Рішення

від 21.09.2020 по справі 806/1414/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Житомир справа № 806/1414/15

категорія 6750

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про стягнення 2268,36 грн.,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" 2268,36 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підприємстві відповідача працювала особа, якій призначено пенсію на пільгових умовах на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Сума відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за вказаних працівників за період з січня по березень 2015 року складає 2268,36 грн., яка відповідачем не сплачена.

Ухвалою судді від 14.04.2015 відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Через відділ документального забезпечення суду 23.04.2015 від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування якого зазначив, що посада відповідача не входила до списку № 2. Згідно правових позицій Верховного суду України висловлених у постанові від 23 вересня 2013 року - є правомірною відмова Пенсійного Фонду України у призначенні пільгової пенсії зв`язку з відсутністю атестації робочих місць. Выдповідач вважає, що вимога, а саме розрахунок є нехаконним, не ґрунтується на нормах права

Ухвалою судді від 06.05.2015 провадження у адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про стягнення 2268,36 грн, зупинено до набрання законної сили рішення Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/5873/15 (справа №288/1836/13).

Ухвалою судді від 13.06.2016 у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про поновлення провадження в даній адміністративній справі відмовлено.

Ухвалою судді від 16.09.2020 поновлено провадження в адміністративній справі № 806/1414/15 та продовжено розгляд справи у письмовому провадженні (без виклику) учасників справи.

Ухвалою судді від 21.09.2020 замінено вибувшого позивача у справі - Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 пункту 10 Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодекс

Отже, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15.12.2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами нової редакції Кодексу.

Згідно з частиною четвертоюстатті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятоюстатті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп" (ТОВ "Темп") зареєстровано 29.01.2004, ідентифікаційний код юридичної особи 13564626, Види діяльності: 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад.

ТОВ "Темп" є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З 24.09.2013 року пенсію за віком на пільгових умовах було призначено громадянину ОСОБА_1 , який працював у відповідача, відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 22.08.2019 у справі №288/1836/13-а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" задовольнив частково. Постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 20.02.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року (справа № 288/1836/13) позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Темп" задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 24.09.2013.

Вказане рішення набрало законної сили 07.08.2020 року, відтак обставини щодо правомірності призначення пенсії ОСОБА_1 повторно не доказуються.

Водночас, позивач 08.04.2015, відповідно до п.6.4 Інструкції направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за січня - березень 2015 року (а.с.8-10).

Загальна сума заборгованості ТОВ Темп по фактичних витратах на виплату та доставку пенсії призначених на пільгових умовах за січня - березень 2015 року становить 2268,36 грн (а.с. 9).

Відповідачем сума заборгованості не відшкодована.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - "Закон № 1058-IV") та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) (чинними на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До таких категорій, згідно з пунктом "б" віднесено працівників, що зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. В редакції до 17.02.2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 (в діючій редакції), фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначені в якості об`єкта оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

В свою чергу, в розумінні пунктів 1 і 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади. Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто порядок встановлений Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року №400/97-ВР. Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (в подальшому Інструкція № 21-1).

Згідно пункту 6.1 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 року, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.5 Інструкції № 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в яких загальний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період з квітня по травень 2015 року склав 4909,41 грн.

Зазначені розрахунки були отримані відповідачем, згідно підписів уповноваженої особи підприємства на супровідних листах до розрахунків.

Відповідно до п. 6.8. вказаної вище Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

На час розгляду даної адміністративної справи, доказів сплати відповідачем фактичних витрати на виплату та доставку пенсії за період з січня по березень 2015 року, призначену ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2, до суду не надано, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість перед Пенсійним фондом України в особі відповідного пенсійного органу по відшкодуванню виплаченої пільгової пенсії у розмірі 2268,36, грн.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, суд дійшов висновку, що відповідач, як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгової пенсій.

Згідно з частиною першою статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачає частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003. ЄДРПОУ 13559341) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (вул. Промислова, 4, Попільня, Житомирська область, 13502. ЄДРПОУ 13564626) про стягнення 2268,36 грн., - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (вул. Промислова, 4, Попільня, Житомирська область, 13502. ЄДРПОУ 13564626) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003. ЄДРПОУ 13559341) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на пільгових умовах за період січень-березень 2015 року в сумі 2268,36 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 21 вересня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова