Постанова

від 18.09.2020 по справі 120/1653/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1653/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

18 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника керівника Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах Держави на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом заступника керівника Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах Держави до Іллінецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2020 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Іллінецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

07 вересня 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 вересня 2020 року з урахуванням ч.3 ст.296, ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15.07.2015 набрав чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (тут і далі в редакції чинній на момент подання позовної заяви, далі - Закон №1697-VII), окрім норм, визначених у пункті 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону №1697-VII на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

За приписами ст. 4 Закону №1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 7 Закону №1697-VI систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

На даний момент процес створення обласних та окружних прокуратур не завершено, а тому функції органів прокуратури обласного та окружного рівнів здійснюють регіональні та місцеві прокуратури відповідно.

Статтею 12 Закону №1697-VII визначено, що у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.

Керівник окружної прокуратури представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями (п.1 ч. 1 ст. 13 Закону №1697-VII)

Частиною третьою статті 13 Закону № 1697-VІІ передбачено, що у разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника місцевої прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника місцевої прокуратури.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 1697-VІІ представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VІІ встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3 ст. 55 КАС України).

Системний аналіз наведених норм КАС України, Закону № 1697-VII дає підстави для висновку, що заступник керівника Немирівської місцевої прокуратури був уповноважений підписувати позовну заяву Прокуратури лише у разі відсутності на дату її підписання і подання керівника Немирівської місцевої прокуратури. Проте, доказів відсутності 10.04.2020 керівника Немирівської місцевої прокуратури позивачем не надано.

Як наслідок заступник керівника Немирівської місцевої прокуратури Хоменко П.Л. не був уповноважений підписувати позовну заяву від імені Немирівської місцевої прокуратури.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 27.05.2020 по справі № 819/478/17.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта з приводу наявності у заступника керівника Немирівської місцевої прокуратури Хоменка П.Л. повноважень підписувати позовну заяву від імені Прокуратури з підстав, передбачених пунктом наказом Немирівської місцевої прокуратури № 38 від 28.10.2019 "Про розподіл обов`язків між працівниками Немирівської місцевої прокуратури, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 вказаного наказу заступник керівника Немирівської місцевої прокуратури Хоменка П.Л. відповідає за стан організації роботи місцевої прокуратури з питань представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень, а також координує роботу інших працівників, закріплених наданому напрямку.

Разом з тим, згідно зі статтею 4 Закону №1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Колегія суддів наголошує, що Законом №1697-VII не передбачено можливості керівника окружного (місцевого) органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 13 цього Закону.

Тому, сама лише наявність відповідних повноважень заступника керівника у наказі не є самостійною підставою для підписання ним позовної заяви від імені місцевої прокуратури, оскільки суперечить нормам статті 13 Закону №1697-VII.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовну заяву від імені Немирівської місцевої прокуратури підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень, а тому дійшов вірного висновку про залишення адміністративного позову без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу заступника керівника Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах Держави залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.