Ухвала

від 03.07.2020 по справі 359/4843/20

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

359/4843/20

1-кс/359/1375/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2020 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в м. Бориспіль клопотання слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області в межах кримінального провадження № 12014110140000463 від 24.04.2014 року за ознаками злочинів передбачених ч.1 ст.358,ч.3 ст.190 КК України про накладення арешту

ВСТАНОВИВ:

До суду із даним клопотанням звернувся слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області. Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014110140000463 від 24.04.2014, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 358, ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2005 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побудували на власній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 житловий будинок, в якому зареєстровані також їх діти, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , 2009 року народження.

У 2011 році ОСОБА_7 взяла в борг у ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 43000 доларів США, вказаний борг домовилися посвідчити у нотаріуса ОСОБА_9 , проте в ході посвідчення, у зв`язку із шахрайськими діями ОСОБА_7 підписала запропонований їй договір, який виявився договором купівлі-продажу її будинку.

Крім цього в ході досудового розслідування встановлено, що в ході оформлення вище вказаних документів відсутній дозвіл опікунської ради на відчуження будинку, але в документах міститься довідка з Крушинської сільської ради про склад сім`ї в якій вказана тільки ОСОБА_10 .

Згідно висновку експерта №3-03-695 від 08.06.2015 року встановлено, що довідку підписував не сільський голова та печатка нанесена не гербовою печаткою Крушинської сільської ради.

Крім цього, 26.10.2012 ОСОБА_8 який переоформив право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 з використанням підробленої довідки вказаний будинок продав ОСОБА_11 .

Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості відчуження майна, слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно,а саме будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_11 та на земельну ділянку на якій він знаходиться, кадастровий номер 3221484005:01:011:0004.

Слідчий в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали поданого клопотання слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що до ЄРДР внесені відомості про те, що в січні 2013 року точного числа не встановлено, ОСОБА_12 для безперешкодного оформлення договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, які належать ОСОБА_7 в с. Крушинка Васильківського району Київської області, подав нотаріусу підроблену довідку Крушинської сільської ради форми №3, у якій не була зазначена як зареєстрована особа малолітня дитина останньої, в результаті чого нотаріусом було незаконно оформлено договір купівлі-продажу та в подальшому продано вищезазначений будинок і земельну ділянку іншій особі, чим спричинено ОСОБА_7 матеріальну шкоду. Внесення цих відомостей до ЄРДР підтверджується витягом з кримінального провадження №12014110140000463 (а.с.5).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №213860034 від 24.06.2020 року будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_11 .

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3,4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та третіх осіб.

Відповідно до ч.1ст. 173 КПКслідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено необхідності накладення арешту на майно та не доведено наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 КПК України, у зв`язку із чим в задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 3, 107, 113, 131, 132, 167, 170-172, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про накладення арешту залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 08.07.2020 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1