Ухвала

від 15.09.2020 по справі 905/1965/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/1965/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Приватне акціонерне товариство "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини",

боржник - Акціонерне товариство "К.Енерго"

розпорядник майна - Дралін Андрій Володимирович

ОСОБА_2

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

від 12.08.2020

у складі колегії суддів: Шевель О.В. (головуючий), Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

від 08.07.2020

у складі судді Шевель О.В.

на ухвалу Господарського суду Донецької області

від 05.06.2020

у складі судді Зекунова Е.В.

та на ухвалу Господарського суду Донецької області

від 29.05.2020

у складі судді Зекунова Е.В.

у справі №905/1965/19

за заявою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини"

до Акціонерного товариства "К.Енерго"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

26.08.2020 ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" з касаційною скаргою від 25.08.2020 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020, ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 у справі №905/1965/19 в порядку статей 6, 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/1965/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 , Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Частиною четвертою статті 6 ГПК України визначено, що ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу , між учасниками судового процесу , а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до підпункту 17.1 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Разом з цим, абзацом другим підпункту 17.15 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" №229 (6984) 01.12.2018.

У подальшому, у газеті "Голос України" (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01.12.2018).

Наказом Державної судової адміністрації України №628 від 22.12.2018 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах). Пунктом 2 цього наказу передбачено, що місцевим та апеляційним судам, Касаційному адміністративному суді у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення).

Згідно з пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 №16 ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.

Пунктом 1 Розділу ХІ Положення визначено, що обмін електронними документами між судом , ОСП (органами системи правосуддя), фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечуються засобами підсистеми електронного суду.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими у паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи та подання такого документа через Електронний кабінет.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №910/12245/19 (пункт 7.20. постанови).

Положеннями статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Отже, відповідно до статті 291 ГПК України, надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника касаційної скарги.

Частиною п`ятою статті 42 ГПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи , за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 Розділу ХІ Положення визначено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи , крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Отже, факт звернення заявника із касаційною скаргою в електронній формі через використання підсистеми "Електронний суд" є альтернативою подання касаційної скарги у паперовій формі. Водночас, статтею 6 ГПК України, що визначає порядок функціонування у господарських судах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не встановлено винятків щодо вимог до форми та змісту касаційної скарги, які визначені статтями 290, 291 ГПК України.

Відтак, доводи ОСОБА_2 за змістом поданої ним касаційної скарги через підсистему "Електронний суд" про те, що відповідно до статті 6 ГПК України він не зобов`язаний надавати Суду паперові копії та докази відправки паперових копій процесуальних документів іншим учасникам справи є необґрунтованими.

Також, ОСОБА_2 у порушення статті 291 ГПК України не надано до касаційної скарги доказів надіслання іншим учасникам справи №905/1965/19 копій касаційної скарги від 25.08.2020 і доданих до неї документів в електронній формі в порядку пункту 2 Розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Суд зазначає, що неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, що закріплені у частині третій статті 2 ГПК України.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 ГПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Ненадіслання скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу в порядку статті 295 ГПК України.

Такий правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №906/72/16 при перевірці Судом матеріалів касаційної скарги, що надійшла через підсистему "Електронний суд", на предмет її відповідності вимогам статей 290, 291 ГПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

Суд зазначає, що в силу пункту 2 Розділу ХІ "Підсистема електронного суду" Положення, копія касаційної скарги з додатками може бути надіслана іншим учасникам справи за допомогою зареєстрованого скаржником електронного кабінету, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету.

Водночас, виходячи з положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Отже, ОСОБА_2 необхідно належно виконати вимоги статті 291 ГПК України, надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги і додатних до неї документів та надати Суду докази такого надіслання.

Також, Суд зазначає, що згідно з вимогами пункту 4 частини другої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються.

Частиною першою статті 304 ГПК України визначено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Отже, при зверненні до Верховного Суду із касаційною скаргою, скаржник повинен враховувати приписи статті 287 ГПК України "Право касаційного оскарження", якою визначено судові рішення, що можуть бути предметом касаційного оскарження .

Так, за змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України вбачається, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на:

- ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку ;

- ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги , про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Як вбачається з поданої ОСОБА_2 касаційної скарги від 25.08.2020, предметом касаційного оскарження визначено такі судові рішення у справі №905/1965/19:

- ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020;

- ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.06.2020;

- ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_2 про визнання грошових вимог кредитора до боржника;

- ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 про залишення без руху заяви ОСОБА_2 про визнання грошових вимог кредитора до боржника;

Разом з тим, ГПК України не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції 08.07.2020 про залишення апеляційної скарги без руху як судового рішення, що не визначене у переліку ухвал апеляційного суду згідно пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України, що можуть бути переглянуті касаційним судом.

Щодо касаційного оскарження ухвал місцевого суду від 05.06.2020 та 29.05.2020 Суд зазначає, що ухвала суду першої інстанції від 05.06.2020 про відмову у прийнятті заяви з грошовими вимогами у справі про банкрутство на підставі пункту 3 частини першої статті 175 ГПК України є за своєю суттю ухвалою суду про відмову у відкритті провадження за такою заявою, що визначена пунктом 7 частини першої статті 255 ГПК України та пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України як судове рішення, яке може бути оскаржене в касаційному порядку лише після його перегляду в апеляційному порядку .

Водночас, ухвала місцевого суду від 29.05.2020 про залишення заяви скаржника з грошовими вимогами до боржника без руху не визначена у переліку згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України як судове рішення, що може бути предметом касаційного перегляду.

Відтак, з урахуванням положень статті 287 (пункти 2, 3 частини першої) та статті 304 (частина перша) ГПК України, ОСОБА_2 необхідно уточнити предмет касаційного оскарження відповідно до поданої ним 26.08.2020 через підсистему "Електронний суд" касаційної скарги від 25.08.2020 у справі №905/1965/19.

З огляду на зазначене, подана ОСОБА_2 касаційна скарга від 25.08.2020 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020, ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 у справі №905/1965/19 не відповідає вимогам статті 290 (пункт 4 частини другої) та статті 291 ГПК України, у зв`язку з чим така касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків щодо форми та змісту поданої ним касаційної скарги.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 73, 76, 77, 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 від 25.08.2020 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020, ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 у справі №905/1965/19 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_2 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 05 жовтня 2020 року.

3. Роз`яснити ОСОБА_2 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук