Рішення

від 17.06.2020 по справі 572/195/20

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/195/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу №572/195/20 за позовом ОСОБА_1 до ВИРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати за нею право власності на земельні ділянки : площею 1,19 га., відповідно до Державного акту серії РВ № 049859 - з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,35 га., відповідно до Державного акту серії ЯА №051534 - з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, земельну ділянку площею 0,12 га, відповідно до Державного акту серії РВ № 007113 - з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .

В поданій позовній заяві позивачем вказано, що три земельні ділянки площею 1,19 га., відповідно до Державного акту серії РВ № 049859, площею 0,35 га., відповідно до Державного акту серії ЯА № площею 0,12 га, відповідно до Державного акту серії РВ № 007113 - з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, належали на праві власності матері позивача - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_3 уклала заповіт, яким земельну частку (пай) заповіла позивачеві - ОСОБА_1 , яка з метою оформлення спадщини після смерті матері звернулась до державного нотаріуса Сарненської РДНК. Однак, нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено, в зв`язку із тим, що заповідачем заповідальне розпорядження було складено щодо земельної частки паю, що не дає можливості визначити обсяг спадкового майна. Позивач зазначає, що в позасудовому порядку можливості оформити спадщину, що залишилась після смерті матері вона не має, в зв`язку із чим звернулась із цим позовом до суду.

В судове засідання позивач подала письмову заяву, якою заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачем - Вирівською сільською радою в особі сільського голови , до суду подано письмову заяву, якою відповідач вимоги ОСОБА_1 визнав, просить слухати справу у відсутності представника відповідача.

Сторонами заявлені клопотання про розгляд даної справи у їх відсутності.

Крім цього, позивачем додатково надано письмові докази.

Вказані клопотання судом задоволені.

Інших клопотань заявлено сторонами не було.

Із поданої до суду позовної заяви встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Згідно із ст.328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Із наданих суду копій Державних актів на право власності на земельну ділянку серії РВ №007113, серії ЯА №051534, серії РВ № 049859, встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належали земельні ділянки площею, відповідно, 0,12 га, 0,35 га, 1,19 га - з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Сарненського району Рівненської області.

Вказані обставини доводяться додатково наданою суду позивачем довідкою №1342 від 4 червня 2020 року, виданою Вирівською сільською радою Сарненського району Рівненської області, відповідно до якої за ОСОБА_3 , 1933 року народження, на території Чудельської сільської ради обліковуються земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,19 га., 0,35 га., 0,12 га, право на які посвідчується відповідними Державними актами.

Отже, вказані земельні ділянки належали ОСОБА_3 на законних підставах - на праві власності, а тому, згідно із ст.1218 ЦК України, відповідно до якої до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті - відноситься до складу спадщини після смерті заповідача.

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09 липня 2014 року встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Чудель Сарненського району Рівненської області.

Позивачем заявлено вимогу про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері.

Копія свідоцтва про народження позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (серії НОМЕР_2 ), доводить, що її матір`ю є ОСОБА_3 (прізвище позивач змінила на ОСОБА_5 внаслідок реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 , що встановлено судом із копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 22 січня 1982 року).

Із копії постанови державного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 23 листопада 2019 року вбачається, що 1 липня 2014 року Чудельською сільською радою Сарненського району Рівненської області було посвідчено заповіт за реєстровим №24, яким ОСОБА_3 заповіла на користь ОСОБА_1 земельну частку (пай).

Таким чином, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті матері - на підставі ч.1 ст.1235 ЦК України, якою визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно із ч.1 ст.1268, 1269 ЦК України позивач є такою, що прийняла спадщину, оскільки звернулась із відповідною заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори, в позасудовому порядку ОСОБА_1 не має можливості оформити свої спадкові права, що підтверджується наданою позивачем вказаною вище копією постанови державного нотаріуса від 23 листопада 2019 року про відмову позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері.

Таким чином, в суді встановлено належність спадкодавцеві земельних ділянок та доведено факт прийняття спадщини позивачем після смерті останньої.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст.328, 1218, 1235, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ВИРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області (с.Вири вул.Центральна,2-а Сарненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04387775) про визнання права власності - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки : площею 1,19 га., відповідно до Державного акту серії РВ № 049859 - з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,35 га., відповідно до Державного акту серії ЯА №051534 - з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,12 га, відповідно до Державного акту серії РВ № 007113 - з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: