Постанова

від 20.09.2020 по справі 220/1465/20

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1465/20

Номер провадження 3/220/906/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року смт.ВеликаНовосілка Донецькоїобласті

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., про секретарі Сербіній І.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, Тернопільської області, місце служби військова частина НОМЕР_2 , старший навідник 3 гармати 1 артилерійського взводу 8 артилерійської батареї 3 АДН, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 04.09.2020 року близько о 21-00 годині, появився на території 3 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , яка тимчасово дислокується в АДРЕСА_2 , будучи військовослужбовою особою, в стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду.

В судовому засіданні порушник визнав себе винним, пояснив, що 04.09.2020 р. вживав 2 пляшки алкогольного пива, на території військової частини, у кімнаті, після чого його побачили, повезли до лікарні та він продув прилад для перевірки на стан сп`яніння. Зазначив, що відсутні докази щодо сертифікації приладу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем вказаної військової частини, показав, що 04.09.2020 р. о 21 год був встановлений ОСОБА_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, був запах алкоголю з рота. Повезли його до лікарні, де він проходив медичний огляд на стан сп`яніння.

Свідок ОСОБА_3 , є військовослужбовцем вказаної військової частини в судовому засіданні який, показали, що 04.09.2020 р. о 21 год. був встановлений ОСОБА_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголя з порожними рота, незв`язана мова. Потім повезли його для проходження огляду до лікарні.

Вислухавши пояснення порушника, свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, судом фактично встановлено.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 254 КУпАП найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення від 07.09.2020 р. встановлено фактичні обставини правопорушення, скоєного ОСОБА_1 , а саме, що він 04.09.2020 року близько о 21-00 годині, перебував на території 3 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , яка тимчасово дислокується в АДРЕСА_2 , будучи військовослужбовою особою, в стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду (а.с. 3).

Оцінюючи наданий доказ, суд вважає його належним та допустимим, оскільки він складений уповноваженою особою, його зміст відповідає вимогами ст. 256 КпАП Укпаїни, вказаний протокол містить підписи особи, ґка притягається до адміністративної відповідальності та особи, яка його склала, у тому числі й відомості про роз`яснення ОСОБА_1 змісту ст. 63 Конституції України та його прав, передбачених ст. 268 КпАП України.

Як вбачається з довідки № 209 від 05.09.2020 р., в КЛПУ «Мар`їнська центральна районна лікарня» 05.09.2020 р. о 0-50 год. було проведено з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння огляд ОСОБА_1 , прилад «alkotest», показання : в 3-10 0,590%, в 03-30 год. 0,650 % (а.с. 5).

Єдиним нормативним актом в Україні, який регулює порядок проходження огляду на факт встановлення перебування в стані алкогольного сп`яніння, є Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрована в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858.

Ця теза підтверджена в роз`ясненні, викладеному в Листі Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України від 21.06.2013 року № 3.22-17/327/18254, де зазначено, що «відповідно до чинного законодавства України порядок огляду на стан сп`яніння регламентується постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та наказом МОЗ України від 09.09.2009 року № 400/600 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» зареєстрований в МЮ України 6.10.2009 року. Зазначений наказ МОЗ України від 09.09.2009 року № 400/600 скасований спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 . але прийнята уже зазначена вище Інструкція.

Таким чином, до правовідносин, що склались в даному провадженні про адміністративне правопорушення, можливо застосувати положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858, оскільки інший нормативний акт відсутній, виявлення алкогольного сп`яніння у водіїв і громадян, які транспортними засобами не управляють, не має різниці, так як об`єктом дослідження є в любому випадку стан людини.

Відповідно до положень розділу III цієї Інструкції :

3. Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

4. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

8. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

9. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

12. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

13. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

15. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

16. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

18. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

22. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Оцінюючи вказаний доказ, з врахуванням наведеного, суд вважає, що він також є належним та допустимим, оскільки висновок про знаходження особи у стані алкогольного сп`яніння зроблений лікарем ОСОБА_4 , у КНП «Мар`їнська центральна районна лікарня». І хоча вказаний висновок надано суду у формі довідки, у суду відсутні об`єктивні підстави сумніватися у його дійсності, оскільки він містить всі необхідні реквізити документа, підпис лікаря, дату, час складання, печатку та штамп лікарні. Дійсно, у висновку не зазначено повну назву приладу, зо допомогою якого проводився огляд на стан сп`яніння, але у суду також відсутні підстави сумніватися, що огляд особи проведено сертифікованим приладом, оскільки він проводився у лікарні, уповноваженою особою Докази зворотнього суду не надані. Зі вказаного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 05.09.2020 р. о 0-50 год. дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння, що було підтверджено відповідним дослідженням.

Надані суду письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 9,10) суд вважає такими, що оформлені з порушенням вимог щодо їх складання, оскільки такі пояснення відібрані ОСОБА_5 , а протокол складено іншою особою, ОСОБА_6 . Тобто у ОСОБА_5 були відсутні правові підстави для відібрання таких пояснень. Але у судовому засіданні свідки підтвердили, що дійсно 04.09.2020 р. о 21-00 год. на території військової частини був встановлений ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, після чого був доставлений до лікарні. Оцінюючи вказані показання, суд вважає їх логічними, правдивими та достовірними, такими, що чітко відображають обставини та хронологію подій, узгоджуються з іншими дослідженими доказами по справі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 також визнав факт скоєння ним адміністративного правопорушення і такі пояснення, розглядаючи їх у сукупності з дослідженими судом письмовими доказами та поясненнями свідків, даними безпосередньо у судовому засіданні, суд вважає правдивими та достовірними.

Ст. 172-20 ч. 1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення, по-перше, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, по-третє, за виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідальність за ч. 3 цієї статті настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.

Досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності дають достатньо підстав для висновку суду, що військовослужбовець ОСОБА_1 появився на території військової частини в нетверезому стані, що само по собі являє склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КпАП України. Оскільки такі дії ОСОБА_1 було вчинено в умовах особливого періоду, його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 173-20 КпАП України.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 появився на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-20 КпАП України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно характеристики від 08.09.2020 р., ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони (службова характеристика від 08.09.2020 р.), проте, у судовому засіданні він заперечив таку характеристику, вказавши, що вона надана вже після скоєння ним адміністративного правопорушення, тому й негативна, будь-які зауваження з боку проходження його служби відсутні. Вказана характеристика містить підпис особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , згідно запису в ній потребує погодження вказаної особи, проте відсутня дата погодження вказаної характеристики ОСОБА_7 , що викликає сумнів суду у її об`єктивності. Тому суд не приймає вказану характеристику до уваги.

Таким чином, враховуючи особу ОСОБА_1 , а також те, що доказів про притягнення його раніше до адміністративної відповідальності суду не надано, належні докази щодо негативної характеристики його особи відсутні, враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, показаннями свідків та ОСОБА_1 у судовому засіданні, а також враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є визнання своєї вини порушником у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, скоєння адміністративного правопорушення вперше, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч. 3 ст. 172-20 КпАП України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655 (три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) грн. на розрахунковий рахунок - UA938999980313070106000005161,код класифікації доходів бюджету-21081100, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 38047024, отримувач коштів В-Новосілк.УК/Великон.р-н/21081100, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави на розрахунковий рахунок UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір урозмірі 420 (чотириста двадцять)грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.А. Дурач