Рішення

від 21.09.2020 по справі 200/3291/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 р. Справа№200/3291/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання протиправними дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до загального стажу ОСОБА_1 в повному обсязі періоди роботи з 01.11.1991 року про 01.03.2002 року на ЗАТ "Фірма "Восток" та з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на ТОВ "КБО" при розгляді заяви № 276 від 30.01.2020 року щодо призначення пенсії, зобов`язання Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 30.01.2020 року із зарахуванням до загального стажу періодів роботи з 01.11.1991 року по 01.03.2002 року на ЗАТ "Фірма "Восток" та з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на ТОВ "КБО".

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до загального стажу ОСОБА_1 в повному обсязі періоди роботи з 01.11.1991 року про 01.03.2002 року на ЗАТ "Фірма "Восток" та з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на ТОВ "КБО" при розгляді заяви № 276 від 30.01.2020 року щодо призначення пенсії, зобов`язання Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 30.01.2020 року із зарахуванням до загального стажу періодів роботи з 01.11.1991 року по 01.03.2002 року на ЗАТ "Фірма "Восток" та з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на ТОВ "КБО".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.01.2020 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до абз. 1 та абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , проте 31.01.2020 року відповідачем було ухвалено рішення № 20 про відмову в призначенні пенсії. Позивач зазначає, що відповідачем згідно рішення № 20 від 31.01.2020 року не були зараховані до страхового стажу періоди роботи з 01.11.1991 року по 01.03.2002 року на ЗАТ Фірма Восток , оскільки згідно із витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ЗАТ Фірма Восторг - припинено юридичну особу, у зв`язку з банкрутством, отже зарахування зазначеного періоду до загального стажу, необхідно надати архівну довідку про стаж роботи на ЗАТ Фірма Восток ; з 02.09.1979 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на ТОВ КБО , оскільки згідно витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підприємство не перереєструвалось на підконтрольній українській владі території, а первинні документи знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території в м. Ясинувата, що унеможливлює проведення зустрічної перевірки документів. Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування вищевказаних періодів роботи до пільгового стажу протиправними. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України. Позивач вказує, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Позивач зазначає, що оригінал трудової книжки залишився на підприємстві ПАТ УКРГЕОЛБУДМ , яке знаходиться на неконтрольованій території, через що вона не мала змоги надати оригінал трудової книжки при призначенні пенсії. Позивач вказує на те, що на підтвердження трудового стажу було надано довідки № 90, № 91 видані ТОВ КБО від 12.11.2019 року, які протиправно не були враховані відповідачем, оскільки трудовий стає нею був набутий у період коли населені пункти, території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і зазначене підприємство також утворене відповідно до законодавства України. Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримала право на призначення пенсії, були сформовані до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, яку отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де вона працювала. На підставі викладеного, позивач вважає, що відомості які зафіксовані у довідках випливають зі змісту документів, які були складені до тимчасової окупації території України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. 25.09.2019 року позивач звернувся до управління із заявою № 1220/1265 щодо призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Рішенням від 2.12.2019 року № 3 Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з недостатньою кількістю стажу. 30.01.2020 року позивач вдруге звернувся до управління із заявою № 276 про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058. До заяви про призначення пенсії позивачем надані наступні документи: копія паспорту та РНОКПП, копія свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_1 , довідка про стаж від 03.02.2003 року № 9, видана ЗАТ Фірма Восток , довідки про стаж від 09.08.2014 року № 56, № 57, видані ТОВ КБО , незавірена сканована копія трудової книжки (оригінал трудової книжки відсутній). Рішенням від 31.01.2020року № 20 управлінням відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатньою кількістю стажу з огляду на такі підстави.

Відповідач звертає увагу на те, що згідно Постанови № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктами 23, 24 Постанови №637 визначено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою. Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Довідка від 03.02.2003 року № 9, видана ЗАТ Фірма Восток , про період роботи ОСОБА_1 з 01.11.1991 по 01.03.2002 не може бути прийнята Торецьким ОУПФУ, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство ЗАТ Фірма Восток (ЄДРПОУ 20320221) припинено 17.09.2007 за судовим рішенням у зв`язку з визнанням банкрутом.

Отже, для зарахування зазначеного періоду роботи до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 необхідно надати архівну довідку про стаж роботи на ЗАТ Фірма Восток , а оскільки вказане підприємство було зареєстровано в м. Авдіївці, то для Позивачки, яка мешкає в м. Авдіївці, не має ніяких перешкод звернутися до міського архіву для отримання довідки про період роботи з 01.11.1991 по 01,03.2002.

Щодо довідок від 09.08.2014 року № 56 та 57, виданих ТОВ КБО , про періоди роботи ОСОБА_1 з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року та з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року відповідач вказував на те, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство ТОВ КБО (ЄДРПОУ 03053793) зареєстровано за юридичною адресою: вулиця Некрасова, буд 9, м. Ясинувата, Донецька область, 86000.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, місто Ясинувата належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не виконують свої повноваження.

Отже, ТОВ КБО знаходиться на непідконтрольній українській владі території та не здійснило перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольній українській владі території, що унеможливлює проведення зустрічної перевірки та підтвердження зазначеної в довідках інформації про стаж роботи первинними документами.

Згідно частини 3 статті 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Підприємства й організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання первинних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Оскільки підприємство, яке видало довідки, знаходиться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, провести перевірку відповідності первинних документів змісту довідок про стаж роботи від 09.08.2014 року № 56 та 57, виданих ТОВ КБО , про періоди роботи ОСОБА_1 з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року та з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року не має можливості.

Відповідач вважає, що управління не порушує права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, а лише використовує своє право на отримання додаткових підтверджуючих документів та на перевірку обґрунтованості видач підприємством довідок про стаж роботи та достовірності поданих відомостей.

Відповідач вказує на відсутність законних підстав для зарахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періодів роботи з 02.09.1976 по 24.11.1984 та з 26.02,1985 по 01.11.1991 на ТОВ КБО та з 01.11.1991 по 01.03.2002 на ЗАТ Фірма Восток , у зв`язку з чим вважає, що рішення № 20 про відмову в призначенні пенсії від 31.01.2020 року прийнято в межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року витребувано у ОСОБА_1 письмові пояснень стосовно того чи працює позивач станом на час звернення до суду, письмові пояснення стосовно того чи відновлювалась трудова книжка у зв`язку з втратою та отримував дублікат трудової книжки, довідка про підтвердження періодів роботи на ЗАТ Фірма Восток , наказ про прийняття на роботу та звільнення з роботи по підприємству ЗАТ Фірма Восток , архівні довідки що підтверджують період роботи на ЗАТ Фірма Восток .

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (а.с. 4-5).

З матеріалів справи встановлено, що 25.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 1220/1205 про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с. 48).

До позивачем були надані наступні документи: копія паспорту та ІНН, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , копія атестату про навчання.

Згідно розписки - повідомлення до заяви від 25.09.2019 року № 1220 встановлено, що позивачем не надано трудову книжку або документ про стаж (а.с. 49 - зворотній бік).

27.12.2019 року Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії.

Зі змісту рішення встановлено, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 склав 2 роки 8 місяців 9 днів, що суперечить вимогам абз. 1 та абз. 2 п. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

За таких обставин ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю необхідного загального стажу роботи відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно нормам Закону № 1058 (а.с. 49).

30.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №276 про призначення пенсії згідно статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с. 50).

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані документи: копія паспорту та ІНН, копія свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , довідка про стаж від 03.02.2003 року № 9 видана ЗАТ Фірма Восток , довідки про стаж від 09.08.2014 року № 56, № 57 видані ТОВ КБО , незавірена сканована копія трудової книжки - оригінал трудової книжки відсутній. Додатково до уваги було взято індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.01.2000 року по 30.01.2020 року.

31 січня 2020 року Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 20 про відмову в призначенні пенсії (а.с. 12-14).

Зі змісту рішення встановлено, що до загального стажу не зараховано період роботи: з 01.11.1991 року по 01.03.2002 року на ЗАТ Фірма Восток , оскільки згідно з витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підприємство ЗАТ Фірма Восток припинено юридичну особу у зв`язку з визнанням її банкрутом. Для зарахування зазначеного періоду роботи до загального стажу, необхідно надати архівну довідку про стаж роботи на ЗАТ Фірма Восток ; з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на ТОВ КБО , згідно витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підприємство не перереєстровано на підконтрольній українській владі території, а первинні документи знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території в м. Ясинувата, що унеможливлює проведення зустрічної перевірки первинних документів.

Зараховано стаж згідно наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Страховий стаж гр. ОСОБА_1 склав 5 років 8 місяців 9 днів, що суперечить вимогам абз. 1 та абз. 2 п. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

За таких обставин гр. ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного загального стажу роботи відмовити в призначенні пенсії за віком згідно Закону України № 1058.

Позивач не погодившись з діями відповідача щодо не зарахування до загального стажу періоди роботи з 01.11.1991 року про 01.03.2002 року на ЗАТ "Фірма "Восток" та з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на ТОВ "КБО" при розгляді заяви № 276 від 30.01.2020 року щодо призначення пенсії, звернувся до суд з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України Про пенсійне забезпечення .

Закон України Про пенсійне забезпечення № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року № 13-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно п. 1.3 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії громадянам України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до органів, що призначають пенсію, визначених постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-4 Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за № 804/25581 (далі - постанова).

Відповідно до п. 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

Згідно з п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з приписами статті 62 Закон України Про пенсійне забезпечення № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст. 62 Закону № 1788-XII та п. 1 Порядку № 637, вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до управління з заявою про призначення пенсії позивачем була надана сканована копія трудової книжки ОСОБА_1 від 2 вересня 1976 року (а.с. 6-9).

Враховуючи те, що відповідно до Порядку № 22-1 при зверненні за призначенням пенсії до управління Пенсійного фонду надається оригінал трудової книжки або нотаріально засвідчена копія трудової книжку, суд не приймає до уваги долучену до матеріалів справи копію трудової книжки ОСОБА_1 від 02 вересня 1976 року.

Судом встановлено, що при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії позивачем були надані довідки від 09.08.2019 року № 56, 57, видані Товариством з обмеженою відповідальністю КБО , відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Ясинуватському комбінаті битового обслуговування населення модисткою - шапочницею з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, та з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року. Крім того, зазначено, що 07.04.1999 року розпорядженням № 7 Ясинуватсокої міської ради Ясинуватський комбінат битового обслуговування населення реорганізован в Товариство з обмеженою відповідальністю КБО (а.с. 55, 56).

З рішення відповідача № 20 про відмову в призначенні пенсії від 31.01.2020 року встановлено, що періоди роботи позивача з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року та з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року не зараховано до загального стажу позивача, оскільки стаж роботи підтверджується довідками виданими підприємством, що зареєстровано згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на території не підконтрольній українській владі.

Проте, суд вважає зазначене посилання відповідача протиправним з огляду на наступне.

Приписами статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З аналізу вищезазначених положень, суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що відповідач вчиняв якісь дії для перевірки інформації зазначених у наданих разом з заявою від 11 липня 2019 року довідок.

Також, суд звертає увагу, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 та від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а.

Крім того, суд вказує на те, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами .

Отже, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеженняправ громадян.

Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.

Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.

Фактично склалася ситуація, за якої позивач змушений нести відповідальність за бездіяльність органу законодавчої влади.

Отже, довідки № 56, № 57 від 09.08.2014 року, видані Товариством з обмеженою відповідальністю КБО повинні бути прийняті відповідачем при визначенні загального стажу позивача.

З огляду на викладене, суд приходить висновку що відповідачем протиправно не зараховано до загального стажу позивача періоди роботи з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на ТОВ КБО (раніше - Ясинуватський комбінат битового обслуговування населення).

Стосовно не зарахування до загального стажу позивача періодів роботи з 01.11.1991 року по 01.03.2002 року на ЗАТ Фіпма Восток , суд зазначає наступне.

При зверненні до управління із заявою № 273 про призначення пенсії від 30.01.2020 року позивачем була надана довідка № 9 від 03.02.2003 року, видана Закритим акціонерним товариством Фірма Восток .

Згідно зазначеної довідки вбачається, що ОСОБА_1 , 30 червня 1960 року працювала в Авдіївському комбінаті битового обслуговування ЗАТ Фірма Восток модисткою капосницею 5 розряду за переведенням з Ясинуватського комбінату битового обслуговування 01.11.1991 року. Звільнена за переведенням в Мале державне комунальне підприємство Восток 01.08.1992 року наказом № 95 від 01.08.1992 року, прийнята модисткою шапочницею 5 розряду наказ № 2 від 01.08.1992 року за переведенням з Авдіївського КБО. Звільнена за переведенням з Малого державного комунального підприємства Восток 01.07.1996 року наказом в Закрите акціонерне товариство Фірма Восток по статті 36 п. 1 КЗпП України наказ № 28 від 01.07.1996 року. Прийнята модисткою шапочницею 5 розряду 01.07.1996 року за переведенням з Малого державного комунального підприємства Восток наказ № 28 від 01.07.1996 року. Звільнена 01.03.2002 року за ст. 26 п. КЗпП України за згодою сторін наказ № 961 від 01.03.2002 року (а.с. 57).

Відповідно до п. 23 Порядку № 637 визначено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Зазначена довідка підписана представником ЗАТ Фірма Восток Г.В. Гамезина.

Суд вказує на те, що зазначена довідка містить посилання на періоди роботи позивача, підписана представником підприємства та засвідчена печаткою підприємства .

Однак, суд зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадський формувань вбачається, що Закрите акціонерне товариство Фірма Восток (код ЄДРПОУ 20320221) зареєстровано за адресою: вул. Молодіжна, буд. 5а, м. Авдіївка, Донецька область, 86060. Керівником зазначеного підприємства вказано: ОСОБА_2 , інших осіб, які мають вчиняти дії від ЗАТ Фірма Восток в реєстрі не визначено.

Суд звертає увагу на те, що надана довідка № 9 від 03.02.2003 року підписана представником фірми Г.В. Гамезина, однак з витягу з ЄДРПОУ не можливо встановити чи була ОСОБА_3 директором на підприємстві у 2003 році у період надання вказаної довідки, а також чи мала повноваження на видачу відповідної довідки.

Крім того, суд вказує на те, що на довідці адреса підприємства зазначена: АДРЕСА_1 , а згідно витягу вбачається, що підприємство зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, надана позивачем довідка ЗАТ Фірма Восток від 03.02.2003 року № 9 викликає сумнів у суду щодо достовірності інформації зазначеній у довідці.

Суд зазначає, що ЗАТ Фірма Восток згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинено підприємницьку діяльність 17.09.2007 року за судовим рішенням у зв`язку з визнанням банкрутом.

Отже, для зарахування зазначеного періоду роботи до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 необхідно надати архівну довідку про стаж роботи на ЗАТ Фірма Восток.

Крім того, позивач у позовній вимозі не обґрунтовую підстави та не надав доказів для зарахування періоду роботи на ЗАТ Фірма Восток до загального стажу.

Суд ухвалою від 27 серпня 2020 року витребовував у ОСОБА_1 письмові пояснень стосовно того чи працює позивач станом на час звернення до суду, письмові пояснення стосовно того чи відновлювалась трудова книжка у зв`язку з втратою та отримував дублікат трудової книжки, довідка про підтвердження періодів роботи на ЗАТ Фірма Восток , наказ про прийняття на роботу та звільнення з роботи по підприємству ЗАТ Фірма Восток , архівні довідки що підтверджують період роботи на ЗАТ Фірма Восток .

Однак, позивачем вищезазначені документи у строк встановлений судом не надано.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про відсутність підстав врахування Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області довідки Закритого акціонерного товариства Фірма Восток від 03.02.2003 року № 9.

Суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно наданого розрахунку до суду вбачається, що відповідачем на підставі відомостей зазначених у Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 зараховані до страхового стажу періоди роботи на ЗАТ Фірма Восток з 01.01.2000 року по 29.02.2000 року, з 01.06.2000 року по 31.07.2000 року, з 01.10.2001 року по 31.10.2001 року, ос калька за вказані періоди позивачу нараховувалась заробітна плата та сплачувались страхові внески до державного бюджету (а.с. 51-54).

Суд звертає увагу на те, періоди роботи з 01.11.1991 року по 31.12.1999 року, з 01.03.2000 року по 31.05.2000 року, з 01.08.2000 року по 30.09.2001 року, з 01.11.2001 року по 01.03.2002 року не зараховано до загального стажу позивача через відсутність інформації у Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 інформації стосовно нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків.

Суд приходить висновку, що відповідачем правомірно зараховані періоди роботи на ЗАТ Фірма Восток з 01.11.1991 року по 01.03.2002 року згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про відсутність підстав для зарахування періодів роботи з 01.11.1991 року по 31.12.1999 року, з 01.03.2000 року по 31.05.2000 року, з 01.08.2000 року по 30.09.2001 року, з 01.11.2001 року по 01.03.2002 року до загального стажу ОСОБА_1 , отже позовні вимоги в частині зарахування до загального страхового стажу позивача періодів роботи на ЗАТ Фірма Восток з 01.11.1991 року по 01.03.2002 року не підлягають задоволенню.

Проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає, що рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 20 про відмову в призначенні пенсії від 30.01.2020 року, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправними дій Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до загального стажу ОСОБА_1 в повному обсязі періоди роботи з 01.11.1991 року про 01.03.2002 року на ЗАТ "Фірма "Восток" та з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на ТОВ "КБО" при розгляді заяви № 276 від 30.01.2020 року щодо призначення пенсії, суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки, самі по собі дії, результатом яких стало прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення не порушують прав позивача, а скасування спірного рішення є достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Враховуючи вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині про визнання протиправним та скасування рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 20 про відмову в призначенні пенсії від 30.01.2020 року, зобов`язання Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 276 ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.01.2020 року із зарахуванням до загального стажу періодів роботи з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на підприємстві ТОВ "КБО".

Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань позивача судовий збір в розмірі 280,27 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до загального стажу ОСОБА_1 в повному обсязі періоди роботи з 01.11.1991 року про 01.03.2002 року на ЗАТ "Фірма "Восток" та з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на ТОВ "КБО" при розгляді заяви № 276 від 30.01.2020 року щодо призначення пенсії, зобов`язання Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 30.01.2020 року із зарахуванням до загального стажу періодів роботи з 01.11.1991 року по 01.03.2002 року на ЗАТ "Фірма "Восток" та з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на ТОВ "КБО" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 20 про відмову в призначенні пенсії від 30.01.2020 року.

Зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475) повторно розглянути заяву № 276 ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.01.2020 року із зарахуванням до загального стажу періодів роботи з 02.09.1976 року по 24.11.1984 року, з 26.02.1985 року по 01.11.1991 року на підприємстві ТОВ "КБО"

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475, місцезнаходження: вул. Дружби, 22, м. Торецьк, Донецька область, 85200) судовий збір в розмірі 280 (двісті вісімдесят) гривень 27 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 21 вересня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська