Рішення від 10.09.2020 по справі 902/1110/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/1110/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Сичук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом : Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код - 20077720

до : Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик", проспект Незалежності, буд. 281, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, код - 31943433

про стягнення 530 685,54 грн

за участю представників:

позивача: Безпалюк Олександр Леонідович, довіреність № 14/198 від 17.05.2019 року, свідоцтво № 4844 від 28.02.2012 року

відповідача: Смеречинський Анатолій Вікторович , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Могилів-Подільським МРВ УМВС України у Вінницькій області від 27.02.1996 року, керівник

Яхно Володимир Анатолійович, довіреність № 355 від 17.10.2019 року, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області від 20.04.1998 року

В С Т А Н О В И В :

24.12.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 14/4-1482-19 від 10.12.2019 року Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" про стягнення 530 685,54 грн заборгованості, з яких 272 554,43 грн пеня, 54 210,01 грн 3% річних та 203 921,10 грн інфляційних втрат за договором постачання природного газу № 4714/1617-БО-1 від 28.09.2016 року.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем грошових зобов`язань в частині прострочення оплати поставленого природного газу за договором постачання природного газу № 4714/1617-БО-1 від 28.09.2016 року.

В зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" штрафних санкцій з яких 272 554,43 грн пеня, 54 210,01 грн 3% річних та 203 921,10 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 27.12.2019 року позов залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 164 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

11.01.2020 року до суду надійшла заява позивача № 14/4-121-20 від 09.01.2020 року про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.01.2020 року відкрито провадження у справі № 902/1110/19 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.02.2020 року.

07.02.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 44 від 03.02.2020 року, в якому останній вказує, що визнає заявлені позовні вимоги та зазначає, що заявлений розмір пені є необґрунтованим просить зменшити розмір пені на 99%. В якості додатків до відзиву додано ряд додаткових документів.

В судовому засіданні 12.02.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1110/19 на 11.03.2020 року об 12:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 13.02.2020 року повідомлено сторін про дату судового засідання.

В судовому засіданні 11.03.2020 року оголошено перерву до 08.04.2020 року.

23.03.2020 року на адресу суду від представника на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 110 від 17.03.2020 року.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року повідомлено учасників, що підготовче судове засідання у справі № 902/1110/19 відбудеться 27.04.2020 року об 11:30 год.

В судовому засіданні 27.04.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1110/19 для судового розгляду по суті на 20.05.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

19.05.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання № 136 від 14.05.2020 року, в якому останній у зв`язку з введеними карантинними заходами та з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції просить суд відкласти судове засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 20.05.2020 року зупинено провадження у справі № 902/1110/19 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/1210/18.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2020 року касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково. Скасовано Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 904/1210/18 та направлено справу № 904/1210/18 до Центрального апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Ухвалою суду від 04.08.2020 року поновлено провадження у справі № 902/1110/19 та призначено до розгляду по суті 20.08.2020 року.

12.08.2020 року на електронну адресу суду від позивача надійшла заява (№ 39/5-1074-20 від 12.08.2020 року) про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв"язку EasyCon.

Ухвалою суду від 14.08.2020 року задоволено заяву позивача (№ 39/5-1074-20 від 12.08.2020 року) та забезпечено проведення судового засідання 20.08.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв"язку EasyCon, за участю представника позивача.

13.08.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання № 196 від 12.08.2020 року про відкладення розгляду справи на іншу дату.

19.08.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання № 196 від 12.08.2020 року, в якому останній в зв`язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судовому засіданні 20.08.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на підставі ч.2 ст.202, ч.1 ст.216 ГПК України до 10.09.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 20.08.2020 року.

При цьому, суд задоволено заяву позивача (№39/5-1525-20 від 01.09.2020 року), що надійшла на електронну адресу суду 01.09.2020 року та забезпечено проведення судового засідання призначеного на 10.09.2020 року об 12:30 год. у справі № 902/1110/19 за участю адвоката Безпалюка О.Л. в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв"язку EasyCon.

Ухвалою суд від 02.09.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача просить суд зменшити розмір нарахованої пені до 99 %.

В судове засідання 10.09.2020 року з`явилися представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 10.09.2020 року в межах дня оголошувалась перерва. Після закінчення перерви представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, в якості підстави заявлених вимог посилається на укладення між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Могилів-Подільським міським комунальним підприємством "Теплоенергетик" договору постачання природного газу № 4714/1617-БО-1 від 28.09.2016 року.

В зв`язку з неналежним виконанням Могилів-Подільським міським комунальним підприємством "Теплоенергетик" грошових зобов`язань в частині прострочення оплати поставленого природного газу, в останнього утворилась заборгованість в сумі 530 685,54 грн.

Враховуючи викладене позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача штрафних санкцій з яких 272 554,43 грн пеня, 54 210,01 грн 3% річних та 203 921,10 грн інфляційних втрат.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнає повністю та зазначає, що основною статутною метою діяльності підприємства є задоволення потреб територіальної громади міста Могилів-Подільський, фізичних осіб, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, які проживають, розміщуються або здійснюють діяльність на території міста послугами теплопостачання (централізоване опалення). Предметом діяльності Підприємства є - виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

При цьому, відповідач зазначає, що дана заборгованість утворилася не з вини підприємства, а внаслідок певних об`єктивних обставин, головним з яких є різниця в тарифах на теплову енергію, яка виникла внаслідок невідповідності тарифів на теплову енергію, що реалізується відповідачем їх фактичній вартості та не доведення регулятором (НКРЕКП) тарифів на теплову енергію до економічного обґрунтованого рівня, що не дозволяє розраховуватися по наявній заборгованості за спожитий газ одразу.

Збиткова діяльності відповідача підтверджується Звітами про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід, форма №2) та Балансом (Звіт про фінансовий стан, форма №1) підприємства за 2016 рік - збиток у розмірі 3036 тис. грн., за 1 квартал 2017 року - 1 242 тис. грн., за 1 півріччя 2017 року - 2145 тис. грн., за 9 місяців 2017 року - 3 341 тис. грн.. за 9 місяців 2019 рік - 2004 тис. грн., за 2019 рік - 1 237 тис. грн.

Підприємство із значною затримкою отримує субвенції на надання пільг та житлових субсидій населенню, які перераховуються відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого Постановою КМУ № 20 від 11.01.2005р., це також вплинуло до несвоєчасного виконання зобов`язань по оплаті поставленого газу. Для запобігання та недопущення зростання дебіторської заборгованості відповідач вживає усіх належних від нього заходів.

Також, відповідач стверджує, що нараховані штрафні санкції будуть значними фінансовими затратами для підприємства, оплата яких не передбачена "Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011 року, враховуючи викладене просить суд зменшити розмір пені на 99 % (а.с.82-87, т. 1).

У відповіді на відзиві позивач підтримує заявлені позовні вимоги та категорично не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві щодо нарахованих штрафних санкцій.

При цьому позивач зазначає, що відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов`язань, зокрема шляхом перенесення оплати, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо (а.с. 1-9, т. 2).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 28.09.2016 року між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Могилів-Подільським міським комунальним підприємством "Теплоенергетик" Споживач) укладено договір постачання природного газу № 4714/1617-БО-1 (а.с. 15-23, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах договору.

Згідно із п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.

Відповідно п. 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року природний газ обсягом до 790 тис.куб.метрів, у тому числі за місяцями (тис.куб.метрів), а саме: за жовтень 2016 року - 60,0 тис.куб. метрів, за листопад 2016 року - 150,0 тис.куб.метрів, за грудень 2016 року - 150,0 тис.куб.метрів, за січень 2017 року - 150,0 тис.куб.метрів, за лютий 2017 року - 130,0 тис.куб.метрів, за березень 2017 року - 150,0 тис.куб.метрів.

Обсяги природного газу, які планується поставляти згідно з цим договором, повністю забезпечують Споживача природним газом для потреб, зазначених у п. 1.2 цього договору (п. 2.2 Договору).

Планований обсяг за цим договором протягом місяця поставки може змінюватися за домовленістю сторін (п. 2.3 Договору).

Відповідно п. 3.2 Договору Покупець подає Продавцю до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на плановані обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки Споживачем Постачальник може користуватися планованими обсягами, зазначеними у пунктах у п. 2.1 цього договору.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця (п. 3.4 Договору).

Ціна на природний газ визначається відповідно до п.5.2 цього Договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання Сторонами відповідних додаткових угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті Постачальника. У разі зміни ціни Постачальником, така ціна є обов`язковою для Сторін даного Договору. Споживач підписанням цього Договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни (п. 5.1 Договору).

У п. 5.2. Договору сторонами погоджено, що за 1000 куб. м газу на дату укладання договору становить 5 916,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 1183,20 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ - 7 099,20 грн.

У разі зміни на офіційному веб-сайті Постачальника цін на газ, вони є обов`язковими за цим Договором з моменту введення їх в дію (з дати, зазначеної у відповідному прейскуранті). Споживач самостійно відслідковує інформацію щодо цін на відповідний місяць поставки і вважається повідомленим про зміну цін з дати розміщення інформації на веб-сайті Постачальника, але не пізніше дати введення їх в дію, або з дати направлення на електронну адресу Споживача (зазначену в розділі 13 цього договору) проекту додаткової угоди, інформаційного повідомлення тощо.

У разі, якщо Споживач не погоджується на відповідні зміни, він має право змінити постачальника відповідно до порядку, передбаченого Законом України Про ринок природного газу (п. 5.3 Договору).

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п. 5.4 Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє, в частині реалізації газу з 01.10.2016 року до 31.03.2017 року (включно), а, в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12.1 Договору).

Додатковими угодами до Договору № 1 від 29.09.2016 року, № 2 від 24.10.2016 року, № 3 від 27.10.2016 року, № 4 від 22.11.2016 року, № 5 від 30.12.2016 року, № 6 від 23.01.2017 року, сторонами вносились зміни до п. 5.2 ст. 5 Договору стосовно ціни за 1 000 куб.м. природного газу та п. 6.3 ст. 6 Договору щодо порядку та умови проведення розрахунків (а.с. 24-33, т.1).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 5 436 284,89 грн на підтвердження чого у справі містяться обопільно підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі природного газу (а.с. 43-48, т. 1).

Відповідач в свою чергу за поставлений товар розрахувався не своєчасно, з порушенням строку визначеного умовами п. 6.1. Договору, що вбачається із розрахунку заборгованості наданого позивачем, який кореспондується із даними відображеними в оборотно-сальдовій відомості по підприємству відповідача (а.с.49-53, т.1).

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 4714/1617-БО-1 від 28.09.2016 року, щодо своєчасної оплати поставленого природного газу слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення 272 554,43 грн пені, 54 210,01 грн 3% річних та 203 921,10 грн інфляційних втрат, які нараховано за прострочення виконання грошових зобов`язань протягом жовиня 2016 - березня 2017 рр.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами Договору між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

При вирішенні питання відносно можливості нарахування штрафних санкцій та відповідальності за порушення виконання грошових зобов`язань за Договором №4714/1617-БО-1 від 28.09.2016 року, суд враховує, що згідно п. 1.2. Договору, природний газ використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.

Платежі за договором здійснюються з урахуванням норм чинного законодавства щодо відкриття поточних рахунків зі спеціальним режимом використання (п. 6.3. Договору).

Відповідачем надано відомості про відкриття та використання такого рахунку при здійсненні розрахунків за Договором №4714/1617-БО-1 від 28.09.2016 року (том. 1 а.с. 169 - 180).

Також, відповідач посилався на не несвоєчасне проведення розрахунків через відсутність достатнього фінансування, а також на наявність заборгованості з відшкодування різниці у тарифах за 2016 -2017 рр.

З приводу алгоритму проведення розрахунків з використанням спеціального режиму використання грошових коштів суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 904/1210/18 від 20.05.2020 року.

Здійснивши аналіз положень Порядку відкриття (закриття) рахунків та Порядку проведення розрахунків, затверджених Постановою № 792, в сукупності з приписами частини шостої статті 11 Закону, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що хоча Постановою № 792 визначено спеціальний механізм проведення розрахунків, який усуває газопостачальні підприємства від розподілу коштів, сплачених споживачами за спожитий ними природний газ на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, однак положення Постанови № 792 не обмежують газопостачальні підприємства у можливості виконати свої обов`язки з оплати отриманого газу за договорами, укладеними з оптовими продавцями, шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків із спеціальним режимом використання; не ставлять повноту та своєчасність виконання газопостачальними підприємствами договірних обов`язків з оплати отриманого газу на користь оптових продавців в залежність від оплати газу споживачами; не скасовують і не обмежують відповідальність споживачів перед газопостачальними підприємствами за невиконання обов`язків з оплати за спожитий газ; не змінюють строків здійснення розрахунків за договорами, укладеними між газопостачальними підприємствами та оптовими продавцями, що відповідно не виключає відповідальності, передбаченої умовами таких договорів, зокрема, у вигляді пені за прострочення оплати та виникнення зобов`язань, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції.

Аналогічні вимоги містить також п. п. 61., 6.3. Договору №4714/1617-БО-1 від 28.09.2016 року, тобто вказані висновки підлягають застосуванню в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Відсутність достатнього фінансування, невиконання зобов`язань контрагентами відповідача. наявність заборгованості за іншими платежами, які не є зустрічними однорідними грошовими вимогами за Договором №4714/1617-БО-1 від 28.09.2016 року не можуть звільняти боржника від сплати штрафних санкцій та визначеної законом відповідальності.

Тому, суд критично оцінює доводи відповідача стосовно відмови у задоволенні позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення боржника по сплаті отриманого природного газу суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та нормам чинного законодавства.

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат судом не виявлено помилок, в зв`язку з чим позовні вимоги в цих частинах підлягають задоволенню судом в повному обсязі, 3% річних в сумі 54 210,01 грн та інфляційних втрат в сумі 203 921,10 грн.

Також, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 272 554,43 грн пені нарахованих у період наявності зобов`язальних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розділом 8 Договору сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання зобов`язань.

Зокрема, пунктом 8.2 Договору у разі невиконання Споживачем пунктів 6.1, та 6.6 цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Умовами п. 10.3. Договору визначено, що Строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за Договором (строк позовної давності), у томі числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

Отже, суд вважає правомірними вимоги позивача про нарахування пені.

Разом з тим, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення заявленої позивачем до стягнення пені, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру пені суд взяв до уваги наступні обставини:

- основне зобов`язання виконано у повному обсязі;

- загальний термін прострочення не перевищував 184 дні;

- пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення боргу та інфляційних втрат;

- позивачем компенсовано негативні наслідки прострочення боржника шляхом пред`явлення вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, які задоволені судом.

Судом враховано самий правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Можливість врахування справедливого балансу між інтересами кредитора та боржника випливає з правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №902/417/18 від 18.03.2020 року.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Тому, суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені на 70 %, що становить 190 788,10 грн, тому стягненню підлягає пеня в сумі 81 766,33 грн.

Зменшення даних виплат за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Водночас, суд не вбачає підстав для зменшення розміру 3% річних, оскільки їх нараховано у мінімально допустимому розмірі, встановленому ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи викладене заявлений Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" позов підлягає задоволенню судом частково, з врахуванням вищевикладених мотивів щодо зменшення заявленої до стягнення пені.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України у повному обсязі (7 960,29 грн), оскільки зменшення суми пені не впливає на розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" (проспект Незалежності, буд. 281, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, код - 31943433) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код - 20077720) 81 766,33 грн - пені, 54 210,01 грн - 3% річних, 203 921,10 грн - інфляційних втрат та 7 960,29 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 190 788,10 грн пені.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)

3 - відповідачу (проспект Незалежності, буд. 281, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000)