Рішення

від 16.09.2020 по справі 907/317/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.2020 м. Ужгород Справа № 907/317/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Амфібрікс", с. Минай Ужгородського району

про стягнення 2491222,63 грн

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

За участю представників сторін:

від позивача -

від відповідача - не з`явився;

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Позивач заявив позов до відповідача про стягнення суми 2491222,63 грн., яка складається з 1347000,00 грн. боргу по кредиту, 394418,64 грн. боргу за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 241795,73 грн. пені, 62773,89 грн. 3% річних згідно зі ст. 625 ЦКУ, 336750 грн. штрафу, 108484,37 грн. інфляційні втрати, що виникла внаслідок невиконання відповідачем Договору кредитної лінії № 02-1/3л-46-17 від 12.10.2017 (з наступними змінами). Позов заявлено з посиланням на статті ст. ст. 15, 16, 251, 252, 526, 527, 530, 651, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, Господарського кодексу України.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 37368,34 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 15.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на його офіційну юридичну адресу), тому суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

До судового засідання 16.09.2020 року позивач подав клопотання про розгляд справи по суті без участі його уповноваженого представника.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору до нього заявлено вимоги про стягнення 2491222,63 грн. Вказана сума складається з 1347000,00 грн. боргу по кредиту за Договором кредитної лінії № 02-1/3л-46-17 від 12.10.2017, 394418,64 грн. боргу за відсотками, 62773,89 грн. 3% річних і 108484,37 грн. інфляційних втрат, нарахованих на прострочену заборгованість згідно зі ст. 625 ЦК України. Окрім того, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем відповідно до п. п. 4.2.7, 7.1.1 та 7.2 нараховано та поставлено вимогу про стягнення 241795,73 грн. пені, 336750 грн. штрафу

Заперечення відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12 жовтня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний інвестиційний банк (далі - АТ Комерційний інвестиційний банк , Банк, Позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю Амфібрікс (далі - Позичальник, Відповідач) було укладено Договір кредитної лінії № 02-1/3л-46-17 (з внесеними в подальшому змінами Додатковими угодами до нього № 1 від 01.11.2017, № 2 від 08.12.2017, №3 від 14.12.2017, №4 від 28.02.2018, №5 від 14.03.2018), згідно з умовами якого Кредитор відкриває Позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1347000,00 грн. (Один мільйон триста сорок сім тисяч гривень 00 копійок) з кінцевим строком погашення до 11 жовтня 2018 року із сплатою 18 % (вісімнадцять цілих нуль сотих) відсотків річних.

Іншими умовами договору сторони погодили, зокрема, пунктами:

- 3.8. Сплата відсотків здійснюється в валюті кредиту на рахунок кредитора № НОМЕР_1 не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним;

- 3.7. Нарахування відсотків за користування Траншем Кредиту здійснюється у валюті Кредиту щомісячно, за фактичну кількість днів користування відповідним Траншем Кредиту в періоді (28-29-30-31/365-366). При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення Траншу Кредиту;

- 4.2.7. Позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасне та повне повернення Траншів Кредиту, відсотків за користування Траншами кредиту та можливих штрафних санкцій;

- 7.1.1. У випадку порушення Позичальником умов, визначених п.1.1. цього Договору, Кредитор має право вимагати від Позичальника сплатити штраф у розмірі 25% (Двадцять п`ять) відсотків від розміру максимального ліміту заборгованості кредитної лінії, що зазначені в п.1.1. цього Договору;

- 7.2. У випадку прострочення Позичальником строків повернення Траншів Кредиту, визначених п.1.1. Договору, Позичальник сплачує Кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповернутої суми Траншів Кредиту та відсотків за користування за кожен день прострочення, що діє у період за який сплачується пеня.

За твердженням позивача, належним чином свої зобов`язання відповідач не виконував. Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість товариства за кредитним договором становить 1347000,00 грн. боргу по кредиту, 394418,64 грн. боргу за відсотками.

Зважаючи на обумовлену сторонами відповідальність за порушення зобов`язань по оплаті, позивачем нараховано на підставі пунктів 7.1.1 та 7.2 Договору 241795,73 грн. пені за період з 12.10.2018 до 11.04.2019 та 336750 грн. штрафу.

Крім того, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано за період з 12.10.2018 до 30.04.2020 та поставлено вимогу про стягнення з відповідача 62773,89 грн 3% річних, 108484,37 грн інфляційних втрат.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного Кредитного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач свої зобов`язання за Договором кредитної лінії № 02-1/3л-46-17 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, що підтверджується доданими позивачем до матеріалів справи випискою про рух коштів на рахунку відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за кредитом на суму 1347000,00 грн та за відсотками за користування кредитом в розмірі 394418,64 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Всупереч пункту 4.2.7. Договору, за яким Позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасне та повне повернення Траншів Кредиту, відсотків за користування Траншами кредиту та можливих штрафних санкцій, відповідач не виконав належним чином умов договору щодо внесення платежів.

Тому, заявлений до стягнення борг по тілу кредиту на суму 1347000,00 грн та за відсотками за користування кредитом в розмірі 394418,64 грн є обґрунтованим, а позовні вимоги про його стягнення з відповідача в примусовому порядку - такими, що підлягають до задоволення.

Щодо 3 % річних та інфляції

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на це, суд перевірив здійснений позивачем розрахунок річних і інфляції за період з 12.10.2018 до 30.04.2020 і такий є вірним, тому суд задовольняє вимогу про їх стягнення в повному обсязі, а саме: на суму 62773,89 грн 3% річних, 108484,37 грн інфляційних втрат.

Щодо пені

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.2 Договору сторони обумовили, що у випадку прострочення Позичальником строків повернення Траншів Кредиту, визначених п.1.1. Договору, Позичальник сплачує Кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповернутої суми Траншів Кредиту та відсотків за користування за кожен день прострочення, що діє у період за який сплачується пеня.

Суд перевірив порядок нарахування пені і такий є вірним, тому суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги в цій частині в повному обсязі, тобто на суму 241795,73грн.

Щодо штрафу

Підпунктом 7.1.1 Договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником умов, визначених п.1.1. цього Договору, Кредитор має право вимагати від Позичальника сплатити штраф у розмірі 25% (Двадцять п`ять) відсотків від розміру максимального ліміту заборгованості кредитної лінії, що зазначені в п.1.1. цього Договору

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розмір штрафу судом перевірено і такий є вірним. Тому позовні вимоги в частині стягнення 336780,00 грн штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ході судового розгляду, відповідач жодних заперечень проти позову суду не подав, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми, що складає предмет спору, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 37368,34 грн. витрат на оплату судового збору в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Амфібрікс (89427, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Минай, вул. Журавлиний масив, будинок №20А, Код ЄДРПОУ 41507394) на користь Акціонерного товариства Комерційний інвестиційний банк (м. Ужгород, вул. Гойди, 10 Код ЄДРПОУ 19355562) заборгованість, яка виникла з Договору кредитної лінії № 02-1/3л-46-17 від 12.10.2017 у сумі 2491222,63 грн (Два мільйони чотириста дев`яносто одна тисяча двісті двадцять дві гривні 63 копійки), а також 37368,34 грн (Тридцять сім тисяч триста шістдесят вісім гривень 34 коп) витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Поний текст рішення складено 22.09.2020

Суддя Л.В. Андрейчук