Постанова

від 15.09.2020 по справі 826/15603/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15603/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Сорочка Є.О.

За участю секретаря: Гайворонського В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2018 року, головуючий суддя Федорчук А.Б., судді Келеберда В.І., Мазур А.С., у справі за адміністративним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій №000291 та №0002923 від 11.09.2014 року,-

У С Т А Н О В И В:

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій №000291 та №0002923 від 11.09.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2014 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2018 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши осіб, що з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом в ході апеляційного розгляду встановлено наступні обставини.

Головним управлінням Міндоходів в Івано-Франківській області на підставі підпунктів 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, наказу від 23 травня 2014 року №039-П, на виконання листів Міністерства доходів і зборів України від 14 квітня 2014 року №8792/7/99-99-21-01-17 та від 19 травня 2014 року №11441/7/99-99-21-0-17 проведена фактична перевірка Залучанського місця провадження діяльності ДП Укрспирт (код 37199618) з питань дотримання норм законодавства щодо виробництва та обігу спирту.

За результатами перевірки 28 травня 2014 року складено акт №37/09-19-21-11/37199618, в якому зазначено про порушення позивачем статті 14 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , пункту 3 та 6 постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1266 Про затвердження Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом .

Як зазначено в додатку №6 до акта №37, у період з вересня по грудень 2012 року із Залучанського МПД ДП Укрспирт здійснено вивезення спирту вищої очистки без товарно-транспортних накладних та відмітки представника ДПІ на них у кількості 124 139,92 дал., а також вивезення фракції головної етилового спирту (далі по тексту - ФГЕС) без погодження відпуску шляхом проставлення штампа Виїзд дозволено та особистого підпису представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній від 30 квітня 2014 року серії 01АААА №223496 в кількості 2631,04 дал.

За результатами перевірки та викладених в акті перевірки порушень, податковим органом 11 вересня 2014 року прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- №000291, яким до позивача застосовано штраф у сумі 3 131 358,57 грн за порушення порядку відпуску спирту - відсутність відмітки про погодження відпуску фракції головної етилового спирту шляхом проставляння штампа Виїзд дозволено та особистого підпису представника органу державної податкової служби та товарно-транспортній накладній;

- №000292, яким до позивача застосовано штраф у сумі 183 825 441,59 грн за порушення порядку відпуску спирту, відсутність відмітки про погодження відпуску спирту шляхом проставлення штампа Виїзд дозволено та особистого підпису представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній.

Матеріалами справи встановлено, що філія ДП Укрспирт - Залучанський МПД та Підгайчиківське МПД є одними із виробничих майданчиків для провадження діяльності та зберігання спирту (МПД), не є юридичними особами чи відокремленими підрозділами ДП Укрспирт і не є платниками податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до частини 6 статті 14 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, розподіл спирту етилового, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюновиз виробів №362/96-ВР ( в редакції на час виникнення правовідносин) відвантаження спирту етилового з акцизного складу здійснюється на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу доходів і зборів на такому акцизному складі. Дозвіл на відпуск спирту етилового з акцизного складу (крім відпуску спирту етилового на експорт) надається за умови сплати акцизного податку з спирту, що повинен бути переданий, грошовими коштами або забезпечення сплати акцизного податку податковим векселем, авальованим банком (податковою розпискою).

Згідно з Порядком визначення виробників і покупців спирту та здійсненн контролю за його обігом, затвердженоно постановою КМ України №1266 від 29.08.2002 року (в редакції на час виникнення правовідносин). З метою формування обсягу виробництва спирту покупці не пізніше ніж 1 жовтня року, що передує планованому, укладають з постачальниками договори на його поставку в наступному році із зазначенням її строків та умов. Договір укладається у чотирьох примірниках згідно з примірним договором, який затверджується спільним наказом Мінагрополітики і ДПС.

Постачальники спирту подають до 1 листопада року, що передує планованому, відповідним центральним і місцевим органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства - постачальники спирту (далі - уповноважені органи), по одному примірнику договорів.

Уповноважені органи на підставі договорів:

затверджують до 1 грудня року, що передує планованому, обсяги виробництва та споживання спирту за напрямами використання та інформують про це Мінекономрозвитку для складення і затвердження балансу виробництва та споживання спирту;

оформляють і затверджують (на підставі копії довідки, зазначеної в абзаці першому пункту 3 цього Порядку) рознарядки та надсилають їх до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС (далі - департамент). У рознарядках обов`язково зазначаються ідентифікаційний код, банківські реквізити, адреса покупця, обсяг та мета використання спирту, а також номер і дата видачі ліцензії на провадження покупцем відповідної діяльності (якщо така діяльність ліцензується).

Договір на поставку спирту може бути укладено у поточному році. У такому разі поставка здійснюється не раніше ніж через місяць після подання уповноваженим органам примірників договорів на поставку спирту. Уповноважені органи уточняють обсяги виробництва та споживання спирту і затверджують нові рознарядки.

Згідно з п. 3. Порядку №1266 на підставі рознарядок та довідок, виданих органами державної податкової служби за місцем реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, в яких зазначається обсяг і мета використання спирту, департамент до 25 числа місяця, що передує наступному кварталу, оформляє та видає наряди на відпуск спирту для його споживання на внутрішньому ринку. Наряди оформлюються у триденний строк від дня надходження рознарядок. Форма довідки та порядок її видачі визначаються ДПС. Довідка дійсна протягом поточного кварталу.

Підставою для оформлення нарядів на відпуск фракції головної етилового спирту є рознарядка уповноваженого органу та письмове звернення суб`єкта підприємницької діяльності до департаменту, в якому зазначається його найменування, код згідно з ЄДРПОУ, адреса і місце провадження діяльності, банківські реквізити, потреба на квартал та мета використання.

Відпуск спирту, фракції головної етилового спирту без наряду забороняється, крім випадків їх відпуску суб`єктам підприємницької діяльності, обсяги споживання спирту якими становлять до 60 декалітрів на квартал, за умовисплати акцизного податку за повною ставкою, що визначена законодавством.

Постачальники подають уповноваженим органам до 15 числа першого місяця наступного кварталу звіт про відвантаження спирту за встановленою формою.

Відвантаження спирту етилового для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів і еліксирів, за ставкою акцизного податку в розмірі 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового проводиться в межах квот, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Без ліцензії на оптову торгівлю проводиться відпуск спирту етилового закладам охорони здоров`я та підприємствам зооветеринарного постачання незалежно від форми власності, що здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим для медичних і ветеринарних цілей. Перелікзазначених закладів охорони здоров`я та підприємств зооветеринарного постачання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для отримання спирту покупець разом з нарядом надає постачальнику:

довідку, зазначену у пункті 3 Порядку;

довіреність покупця за встановленою формою у разі отримання спирту представником покупця у постачальника.

Відпуск спирту без зазначених документів забороняється.

У разі отримання спирту, за який сплачено акцизний податок за максимальною ставкою, а також фракції головної етилового спирту покупець надає постачальнику тільки наряд та довіреність.

У разі повернення спирту або невиправного браку, який утворився у процесі виробництва алкогольних напоїв, згідно з пунктами 12 і 13 цього Порядку документи, зазначені у цьому пункті, не надаються (п.4 Порядку).

Оформлення документів на відвантаження спирту та фракції головної етилового спирту здійснюється посадовими особами, уповноваженими на це наказом керівника підприємства-постачальника (п.5 Порядку).

Відвантаження спирту етилового з акцизного складу здійснюється на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу державної податкової служби на цьому складі, та документів, зазначених у пункті 3 Порядку.

Форма довідки та порядок її видачі визначаються ДПС.

Дозвіл на відпуск спирту етилового з акцизного складу (крім відпуску спирту етилового на експорт) видається за умови сплати акцизного податку із спирту, що повинен бути переданий, грошима або забезпечення його сплати податковим векселем, авальованим банком (податковою розпискою) (п.6 Порядку)

Розрахунки за спирт та фракцію головну етилового спирту здійснюються виключно у безготівковій формі через установи банків безпосередньо покупцем (п.7 Порядку).

На відпущений спирт, незалежно від напрямів його використання, постачальником заповнюється товарно-транспортна накладна, а у разі транспортування спирту автомобільним видом транспорту - спеціальна товарно-транспортна накладна встановлених зразків (п.8 Порядку).

Із матеріалів справи вбачається, що протягом 2012-2014 років ДП Укрспирт з метою підтримки робочого технологічного процесу філії Залучанський МПД до ДП Укрспирт - Підгайчинське МПД здійснено переміщення спирту та фракції головної етилового спирту з місця виробництва до місця зберігання.

До матеріалів справи додано копії товаро-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, на яких міститься відмітка виїзд дозволено ( т.1, а.с.200-201). Зазначені ТТН зареєстровані в контрольному журналі реєстрації на відвантаження з акцизного складу (т.1,а.с.212-219).

Таким чином, під час переміщення з місця виробництва до місця зберігання не здійснювалась реалізація спирту будь-якій іншій особі і спирт не вибував з права власності, користування чи розпорядження ДП Укрспирт , а отже жодних податкових зобов`язань стосовно переміщення спирту у позивача не виникло.

Згідно з пп.14.1.212 п.4.212, ст.4 ПК України ( у редакції на час виникнення правовідносин) реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини.

За змістом ст. 213 ПК України об`єктами оподаткування є операції з: реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Виходячи з норм чинного податкового законодавства переміщення підакцизних товарів (продукції) у межах однієї юридичної особи ( з місця виробництва на склад або з одного складу на інший), не призводить до передачі прав власності на такі товари іншим особам і не є об`єктом оподаткування акцизним податком. Водночас, передача підакцизних товарів (продукції) за накладною на відпуск (внутрішнє переміщення) для власного споживання є об`єктом оподаткування акцизним податком.

Із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що господарські операції по вивезенню (транспортуванню, внутрішньому переміщенню) Залучанським МПД готової продукції (спирту, фракції головної етилового спирту) відповідно до ТТН на переміщення спирту етилового, не суперечать вимогам податкового законодавства України.

Щодо доводів податкового органу про наявність доказів, які свідчать про вивезення позивачем спирту без дозволу податкового органу, а саме посилання на службові записки представників податкового органу, колегія суддів зазначає наступне.

Із службових записом вбачається, що в них зазначені прізвища представників ДПІ на СЗ ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до наказу ДПІ у Снятинському районі Івано-Франківської області від 02.03.2010 року №7 Про порядок організації роботи представників ДПІ у Снятинському районі на акцизному складі МПД та зберігання ДП Укрспирт в основний склад представників ДПІ, які чергують на акцизному складі Залучанського МПД ДП Укрспирт , включено ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Разом з тим, у зазначеному наказі прізвища представників податкового органу, як в основному так і в резервному складі, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відсутні.

Окрім того, відповідачем не було надано графіки чергувань представників податкового органу на посту Залучанський МПД протягом 2012 року, що унеможливлює встановити осіб, які б проставляли чи не проставляли штампи виїзд дозволено та підпису цих осіб.

Також, незважаючи на тривалий час розгляду даної справи, неодноразове відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів та прояснень, проведення у справі експертизи, відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про автомобільні рейси, зазначені в службових записках, у відповідні дати, їх характеристики та які б могли свідчити про факт вивезення спирту, його обсяги.

На зазначені обставини вказав у своїй постанові Вищий адміністративний суд України від 13 квітня 2016 року, скасовуючи постанову Окружногно адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у даній справі №826/15603/14 та направляючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Із пояснень представника позивача убачається, що у зв`язку з тривалим часом розгляду справи, невеликим строком зберігання подорожніх листів, їх надання не видається за можливе.

Щодо безпідставності та необгрунтованості визначення величини об`єму спирту на яку нараховано штрафну санкцію, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до акту №37 зазначено, що перевіркою встановлено факт, що 30.04.2014 року Залучанським МПД ДП Укрспирт здійснено вивезення фракції головної етилового спирту в кількості 2 631,04 дал. на суму 54 804,56 грн на Лужанське МПД ДП Укрспирт без наряду та відмітки представника податкового органу на акцизному складі Залучанського МПД.

Згідно додатку №5 до акту №37 товарно-транспортна накладна на якій, як зазначив податковий орган, відсутня відмітка представника податкового органу за переміщення ФГЕС об`ємом 2, 631,04 дал є ТТН 01 АААА №223496 від 30.1042014 року (т.1 а.с.205).

Проте, такі доводи податкового органу є безпідставними. Копію ТТН 01 АААА №223496 від 30.04.2014 року надано до суду представником відповідача як додаток до заперечень від 30.10.2014 року (т.1, а.с.205) і із зазначеної ТТН вбачається, що на ній розміщено відповідний пропуск-штамп від 30.04.2014 року.

Також судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як убачається з акту №37, відповідачем зазначено, що Залучанським МПД здійснено вивезення (транспортування) спирту та фракції головної етилового спирту без наряду у кількості 147 474,82 дал та без відмітки представника податкового органу на акцизному складі Залучанської МПД ДП Укрспирт у кількості 141 474,82 дал.

Водночас, згідно товаро-транспортних накладних, що додані відповідачем до заперечення, яке знаходиться у томі справи 1, аркуш 200-211, надані всього на переміщення 20 703,86 дал спирту та 2 631,04 дал ФГЕС.

Всі товаро-транспортні накладні, на підставі яких відбулося відвантаження спирту/ФГЕС, мають відповідні відмітки пропуску-штампу, зокрема від 16.01.2012 року №223343, від 17.01.2012 року №223344, від 23.01.2012 року №223345, від15.02.2012 року №223348, від 22.03.2012 року №223351, від 23.03.2012 року №223353, від 05.09.2012 року №223403, від 07.09.2012 року №223404, від 07.09.2012 №223405, від 06.09.2012 №223406, від 10.09.2012 №223408.

Всього обсяг спирту/ФГЕС відповідно до зазначених ТТН становить 20 703,86 дал.

Згідно розрахунку, наданого відповідачем до рішення №0002929 від 11.09.2014 року фінансова санкція нараховувалась виходячи із переміщеної кількості спирту об`ємом 124 058,00 дал.

При цьому, згідно з додатком № 5 до акта №37, кількість спирту, вивезеного без ТТН становить 124 139,92 дал.

Як вже зазначено колегією суддів вище, відповідачем не надано доказів на підтвердження інформції, що викладена у службових записках, зокрема щодо здійснення зазначених у службових записках автомобільних рейсів у зазначені дати, їх характеристики, які б дали можливість підтвердити або спростувати факт вивезення спирту, його обсяги.

Відповідачем не було в ході розгляду справи як у суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду справи наведено обгрунтування величини 124 058,00 дал як основи для нарахування штрафних санкцій.

Представником позивача до суду надано додаткові пояснення від 04.09.2020 року в яких останній навів розрахунок нарахування штрафу з урахуванням величини, яка була взята податковим органом.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 17 Закону України №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи ігромадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень (п.16 ч.2 ст.17 Закону).

Проте, визначена відповідачем сума штрафу не відповідає розрахунку, який передбачено вищезазначеною нормою закону.

Відповідачем бралось за основу нарахування штрафу шляхом віднімання об`єму спирту та ФГЕС з відмітками на ТТН, а саме 20 703,86 дал спирту + 2 631,04 дал ФГЕС від всього об`єму вивезеного без наряду 147 474,82 дал.

В такому випадку сума 124 139,92 дал (147 474,82 дал - 20 703,86дал - 2 631,04 дал) не відповідає величині 124 058,00 дал взятої відповідачем за основу нарахування штрафних санкцій.

У разі якщо з величини, на яку нараховувались штрафні санкції включається об`єм спирту та ФГЕС, що були вивезені по ТТН з відмітками, то штрафна санкція по рішенню №000291 нарахована у розмірі 3 131 358,57 грн з незрозумілого розрахунку.

Іншого розрахунку, ніж долученого до матеріалів справи відповідачем, в ході апеляційного розгляду справи представник податкового органу не надав.

Відповідно до акта перевірки від 28.05.2015 року перевіркою було встановлено, що 30.04.2014 року Залучанським МПД здійснено вивезення ФГЕС на Лужанське МПД ДП Укрспирт в кількості 2631,04 дал на суму 54804,56 грн. Згідно довідки, яка знаходиться в матеріалах справи, вартість 1 дал ФГЕС становила 20,83 грн, що зазначив сам відповідач.

Вартість у 2012 році спирту становила 119,99 дал за 1 декалітр.

Таким чином, виходячи з вимог ст. 17 вищезазначеного Закону, розмір штрафної санкції за рішенням про застосування штрафних санкцій №000291 мав би становити за наявності встановлених порушень вимог чинного законодавства 109 609,12 грн ( 2 631,04 дал х 20,83 грн = 54 804,56 грн х 200% : 100%).

За рішенням №000292 про застосування фінансових санкцій розмір штрафу мав би становити за наявності встановлених порушень 33 951 127,4 грн (141474,82 дал х 119,99 грн = 16 975 563,7 грн х 200% : 100%).

Колегія суддів з огляду на вищевикладене, приходить до висновку, про те, що відповідачем взагалі неправильно було проведено розрахунок штрафних санкцій, передбачених ст. 17 Закону №481.

Окрім того, відповідачем під час проведення розрахунку штрафних санкцій додано до вартості товару акцизний податок та податок на додану вартість, що не передбачено чинним законодавством України при нарахуванні фінансових санкцій, оскільки розрахунковими величинами є кількість продукції та її вартість.

Проте, як зазначеного судом вище, іншого розрахунку, відповідачем до справи не додано.

Щодо віднесення фракції головної етилового спирту до відходів відповідно до Закону України Про відходи , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відходи відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видаленні.

Отже, відходами є речовини, матеріали, товари, продукція які повністю або частково втратили свої споживчі властивості; не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення; від яких власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Як пояснила представник позивача, на Залучанському МПД ДП Укрспирт під час виробництва спирту етилового ректифікованого одержується побічний продукт - фракція головна етилового спирту (ФГЕС), що є відходом виробництва спирту і являє собою прозору рідину з жовтуватим та зеленуватим відтінком з запахом характерним ефірам та альдегідам.

Окрім того, представник позивача зазначила, що у Залучанського МПД ДП Укрспирт немає технічних можливостей використання ФГЕС для виробництва будь-якого іншого продукту, а тому Залучанське МПД видаляє ФГЕС зі своєї території для запобігання зупинки виробництва спирту із-за переповнення місць зберігання.

Відповідно до висновку №206 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центу від 30.03.2015 року, фракції головна етилового спирту відповідає характеристикам товару коду УКТ ЗЕД 2303 відходи і залишки від виробництва крохмалю та аналогічні відходи і залишки, буряковий жом, багаса та інші відходи і залишки від виробництва цукру, барда та інші відходи і залишки від пивоваріння та винокуріння, гранульовані або негранульовані.

Таким чином, виходячи з вимог Закону України Про відходи товари (продукція), які мають відповідні характеристики, визначені в законі набувають статусу відходу.

Відповідно до зазначеного Закону до відходів належить у т.ч. , але не виключно, нові речовини та їх суміші, утворені в термічних, хімічних та інших процесах (шлак, зола та інші утворення, а також рідини та аерозолі).

Отже, доводи податкового органу про те, що ФГЕС є товаром і не може бути відходом, є безпідставними.

Відсутні у матеріалах справи та не надано відповідачем відповідних доказів, того, що ДП Укрспирт виготовляє горілку з ФГЕС. У поданих до суду поясненнях відповідач зазначав, що фракція головна етилового спирту є сировиною для виготовлення розчинника для флексографічного друку і не може бути відходом.

Згідно Закону України Про відходи до операцій поводження з відходами відносяться: збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів.

Згідно ст. 1 Закону Про відходи :

- збирання відходів - діяльність, пов`язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;

- зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах (до їх утилізації чи видалення);

- оброблення (перероблення) відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов`язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;

- утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Отже, утилізація відходів як вторинних матеріалів передбачає їх використання.

Як пояснила позивач, ДП Укрспирт збирає відходи під час виготовлення спирту етилового, перевозить відходи ФГЕС для подальшого зберігання з одного МПД на інше, оброблює відходи, утилізує відходи, тобто використовує ФГЕС як вторинний матеріал для виробництва інших продуктів, зокрема як розчинник для флексографічного друку.

Таким чином, оскільки фракція головна етилового спирту не є спиртом у розумінні закону, обов`язку отримувати дозвіл податкового органу на її переміщення у ДП Укрспипрт не виникає.

Як зазначено у листі Національного університету харчових технологій Про відповідність фракції головної етилового спирту товарній позиції 2207 та 2208 УКТ ЗЕД від 13.08.2012 року №22-004, фракція головна етилового спирту не підпадає під визначення, які зазначені у позиціях 2207 та 2208 УКТ ЗЕД, а тому не є спиртом етиловим денатурованим з концентрацією 80 об % або більше; спиртом етиловим та іншими спиртовими дистилянтами та спиртовими напоями одержавними шляхом перегонки спирту. Фракція головна етилового спирту є водно-спиртовою сумішшю, що отримується збагаченням супутніми органічними домішками, які вилучені та сконцентровані в процесі перегонки бражки та ретифікації спирту (т.1,а.28).

З урахуванням вищевикладених доводів та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій, а тому останні підлягають скасуванню.

З цих підстав, колегія суддів вважає рішення суду про відмову в задоволенні позову незаконним, так як принято з порушенням норм матеріального і процесуального закону, а тому таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких підстав рішення Окружного адміністративного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, з огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 43005393) сплачені за подання адміністративного позову позову апеляційних скарг та касаційної скарги судовий збір у розмірі 487,20 грн (т.1, а.2); 2 436,00 грн (т.2, а.103) 3410, 40 грн (т.3, а. 12);7308,00 грн (т.4, а.253), а всього 13 641 грн 60 коп (тринадцять тисяч шістсот сорок одна грн 60 коп) (07400, Київська обл, м. Бровари, вул. Гагаріна 16, код ЄДРПОУ 37199618, р/с НОМЕР_1 в ПАТ ОКСІ БАНК м. Львів, МФО 37199618.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2018 року скасувати.

Ухвалити у справі нове судове рішення наступного змісту.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000291 від 11.09.2014 року та №000292 від 11.09.2014 року, винесені Державною фіскальною службою України стосовно Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".

Стягнути на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна 16, код ЄДРПОУ 37199618, р/с НОМЕР_1 в ПАТ "ОКСІ БАНК" м. Львів, МФО 37199618) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197) сплачений судовий збір у розмірі 13 641 грн 60 коп (тринадцять тисяч шістсот сорок одна гривня шістдесят копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Сорочко Є.О.

Повний текст виготовлено: 21 вересня 2020 року.