Ухвала

від 07.09.2020 по справі 134/214/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 134/214/20

провадження № 61-12418ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Крижопільський районний медичний центр первинної медико - санітарної допомоги про визнання незаконним наказу та про зобов`язання перерахувати та виплачувати заробітну плату,

встановив:

12 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2020 року , тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду нею отримано 16 липня 2020 року, наведене підтверджується копією поштового конверта зі штрихкодовим ідентифікатором 2105017633353 .

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено із поважних причин, він підлягає поновленню.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав).

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогоюОСОБА_1 про скасування наказуголовного лікаря Про оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги в частині встановлення ОСОБА_1 як лікарю загальної практики - лікарю сімейної медицини ліміту в кількості 900 декларацій.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у лютому 2020 року.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102 грн.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі підлягає сплаті у розмірі 1 681, 60 грн (2 102, 00 грн x 0,4 x 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 , ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

Таким чином , особі, яка подала касаційну скаргунеобхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали , та надати квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу , застосовуються положеннястатті 185 цього Кодексу , про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185 , 390, 392 , 393 ЦПК України ,

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 істрок накасаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2020 року .

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2020 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов