Ухвала

від 21.09.2020 по справі 504/3009/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/3009/20

Провадження № 1-кс/504/885/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

21.09.2020 смт. Доброслав

Слідчий суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області - ОСОБА_4 , представників ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕКСІ» - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4 смт. Доброслав, клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №12020160330000929 від 14.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором 14.09.2020 року подав до Комінтернівського районного суду Одеської області клопотання, яке уточнив 21.09.2020 року, і, з урахуванням уточнення, просив слідчого суддю винести ухвалу про арешт майна, а саме вантаж, який за супровідними документами має назву «Семена олійних культур» (ріпак): - масою 68700 кг., який перебуває у залізничному вагоні № 95887469; масою 68600 кг., який перебуває у залізничному вагоні № 95887527; масою 25000 кг, який перебуває у залізничному вагоні № 95887410; масою 69300 кг., який перебуває у залізничному вагоні № 95887733; масою 69050 кг., який перебуває у залізничному вагоні № 95843215.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.09.2020 до Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшло звернення ОСОБА_7 про те, що на території товариства обмеженої відповідальності «ОЛСІДЗ БЛЕКСІ», що в межах Визирської сільської ради Лиманського районна Одеської області, під час розвантаження шести вагонів виявлено товар (рапс) неналежної якості.

В ході проведення огляду місця події було виявлено насіння олійних культур, а саме (рапс) який знаходиться в шести вагонах насипом: № 95887469 тара вагона - 23250, № 95887527 тара вагона - 23300, № 95887410 тара вагона - 23350, загальна маса вантажу яких становить двісті чотири тисячі шістсот п`ятдесят (204650), № 95887733 тара вагона - 23250, 95843215 тара вагона - 23300, № 95843173 тара вагона 23300 загальна маса вантажу яких становить двісті сім тисячі сімсот п`ятдесят (207750), відправник товару який ТОВ «ШЕРОН ГРУП» ЄДРПОУ 37480101.

Відповідно до товарної накладної, наданої представниками ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕКСІ» - рід вагонів ЗРВ, Кількість осей 4, власник вагонів ООО «ППК».

В ході досудового розслідування допитаний як свідок ОСОБА_8 пояснив, що оглянутий товар, що виявлений в зазначених вагонах неналежної якості.

Мотивом даногоклопотання слідчийза погодженнямз прокурором вказуєте,що насіння олійних культур, а саме (рапс) який знаходиться в шести вагонах насипом є доказом злочину, що обґрунтовує застосування заходу забезпечення кримінального провадження арешту майна з метою, передбаченою п.п. 1,4 ч. 2 ст. 170 КПК України, забезпечення збереження речового доказу.

Слідчий вказує, що вилучені в ході проведення огляду насіння олійних культур а саме (ріпак) який знаходиться в шести вагонах насипом можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчим СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області винесено постанову про визнання вищевказаних предметів речовими доказами у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали уточнене клопотання, просили його задовольнити.

В судовому засіданні представники ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕКСІ» - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора та пояснили, що діями невстановлених на теперішній час осіб, за допомоги працівника ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕКСІ», товариству нанесені значні матеріальні збитки, і тому вважають, що семена ріпака слід арештувати на час проведення досудового розслідування.

Слідчим суддею вжито заходів виклику в судове засідання ймовірних власників (інших власників) майна- ТОВ «Шерон Груп» та ТОВ «Хостагро», які сповіщені судом належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, в тому числі направленням повідомлення на офіційні електронні адреси цих товариств, проте представники цих товариств у судове засідання не з`явились, причини своєї неявки суду не повідомили, офіційної позиції суду не виклали.

Слідчий суддя, зважаючи на думку учасників процесу, які не заперечували проти розгляду справи за даної явки, вважав можливим розглянути клопотання слідчого за відсутності власника (іншого власника) майна який сповіщений у встановленому законом порядку.

Вислухавши прокурора, слідчого, представників ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕКСІ», дослідивши матеріали додані до клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов до наступного висновку:

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень п.п. 2,3 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.09.2020 до Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшло звернення ОСОБА_7 про те, що на території товариства обмеженої відповідальності «ОЛСІДЗ БЛЕКСІ», що в межах Визирської сільської ради Лиманського районна Одеської області, під час розвантаження шести вагонів виявлено товар (рапс) неналежної якості.

В ході проведення огляду місця події було виявлено насіння олійних культур, а саме (рапс) який знаходиться в шести вагонах насипом: № 95887469 тара вагона - 23250, № 95887527 тара вагона - 23300, № 95887410 тара вагона - 23350, загальна маса вантажу яких становить двісті чотири тисячі шістсот п`ятдесят (204650), № 95887733 тара вагона - 23250, 95843215 тара вагона - 23300, № 95843173 тара вагона 23300 загальна маса вантажу яких становить двісті сім тисячі сімсот п`ятдесят (207750), відправник товару який ТОВ «ШЕРОН ГРУП» ЄДРПОУ 37480101.

Відповідно до товарної накладної, наданої представниками ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕКСІ» - рід вагонів ЗРВ, Кількість осей 4, власник вагонів ООО «ППК».

В ході досудового розслідування допитаний як свідок ОСОБА_8 пояснив, що оглянутий товар, що виявлений в зазначених вагонах неналежної якості.

Працівник ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕКСІ» надав письмові пояснення про те, що він дійсно займає посаду тальмана на цьому товаристві, і є відповідальною особою яка перевіряє якість продукції яка приходить на фірму. Перебуваючи у м. Южне при спілкуванні зі знайомим ОСОБА_9 по телефону НОМЕР_1 при зістрічі з ним 08.09.2020 року останній запропонував надати усну згоду на підміну проб продукту та підмінити їх на якісні проби та пропустити далі на переробку. За ці послуги ОСОБА_10 запропонував 3000 доларів США, і попередньо надав 1000 доларів США.

14.05.2020 року прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на судно, мотивуючи його необхідністю збереження речових доказів, проведення огляду судна та відібрання зразків речовини, розлив якої стався в акваторії порту «Південний».

Слідчим суддею встановлено, що між ТОВ «Олсідз Блек Сі» та ТОВ «Хостагро» укладений договір на переробку давальницької сировини № 030580 від 01.08.2020 року.

09.09.2020 року ТОВ «Шерон Груп» на адресу ТОВ «Олсідз Блек Сі» для ТОВ «Хостагро» зі станції відправлення «Кучурган» відправлені та 12.09.2020 року надійшли на станцію призначення «Берегова» 6 залізничних вагонів № 95887469, № 95887527, № 95887410, № 95887733, № 95843215, № 95843173, з вантажем згідно накладної № семена олійних культур», загальною масою 204650 кг та 207750 кг.

До товаросупровідних документів на наведений вантаж відправником долучені посвідчення форми № 42 «Про якість зерна» які складені ФОП ОСОБА_11 щодо аналізу якості та показників ріпаку у вагонах.

13.09.2020 року під час розвантажування вантажу вагою 69350 кг з вагону № 95843173 та вантажу вагою 42350 кг. З вагону № 95887410 на вивантажувальному пункті ТОВ «Олсідз Блек Сі», в загальний зерновий сілос № 8 де на той час вже перебувало 366372 кг ріпаку належної якості, який було раніше прийнято на переробку від ТОВ «Хостагро» та ТОВ «Олсідз Блек Сі», виявлено явну невідповідність фактичної якості вантажу відомостям, які зазначені у товаросупровідних документах, які за своїми показниками очевидно не відповідають критеріям якості для прийняття на переробку (суміш піску, сміття та інших невстановлених складових), через що вивантаження було припинено.

Внаслідок аналізу посвідчень форми № 42 «Про якість зерна» які складені ФОП ОСОБА_11 від 31.08.2020 року та містять аналіз якості ріпаку у наведених 6 вагонах, який нібито за своїми показниками відповідає критеріям якості для прийняття на переробку та слідує від відправника ТОВ «Шерон Груп» на адресу ТОВ «Олсідз Блек Сі» встановлені ознаки внесення й інших недостовірних відомостей до документів, зокрема дата їх складання не відповідає даті виникнення договірних відносин- 09.09.2020 року.

Крім того, подія злочину підтверджується показами свідків, які показали, що під час відбору проб сировини, яка розвантажувалась з вагонів № 95843173, № 95887410 для надання їх до лабораторії ТОВ «НОФАЛАБ ЛАБОРАТОРІС» з метою дослідження їх якісних показників, було здійснена умисна заміна проб вивантаженої сировини на проби іншої сировини належної якості.

Відповідно до п. 18 ч. 1ст. 3 КПК Українизазначено, що головним обов`язком слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженню.

Згідно ч. ч. 1-3ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Більш цього, відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(Конвенція ратифікованаЗаконом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Дотримання розумних строків є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого злочину, закріпленим уст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, у кримінальних справах «розумний строк», про який йдеться у ч. 1 ст. 6, може починати відлік не тільки з моменту висунення офіційного обвинувачення. Це може відбутися раніше, ніж справа потрапить до суду (справа «Девеєр проти Бельгії» від 27.02.1980 р.); з дня, коли виписано ордер на арешт; з дати, коли зацікавлену особу було офіційно повідомлено, що проти неї порушено кримінальну справу; з дати, коли було почато досудове слідство (справи «Вемхов проти ФРН» від 25.06.1968 р., «Ноймастер проти Австрії» від 27.06.1968 р., «Рингейзен проти Австрії» від 16.07.1971 р.). «Обвинувачення» для цілей ч. 1 ст. 6 КЗПЛ можна визначити як офіційне повідомлення компетентною владою особи, що є підстави стверджувати про вчинення нею кримінального злочину.

Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п. 253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п. 62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі "Шубінський проти Словенії" Subinski v. Slovenia))".

У п. 97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 у справі "Вітрук проти України" зазначено, що "в кримінальних справах "розумний строк", передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було "пред`явлено обвинувачення", тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце "суттєве погіршення становища [підозрюваного]", чи ні. Щодо закінчення "відповідного строку", то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п. 70 рішення ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine)".

Слідчий суддею встановлено, що досудове розслідування перебуває на початковій стадії, і не є тривалим.

Право власності на семена олійних культур (ріпак) підтверджено: Договір № 09 NLU віл 01.04.2019 про надання послуг між ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕКСІ Олійно-екстраційний завод та ТОВ «Нофалаб Лабораторіс Україна»; Виписка з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб стосовно ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕКСІ»; Наказ про призначення на посаду ОСОБА_12 ; Договір на переробку давальницької сировини № 030590 від 01.09.2020; Товарні накладні до договору на переробку № 030590 від 01.09.2020; Відомості щодо вагонів № 40801367, 40801359 від 09.09.2020

Посвідчення про якість зерна № 002004, 002000, 001998, 001999, 002002, 002003, Протокол випробувань № 2020.410.КР.Х від 13.07.2020

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98) (справа«East/West Alliance Limited» проти України).

Слідчий суддя вважає, що підміна якості семян олійних культур (ріпака), вивантаження неналежної якості ріпаку у кількості вагою 69350 кг з вагону № 95843173 та вагою 42350 кг, в результаті якого, у відповідності до висновку компетентних служб вантажоприймача, потягнуло тяжкі наслідки, на даній стадії досудового розслідування потребує ретельної перевірки. При цьому, існуючи первинні дані щодо події та її наслідків, можуть вказувати на наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Слідчий суддя погоджується, що в теперішній час існує необхідність проведення відповідних експертиз в межах даного кримінального провадження.

Таким чином слідчий суддя погоджується з тим, що арешт майна в даному випадку має бути застосований з метою збереження речових доказів.

Слідчий суддя враховує вимоги ст.173 КПК України, зокрема оцінює наслідки накладення арешту для власника (іншого власника), який цілком очевидно несе суттєві збитки.

При накладенні арешту на майно, можливість передання майна на зберігання, за виключенням положень ч.7 ст.100 КПК України, не передбачена положеннями КПК України.

Однак в даному випадку ТОВ «Олсідз Блек Сі» є спеціалізованим товариством зі зберігання олійних та інших культур, має відповідні можливості та умови, що в судовому засіданні повністю підтверджено представниками товариства, які зобов`язались на стадії досудового розслідування вирішити зі слідчим питання організації належного зберігання арештованого майна.

І тому, можливий арешт даного майна із зберіганням в умовах та можливостях ТОВ «Олсідз Блек Сі» не буде надмірним тягарем для власника, і не потягне за собою знищення арештованого майна.

З урахуванням нездійснення органом досудового розслідування до теперішнього часу всіх необхідних слідчих дій у даному кримінальному провадженні та існування беззаперечної необхідності їх проведення для досягнення мети та завдань кримінального провадження, що регламентовано ст.2 КПК України, слідчий суддя вважає, що тимчасове позбавлення власника майна права на користування майном, щодо якого існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та зберегло на собі його сліди, в даному випадку, на період часу достатнього для проведення слідчої дії огляду, проведення експертиз, тощо, є обґрунтованим і виправдовує таке втручання у право власності.

Таке обмеження, на думку слідчого судді, буде співрозмірним, слугуватиме досягненню завдань кримінального провадження та відповідатиме забезпеченню інтересів держави Україна.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого частково, шляхом накладення арешту на семена олійних культур ріпаку, але на період часу, достатнього для проведення слідчих дій, пов`язаних з необхідністю доступу до цього майна, проведення необхідних експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 131-132, 170-173, 233, 234, 237 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області про арешт майна в межах кримінального провадження №12020160330000929 від 14.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - задовольнити частково.

Накласти арешт на вантаж, який за супровідними документами має назву «насіння олійних культур» (ріпак), а саме який знаходиться у вагонах насипом: № 95887469 тара вагона 23250, масою 68700 кг., № 95887527 тара вагона 23300, масою 68600 кг., № 95887410 тара вагона - 23350, масою 25000 кг., № 95887733 тара вагона 23250, масою 69300 кг., № 95843215 тара вагона 23300, масою 69050 кг., які перебувають на станції «Берегова» територія ТОВ «Олсідз Блек Сі», відправлення якого здійснено залізничним транспортом ТОВ «ШЕРОН ГРУП» ЄДРПОУ 37480101, для ТОВ «Хостагро», заборонивши будь-яким особам та власнику розпоряджатися та користуватися зазначеним майном, строком на тридцять днів, тобто до 20.10.2020 року.

Слідчому СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_4 забезпечити організацію належного зберігання арештованого майна з урахуванням особливостей майна та умов його зберігання.

В решті клопотання відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1