Постанова

від 15.09.2020 по справі 902/784/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/784/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Козирєва І. М. (адвокат),

відповідача - Гончара О. І. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2018 (судді Матвійчук В. В.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 (судді: Філіпова Т. Л. (головуючий), Гудак А. В., Петухов М. Г.) у справі

за позовом Приватного підприємства ?ЛЮВайС?

до Товариства з обмеженою відповідальністю ?ДСП Відродження?

про стягнення заборгованості в сумі 708 090,83 грн, 34 453,91 грн - 3% річних, 149 635,91 грн - збитків інфляції

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?ДСП Відродження?

до Приватного підприємства ?ЛЮВайС?

про стягнення 1 366 960,17 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У серпні 2017 року Приватне підприємство "ЛЮВайС" (далі - ПП "ЛЮВайС") звернулося до суду з позовом (ураховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" (далі - ТОВ "ДСП Відродження") заборгованості в сумі 708 090,83 грн, 41 612,46 грн - 3 % річних, 184 415,03 грн - збитків від інфляції.

У жовтні 2017 року ТОВ "ДСП Відродження" заявило зустрічні вимоги про стягнення з ПП "ЛЮВайС" заборгованості в сумі 1 366 960,17 грн.

2. Позовні вимоги ПП "ЛЮВайС" обґрунтовано неналежним виконанням договору про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 19.08.2014 № 19/08/14 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (далі - договір позики).

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги ТОВ "ДСП Відродження", посилаючись на укладення сторонами договору про виконання зобов`язань щодо повернення фінансової допомог від 10.09.2014 (далі - договір про виконання зобов`язань), стверджує, що не лише виконало зобов`язання щодо повернення позики, але й відвантажило на користь ПП "ЛЮВайС" товар, який останній отримав, але розрахунки не провів.

ПП "ЛЮВайС" заперечувало факт укладання договору про виконання зобов`язання. Натомість наголошувало, що сам договір директор підприємства не підписувала, печатки не проставляла; акт звірки розрахунків від 01.11.2014 не підписувала.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.10.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019, первісний позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "ДСП Відродження" на користь ПП "ЛЮВайС" 708 090,83 грн заборгованості, 41 554,26 грн 3 % річних, 184 415,03 грн інфляційних втрат; відмовлено у задоволенні первісного позові в частині стягнення 58,20 грн 3 % річних; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

4. Судові рішення мотивовано тим, що ТОВ "ДСП Відродження" не надало належних і допустимих доказів виконання зобов`язань за договором позики, наявність заборгованості підтверджена матеріалами справи. Під час перевірки розрахунку 3 % річних суд виявив арифметичну помилку у бік завищення, тому відмовив у задоволенні вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 58,20 грн. Відмову у задоволенні зустрічного позову суд аргументував тим, що матеріалами справи не підтверджується укладення договору про виконання зобов`язання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "ДСП Відродження" звернулося з касаційною скаргою (подана 19.08.2019), у якій просить зазначені судові рішення скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволенні зустрічного позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що:

1) суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги висновки, викладені у судових рішеннях у справі № 925/1090/18, що мають преюдиційний характер;

2) суд апеляційної інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду, що стосується підпису не вчиненого певною особою або вчиненого з перевищенням повноважень, зокрема правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 710/2175/15-ц, від 05.09.2018 у справі № 459/3597/14-ц;

3) суд апеляційної інстанції належним чином не оцінив приєднаних до матеріалів справи очевидних доказів наявності у ПП "ЛЮВайС" інших печаток, аніж ті, що досліджувались експертизою;

4) суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не задовольнили клопотання про виклик в судове засідання судових експертів Вінницького відділення Київського науково дослідного інституту судових експертиз Сімчук Л. Ю., Лозінську А. В. для дачі пояснень щодо висновку за результатами проведення комплексної технічної та почеркознавчої експертизи від 03.03.2018 № 60/61/62/18-21;

5)заперечує щодо стягнення з ТОВ "ДСП Відродження" 30 998,07 грн витрат на правову допомогу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відзиву на касаційну скаргу від ПП "ЛЮВайС" до суду не надійшло.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ ?ДСП Відродження? на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 902/784/17 та призначено розгляд справи на 15.10.2019.

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2019 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ ?ДСП Відродження? на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 902/784/17 зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 145/2047/16-ц.

10. Великою Палатою Верховного Суду 16.06.2020 прийнято постанову у справі № 145/2047/16-ц, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 13.08.2020.

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2020 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ ?ДСП Відродження? на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 902/784/17 було поновлено та призначено розгляд справи на 15.09.2020.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. 19.08.2014 між ПП "ЛЮВайС" (кредитор) і ТОВ "ДСП Відродження" (позичальник) укладено договір позики, за умовами якого кредитор зобов`язався надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу для поповнення його обігових коштів, а останній зобов`язався повернути надані кошти, у визначений даним договором строк.

Згідно з пунктами 1.2, 2.1 договору позики фінансова допомога надається позичальникові на безвідсотковій основі, а сума фінансової допомоги становить 708 090,83 грн.

Пунктами 3.1-3.4 договору позики визначено, що кредитор зобов`язується надати фінансову допомогу протягом 15 діб з моменту підписання цього договору. Фінансова допомога надається у безвідсотковому порядку, шляхом внесення коштів в касу (на рахунок) позичальника. Після закінчення строку, вказаного у пункті 4.1, позичальник зобов`язується повернути повну суму фінансової допомоги протягом 3 (діб), якщо інше не передбачено додатковою угодою. Позичальник має право достроково повернути суму фінансової допомоги.

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 договору позики фінансова допомога надається позичальнику терміном на 1 рік, а перебіг строку позичання починається з моменту надходження коштів позичальнику. Після закінчення строку, вказаного у пункті 4.1 він може бути продовжений за згодою сторін додатком до цього договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами i діє до моменту його остаточного виконання.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору позики кредитор перерахував позичальнику на його банківський рахунок 708 090,83 грн безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, що підтверджується платіжними дорученнями від 19.08.2014 № 398 на суму 200 000,00 грн, від 22.08.2014 № 411 на суму 188 500,00 грн, від 01.09.2014 № 465 на суму 319 590,83 грн.

В платіжних дорученнях зазначено цільове призначення платежу: надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно з договором від 19.08.2014 № 19/08/14.

13. 14.04.2017 ПП "ЛЮВайС" на адресу ТОВ "ДСП Відродження" направлено претензійну вимогу про погашення заборгованості в сумі 708 090,83 грн, сплату 34 453,91 грн 3 % річних та 149 635,91 грн інфляційних.

14. 10.05.2017 ТОВ "ДСП Відродження" на адресу ПП "ЛЮВайС" направлено відповідь на претензію як на безпідставну з посиланням на існування інших взаємовідносин між сторонами спору.

ТОВ "ДСП Відродження" стверджує, що на виконання договору про виконання зобов`язань протягом вересня, жовтня 2014 року передало ПП "ЛЮВайС" товарно матеріальні цінності загальною вартістю 2 075 051 грн за накладною від 06.10.2014 № 24.

Згідно з пунктом 1.3 договору про виконання зобов`язань сторони погодили, що боржник у зв`язку з неможливістю виконання зобов`язань щодо повернення отриманої фінансової допомоги, в рахунок погашення боргу, який зазначений у пункті 1.2 цього договору, передає на користь кредитора товар насіння соняшника, який вирощений на земельних ділянках, орендованих боржником, а саме:

-земельні ділянки загальною площею 140,0 га у Дашівській селищній раді

-земельні ділянки загальною площею 157,0 га у Купченській сільській раді

Згідно з пунктом 2.1 договору визначено, що ціна на насіння соняшника, яка передається боржником кредиторові становить 4,10 грн за 1 кг соняшника, з ПДВ.

Для погашення заборгованості боржник має передати у власність кредитора 172 705 кг насіння соняшника.

Зазначений договір з боку ПП "ЛЮВайС" підписано ОСОБА_1 та скріплено печаткою цього підприємства, а з боку ТОВ "ДСП Відродження" - ОСОБА_2 та скріплено печаткою цього товариства.

15. Оскільки ПП "ЛЮВайС" заперечувало укладення договору про виконання зобов`язання, суд у справі призначив комплексну судову технічну та почеркознавчу експертизу. Згідно з експертним висновком від 03.03.2018 № 60/61/62/18-21 підпис від імені директора ПП "ЛЮВайС" ОСОБА_1 у договорі про виконання зобов`язання, видатковій накладній від 06.10.2014 № РМ-0000024, акті звірки взаєморозрахунків від 01.11.2014 - виконано не особою від імені якої він зазначений, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_1 Обставини стосовно того, що підпис від імені ОСОБА_1 на договорі про виконання зобов`язання, виконано не самою ОСОБА_1, а іншою особою, не спростовуються іншими доказами у справі, у зв`язку з чим висновок судового експерта було прийнято судом першої інстанції як належний доказ, який підтверджує встановлені обставини.

Позиція Верховного Суду

16. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі вимоги і доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

17. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки зазначену касаційну скаргу подано 19.08.2019, тобто до набуття чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, розгляд цієї скарги має здійснюватися з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції від 28.02.2018.

18. Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

19. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

20. Оскільки позичальник умов договору позики щодо своєчасного повернення суми боргу не виконував, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості.

21. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, що суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги висновки, викладені у судових рішеннях у справі № 925/1090/18, що мають преюдиційний характер колегія суддів вважає помилковими, оскільки рішення суду першої інстанції у справі № 925/1090/18 ухвалено 01.02.2019, тобто пізніше, ніж у справі, що розглядається (рішення від 26.10.2018), що виключає можливість посилання на висновки, викладені у судових рішеннях у справі № 925/1090/18, як преюдиційні.

22. Аргументи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій Верховного Суду, що стосується підпису не вчиненого певною особою або вчиненого з перевищенням повноважень, зокрема правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 710/2175/15-ц, від 05.09.2018 у справі № 459/3597/14-ц колегія суддів вважає необґрунтованими, зважаючи на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, за змістом якої:

"Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення."

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанції про те, що наявність підпису свідчить про волевиявлення сторін договору і саме волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, а підписання договору невстановленою особою не підтверджує його укладення, повністю відповідають наведеній позиції Великої Палати Верховного Суду.

23. Докази, які подані стороною на підтвердження прийняття до виконання договору про виконання зобов`язання, а саме видаткова накладна від 06.10.2014 № РН0000024, акти звіряння розрахунків критично оцінені судами попередніх інстанцій, виходячи з висновків експертного дослідження, а також з сукупності інших доказів.

Ураховуючи положення частини 2 статті 300 ГПК України, Верховний Суд під час перегляду судових рішень у касаційному порядку не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, аргументи касаційної скарги ТОВ "ДСП Відродження" щодо наявності у ПП "ЛЮВайС" інших печаток, а також заперечення щодо висновку судових експертів за результатами проведення комплексної технічної та почеркознавчої експертизи від 03.03.2018 № 60/61/62/18-21, спрямовані на перевірку та переоцінку судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів, Судом до уваги не приймаються, оскільки вони виходять за межі перегляду справи судом касаційної інстанції.

24. Щодо доводів скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не задовольнили клопотання про виклик в судове засідання судових експертів Вінницького відділення Київського науково дослідного інституту судових експертиз Сімчук Л. Ю., Лозінську А. В. для дачі пояснень щодо висновку за результатами проведення комплексної технічної та почеркознавчої експертизи від 03.03.2018 № 60/61/62/18-21, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до протоколу судового засідання від 27.09.2018 у ньому приймали участь експерти Лозінська А.В. і Сімчук Л. Ю., яких суд зобов`язав надати письмові пояснення на заперечення проти висновку експертизи.

01.10.2018 до суду першої інстанції надійшли письмові пояснення щодо висновку за результатами проведення комплексної судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 03.03.2018 (а.с. 40 , т. 3).

Наведеним спростовуються доводи скаржника про незадоволення судом клопотання про виклик у судове засідання судових експертів.

25. Щодо заперечень ТОВ "ДСП Відродження" про стягнення з нього 30 998,07 грн витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, таке.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

У якості доказів понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги, ПП "ЛЮВайС" до матеріалів справи долучено завірені копії договору про надання правової допомоги від 28.09.2018 № 14, акта виконаних робіт та наданих послуг від 11.10.2018, квитанції до прибуткового касового ордеру від 11.10.2018 № 14.

Отже, надані ПП "ЛЮВайС" до суду завірені копії договору про надання правової допомоги від 28.09.2018 № 14 та акта виконаних робіт та наданих послуг від 11.10.2018 є достатніми доказами надання адвокатом Козирєвим І. М. правничої допомоги та її вартості, що цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03.10.2019 у справа № 922/445/19.

Місцевий господарський суд при здійсненні розподілу витрат, пов`язаних з оплатою послуг на професійну правничу допомогу, врахував те, що ПП "ЛЮВайС" підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату на підставі договору та який брав участь у судових засіданнях у даній справі, зважаючи на відсутність клопотання ТОВ "ДСП Відродження" про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами, внаслідок чого за результатами розгляду справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність зазначених судових витрат та покладення їх на ТОВ "ДСП Відродження" в межах задоволених позовних вимог.

Наведеним спростовуються помилкові заперечення скаржника щодо здійсненого судом першої інстанції розподілу витрат на професійну правничу допомогу між сторонами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про часткове задоволення первісного позову та відсутність правових підстав для задоволення зустрічної позовної заяви, як наслідок, оскаржувані судові рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права і без порушень норм процесуального права.

27. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи ТОВ "ДСП Відродження", викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновок судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку з чим підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішення та постанови не має.

Щодо судових витрат

28. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 902/784/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді: Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков