Рішення

від 21.09.2020 по справі 910/9204/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2020Справа № 910/9204/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" про стягнення 92 768,66 грн.,

без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Будгарант" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору підряду № 119, укладеного 11 вересня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" (далі - Компанія) та Товариством, останнє надало відповідачу передбачені цією угодою послуги по виконанню комплексу будівельних робіт на загальну суму 1 110 743,09 грн. Оскільки Компанія взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання по оплаті вартості цих робіт (з урахування укладеної між сторонами угоди від 27 лютого 2020 року про реструктуризацію оплати заборгованості) виконала лише частково, заборгувавши таким чином позивачу 88 099,38 грн., останній, посилаючись на статті 2, 11, 509, 526, 610, 612, 629, 837, 853 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 218, 230, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 4 669,28 грн. пені, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 червня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Крім того, ухвалою суду від 30 червня 2020 року заяву Товариства про забезпечення позову повернуто заявнику.

7 липня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 30 червня 2020 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 липня 2020 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9204/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 8 липня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/9204/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03191, місто Київ, вулиця Успішна, будинок 15.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 8 липня 2020 року була отримана уповноваженим представником відповідача 15 липня 2020 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення цього судового відправлення.

Проте Компанія у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що Компанія належним чином була повідомлена про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2018 року між Товариством та Компанією був укладений договір підряду № 119, за умовами якого остання передає, на позивач приймає на себе виконання комплексу робіт по улаштуванню вводів до будинків № 6, № 7, № 8 та № 9 на об`єкті - багатоквартирному житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Новосілки, вулиця Олександрівська, будинок 1 (проектний будинок № 6, № 7, № 8, № 9) згідно робочої документації.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 2.1 цієї угоди договірна ціна виконання всіх робіт за цим договором складала 949 81,19 грн., у тому числі ПДВ 20 %. Ціна визначалася згідно з додатком № 1, що є невід`ємною частиною договору.

Додатковою угодою № 1 від 30 жовтня 2018 року, яка також була підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками цих юридичних осіб, було погоджено збільшення договірної ціни до 1 460 750,84 грн., у тому числі ПДВ 20 %.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки здійснюються щомісячно за фактично виконані роботи згідно акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат по встановленій формі КБ-3.

Згідно з пунктом 4.2 вказаної угоди генпідрядник сплачує субпідряднику передоплату в розмірі 50 % від вартості матеріалів, а саме: 261 517,45 грн., у тому числі ПДВ 20 %, протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Генпідрядник проводить оплату прийнятих робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2В і довідки про вартість виконаних робіт та витрат по формі КБ-3 (пункт 4.3 договору).

За пунктом 5.1 цього правочину виконані субпідрядником обсяги робіт оформлюються актами приймання по формі КБ-2В і довідкою по формі КБ-3, які надаються субпідрядником до 25 числа кожного місяця. Генпідрядник підписує їх протягом 3 робочих днів з моменту приймання та скріплює печаткою.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними зобов`язань (пункт 10.2 зазначеного правочину).

Судом встановлено, що згідно з умовами вищезазначеного договору Товариство виконало передбачені цією угодою будівельні роботи на загальну суму 1 110 743,07 грн. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а також копіями актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаними повноважними представниками сторін.

Про належне виконання позивачем умов цього договору свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення субпідрядником своїх зобов`язань за цим правочином.

Проте з матеріалів справи вбачається, що Компанія погасила наявну в неї перед позивачем заборгованість у загальному розмірі 1 110 743,07 грн. лише частково, сплативши Товариству 978 593,69 грн. та заборгувавши таким чином останньому 132 149,38 грн.

Крім того, судом встановлено, що 27 лютого 2020 року між сторонами було укладено угоду про реструктуризацію оплати заборгованості, за умовами якої Компанія зобов`язалася сплатити заборгованість у розмірі 132 149,38 грн. трьома платежами: 44 050,00 грн. - до березня 2020 року, 44 050,00 грн. - до квітня 2020 року, 44 049,38 грн. - до травня 2020 року.

Вищезазначений договір також підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

У березні 2020 року на виконання вищевказаної угоди відповідачем було погашено заборгованість в сумі 44 050, 00 грн. Інших платежів позивачу від Компанії не надходило.

Судом встановлено, що всупереч умовам договору підряду від 11 вересня 2018 року № 119 та угоди про реструктуризацію оплати заборгованості від 27 лютого 2020 року відповідач взятий на себе обов`язок по оплаті вартості виконаних робіт виконав лише частково, заборгувавши таким чином Товариству 88 099,38 грн.

19 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою, в якому просив перерахувати на його банківський рахунок суму вказаної заборгованості.

Проте наведений лист був залишений Компанією без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 838 ЦК України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 88 099,38 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Товариством, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також у своїй позовній заяві Товариство у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт просило суд стягнути з Компанії 4 669,28 грн. пені, нарахованої у період з 16 квітня 2020 року по 22 червня 2020 року, з яких: 2 995,40 грн. - пеня, нарахована на суму боргу в розмірі 44 050,00 грн. у період з 16 квітня 2020 року по 22 червня 2020 року та 1 673,88 грн. - пеня, нарахована на суму боргу в розмірі 44 049,38 грн. у період з 16 травня 2020 року по 22 червня 2020 року.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.1 угоди про реструктуризацію оплати заборгованості від 27 лютого 2020 року передбачено, що у разі несвоєчасного внесення плати за цією угодою згідно графіка, на суму непогашеної заборгованості нараховується пеня у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення.

Водночас преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням вищевказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та арифметично вірною сумою пені, яка підлягає стягненню з Компанії на користь позивача, є пеня в загальному розмірі 1 973,81 грн., з яких: 1 295,02 грн. - пеня, нарахована на суму боргу в розмірі 44 050,00 грн. у період з 16 квітня 2020 року по 22 червня 2020 року та 678,79 грн. - пеня, нарахована на суму боргу в розмірі 44 049,38 грн. у період з 16 травня 2020 року по 22 червня 2020 року. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Разом із тим, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 695,47 грн. слід відмовити.

За таких обставин позов Товариства підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" (03191, місто Київ, вулиця Успішна, будинок 15; ідентифікаційний код 31025135) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант" (04060, місто Київ, вулиця Академіка Щусєва, будинок 36; ідентифікаційний номер 32596431) 88 099 (вісімдесят вісім тисячі дев`яносто дев`ять) грн. 38 коп. основного боргу, 1 973 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят три) грн. 81 коп. пені, а також 2 040 (дві тисячі сорок) грн. 92 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" пені в розмірі 2 695,47 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 вересня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко