Постанова

від 17.09.2020 по справі 500/2503/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2503/19 пров. № А/857/1766/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Обрізка І. М.;

за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тернопіль - Транзит" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року в справі № 500/2503/19 (головуючий суддя Осташ А. В., м. Тернопіль, повне судове рішення складено 08 січня 2020 року) за позовом Приватного підприємства "Тернопіль - Транзит" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2019 року Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Приватного підприємства "Тернопіль - Транзит" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2019 №000002402; зобов`язання ГУ ДПС у Тернопільській області повернути позивачу ПП "Тернопіль-Транзит" бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 703322 грн на поточний рахунок позивача.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року по справі № 876/6074/17 про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0001062201, набула законної сили в серпні 2017 року, а тому, ПП «Тернопіль-Транзит» набуло законне право відновити (збільшити) залишок від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 703322 грн. саме в серпні 2017 року відобразивши суму скасованого податкового повідомлення-рішення в рядку 16.3 «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення» .

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем - приватним підприємством Тернопіль-Транзит , подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що ПП «Тернопіль-Транзит» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2017 року яким збільшено, згідно рішення суду, яке набрало законної сили, від`ємне значення з податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 703322 грн. в рядку 16.3 «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення.»

Вказано, що від`ємне значення з податку на додану вартість в сумі 703322 грн., яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду формувалось згідно акта перевірки від 27.01.2014 №402/22/-10/32750432 за період 2011-2013 роки і на той час, відповідно до вимог Податкового кодексу України, був передбачений інший спрощений порядок повернення на поточний рахунок платника бюджетного відшкодування. Крім того, обов`язкова реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних введена відповідно до вимог Податкового кодексу України із 01.01.2015, тому твердження відповідача про те, що ним не зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає дійсним обставинам справи.

17 вересня 2020 року Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстровано клопотання представнка позивача Подковського А. О. про відкладення розгляду справи у звязку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні такого клопотання, оскільки це не є причина неявки обєктивного характеру для ТзОВ "Тернопіль-Транзит", а лише вказує на пріоритетність розгляду справ для адвоката-представника.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що для даної категорії публічно-правових спорів встановлення обставин, що мають значення для справи, відбувається на підставі наданих учасниками справи письмових доказів.

При цьому, відповідно до приписів частин 2 і 3 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а при необхідності надання усних пояснень для роз`яснення встановлених обставин суд вправі додатково викликати цих осіб.

Відтак, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що 20 серпня 2018 року ПП «Тернопіль-Транзит» подано до відповідача уточнений розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2017 року, яким збільшено від`ємне значення з податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2017 року на 703322 грн., при цьому це збільшення зазначено в рядку 16.3 декларації: збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення." (аркуш справи 41-42) разом із довідкою про суму від`ємного значення звітного (податкового періоду), яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (аркуш справи 43).

В податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року ПП «Тернопіль-Транзит» прийняло рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок, подало податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (аркуш справи 48-49), яка була відображена у податковій декларації (аркуш справи 45-46).

Зокрема, в розд. ІІІ «Розрахунки за звітний період» зазначеної податкової декларації позивача задекларував такі показники: в ряд. 18 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання т сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» - значення показника заповнено з прочерком; в ряд. 19 «від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) - 704228 грн.; в ряд. 20 «сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19.1)» - 5588 грн. ; в ряд. 20.2.1 податкової декларації та в додатку 3 і додатку 4 до такої декларації «сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» - 703322 грн.; в ряд. 21 податкової декларації та додатку 2 до такої декларації «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації)» - 906 грн.

У тексті таблиці 1 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за липень 2019 рік (аркуш справи ПП «Тернопіль-Транзит» заповнило значення:

- ряд. 1 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» , шляхом зазначення показника « 5588 грн» ;

- ряд. 2 «Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка «Усього» графи 7 таблиці 2)» шляхом зазначення показника « 703322 грн» ;

- ряд. 3 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша значення рядка 2) (значення цього рядка переноситься до рядка 20.2 декларації за поточний звітний (податковий) період)» , шляхом зазначення показника « 703322 грн» ;

Зокрема, у розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) зазначено у таблиці 2. розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальником товарів/послуг або до Державного бюджету України, від`ємне значення у сумі 703322 грн. виникло у звітній (податковий) період - серпень 2017 року по контрагенту за індивідуальним податковим номером 327504316150 (аркуш справи 47).

Також встановлено, що ГУ ДПС у Тернопільській області 04.10.2019 проведено документальну позапланову перевірку достовірності нарахування ПП "Тернопіль-Транзит" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за липень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість 16.08.2019 № 9184484591) результати якої оформлені актом перевірки від 04.10.2019 №98/19-00-04-02/32750432 (далі - акт перевірки) (аркуш справи 10-14).

Перевіркою встановлено, що ПП "Тернопіль-Транзит" (код ЄДРПОУ 32750432) в порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п.п.б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України включено до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ від`ємне значення за серпень 2017 року по контрагенту за індивідуальним податковим номером 327504316150 на суму податку на додану вартість - 703322 грн., а фактично взаємовідносини та оплата з даним контрагентом за вказаний період відсутні, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2019 року на 703322 гривень.".

При цьому в акті перевірки зазначено, що причиною виникнення від`ємного значення за липень 2019 року є неправомірно сформоване від`ємне значення за серпень 2017 року, зокрема, в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підставі цього акта перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області було прийняте податкове повідомлення-рішення 21.10.2019 №000002402, яким відмовлено ПП "Тернопіль-Транзит" в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в сумі 703322 грн. (аркуш справи 15).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено ст. 200 розд.V Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 і 200.4 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом норм п. 200.7 і 200.8 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.200.7 і 200.8 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 200.9 ст. 200 ПК України).

При цьому, в розумінні пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Приписами п.200.10 ст.200 ПК України передбачено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відтак, право на отримання відшкодування сум податку з Державного бюджету України має виключно платник податку на додану вартість, який задекларував таку суму у податковій декларації з податку на додану вартість за встановленою формою та подав до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Наведений висновок суду не суперечить правовій позиції Верховного Суду, що міститься у постанові від 09.12.2019 у справі №805/1740/16-а.

Встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0001062201, яким зменшено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 703322 грн., що прийнято на підставі акту перевірки від 27.01.2014 №402/22/-10/32750432 постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року скасовано.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року по справі № 876/6074/17 апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року - без змін.

Проте, суд критично оцінює посилання позивача на те, що після набрання законної сили в серпні 2017 року ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду ПП «Тернопіль-Транзит» отримало право відновити (збільшити) залишок від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 703322 грн. саме в серпні 2017 року відобразивши суму скасованого податкового повідомлення-рішння в рядку 16.3 «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення.", оскільки, як випливає із матеріалів справи, ПП «Тернопіль-Транзит» в порушення вимог підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 не заповнило рядок 16.3 податкової декларації та не відобразило у ньому зменшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року № 0001062201 на суму 703322 грн.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ПП «Тернопіль-Транзит» не мало права на збільшення від`ємного значення в такому розмірі в результаті набрання законної сили рішенням апеляційного суду у справі №876/6074/17, яким скасовано податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 12 березня 2014 року №0001062201 про зменшення залишку від`ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 703322 грн.

Крім того, в уточненому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з самостійно виявленими помилками за серпень 2017 року ПП «Тернопіль-Транзит» неправомірно відобразило в рядку 16.3 "збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення- рішення" збільшення від`ємного значення на 703322 грн., при тому, що контролюючий орган за результатами перевірки не збільшував такого від`ємного значення.

Також, як свідчать дані з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) по ПП «Тернопіль-Транзит» , станом на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року в якій заявлено бюджетне відшкодування в сумі 703 322,00 гри., суму ліміту становила лише 5588,57 грн., тобто, сума заявлена до відшкодування перевищувала суму обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на 697733,43 грн., тому, відповідно до вимог підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, не могла бути відшкодована.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при поданні до органу ДПС податкової декларації з податку на додану вартість липень 2019 рік від 16.08.2019 разом з додатками (в т.ч. із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування) позивачем недотримані вимоги п. 200.4 ст. 200 ПК України, що, у свою чергу, не надає йому права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 703322 грн.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тернопіль - Транзит" - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року в справі № 500/2503/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей І. М. Обрізко Повне судове рішення складено 21 вересня 2020 року.