Рішення

від 18.09.2020 по справі 910/9303/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2020Справа № 910/9303/20 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Всеукраїнського центру фізичного здоров`я населення Спорт для всіх (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЕСПЛАНАДНА, будинок 17А, ідентифікаційний код юридичної особи 26437415) до проБлагодійної організації Фонд волонтерів України (01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ БАСЕЙНА, будинок 7-В, ідентифікаційний код юридичної особи 36927353) зобов`язання виконати обов`язок в натурі Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Всеукраїнський центр фізичного здоров`я населення Спорт для всіх (надалі також - Позивач ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Благодійної організації Фонд волонтерів України (надалі також - Відповідач ) про зобов`язання виконати обов`язок в натурі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на невиконання Відповідачем зобов`язання за Договором зберігання № 3/06/17 від 03.06.2017 щодо повернення Позивачеві об`єкта зберігання у вигляді гирі (16 кг) в кількості 50 штук, після закінчення зберігання на підставі направленої Позивачем заявки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 позовну заяву Всеукраїнського центру фізичного здоров`я населення Спорт для всіх залишено без руху; надано Позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів направлення позовної заяви та додатків до неї на адресу відповідача.

17.07.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9303/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.07.2020 року направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 30.07.2020 року уповноваженій особі Позивача та поверненням поштового конверту, надісланого на адресу Відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Благодійної організації Фонд волонтерів України є 01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ БАСЕЙНА, будинок 7-В.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/9303/20 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Благодійної організації Фонд волонтерів України , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

03.06.2017 року між Всеукраїнським центром фізичного здоров`я населення Спорт для всіх (Поклажодавець) та Фондом волонтерів України (Зберігач) було укладено Договір зберігання №3/06/17, відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на тимчасове зберігання майно відповідно до найменування та вартості, зазначеному в Акті приймання-передачі об`єкту на зберігання на безоплатній основі з подальшим поверненням об`єкта зберігання Поклажодавцю (Послуги зберігання та видачі, код за класифікатором ДК021:2015-63121000-3), а саме: Гиря (16кг) - 50шт. (а.с.6-8)

Згідно з п.1.3 Договору Поклажодавець передає Об`єкт зберігання Зберігачу згідно Акту приймання-передачі об`єкту на зберігання (Додаток 1).

У п.2.1 Договору зазначено, що об`єкт зберігання передається на зберігання Зберігачу на підставі Акту приймання - передачі об`єкту на зберігання, в якому визначається найменування майна, його інвентарний номер, первинна вартість та сума зносу.

Зберігач зобов`язаний забезпечити повне збереження об`єкту зберігання, а після закінчення зберігання за заявкою Поклажодавця повернути його Поклажодавцю в тому стані, в якому об`єкт зберігання був переданий на зберігання, а у випадку коли об`єкт зберігання передавався у користування Поклажодавцю та/або третім особам в порядку визначеному в п.3.3.6 Договору, з урахуванням його фізичного зносу та втрати товарного вигляду, відповідно до поміток у Актах приймання - передачі. (п.3.3.2 Договору)

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2017 р. (п.7.1 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року Всеукраїнський центр фізичного здоров`я населення Спорт для всіх передав, а Фонд волонтерів України в свою чергу прийняв на зберігання гирі (16 кг) за інвентарним номером 11136199 у кількості 50 штук первинною вартістю 37800 грн. 00 коп., сума зносу 18900 грн., що підтверджується Актом приймання - передачі об`єкту на зберігання, що є Додатком №1 до Договору. (а.с.9)

Позивач листом №55 від 25.02.2019 року повідомив Відповідача про закінчення терміну зберігання майна за Договором зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року та просив у термін до 28.02.2019 року надати підписану Додаткову угоду або повернути майно. (а.с.10-11)

31.07.2019 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №253 з вимогою повернути майно за Договором зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року, у зв`язку з закінченням терміну дії договору, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 31.07.2019 р., накладних. (а.с.12-15)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що після закінчення терміну дії Договору Відповідач не виконав свої зобов`язання з повернення майна зі зберігання. Таким чином, Позивач просить Суд присудити Відповідачу виконати його обов`язок в натурі згідно пп.3.3.2 Договору зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року шляхом здійснення повного повернення Позивачу об`єкту зберігання у вигляді гирі (16 кг) в кількості 16 штук.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Всеукраїнського центру фізичного здоров`я населення Спорт для всіх підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. (ч.1 ст. 938 Цивільного кодексу України)

