕДІС Україна є обґрунтованим, адекватним, відповідає предмету спору, яким у цій справі є стягнення коштів за рішенням АМК від 10.10.2019 № 697-р, спрямований на запобігання позбавлення Державного бюджету України доходної частини, застосований з урахуванням невиконання названим Товариством іншого рішення АМК у справі № 551-р (за позовом якого щодо оскарження такого рішення АМК судовий спір вирішено по суті), у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі № 910/9359/20 у разі задоволення позову.

Що ж до посилання скаржника на те, що суд першої інстанції задовольнив заяву про забезпечення позову з інших підстав, аніж було зазначено у заяві АМК, що є порушенням принципів змагальності та рівності всіх учасників перед законом і судом, то Суд зазначає, що заходи забезпечення позову вжито за заявою АМК з урахуванням всіх встановлених місцевим господарським судом обставин у розгляді такої заяви, з дотриманням норм процесуального права.

Водночас Суд зазначає, що правильне по суті і справедливе судове рішення не може бути скасоване лише заради правового пуризму (прагнення до чистоти, переваги форми над змістом). Рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної помилки.

Довід скаржника про те, що рішення АМК від 16.12.2016 № 551-р , на яке посилалися суди, оскаржено у судовому порядку, у зв`язку з чим виконання такого рішення зупиняється на період його оскарження в силу приписів статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції , Касаційний господарський суд відхиляє, оскільки справа № 910/3047/17 за позовом ТОВ ТЕДІС Україна , як суб`єкта оскарження, розглянута по суті. Проте після розгляду справи № 910/3047/17 по суті за позовом названого Товариства, рішення АМК № 551-р ним не виконано.

Що ж стосується встановлених судами обставин подальшого оскарження рішення № 910/3047/17 в апеляційному порядку, то таке оскарження здійснено через певний проміжок часу іншою особою після ухвалення постанови Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/3047/17.

Слушним є й посилання суду апеляційної інстанції на те, що шляхом оскарження рішення АМК як сторонами так і іншими особами, вказані суб`єкти можуть користуватися оскарженням не лише як передбаченим законом способом захисту порушеного права, а й як механізмом для відтермінування виконання рішень про накладення штрафних санкцій, що в певних випадках може кваліфікуватися як зловживання процесуальними правами.

Скаржник також посилається на те, що судами проігноровано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ ТЕДІС Україна у вигляді повної неможливості здійснення господарської діяльності внаслідок застосованого засобу забезпечення позову, що призводить до того, що захист цих прав та інтересів стане неможливим у майбутньому, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат. ТОВ ТЕДІС Україна позбавлене можливості виплачувати заробітну плату, оскільки кошти, необхідні для її сплати та сплати комісійної винагороди банку арештовані. Щодо наведеного Суд зазначає таке.

Заявлені та застосовані судом заходи забезпечення позову не позбавляють ТОВ ТЕДІС Україна його конституційного права на підприємницьку діяльність, отримання доходів, не перешкоджають займатися господарською діяльністю, а лише обмежують його право на період дії таких заходів вільно користуватися грошовими коштами в межах ціни позову.

Що ж до доводів скаржника про неможливість виплачувати заробітну плату працівникам через вжиті заходи забезпечення позову, то Суд зазначає, що Держава гарантує та захищає передбачене законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 зі справи № 916/73/19.

В силу приписів статей 48, 59 Закону України Про виконавче провадження рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Отже, суди попередніх інстанцій, врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що АМК доведено обґрунтованість припущень про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі, дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ ТЕДІС Україна у сумі 3 430 471 100 грн., що обліковуються на будь - якому (всіх) рахунку (рахунках), виявленому виконавцем під час виконання ухвали суду першої інстанції.

Водночас як передбачено приписами статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Що ж стосується наданих ТОВ ТЕДІС Україна до суду касаційної інстанції доказів сплати штрафу за рішенням АМК від 16.12.2016 № 551-р (платіжне доручення від 11.09.2020), то Суд зазначає, що в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права збирати чи приймати до розгляду нові докази, у зв`язку з чим такі докази, які надійшли через скриню для кореспонденції Суду, долучені до матеріалів справи без їх розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ ТЕДІС Україна підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду міста Києва від 10.07.2020 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 в частині задоволення заяви про забезпечення позову - без змін, оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права.

Судові витрати

Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ТОВ ТЕДІС Україна , оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 в частині задоволення заяви про забезпечення позову у справі № 910/9359/20 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТЕДІС Україна - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова