Ухвала

від 10.09.2020 по справі 202/7715/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2530/20 Справа № 202/7715/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12019040660001554 за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_9 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2020 року щодо ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИЛА:

цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого на посаді складача поїздів у ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначеним покаранням, покарання призначеного за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з 11 жовтня 2019 року згідно вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь повного товариства "Ломбард "Кредитцентр" Томчук і компанія" 6 379 гривень в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди.

Вирішено долю речових доказів та судових витрат.

Вказаним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні наступного.

Близько 08 години 40 хвилин 04 жовтня 2019 року, ОСОБА_7 та невстановлена особа, знаходячись біля будинку №1 по пр. Петра Калнишевського у м. Дніпро, побачили раніше не знайому їм ОСОБА_12 . Помітивши золотий ланцюжок з золотим хрестиком на шиї ОСОБА_12 , у ОСОБА_7 раптово виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна.

ОСОБА_7 для реалізації свого злочинного умислу, запропонував невстановленій особі, вирушити назустріч ОСОБА_12 , вибрати зручний момент та зірвати з шиї останньої зазначені прикраси, з чим той погодився.

Близько 08 години 45 хвилин того ж дня, ОСОБА_7 , реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, з корисливих мотивів, умисно, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до розподілених ролей, разом зі співучасником кримінального правопорушення - невстановленою особою, наблизився до ОСОБА_12 , обійшов її з правої сторони та, знаходячись позаду неї, правою рукою схопив ОСОБА_12 за шию, та шляхом ривку зірвав з її шиї золотий ланцюжок із золота 585 проби, вагою 10,39 г., вартістю 9678 гривень 28 копійок, з хрестиком із золота 585 проби, вагою 1,6 г., вартістю 1490 гривень 40 копійок. У цей же час, співучасник кримінального правопорушення, бажаючи подавити бажання потерпілої до опору, наніс один сильний удар кулаком в область грудної клітини ОСОБА_12 , від якого остання втратила рівновагу та впала на землю.

Далі, ОСОБА_7 та невстановлена особа, з місця скоєння кримінального правопорушення втекли разом з викраденим майном, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 11 168 гривень 68 копійок.

В апеляційних скаргах:

- захисник обвинуваченого просить вказаний вирок змінити та призначити ОСОБА_7 покарання у виді 4 років 3 місяців позбавленням волі.

Захисник вважає вирок надто суворим та таким, що не відповідає принципам достатності покарання для виправлення винного та зазначає наступне:

1) ОСОБА_7 не оскаржує обставини справи щодо його дій, але він заперечує кваліфікуючу ознаку злочину - вчинення за попередньою змовою групою осіб.

2) Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому є визнання вини, його щиросердне розкаяння, активне сприяння слідству у розкритті злочину.

3) Що стосується стягнення з ОСОБА_7 на користь повного товариства "Ломбард "Кредитцентр" Томчук і компанія" 6 379 гривень в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди, вважає це незаконним, оскільки злочин був скоєний відносно потерпілої ОСОБА_12 , а не відносно вищевказаного підприємства. Крім того відсутні документи, підтверджуючі законність прийому золотого ланцюжка та видачу грошових коштів.

- прокурор просить вказаний вирок змінити. У мотивувальній частині вироку зазначити, що відсутні обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 .

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Прокурор зазначає, що судом першої інстанції при ухвалені вироку враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та наведено переконливі мотиви, через які призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Однак в мотивувальній частині вироку суд, на його думку, не зазначив, що відсутні обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 .

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення, та просив її задовольнити, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишити без задоволення, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника та просили її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах поданих апеляційних скарг.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Як вбачається з вироку, судом першої інстанції вказані вимоги Закону були дотримані в повному обсязі.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого щодо призначення ОСОБА_7 більш м`якого покарання, колегія суддів зазначає.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Як вбачається з вироку, при обранні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд першої інстанції врахував обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, та дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем роботи характеризується позитивно.

Тому, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про призначення ОСОБА_7 покарання з врахуванням ч. 4 ст. 70 КК України у виді реального позбавлення волі на строк 5 років, та не вбачає підстав для пом`якшення призначеного покарання.

Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам ст. ст. 65-67 КК України, а призначене судом покарання у відповідності до ст. 50 КК України є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 , та для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Щодо доводів захисника обвинуваченого, що ОСОБА_7 заперечує інкриміновану кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення вчинення за попередньою змовою групою осіб, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до обвинувального акту, дії обвинуваченого ОСОБА_7 виразилися у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Доводи ОСОБА_7 про те, що кримінальне правопорушення не скоювалось за попередньою змовою групою осіб є неспроможними та спростовуються:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_12 про те, що 04 жовтня 2019 року вранці, вона направлялася з вул. Батумської у м. Дніпро у напрямку пр. П. Калнишевського. Коли вона підійшла до пр. П. Калнишевського, до неї підійшло двоє осіб, які перед цим розмовляли між собою як приятелі. Після чого, один з них, наблизившись, зліва наніс удар їй в грудну клітину, а інший, як з`ясувалось, ОСОБА_7 , в цей час, підбіг справа та схопив її за шию, зірвавши золотий ланцюжок з хрестиком з шиї шляхом ривка. Від дій обвинуваченого і його знайомого хлопця, вона впала на землю, встигнувши розгледіти лише обвинуваченого ОСОБА_7 , а іншого чоловіка, який був з обвинуваченим - вона не запам`ятала;

- поясненнями свідка ОСОБА_13 про те, що у жовтні 2019 року до ломбарду прийшов обвинувачений ОСОБА_7 зі своїм приятелем та надав паспорт та ідентифікаційний код і вона оформила договір фінансового кредиту, надавши обвинуваченому грошові кошти у розмірі 6379 гривень за рахунок закладеного золотого ланцюга.

Пояснення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в повній мірі узгоджуються між собою та з сукупністю інших доказів, наведених у вироку. Підстав не довіряти поясненням , колегія суддів не знаходить.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження та доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК України - вірні та ґрунтуються на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та оцінці сукупності доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Відносно доводів апеляційної скарги прокурора про необхідність зазначення у мотивувальній частині вироку про відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 та доводів захисника обвинуваченого, що необхідно врахувати обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 , а саме визнання вини, його щиросердне розкаяння, активне сприяння слідству у розкритті злочину, колегія суддів зазначає.

Відповідно до вимог абз. 5 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній частині вироку, зокрема, зазначаються обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування не було встановлено обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_7 .

При розгляді справи, судом першої інстанції також не було встановлено таких обставин.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

З урахуванням наведеного визнання обставин такими, які пом`якшують або обтяжують покарання, є правом суду, а не його обов`язком. Тому вимоги апеляційних скарг прокурора та захисника обвинуваченого з цього приводу є безпідставними. Крім того, колегія суддів зазначає, що прокурор в апеляційній скарзі не зазначає, яким чином зазначене перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого щодо незаконного стягнення з ОСОБА_7 на користь повного товариства "Ломбард "Кредитцентр" Томчук і компанія" 6 379 гривень в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди, колегія суддів зазначає.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як вбачається з вироку, вказані вимоги Закону судом першої інстанції були дотримані в повному обсязі.

Як вбачається з вироку, обвинувачений ОСОБА_7 заклав до ломбарду "Ломбард "Кредитцентр" Томчук і компанія" золотий ланцюжок, який було викрадено у ОСОБА_12 , отримавши за нього 6379 гривень. У подальшому, на підставі ухвали слідчого судді співробітниками поліції було виявлено та вилучено з ломбарду вказаний золотий ланцюжок, в той час як грошові кошти у розмірі 6379 гривень надані в якості фінансового кредиту, обвинуваченим ОСОБА_7 повернуто не було.

Статтею 62 КПК України передбачено, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, проаналізувавши вимоги цивільного позивача представника повного товариства "Ломбард "Кредитцентр" Томчук і компанія", обґрунтовано дійшов до висновку, що позовні вимоги про відшкодування спричиненої майнової шкоди на суму 6 379 гривень, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Істотних порушень норм права, які тягнуть за собою обов`язкове скасування або зміну вироку суду першої інстанції під час перевірки кримінального провадження в порядку апеляційної процедури, - не встановлено.

У зв`язку із вищенаведеним, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, остільки прийняте судом першої інстанції судове рішення в повній мірі ґрунтується на вимогах Закону.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.

Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2020 року щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той же строк, з моменту вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4