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року Всеукраїнський центр фізичного здоров`я населення Спорт для всіх передав, а Фонд волонтерів України в свою чергу прийняв на зберігання гирі (16 кг) за інвентарним номером 11136199 у кількості 50 штук первинною вартістю 37800 грн. 00 коп., сума зносу 18900 грн., що підтверджується Актом приймання - передачі об`єкту на зберігання, що є Додатком №1 до Договору. (а.с.9)

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2017 р. (п.7.1 Договору)

В матеріалах справи наявний лист Всеукраїнського центру фізичного здоров`я населення Спорт для всіх №55 від 25.02.2019 року, яким повідомив Відповідача про закінчення терміну зберігання майна за Договором зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року та просив у термін до 28.02.2019 року надати підписану Додаткову угоду або повернути майно. Вказаною Додатковою угодою пропоновувалось внести зміни до п.7.1 Договору в частині його дії до 31.12.2022 року. (а.с.10-11)

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Проте, Суд не приймає до уваги лист Позивача №55 від 25.02.2019 року про надсилання на адресу Відповідача проекту додаткової угоди до Договору зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року відповідно до норм статті 188 Господарського кодексу України, оскільки матеріали справи не містять, а Позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надсилання вказаного листа на адресу Відповідача й отримання його останнім.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що строк дії Договору зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року закінчився 31.12.2017 року.

Статтею 938 Цивільного кодексу України унормовано, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно зі статтею 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов`язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (стаття 950 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Дана норма надає право поклажодавцеві в будь-який час вимагати повернення речі, таке право не може бути обмежене, оскільки передача на зберігання речі не зумовлює припинення щодо неї правомочностей її власника, який самостійно розпоряджається таким майном на власний розсуд.

Зберігач зобов`язаний забезпечити повне збереження об`єкту зберігання, а після закінчення зберігання за заявкою Поклажодавця повернути його Поклажодавцю в тому стані, в якому об`єкт зберігання був переданий на зберігання, а у випадку коли об`єкт зберігання передавався у користування Поклажодавцю та/або третім особам в порядку визначеному в п.3.3.6 Договору, з урахуванням його фізичного зносу та втрати товарного вигляду, відповідно до поміток у Актах приймання - передачі. (п.3.3.2 Договору)

31.07.2019 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №253 з вимогою повернути майно за Договором зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року, у зв`язку з закінченням терміну дії договору, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 31.07.2019 р., накладних. (а.с.12-15)

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що у зв`язку з закінченням терміну дії Договору зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року, Благодійна організація Фонд волонтерів України повинна була повернути Позивачу майно зі зберігання 01.01.2018 року.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення зі зберігання Відповідачем майна - гирі (16 кг) за інвентарним номером 11136199 у кількості 50 штук, первинною вартістю 37800 грн. 00 коп., сума зносу 18900 грн., яке було передано за Актом приймання - передачі об`єкту на зберігання, Всеукраїнському центру фізичного здоров`я населення Спорт для всіх , у зв`язку з закінченням терміну дії Договору зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення майна зі зберігання в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо зобов`язання повернути майно зі зберігання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Всеукраїнського центру фізичного здоров`я населення Спорт для всіх до Благодійної організації Фонд волонтерів України про зобов`язання виконати обов`язок в натурі є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, Суд зазначає, що відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Враховуючи викладене, Суд викладає резолютивну частину рішення із зазначенням ефективного способу захисту порушеного права Позивача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Всеукраїнського центру фізичного здоров`я населення Спорт для всіх - задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов`язати Благодійну організацію Фонд волонтерів України (01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ БАСЕЙНА, будинок 7-В, ідентифікаційний код юридичної особи 36927353) повернути Всеукраїнському центру фізичного здоров`я населення Спорт для всіх (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЕСПЛАНАДНА, будинок 17А, ідентифікаційний код юридичної особи 26437415) зі зберігання майно - гирі (16 кг) за інвентарним номером 11136199 у кількості 50 штук, передане за Актом приймання - передачі об`єкту на зберігання за Договором зберігання №3/06/17 від 03.06.2017 року.

3. Стягнути з Благодійної організації Фонд волонтерів України (01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ БАСЕЙНА, будинок 7-В, ідентифікаційний код юридичної особи 36927353) на користь Всеукраїнського центру фізичного здоров`я населення Спорт для всіх (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЕСПЛАНАДНА, будинок 17А, ідентифікаційний код юридичної особи 26437415) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин