Рішення

від 11.09.2020 по справі 560/1380/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1380/20

РІШЕННЯ

іменем України

11 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л.

за участю:секретаря судового засідання Свинобой О.В. представників позивача Семенова С.В., Стороженка Ю.В., Лень С.О. представника відповідача Кукурудзи В.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Міськтепловоденергія" до Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України , Міністерство розвитку громад та територій України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

КП "Міськтепловоденергія" звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - НКРЕКП), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу відповідно до Угоди про позики від 26.05.2014 №8387-UA, договору субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102 та заяв від 30.10.2018 №01-10/2817, від 30.10.2018 №01-10/2816, стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь КП "Міськтепловоденергія" 9500105,35 грн майнової шкоди, яка завдана відповідачем.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що КП "Міськтепловоденергія", НКРЕКП, Міністерство фінансів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Кам`янець-Подільська міська рада уклали договори про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102, №13010/05/101 відповідно до Угоди про позики від 26.05.2014 №8387-UA. Всього на виконання умов договорів про субкредитування позивач сплатив 10592203,50 грн відсотків за користування кредитом та 59149,13 грн плати за надання позики.

Позивач вказав, що протягом 2015-2019 років встановлені НКРЕКП тарифи не передбачали компенсацію фінансових витрат, пов`язаних зі сплатою відсотків за користування кредитом, залученим для будівництва теплоелектростанції. Нормативно-правовими актами не передбачена можливість покриття фінансових витрат (сплата відсотків за позикою та плата за надання позики) за рахунок будь-яких інших джерел, окрім тарифу на теплову енергію. Внаслідок встановлення позивачу економічно необґрунтованих тарифів, останній був позбавлений можливості здійснювати беззбиткову господарську діяльність у сфері теплопостачання. Вважає, що розмір майнової шкоди, завданої внаслідок невключення до складу тарифів витрат на сплату відсотків за позикою та плату за надання позики, становить 9500105,35 грн.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що НКРЕКП не мала правових підстав для встановлення позивачу "зеленого" тарифу на відпуск електричної енергії до моменту введення в експлуатацію 2 черги теплоелектростанції з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії за адресою Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Крип`якевича, 3, а саме: до 09.09.2019. 09.09.2019 КП "Міськтепловоденергія" ввела в експлуатацію 2 черги теплоелектростанції, 18.11.2019 позивач подав до НКРЕКП заяву №01/10/2884 про встановлення зеленого тарифу. В подальшому постановою від 14.01.2020 №97 позивачу встановлений тариф, який включає суму відсотків, нарахованих за користування кредитом на будівництво ТЕС. Вважає, що НКРЕКП вчинила всі дії для забезпечення належного повернення КП "Міськтепловоденергія" залучених коштів за договорами про субкредитування.

Також відповідач повідомив, що позивач не вжив усіх належних заходів для досягнення протягом пільгового періоду планових (розрахункових) показників, що визначені техніко-економічним обґрунтуванням проєкту та не подав заяву з відповідним комплектом документів щодо встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання за категоріями споживачів та відповідно, не здійсненив кроки щодо включення погашення основної суми та витрат на сплату відсотків за користування запозиченнями в тариф на теплову енергію, що свідчить про відсутність в діях НКРЕКП ознак будь-якої протиправної бездіяльності.

НКРЕКП вважає, що відшкодувати позивачу шкоду можливо лише за наявності в діях відповідача протиправної поведінки. Оскільки відповідач не вчиняв будь-яких протиправних дій, тому підстав для стягнення шкоди немає.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що всі фінансові витрати за договорами про субкредитування підлягають включенню до тарифу на відпуск електричної енергії та/або виробництво теплової енергії. Оскільки відповідач цього не вчинив, тому вважає, що бездіяльність НКРЕКП є протиправною. Просив позовні вимог задоволити.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач не погодився з доводами позивача, викладеними у позові та відповіді на відзив, з підстав їх необґрунтованості. Просив у задоволенні позову відмовити.

У поясненнях Міністерство фінансів України зазначило, що не має повноважень вплинути на діяльність НКРЕКП, оскільки комісія є незалежним державним колегіальним органом. Вважає, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідач прийняв незаконне рішення, вчинив незаконні дії чи бездіяльність. Тому підстави для відшкодування шкоди відсутні.

Міністерство розвитку громад та території України повідомило, що встановити "зелений тариф" можливо лише на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій. Просив прийняти пояснення до розгляду.

Ухвалою від 10.03.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву КП "Міськтепловоденергія".

Ухвалою від 18.03.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 18.08.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Позивач - КП "Міськтепловоденергія" є учасником проєкту "Проєкт підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України" в рамках Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 26.05.2014 №8387-ІМ та в рамках Угоди про позику між Україною та Фондом чистих технологій, який діє від імені Міжнародного банку реконструкції та розвитку від 26.05.2014 №ТРО16327.

Міністерство фінансів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Кам`янець-Подільська міська рада, НКРЕКП та КП "Міськтепловоденергія" уклали договори про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102 та від 20.11.2014 №13010-05/101. Відповідно до цих договорів Міністерство фінансів України рекредитувало підприємству суми у розмірі 13361000,00 дол. США та 1999000,00 дол. США.

КП "Міськтепловоденергія" звернулось до НКРЕКП з листом від 29.05.2018 №01-10/1267, в якому повідомило про відсутність коштів на сплату відсотків за користування кредитом та просило роз`яснити можливість включення таких витрат до тарифи на теплову енергію.

Листом №5475/18.1.2 НКРЕКП повідомила КП "Міськтепловоденергія", що витрати пов`язані зі сплатою відсотків за користування кредитом можуть бути включені до розрахунків тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії лише після отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифіката, виданих відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

З метою включення до вартості тарифів фінансових витрат, пов`язаних зі сплатою відсотків за користування кредитом та плати за надання позики, КП "Міськтепловоденергія" звернулось до НКРЕКП з заявою від 30.10.2018 №01-10/2817 про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для населення, бюджетних установ, інших споживачів, релігійних громад, та з завою від 30.10.2018 №01-10/2816 про коригування тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Листом від 09.11.2018 №10454/18.1.1/7-19 НКРЕКП повідомила позивача про залишення його заяв від 30.10.2018 №01-10/2817 без розгляду.

КП "Міськтепловоденергія" звернулось до НКРЕКП з листом від 08.02.2019 №01-10/306, в якому просило відтермінувати сплату першого внеску тіла кредиту на 1 рік та прийняти рішення про включення витрат по кредиту в тариф на теплопостачання до кінцевого споживача на стадії завершення будівництва теплоелектростанції.

Листом від 25.03.2019 №3224/18.1.1/7-19 НКРЕКП повторно повідомила позивача про те, що витрати, пов`язані зі сплатою відсотків за користування кредитом, можуть бути включені до розрахунків тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії лише після отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифіката, виданих відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461. Зазначило, що після перегляду тарифів на відпуск електричної енергії та/або виробництво теплової енергії на ТЕС, КП "Міськтепловоденергія" повинно звернутись до НКРЕКП з відповідним пакетом документів.

Вважаючи, що протиправна бездіяльність відповідача, що полягає у невключенні в тарифи витрат, пов`язаних зі сплатою відсотків за користування кредитом, завдала КП "Міськтепловоденергія" шкоду в розмірі 9500105,35 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 22.09.2016 №1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За змістом статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначені основні завдання НКРЕКП, зокрема, забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 1); реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 6).

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" до повноважень НКРЕКП належить встановлення державних регульованих цін і тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій.

За змістом частини 4 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів господарювання природних монополій, затверджені регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України від 21.06.2012 №5007-VI "Про ціни і ціноутворення" державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Статтею 9 Закону України від 20.04.2000 №1682-III "Про природні монополії" визначено, що державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій здійснюється на основі, зокрема: принципів самоокупності суб`єктів природних монополій; стимулювання підвищення якості товарів і задоволення попиту на них; підвищення ефективності функціонування суб`єктів природних монополій шляхом застосування стимулюючого регулювання. У разі застосування стимулюючою регулювання орган, який регулює діяльність суб`єктів природних монополій, враховує, серед іншого, витрати відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (крім амортизації та витрат, визначених частиною третьою цієї статті), регуляторну норму доходу, інші показники.

Відповідно до статті 6 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV "Про теплопостачання" державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах зокрема, державної підтримки та стимулювання у сфері теплопостачання, формування цінової та тарифної політики, пріоритетного розвитку застосування технології комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (когенерації) та використання альтернативних джерел енергії, створення умов для впровадження енергозберігаючих технологій.

Згідно з статтею 15 Закону України "Про теплопостачання" основними завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є, зокрема, регулювання тарифів та виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.

Статтею 16 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, належать: розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання; ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії), діяльності з виробництва теплової енергії на теплоцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і коопераційних установках, транспортування її тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); затвердження в установленому порядку ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і коопераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, з транспортування і постачання теплової енергії та порядку контролю за їх додержанням; встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.

Аналізуючи вказані норми, суд дійшов до висновку, що тариф встановлюється таким чином, щоб забезпечити ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат та отримання прибутку, а також стимулювання його до скорочення цих витрат і підвищення рентабельності його діяльності.

Відповідно до пункту 16.1 договору про субкредитування від 20.11.2014 №10310-05/102 НКРЕКП зобов`язась вживати всіх необхідних заходів щодо встановлення до завершення проєкту тарифів на послуги, що надає позивач, на рівні, який забезпечить отримання позивачем у кожному фінансовому році загальних доходів щонайменше на суму, яка складається з суми економічно обґрунтованих за відповідними державними та галузевими нормативами загальних операційних витрат, та суми, на яку зобов`язання з обслуговування боргу перевищують загальну суму амортизаційних відрахувань, які передбачені положеннями Угоди про позику (пункт 3 частина В розділ І додаток 2).

Аналогічні положенням містить пункт 16.1 договору про субкредитування від 20.11.2014 №10310-05/101.

Разом з тим, протягом 2015-2019 років встановлені НКРЕКП для КП "Міськтепловоденергія" тарифи не передбачали компенсацію фінансових витрат пов`язаних з сплатою відсотків за користування кредитом, залученим для будівництва ТЕС, що не заперечується сторонами.

Позивач звертався до НКРЕКП з заявами від 30.10.2018 №01-10/2817, від 30.10.2018 №01-10/2817 щодо включення до вартості тарифів фінансових витрат, пов`язаних зі сплатою відсотків за користування кредитом та плати за надання позики. Однак, НКРЕКП залишила вказані заяви без розгляду.

За твердженням відповідача підставою для відмови слугував той факт, що НКРЕКП не мала правових підстав для включення витрат, пов`язаних з сплатою відсотків за користування кредитом, до моменту введення в експлуатацію 2 черги теплоелектростанції з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії за адресою Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Крип`якевича, 3, тобто до 09.09.2019.

Однак, суд не погоджується з вказаними доводами з огляду на наведене нижче.

Відповідно до положень пункту 3.6 глави 3 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та/або теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.02.2017 №991, фінансові витрати включаються до розрахунку тарифів на відпуск електричної енергії та/або виробництво теплової енергії лише за кредитними договорами, умови яких узгоджені з НКРЕКП.

Згідно з пунктом 6.5 постанови НКРЕКП від 25.06.2019 №1174 "Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання" до фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування отриманими кредитами та інші витрати, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415. Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за кредитними договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджені з НКРЕКП, або за кредитними договорами з міжнародними фінансовими установами, які були підписані суб`єктами господарювання в період регулювання їх діяльності у сфері теплопостачання місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування.

НКРЕКП є стороною договорів про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102, від 20.11.2014 №13010-05/101, відповідно за наслідками їх підписання відповідачем погоджені всі умови цих договорів.

Таким чином, відповідно до вищевказаних положень Методики та Порядку формування тарифів всі фінансові витрати, погоджені НКРЕКП за договорами субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102, від 20.11.2014 №13010-05/101, підлягають включенню до розрахунку тарифів на відпуск електричної енергії та/або виробництво теплової енергії.

За таких обставин, бездіяльність НКРЕКП щодо перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу відповідно до Угоди про позики від 26.05.2014 №8387-UA, договору субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102 та заяв позивача від 30.10.2018 №01-10/2817, від 30.10.2018 №01-10/2816 є протиправною.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення майнової шкоди, суд враховує наступне.

За змістом частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Оскільки позивач заявив позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, тому вимога про відшкодування шкоди підлягає розгляду адміністративним судом.

Водночас, статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Процедура відшкодування такої шкоди визначена главою 82 Цивільного кодексу України, що регулює підстави та порядок відшкодування заподіяної шкоди, зокрема у статтях 1172-1176.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Положеннями статті 1192 Цивільного кодексу України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом статті 15 Закону України "Про ціни та ціноутворення" Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Разом з тим, на виконання договору про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102 позивач сплатив 10513852,11 грн, з яких 10456512,24 грн відсотків за користування кредитом та 57339,87 грн плати за надання позики, а саме:

- 631110,97 грн відсотків за користування кредитом, 3697,77 грн плати за надання позики (платіжні доручення від 15.06.2017 №20888, від 15.06.2017 №20889);

- 1530394,93 грн відсотків за користування кредитом, 8193,67 грн плати за надання позики (платіжні доручення від 15.12.2017 №1284, від 15.12.2017 №1285);

- 2707972,80 грн відсотків за користування кредитом, 12198,18 грн плати за надання позики (платіжні доручення від 15.06.2018 №3561, від 15.06.2018 №3562);

- 4714130,71 грн відсотків за користування кредитом, 15883,08 грн плати за надання позики (платіжні доручення від 14.12.2018№5562, від 14.12.2018 №5564);

- 872902,83 грн відсотків за користування кредитом, 17367,17 грн плати за надання позики (платіжні доручення від 13.06.2019 №7802, від 13.06.2019 №7803).

В свою чергу, НКРЕКП приймала постанови від 28.12.2017 №1519 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для потреб населення КП "Міськтепловоденергія", від 28.12.2017 № 1529 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", від 14.06.2018 №403 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", від 14.06.2018 №404 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", від 11.12.2018 №1789 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення КП "Міськтепловоденергія" та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", від 11.12.2018 №1790 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КП "Міськтепловоденергія" та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП".

У вказаних постановах НКРЕКП включила до складу тарифів на транспортування теплової енергії показник витрат за договором про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102 у розмірі 1013746,76 грн.

Таким чином, розмір шкоди, завданої позивачу відповідачем у зв`язку з невключенням до складу тарифів витрат на сплату відсотків за кредитом та плати за надання позики за договором про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102 складає 9500105,35 грн (10651352,63 грн - 1013746,76 грн = 9500105,35 грн).

Також розмір заподіяної КП "Міськтепловоденергія" шкоди підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 26.06.2020 №12.

Суд відхиляє як необґрунтоване посилання відповідача на постанову від 14.01.2020 №97 "Про встановлення тарифу КП "Міськтепловоденергія", відповідно до якої позивачу встановлений тариф на виробництво теплової енергії, який включає відшкодування відсотків за користування кредитом, оскільки вказана постанова містить виключно планові розрахунки на 1 рік, в які включені суми відсотків за користування кредитом в майбутньому плановому періоді.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом. Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що заподіяну НКРЕКП шкоду у розмірі 9500105,35 слід стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь КП "Міськтепловоденергія".

Враховуючи викладене, позов необхідно задоволити.

У зв`язку з задоволення позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу відповідно до Угоди про позики від 26.05.2014 №8387-UA, договору субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102 та заяв від 30.10.2018 №01-10/2817, від 30.10.2018 №01-10/2816.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь комунального підприємства "Міськтепловоденергія" 9500105,35 грн майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Стягнути на користь комунального підприємства "Міськтепловоденергія" 23122,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 вересня 2020 року

Позивач:Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" (вул. Тімірязєва, 123, Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, 32307 , код ЄДРПОУ - 36588183) Відповідач:Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, 19, Київ 57, 03057 , код ЄДРПОУ - 39369133) Треті особи:Міністерство фінансів України ((вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008 , код ЄДРПОУ - 0013480) Міністерство розвитку громад та територій України (вул. Велика Житомирська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 37471928) Головуючий суддя О.Л. Польовий