Постанова

від 15.09.2020 по справі 461/5752/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/5752/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Львів.

Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,

за участі представника Галицької митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Стецюк С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення ,-

ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) , керівника компанії IG-IF Plus UG (Boxhagener Strasse, 119, 10245 Berlin, Deutchland) ,

за ч.1 ст. 483 МК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про порушення митних правил №1019/20900/19, 17.05.2020 року о 07 год. 04 хв. у зону митного контролю пункту пропуску Краковець - Корчова митного поста Краковець Галицької митниці Держмитслужби, смугою руху червоний коридор , в напрямку в`їзд в Україну в`їхав транспортний засіб з р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням водія ПП СОЛОВІЙ ТРАНС ОСОБА_4 , який здійснював переміщення товару: Шафи для підігріву посуду, холодильні шафи.... вагою 7 518,7 кг за ДКД-ЕЕ№ 209250/2020/ 8631.

Як підставу для переміщення товару водієм до митного контролю було подано наступні документи:міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №14055 від 14.05.2020 року;рахунок-фактура № RE-0399 від 14.05.2020 року;

А також переміщувався інший товар Прес для піци, тістозмішувальні машини, жарова поверхня вагою 1 387,80 кг за ДКД-ЕЕ № UA209250/ 202078634.

Як підставу для переміщення товару водієм до митного контролю було подано наступні документи:міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №14051 від 14.05.2020 року;рахунок-фактура № RE-0398 від 14.05.2020 року.

Згідно зазначених документів, на митну територію України транспортним засобом з р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 в адресу ПП Європрофтех ( АДРЕСА_1 ) переміщувався товар: Шафи для підігріву посуду,холодильні шафи.... вагою 7 518,7 кг Продавцем, відповідно до поданих до митного контролю товаросупровідних документів є компанія IG-IF Plus UG (Boxhagener Strasse, 119, 10245 Berlin, Deutchland) Вага брутто переміщуваного товару становить 7 518,7кг, а вартість 37 244,50 євро, що на день ввезення, згідно курсу Національного банку України відповідає сумі 1 072 153,7грн.

А також переміщувався товар на адресу ТОВ ЕМР-СЕРВІС (вул.Вовчинецька 184/13 76018 Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 36997771): Прес для піци, тістозмішувальні машини, жарова поверхня...вагою 1 387,80кг . Продавцем, відповідно до поданих до митного контролю товаросупровідних документів є компанія IG-IF Plus UG (Boxhagener Strasse, 119, 10245 Berlin, Deutchland). Вага брутто переміщуваного товару становить 1 387,80кг, а вартість 7 738,94 євро, шо на день ввезення, згідно курсу Національного банку України відповідає сумі 222 780 грн.

У ході здійснення митного оформлення транспортного засобу, після спрацювання інформаційного повідомлення АСАУР в АСМО Інспектор від 12.05.2020 №7.4-20-03/1360 було здійснено огляд вантажу, що знаходився у вантажному відсіку транспортного засобу Schmitz S01 з р.н. НОМЕР_2 . Під час проведення митного огляду виявлено товар, який зазначений у товаросупровідних документах, а саме: Шафи для підігріву посуду,холодильні шафи.... вагою 7 518,7 кг у кількості 141 вантажних місць за ДКД-ЕЕ № 209250/ 2020/ 8631 , а також інший товар - Прес для піци, тістозмішувальні машини, жарова поверхня...вагою 1 387,80кг у кількості 23 вантажних місць за ДКД-ЕЕ№ UA209250/ 2020/ 8634 .

Крім цього, виявлено товари яких не було зазначено в ТСД та котрі знаходилися в картонних коробках, а саме: холодильна вітрина для морозива Mini cream 3V led R600 Art. BGC 0063 - 2шт.;компресори для холодильного обладнання KO-GTS227N - 1шт., K-QD153HG - 1шт.;вакуумний насос V1SV-01OP для вакуумної пакувальної машини VMKH-300 - 1шт.;блок керування виробництва фірми GGM gastro DF29; гастроємності (коитейнери для їжі) розміром 360мм х 160мм х 120 мм у кількості - 20шт.; гастроємності GBY1365 розміром 325x176x65 у кількості - 6шт.; гастроємності GBY13100 розміром 325x176x100 у кількості - 6шт.; вакуумний упаковщик безкамерний VGFW2018 dbhj, виробництва фірми GGM gastro у кількості -2 шт.; захисне скло(зовнішнє) для конвекційної печі ЕНТЕ565 -1шт.; двері скляні внутрішні для конвекційної печі ЕНТЕ565 - 1шт.;синтетичний фільтр SFS56 розміром 0.5x0.62м, запасні щітки Арт.1452-2 у кількості - 8шт.;панель управління Е230073(ВО9С0818) - 1 шт.

З метою з`ясування обставин переміщення зазначеного вище товару через митний кордон України листом від 19.05.2020 №7.4 /20-01/ 14/ 13519 викликалась ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) керівник компанії IG-IF Plus UG (Boxhagener Strasse, 119, 10245 Berlin, Deutchland) однак у визначений час остання в митницю не з`явилась та про причини неявки не повідомила.

Дії органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачене ч. 1 ст. 483 МК України .

ОСОБА_5 ( ОСОБА_3 ) в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила, вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та просить у зв`язку з цим закрити провадження у справі.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Стецюк С.С., під час розгляду справи факт вчинення правопорушення заперечила, з мотивів, наведених у письмових запереченнях та просить звільнити ОСОБА_7 ( ОСОБА_3 ) від адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засіданні зазначив, що у діях керівника компанії IG-IF Plus UG Галини Пачоса ( ОСОБА_3 ) наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 483 МК України . На правопорушника слід накласти стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 483 МК України у виді штрафу в розмірі вартості вилучених товарів з їх конфіскацією.

Заслухавши думку представника Галицької митниці Держмитслужби, особи, що притягається до адміністративної відповідальності та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Митного кодексу України (надалі - МК України) , законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

У відповідності до ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МК чи іншими законами

Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.280 КУпАПзобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає за необхідне згідно зі ст. 487 МК України, застосувати норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

При цьому, за змістом ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи суддя повинен перевірити правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказав, що термін кримінальне правопорушення , що міститься у ст.2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи, які фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції, а справи щодо їх застосування в силу суворості таких санкцій за суттю є кримінальними (пункти 82, 83 Рішення у справі Енгель та інші проти Нідерландів від 8 червня 1976 року, пункт 55 Рішення у справі Гурепка проти України від 6 вересня 2005 року, пункт 38 Рішення у справі Менаріні проти Італії від 27 вересня 2011 року).

Відповідно до ст. 495 МК України протокол про порушення митних правил є джерелом доказів у справі.

Протокол про порушення митних правил є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 483 МК України передбачено відповідальність особи за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару, згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

У цьому розумінні переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю може бути вчинено одним із способів, перелічених у ст. 483 МК України.

Згідно ч.1 ст. 483 МК України, відповідальність настає, зокрема, за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Суб`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала обставини і характер незаконного переміщення нею товарів через митний кордон України, та бажала перемістити їх з порушенням установленого порядку.

Згідно протоколу про порушення митних правил від 07 лютого 2020 року № 1019/20900/20 ОСОБА_5 ( ОСОБА_3 ) вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів їх кількості, та вартості.

Однак ні протоколом про порушення митних правил 1019/20900/20 від 21 травня 2020 року, ні будь-якими іншими доказами не підтверджується, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_3 ) вчинила наведені в протоколі дії.

У відповідності до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України , суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Статтею 335 МК України визначено, які документи, декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі .

Пунктом 8 ст. 4 МК України передбачено, що декларант це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до п. 3.8 Додатку ІІ до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 26 червня 1999 року, до якої приєдналася Україна, декларант несе в повному обсязі відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених ним у декларації, що знайшло своє відображення і в ч.ч. 4, 5 ст. 266 МК України . Якими регламентовано, що відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант у разі самостійного декларування товарів, а у разі декларування особою, уповноваженою на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, ця особа несе таку саму відповідальність, що й декларант.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_3 ) є директором фірми IG-IF Plus UG. IG-IF Plus UG , яка співпрацює з компанією GGM Gastro Internation GmbH щодо продажу професійного обладнання для закладів харчування, яке займається продажем професійного обладнання для закладів громадського харчування (на території Німеччини) зі складу.

17.05.2020 року автомобіль з проданим фірмою IG-IF Plus UG товаром заїхав на митний пропуск Краківець-Корчова митного поста Краківець , де під час митного оформлення було виявлено не задекларований товар.

З листа компанії GGM Gastro Internation GmbH від 18.05.2020 року вбачається, що виявлено їх помилку та повідомлено ПП Європрофтех про те, що при завантаженні товару на складі компанії замовлення з іншої фірми було помилково завантажено у вантажівку, яка перевозила замовлення для ПП Європрофтех

18.05.2020 року ПП Європрофтех направлено на електронну пошту Галицької митниці Держмитслужби лист від 18.05.2020 року №14 від з якого вбачається, що на складі в місті Охтруп, Німеччина відбулось помилкове завантаження певного товару з замовлення іншої фірми. Таким чином орган митниці було повідомлено про причини наявності незадекларованого товару в транспортному засобі, що здійснював переміщення товару зі складу GGM Gastro Internation GmbH на територію України до замовників ПП Європрофтех та ТОВ ЕМР-СЕРВІС .

27.05.2020 року компанія GGM Gastro Internation GmbH письмово повідомила керівництво компанії IG-IF Plus UG про те, що при завантаженні транспортного засобу, який виконував перевезення проданого ними товару на територію України, мала місце помилка і зазначено про необхідність повернення даного товару на склад фірми.

Враховуючи наведене, товаросупровідні документи, що були подані компанією IG-IF Plus UG до органу доходів і зборів не містили неправдивих відомостей щодо найменування товарів їх кількості та вартості, оскільки в даному випадку мала місце помилка працівників компанії GGM Gastro Internation GmbH при завантаженні товару на складі. Відповідно ОСОБА_5 ( ОСОБА_3 ) не вчиняла дій , спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів їх кількості та вартості, оскільки не могла знати про те, що інша компанія помилково завантажила зайвий товар для перевезення.

Згідно зі ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа, яка здійснює провадження оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, дане правопорушення характеризується діями, спрямованими на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Судом встановлено, що документи, що подавалися митному органу при митному оформленні товару, як підстави для переміщення товарів, не є підробленими, одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до принципу поза розумним сумнівом , зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, мас випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

В даному випадку в справі про притягнення ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.483 МК України відсутні докази причетності до товару, який виявили митники в автомобілі перевізника і не був зазначений у товарно-транспортних накладних.

В документах, які взято як підставу для складання протоколу про порушення митних правил, спростовується факт порушення, крім того продавець товару не може відповідати в даному випадку за помилку відправника товару (складу).

Зібрані митним органом документи у даній справі не можуть бути доказами винуватості ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки в них відсутні підтвердження її вини, незаконності та протиправності її дій чи підробку митних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 Митного Кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення . Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку .

Згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У рішенні у справі Карелін проти Росії ( Karelin v. Russia , заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.4 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Таким чином, суд прийшов до беззаперечного переконання, що обставини, які викладені в протоколі від 21 травня 2020 року № 1019/20900/20, не відображають всіх ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, при цьому суд позбавлений права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю, а товар, вилучений згідно з протоколом слід повернути компанії GGM Gastro Internation GmbH , оскільки в судовому засіданні встановлено, що саме ця компанія є власником товару.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, ст.ст.198, 222, 255, 257, 335, 483, 528 МК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил від 21 травня 2020 року № 1019/20900/20: холодильна вітрина для морозива Mini cream 3V led R600 Art. BGC 0063 - 2шт.;компресори для холодильного обладнання KO-GTS227N - 1шт., K-QD153HG - 1шт.;вакуумний насос V1SV-01OP для вакуумної пакувальної машини VMKH-300 - 1шт.;блок керування виробництва фірми GGM gastro DF29; гастроємності (коитейнери для їжі) розміром 360мм х 160мм х 120 мм у кількості - 20шт.; гастроємності GBY1365 розміром 325x176x65 у кількості - 6шт.; гастроємності GBY13100 розміром 325x176x100 у кількості - 6шт.; вакуумний упаковщик безкамерний VGFW2018 dbhj, виробництва фірми GGM gastro у кількості -2 шт.; захисне скло(зовнішнє) для конвекційної печі ЕНТЕ565 -1шт.; двері скляні внутрішні для конвекційної печі ЕНТЕ565 - 1шт.;синтетичний фільтр SFS56 розміром 0.5x0.62м, запасні щітки Арт.1452-2 у кількості - 8шт.;панель управління Е230073(ВО9С0818) - 1 шт. - повернути компанії GGM Gastro Internation GmbH .

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Галицький районний суд м. Львова.

Суддя О.Р. Юрків.