Ухвала

від 14.09.2020 по справі 214/773/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 214/773/17

провадження № 61-7211ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю САВ-Дістрибьюшн про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю САВ-Дістрибьюшн (далі - ТОВ САВ-Дістрибьюшн ) про відшкодування шкоди.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року у позові відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року.

У лютому 2019 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року та ухвалу Верховного Суду від 24 січня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року та ухвалу Верховного Суду від 24 січня 2019 року.

У січні 2020 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року та ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 листопада 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року , постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року та ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 листопада 2019 року.

У травні 2020 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року .

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ САВ-Дістрибьюшн про відшкодування шкоди.

У липні 2020 року ОСОБА_1 вп`яте звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року касаційну скаргуна рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року повернуто заявнику, визнано дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, стягнуто з ОСОБА_1 630,60 грн штрафу (як засобу процесуального примусу).

У вересні 2020 року ОСОБА_1 вшосте звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року , яка не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав.

Частиною третьою статті 44 ЦПК України передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Такий правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14, провадження № 14-92цс19.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати дії ОСОБА_1 , пов`язані із неодноразовим поданням касаційної скарги на одне й теж саме рішення, зловживанням процесуальними правами та повернути касаційну скаргу на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи визначені цим Кодексом.

Види заходів процесуального примусу визначені частиною першою статті 144 ЦПК України, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 за зловживання процесуальними правами заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 630,60 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 148 ЦПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Керуючись статтями 44, 144, 148, 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю САВ-Дістрибьюшн про відшкодування шкоди , повернути заявнику.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) 630,60 грн штрафу (як засобу процесуального примусу).

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код за ЄДРПОУ - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАД); рахунок отримувача - UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету - 21081100.

Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її прийняття.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв