Рішення

від 21.09.2020 по справі 329/159/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№329/159/20

Справа № 329/159/20

Провадження 2/329/101/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року смт Чернігівка Запорізької області

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі - Синяк Л.П.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в залі суду в смт. Чернігівка Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Редакція газети Голос Чернігівки , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач зазначив, що з 20.11.2017 з 01.03.2019р.р. працював виконуючим обов`язки головного лікаря КУ Чернігівська центральна районна лікарня Чернігівського району Запорізької області, з 01.03.2019 по 01.10.2019р. - заступником головного лікаря, з 01.10.2019р. дотепер обіймає посаду медичного директора Комунального некомерційного підприємства Чернігівська районна лікарня Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області.

Відповідач працює у зазначеній установі лікарем наркологом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 виклав у соціальній мережі Фейсбук на своїй сторінці допис, зазначивши, що я працюючи на посаді виконуючого обов`язки головного лікаря, сам себе із виникненням конфлікту інтересів призначив на посаду головного лікаря. Пан ОСОБА_1 наплював на вищезгадані ексклюзивні повноваження депутатів, привласнив їх повноваження та видав наказ № 130 від 29.07.2019р. Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників та вимагає від співробітників під розпис ознайомлення із подальшим скороченням/звільненням. Наслідком перевищення службових повноважень мовою стаття 353 Кримінального кодексу України самовільне присвоєння владних повноважень або звання посадової особи є злочин. Особа, яка знаходиться під слідством по двох кримінальних справах за розтрату більше 200 000 гривень при закупівлі медичного обладнання, бажає закрити інфекційне та дитяче відділення, скоротити близько 60 посад лікарів, середніх медичних працівників-спеціалістів… , і на підтвердження цього в тій же мережі на своїй сторінці ІНФОРМАЦІЯ_5 виклав текст ухвали Чернігівського районного суду Запорізької області від 29.10.2018р. про надання тимчасового дозволу про доступ до документів, які пов`язані з закупкою медичного обладнання в листопаді-грудні 2017 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 газета Голос Чернігівки розмістила статтю відповідача аналогічного змісту. ІНФОРМАЦІЯ_5 газета надрукувала вибачення з приводу цієї статті, зазначивши, що інформація, у ній наведена, є неправдивою.

Тоді ж, ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідач виклав у соціальній мережі Фейсбук на своїй сторінці допис, назнавши позивача параноїком, у якого зносить дах .

Вважає, що зазначені висловлювання порушують його права та принижують його честь та гідність та ділову репутацію як працівника медицини з 1985р.

Через викладене в нього погіршився стан здоров`я, він був змушений пояснювати, що не має відношення до відкритих кримінальних проваджень, а скорочення штату здійснювалося ним як посадовою особою з урахуванням державної медичної реформи.

Просить суд стягнути з відповідача 10 000грн моральної шкоди.

Відповідач позов не визнав, подав відзив (а.с.34-39).

Представник третьої особи зазначив, що працює головним редактором газети Голос Чернігівки . В серпні 2019р. дізнався, що делегація працівників Чернігівської районної лікарні відвідала Чернігівську селищну раду зі скаргою стосовно процедури скорочення штатів, яка проводиться позивачем. З метою висвітлення цього питання він направив до відповідача як самого балакучого (дослівно) журналіста газети ОСОБА_3 , і після їх розмови ІНФОРМАЦІЯ_2 газета надрукувала статтю з цього приводу. Надалі він поговорив з посадовими особами райлікарні і прийняв рішення про необхідність друку в газеті спростування, що й було зроблено ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вислухавши у попередніх судових засіданнях учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач, згідно копії трудової книжки, наказів та розпоряджень (а.с.9-17, 131-136), 20.11.2017 з 01.03.2019р.р. працював виконуючим обов`язки головного лікаря КУ Чернігівська центральна районна лікарня Чернігівського району Запорізької області, з 01.03.2019 по 01.10.2019р. - заступником головного лікаря, з 01.10.2019р. дотепер обіймає посаду медичного директора Комунального некомерційного підприємства Чернігівська районна лікарня Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що працює у зазначеній установі останні 22 роки, лікарем-психіатром та лікарем-наркологом (наразі лікарем-наркологом на 0,5 ставки), в тому числі обіймав керівні посади, і учасники процесу це визнають і не оспорюють.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач на своїй сторінці в мережі Фейсбук опублікував пост наступного змісту:

а тепер ще цікавіше. Всупереч рішенню депутатів Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області від 21 червня 2019 року № 12, яким затверджено структуру установи "Чернігівська ЦРЛ" Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області із загальною кількістю посад - 205,25 ставок, тимчасово виконуючий обов`язки головного лікаря, сам себе із виникненням конфлікта інтересів призначивший на посаду заступника головного лікаря, пан ОСОБА_1 , наплював на вищезгадані ексклюзивні повноваження депутатів, привласнив їх повноваження, та видав наказ №130 від 29.07.2019 року "Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників" та вимагає від співробітників під розпис ознайомлення із подальшим скороченням/звільненням. Наслідком перевищення службових повноважень та, мовою статті 353 Кримінального Кодексу України "самовільне присвоєння владних повноважень або звання посадової особи", є злочин. Особа, яка знаходиться під слідством по двох кримінальних справах за розтрату більше 200 тисяч гривень при закупівлі медичного обладнання, бажає закрити інфекційне та дитяче відділення, скоротити близько 60 посад лікарів, середніх медичних працівників-спеціалістів та молодших працівників-спеціалістів. Він хоче позбавити жителів с.Владівка та інших сіл, що прилягають, стоматологічної допомоги, повністю скоротивши посаду лікарів-стоматологів при Владівській та Верхньотокмацькій амбулаторіях., а, також, клінічних лаборантів. Крім того цей "оптимізатор" наказав скоротити 9 хірургічних ліжок, 7 дитячих, 12 інфекційних (все інфекційне відділення). Ця особа залишає на весь район 0,5 ставки лікаря терапевта-стоматолога пенсійного віку. Мотивуючи бажанням якнайбільше зекономити, ОСОБА_1 намагається вивести з експлуатації ще й лабораторний корпус та, навіть, двоповерховий адміністративний. Тобто, адміністрацію, бухгалтерію, фізіотерапевтичну службу, лабораторію, втиснути на 3 поверх стаціонарного корпусу. Економіст з великої букви, хай йому грець!

Депутати, які приймали рішення №12 кажуть, що ОСОБА_1 розпинався, гарантував на словах, що посад скорочувати не збирається. В той же час їх надурив та взявся за самоуправство. Як лікар-психіатр за освітою, маю певні сумніви в адекватності таких діячів, які брешуть не тільки підлеглим, а і органам місцевого самоврядування.

Назавтра колектив, і я в тому числі, після 9-00 в наркологічному кабінеті поліклініки, ЗБИРАЄМО підписи під текстом скарги, подаємо скаргу на неправомірні дії цього авантюриста, вимагатимемо скасування злочинного наказу, гарантій збереження структури ЦРЛ відповідно до рішення депутатського корпусу від 21.06.2019 року, та залучення правоохоронних органів до розслідування протиправних дій ОСОБА_1 , якому колективом виказуємо недовіру.. Чекаємо на роз`яснення селищного голови ОСОБА_4 , чи він санкціонував цей апокаліпсис, чи то узурпація влади ОСОБА_1. Поперли з Токмака , попруть і з Чернігівки. НЕ ЛАЙКАЙТЕ, А ПОШИРЮЙТЕ, нехай всі бачать та слідкують за діями депутатів! МИ НЕ РАБИ , бо РАБИ НІМІ . (а.с.19)

ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач на своїй сторінці в мережі Фейсбук опублікував пост наступного змісту:

Співробітникам ЦРЛ керівництво під загрозою звільнення заборонило спілкуватися зі мною та реагувати на пости у Facebook. Нарешті, настала та фаза, коли у параноїків почало зносити дах. Ну що ж, я їм рот не закриваю та не закрию. Кожен повинен вирішити для себе, чи прогинатися під нових господарників чи поважати себе та свою думку. ОСОБА_4 та деякі депутати с/р дали їм карт-бланш, щоб із будь-якими порушеннями, але отримати ліцензію. Але не все так просто. Для вирішення питання про правомірність того, що натворили мігранти з Токмаку, до висновку прокуратур, ліцензія їм не світитиме (а.с.20).

Також ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідач на своїй сторінці в мережі Фейсбук опублікував пост наступного змісту:

щоб не було пустих пересудів, викладаю текст однієї з ухвал слідчого судді Ломейко В.В. стосовно законного придбання обладнання групою осіб КУ Чернігівська ЦРЛ . Будь-які звинувачення мене у газеті Голос Чернігівки у тенденційному погляді на ці події розлітаються як пір`ячко. Враховуючи той факт, що закупівля відбулася всього через декілька діб після призначення т.в.о. головного лікаря ОСОБА_1 , стає зрозумілим, хто, крім нього, готувався до цієї події та приймав у ній участь. Оце наші професіонали-реформатори з великої літери, які покривають один одного. А я так, констатую те, що бачать очі.

Копія з Інтернет-матеріалів

Справа № 329/804/18

Провадження № 1-кс/329/183/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 р. смт. Чернігівка

Слідчий суддя Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейко В.В., при секретарі судового засідання Богдан І.І., розглянувши клопотання слідчого СВ Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Овчаренка Я.В. про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080360000163 від 10 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором Чернігівського відділу Бердянської місцевої прокуратури Головкіним В.А. звернувся до суду з клопотанням до слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів.

В обґрунтування вищевказаного клопотання зазначено, що посадові особи КУ Чернігівська ЦРЛ Чернігівської районної ради (ЄДРПОУ - 01992995), зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів про приймання-передачу медичного обладнання, діючи за попередньою змовою із представниками суб`єктів господарювання, скоїли розтрату бюджетних коштів, у зв`язку з чим спричинили державі матеріальні збитки на суму близько 200 тис. грн.

Дане кримінальне правопорушення 10.08.2018р. було зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12018080360000163, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

В клопотанні вказано, що в період часу з листопада по грудень 2017 року КУ Чернігівська ЦРЛ здійснила ряд закупівель медичного обладнання на загальну суму 580 999 грн.

В ході вивчення договорів, які були надані КУ Чернігівська ЦРЛ та інших документів щодо виконання умов таких договорів були встановлено, що в ході виконання умов договору поставки товару №18-015 від 24.05.2018, укладеного між КУ Чернігівська ЦРЛ та ФОП ОСОБА_9 , щодо постачання камери холодильної для зберігання тіл померлих на суму 82 500, 00 грн. з`ясовано, що на даний товар відсутні будь-які документи, що підтверджують походження товару, безпечність та його якість, документи, що встановлюють гарантійні зобов`язання постачальника перед замовником, відомості про дату його виготовлення та інші ідентифікуючі данні виробу медичного призначення (серійний номер, унікальний заводський номер), сертифікат якості, декларація про відповідність технічним регламентам щодо медичних виробів в Україні, свідоцтва про державну реєстрацію виробу. Також встановлена підробка видаткової накладної № РН-0000008 від 24.05.2018 року, оскільки 24.05.2018 року документально прийнято товар без фактичної його наявності у замовника ( відповідно до керівництва з експлуатації заводська технічна перевірка відбулася лише 22.06.2018 року). Таким чином, є підстави вважати, що постачальником ФОП ОСОБА_3. було фактично продано товар, що можливо не відповідає умовам договору та специфікації до нього, а також відпускна вартість цього товару є суттєво вищою, проти середньо ринкової вартості на ринку аналогічних товарів.

Відповідно до договору про закупівлю товару №18-015 від 24.05.2018 між КУ Чернігівська ЦРЛ та ФОП ОСОБА_3 здійснено поставку однієї камери холодильної для зберігання тіл померлих марки КХХТС-2С на загальну суму 82 500 грн. на підставі видаткової накладної №РН-0000008 від 24.05.2018. В ході закупівлі даного обладнання замовнику КУ Чернігівська ЦРЛ надано керівництво з експлуатації на даний товар, в якому міститься інформація про ідентифікуючі данні придбаного товару (заводський номер - 246026) з підписом та відтиском печатки ФОП ОСОБА_3 та акт №3 введення в експлуатацію обладнання від 22.06.2018. Крім того, за результатами огляду придбаної камери холодильної з`ясовано, що фактично поставлено до КУ Чернігівська ЦРЛ машина холодильна моноблочна ММ111R, серійний номер - 2460260418, дата виготовлення 28.04.2018, виробник - АТ ПОЛАИР-НЕДВИЖИМОСТЬ м. Волжськ Російська Федерація, на яку надано постачальником керівництво з експлуатації з відміткою ВТК заводу-виробника, а також камера холодильна без інформаційних табличок або позначок на ній про ідентифікуючі данні підприємства-виробника та інформації про заводський (серійний) номер виготовленого товару.

В ході досудового розслідування особисто ФОП ОСОБА_3 вручено запит про надання відповідних копій документів щодо походження та якості фактично поставленого в адресу КУ Чернігівська ЦРЛ товару. В подальшому отримано лист ФОП ОСОБА_3 за вих. №2109-1 від 21.09.2018 разом з копіями документів, згідно яких встановлено, що вказана фізична особа-підприємець не має найманих працівників, орендованих, власних та інших виробничих та господарчих приміщень і не є виробником. Крім того, з`ясовано, що ФОП ОСОБА_3 придбала камеру холодильну для зберігання тіл померлих КХХТС-2С у приватного підприємства ФАТТО! (код ЄДРПОУ - 37221564), директором та одним із співзасновників якого є ОСОБА_4. Відповідно до наданої копії видаткової накладної №11 від 24.05.2018 вище зазначений товар придбано ФОП ОСОБА_3 за ціною, що складає 60 000 грн. із врахуванням ПДВ, і в цей же день вказаний агрегат поставлено в адресу КУ Чернігівська ЦРЛ відповідно до наданої копії товарно-транспортної накладної №2405/18 від 24.05.2018.

В ході розслідування також з`ясовано, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.10.2017 ФОП ОСОБА_3 зареєструвала юридичну адресу - АДРЕСА_1, гуртожиток. Вивченням копії Статуту ПП ФАТТО! встановлено, що директор даного підприємства ОСОБА_4 мешкає за адресою - АДРЕСА_1, яка повністю співпадає із юридичною адресою ФОП ОСОБА_3 Враховуючи викладене, є достатні підстави вважати, що ФОП ОСОБА_3 та ПП ФАТТО! є взаємопов`язаними суб`єктами господарської діяльності, а громадянка ОСОБА_3 особисто фактично не займається господарською діяльністю, пов`язаною із роздрібною торгівлею товарами поза межами магазинів.

Таким чином, є підстави вважати, що посадові особи ПП ФАТТО! причетні до заволодіння бюджетними коштами в ході постачання камери холодильної для зберігання тіл померлих КХХТС-2С в адресу КУ Чернігівська ЦРЛ шляхом необґрунтовано завищення ціни на даний товар і проведення операції купівлі-продажу цього товару через підконтрольного посередника - ФОП ОСОБА_3, яка особисто фактично не займається даним видом господарської діяльності.

Відповідно до наданих ФОП ОСОБА_3 копій документів (платіжне доручення №30 від 23.05.2018) встановлено, що остання перерахувала грошові кошти у розмірі 60 000 грн. в якості оплати вартості вище зазначеного товару на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ ОТП Банк (МФО - 300528) для обслуговування ПП ФАТТО! .

Приймаючи до уваги, що посадові особи ПП ФАТТО! (ЄДРПОУ 37221564) причетні до факту заволодіння бюджетними коштами в ході поставки товарів, згідно договору №18-015 про закупівлю товару від 24.05.2018, а також можливо причетні до фактів легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і можливо здійснювали обготівкування перерахованих ФОП ОСОБА_3 бюджетних грошових коштів, з метою встановлення контрагентів ПП ФАТТО! , у яких останнє фактично закуповувало камеру холодильну для зберігання тіл померлих та машину холодильну моноблочну, які фактично були поставлені в адресу КУ Чернігівська ЦРЛ , виникла необхідність у здійсненні тимчасового доступу до інформації про рух грошових коштів ПП ФАТТО! (ЄДРПОУ 37221564) на банківському рахунку № НОМЕР_1 , оригіналів заяви особи, яка здійснювала його відкриття (закриття), зрізків відбиток печаток та документів, що надавалися клієнтом до АТ ОТП Банк (ЄДРПОУ - 21685166, МФО 300528), та інших документів, що оформлювалися представниками ПП ФАТТО! .

Крім того, оригінали вище зазначених документів, що стали підставою для відкриття (закриття) банківського рахунку № НОМЕР_1 представниками ПП ФАТТО! (ЄДРПОУ - 37221564) у АТ ОТП Банк , містять оригінальні підписи та почерк директора ПП ФАТТО! ОСОБА_4 та необхідні для проведення відповідної судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення факту підписання вказаною посадовою особою документів від імені ФОП ОСОБА_3

В судове засідання слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.

Представники КУ Чернігівська ЦРЛ , ФОП ОСОБА_3, ПП ФАТТО! в судове засідання не викликалися у зв`язку із клопотанням слідчого, який вважає, що існує реальна загроза зміни або знищення документів та інформації про тимчасовий доступ до яких просить надати слідчий.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно ст.160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Згідно ч.2 ст.163 КПК України якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

На підставі вищенаведеного та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а тому суд вважає, що вказане клопотання слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 163, 164 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Овчаренка Я.В. про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів - задовольнити.

Надати слідчому СВ Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшому лейтенанту поліції Овчаренку Ярославу Васильовичу, старшому оперуповноваженому УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ Григорєву Максиму Володимировичу, оперуповноваженому УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ Гливі Олегу Миколайовичу, старшому оперуповноваженому УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ Рибалко Роману Олексійовичу та оперуповноваженому СКР Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Сопіну Дмитру Сергійовичу тимчасовий доступ до наступних оригіналів документів (а в разі їх відсутності - до оригінальних копій документів), а саме роздруківки руху грошових коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 ПП ФАТТО! (ЄДРПОУ - 37221564) у розрізі контрагентів із зазначенням найменування відповідного контрагенту, його коду ЄДРПОУ, суми і призначення платежів, дати перерахування та дати і місця їх обготівкування за період з 01.04.2018 до теперішнього часу, оригіналів заяви особи, яка здійснювала відкриття вказаного рахунку, зразків відбитків печаток і підписів особи (осіб) клієнта, договорів відкриття та обслуговування рахунку, довіреностей, грошових чеків на зняття готівкових грошових коштів або інших документів, що стали підставою для зняття готівки, документів, що уповноважували особу на відкриття (закриття) рахунку від імені ПП ФАТТО! , а також інших документів, що надавалися уповноваженими особами вказаного підприємства до АТ ОТП Банк та знаходяться у володінні АТ ОТП Банк (ЄДРПОУ - 21685166, МФО 300528), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Жилянська,43, з можливістю ознайомитися з ними та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Копію ухвали надіслати прокурору Чернігівського відділу Бердянської місцевої прокуратури та слідчому СВ Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Строк дії ухвали - один місяць з дня винесення.

Ухвала набирає законної сили з часу її винесення.

Ухвала оскарженню не підлягає .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у друкованому засобі місцевої сфери розповсюдження Голос Чернігівки за № 32 була надрукована стаття із заголовком ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.25):

ОСОБА_2 , лікар-нарколог Чернігівської ЦРЛ У минулому номері газети жителі громади прочитали думку в.о. головного лікаря з приводу закриття деяких стаціонарних приміщень Чернігівської ЦРЛ, виведення з обслуговування трьох корпусів лікарні та звільнення медпрацівників. Я просто в захваті від того, як ОСОБА_1 хоче створити конкурентоспроможну лікарню, яка буде працювати!

Та у колективу лікарні є свій варіант реальної причини закриття приміщень закладу та масових звільнень. На нашу думку, особа, яка перебуває під слідством за кримінальною справою за розтрату більше 200 тисяч гривень під час закупівлі медичного обладнання, бажає закрити інфекційне та дитяче відділення, скоротити близько 60 посад медпрацівників. Він хоче позбавити жителів с. Владівка, Верхнього Токмака та сіл, що прилягають, стоматологічної допомоги, повністю скоротивши посади лікарів-стоматологів при Владівській та Верхньотокмацькій амбулаторіях, а також клінічних лаборантів. Залишає на весь район 0,5 ставки лікаря терапевта-стоматолога в Чернігівці. Крім того, цей оптимізатор наказав скоротити 9 хірургічних ліжок, 7 дитячих, 12 інфекційних (усе інфекційне відділення), мотивуючи це бажанням якнайбільше зекономити, ОСОБА_1 намагається вивести з експлуатації ще й лабораторний корпус та навіть двоповерховий адміністративний. Тобто, адміністрацію, бухгалтерію, фізіотерапевтичну службу, лабораторію втиснути на третій поверх стаціонарного корпусу.

30 липня, попереджені про звільнення, працівники подали скаргу голові громади ОСОБА_13 та звернулися на сайт Президента з аналогічним проханням:

Колектив КУ Чернігівська центральна районна лікарня звертається зі скаргою на протиправні дії тимчасово виконуючого обов`язки головного лікаря КУ Чернігівська центральна районна лікарня ОСОБА_1 , які грубо порушують права співробітників та суперечать рішенню селищної ради № 12 від 21 червня 2019 року Про затвердження структури КУ Чернігівська ЦРЛ , а також інші порушення чинного законодавства, зокрема такі, що носять кримінальний характер .

Відповідно до рішення Чернігівської селищної ради № 12 від 21 червня 2019 року, структура КУ Чернігівська ЦРЛ має становити 205,25 ставки.

Наказ голови комісії з припинення ОСОБА_1 від імені керівника КУ Чернігівська ЦРЛ ЧСР № 130 від 29.07.2019 вимагає скоротити чисельність працівників: лікарів - 6,5 ставки; середніх медпрацівників-спеціалістів - 30 ставок; молодших медпрацівників - 16,5 ставки; інших категорій співробітників - 6,75 ставки. Разом наказ вимагає скоротити 59,75 ставки (було обіцяно 40-50).

На нашу думку в.о. головного лікаря скоїв злочин відповідно до статті 353 Кримінального кодексу України (самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи), коли всупереч рішенню органу місцевого самоврядування своїм наказом намагається провести скорочення чисельності працівників, на яке не погодився власник закладу охорони здоров`я, та на свій розсуд спланував скорочення і 29.07.2019 розпочав ознайомлювати персонал (під розпис) із планами щодо скорочення з 1 жовтня 2019 року.

У наказі міститься посилання на нібито мету покращення роботи, для забезпечення повноцінної роботи установи, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і затверджується закриття інфекційного відділення зі скороченням 10 ліжок, скорочення 7 ліжок дитячого відділення та передачу 5 ліжок до соматичного відділення, скорочення 9 ліжок хірургічного відділення, що несе загрозу санітарно-протиепідемічного стану населення, унеможливлює резервування 30% ліжок для потреб армії, чим перешкоджає наданню кваліфікованої медичної допомоги у разі активних дій агресора. На мою думку, скорочення посади фахівця із ЦО (цивільної оборони) свідчить про абсолютну некомпетентність ОСОБА_1 в питаннях цивільного захисту населення та обов`язків адміністрації закладу охорони здоров`я.

Крім цього, в.о.головного лікаря має намір вивести з експлуатації двоповерховий корпус інфекційного та дитячого відділень, лабораторний корпус та навіть двоповерховий адміністративний корпус із рентгенкабінетом, мовляв, для економії коштів на опалення. Безумство в процесі оптимізації не має меж. Нам не надали ніяких економічних розрахунків, що підтверджуватимуть збитковість цих приміщень, бо їх ніхто не робив. Чому б не відремонтувати аварійне приміщення, щоб у районі залишилося коксоване відділення на випадок інфекційних заразних хвороб (кір, менінгіт, скарлатина, краснуха, вітряна віспа, паротит епідемічний (свинка), дифтерія тощо)? Лише уявіть, що дитину з однією з цих хвороб, наприклад з кором, кладуть у відділення (5 дитячих ліжок у соматичному відділенні) - автоматично захворіє все відділення. І це ще в кращому випадку.

Кваліфіковані лікарі поліклініки, які живуть та працюють у районі, відповідно до злочинного наказу, замість соціальної гарантії - повної ставки, мають отримувати 0,5 ставки, а деякі навіть повністю втрачають роботу, що ніяк не узгоджується з духом медичних реформ, гарантій прав і свобод медичних працівників та прав пацієнтів на отримання кваліфікованої медичної допомоги, оголошених Президентом та МОЗ України. Зате приймальне відділення має 9,5 ставки лікарів, 7 ставок медсестер та 4,5 - молодшого персоналу.

Ще раніше в.о.головного лікаря своїм особистим наказом неправомірно призначив себе заступником головного лікаря КУ Чернігівська ЦРЛ , чим створив умови для виникнення конфлікту інтересів. На нашу думку, наслідком стали корупційні дії із наданням переваг своїм та створення перешкод тим, хто не увійшов до його команди . Не зрозуміло, за що йому було призначено премію 9 тисяч гривень та хто взагалі робив це подання.

На нашу думку, місцевій владі необхідно звернути увагу на злочинну недбалість і бездіяльність в.о.головного лікаря ОСОБА_1 під час виконання розпорядчих функцій, а саме - незабезпечення реорганізації в комунальне некомерційне підприємство в строк до 31.12.2018 року, в який не застосовувалися положення про обов`язкову оцінку майна, визначений перехідними положеннями Закону України від 6 квітня 2017 року № 2002-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я , що призвело до ризику розтрати сотень тисяч, якщо не мільйонів гривень з місцевого бюджету, як селищна рада тепер буде змушена витрачати на обов`язкову нову оцінку майна лікарні, щоб перейти до КНП. Питання до нашого керівника: чому ви не злізли з шиї місцевої влади до 31.12.19? Тепер, через втрачений час, виводяться з експлуатації будівлі, оцінка яких варта шалених коштів. За недбалість чиновників розплачуємося персоналом, якому немає тепер де працювати. Не зрозуміло, чому лікар, якого було притягнено до адміністративної відповідальності в Токмацькій ЦРЛ і звільнено звідти, обійняв керівну посаду в іншій лікарні та успішно знущається над колективом, переслідуючи свої інтереси.

У зв`язку з вищезгаданим та створення умов для кумівства з боку лікарів-сумісників м. Токмак, які з`являються на роботу згідно з власними забаганками, а не відповідно до графіка (на сьогодні вони всі звільнилися, щоб уникнути проблем), враховуючи хамське ставлення до персоналу (ба навіть пацієнтів), агресію, переслідування, постійний психологічний тиск (у зв`язку з чим співробітники, не витримуючи, почали звільнятися), враховуючи шкоду, яку завдають лікарні дії некомпетентного керівника, колектив працівників КУ Чернігівська ЦРЛ висловлює недовіру в.о.головного лікаря ОСОБА_1 та просить: вжити заходів для скасування наказу ОСОБА_1 № 130 від 29.07.2019 Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників , як неправомірного; забезпечити чисельність структури комунальної установи Чернігівська ЦРЛ відповідно до чинного рішення селищної ради № 12 від 21.06.2019, усунути ОСОБА_1 від виконання обов`язків керівника закладу, звернутися до правоохоронних органів із проханням розслідувати його неправомірні вчинки, дати правову оцінку, зокрема діянням, кваліфікованим ст. 191, ст. 353 Кримінального кодексу України, сприяти справедливому його притягненню до відповідальності, а не прикривати, як це робилося останні роки та донині (цитата зі Скарги до селищної ради - Ред.).

Чекаємо на роз`яснення та дії селищного голови, а тим часом готується відповідна заява до прокуратури .

Позивач зазначає, що висловлюванні відповідача у справі, такі як:

- працюючи на посаді виконуючого обов`язки головного лікаря, сам себе із виникненням конфлікту інтересів призначив на посаду головного лікаря. Пан ОСОБА_1 наплював на вищезгадані ексклюзивні повноваження депутатів, привласнив їх повноваження та видав наказ № 130 від 29.07.2019р. Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників та вимагає від співробітників під розпис ознайомлення із подальшим скороченням/звільненням. Наслідком перевищення службових повноважень мовою стаття 353 Кримінального кодексу України самовільне присвоєння владних повноважень або звання посадової особи є злочин. Особа, яка знаходиться під слідством по двох кримінальних справах за розтрату більше 200 000 гривень при закупівлі медичного обладнання, бажає закрити інфекційне та дитяче відділення, скоротити близько 60 посад лікарів, середніх медичних працівників-спеціалістів… з посту відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_1;

-аналогічного змісту висловлювання у статті ІНФОРМАЦІЯ_6 , розміщеної у друкованому засобі місцевої сфери розповсюдження Голос Чернігівки за № 32 від ІНФОРМАЦІЯ_2;

- параноїк, у якого зносить дах з посту відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_2

порушили його права та принизили його честь і гідність та ділову репутацію як працівника медицини, так і посадової особи.

Викладення 24.08.2019р. відповідачем тексту ухвали Чернігівського районного суду Запорізької області змусило позивача виправдовуватися та доводити його непричетність до кримінального провадження.

Все викладене у сукупності спричинило позивачу моральну шкоду, яку він оцінює у 10 000грн і просить стягнути з відповідача.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно із частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктом 19 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, а п. 27 цієї ж Постанови визначено, що способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

У пункті 21 наведеної вище постанови Верховний Суд України зазначив, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.

При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Ч. 1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності сторін, закріплений у вказаних нормах процесуального права, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до положень статті 277 ЦК України та статей 12, 81 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, а на позивача покладено обов`язок довести недостовірність поширеної інформації. Крім того, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суду слід розрізняти факти та оціночні судження.

Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Що стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії ).

Судом встановлено, що накази про призначення позивача на керівні посади в Чернігівській центральній районній лікарні підписані ним і на це посилається відповідач у своєму пості від ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.131, 133, 134, 135, 136).

Питання про те, чи діяв при цьому позивач в умовах конфлікту інтересів, в рамках цієї справи розглядатися не може, позаяк вирішується в іншому порядку. Слід врахувати, що відповідач не є юристом за фахом і розцінити таке висловлювання як фактичне твердження не можна, воно є оціночним з огляду на підписанта зазначених наказів.

Судом встановлено, що в Єдиному державному судовому реєстрі міститься ухвала від 29.10.2018р. Чернігівського районного суду Запорізької області (а.с.141-142), і текст її є ідентичним з викладеним відповідачем у пості від ІНФОРМАЦІЯ_5 Згідно описової частини цієї ухвали, посадові особи КУ Чернігівська ЦРЛ Чернігівської районної ради (ЄДРПОУ - 01992995), зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів про приймання-передачу медичного обладнання, діючи за попередньою змовою із представниками суб`єктів господарювання, в листопаді-грудні 2017р. скоїли розтрату бюджетних коштів, у зв`язку з чим спричинили державі матеріальні збитки на суму близько 200 тис. грн., і через цей факт у ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення. Як зазначав в судовому засіданні відповідач, його вислів перебуває під слідством означає, що компетентними органами проводиться перевірка дій посадових осіб лікарні, до яких в листопаді-грудні 2017р. належав і відповідач, в площині кримінального провадження.

В пості відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_2, де містяться слова параноїк, у якого зносить дах прізвище позивача відсутнє.

Стаття у Голосі Чернігівки за № 32 від ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно опублікована, але відповідач зауважує, що передав флешку із текстом скарги колективу лікарні кореспонденту цієї газети. Він отримав від неї перероблений варіант, перевірив його в частині кількості скорочених посад та закритих відділень, і не вважає себе автором статті, адже не написав там жодного слова, не отримав авторської винагороди.

Згідно довідки директора ТОВ редакція газети Голос Чернігівки , текст скарги колективу було літературно опрацьовано журналістом газети ОСОБА_3 і надруковано за підписом і згодою відповідача (а.с.40).

Від імені самого відповідача під зазначенням його прізвища та посади в статті міститься така фраза в лапках У минулому номері газети жителі громади прочитали думку в.о. головного лікаря з приводу закриття деяких стаціонарних приміщень Чернігівської ЦРЛ, виведення з обслуговування трьох корпусів лікарні та звільнення медпрацівників. Я просто в захваті від того, як ОСОБА_1 хоче створити конкурентоспроможну лікарню, яка буде працювати! , що безперечно є гротескним перебільшенням, а надалі стаття містить викладену із колективної скарги інформацію. Опитана в судовому засіданні як свідок журналіст ОСОБА_3 пояснила, що дійсно взяла у відповідача флешку із текстом скарги і переробила його в літературній формі.

Позивач не зазначає, яка конкретно інформація з цієї статті спричинила йому моральну шкоду. Як випливає з тексту статті, вона містить детальну критику колективу Чернігівської ЦРЛ стосовно скорочення чисельності працівників згідно наказу № 130 від 29.07.2019р. по лікарні за підписом позивача, і такий наказ по лікарні існує та до матеріалів справи долучений (а.с.138-139). Більш того, як пояснили сторони в судовому засіданні, скорочення штату лікарні згідно цього наказу вже проведено.

Суд звертає увагу, що тези з постів відповідача, на які посилається позивач, не можуть бути вирвані із контексту його публікацій у мережі Фейсбук , в яких здійснено критичні висловлювання щодо питання медичного обслуговування населення району.

Зазначені умовиводи є власним баченням відповідача важливих для суспільства питань та є його гарантованим правом на свободу слова та вираження поглядів щодо питань на суспільно-важливі теми, однією з яких безумовно є медична реформа, на виконання якої діяв позивач.

Відповідно, суд при вирішення позову виходить з того, що межа допустимої критики позивача як публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Подана відповідачем інформація стосується позивача, як публічної особи та його професійної діяльності, а тому він повинен бути готовим до неї, оскільки межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою.

Способом захисту порушеного права позивач обрав стягнення моральної шкоди в сумі 10 000грн, розмір якої мотивований погіршенням стану його здоров`я, необхідністю надавати певні пояснення тощо, разом з тим жодних доказів цього суду не навів.

Відповідно, підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Судові витрати слід розподілити за положеннями ст. 141 ЦПК України.

У стягненні з відповідача витрат позивача на сплату судового збору слід відмовити через відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи вимоги відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Між відповідачем та адвокатом Загуменною І.В. 13.03.2020р. укладено договір про надання професійної правничої допомоги (а.с.71).

Відповідно до наданого відповідачем акту від 20.03.2020р. (а.с.70) ціна наданих адвокатом послуг (вивчення позовної заяви, складання відзиву) становить 1400грн і ці кошти відповідачем сплачені, про що в матеріалах справи мається квитанція (а.с.69).

Заперечень проти розміру суми вартості витрат на правову допомогу не наведено.

Таким чином, вимоги відповідача про стягнення з позивача вартості зазначених витрат є обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-77, 81, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 275, 277, 297, 299 ЦК України, ст. 32 Конституції України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Редакція газети Голос Чернігівки .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 400 (одна тисяча чотириста) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2

Суддя: Покопцева Д.О.