Рішення

від 21.09.2020 по справі 910/3817/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2020Справа № 910/3817/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" (вул.Жмеринська, буд.11/1, м.Київ, 03148, код ЄДРПОУ 42648027)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (вул.Чистяківська, буд.2, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 13676259)

про розірвання договору та стягнення 28 733,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про розірвання Договору та стягнення суми заборгованості в розмірі 28 733,60 грн, з яких 28 500,00 грн - сума збитків, 205,57 грн - сума пені, 28,03 грн - сума 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Розгляд даної справи здійснюється після виходу судді Ягічевої Н.І. з відпустки.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належить ТОВ Прогрес в межах заявлених позовних вимог та судових витрат на сплату судового збору, що складають 28 733,60 грн та 3 153,00 грн відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна компанія Горизонталь про забезпечення позову повернуто заявнику.

02.07.2020 через відділ діловодства суду (канцелярію) позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд розірвати Договір купівлі-продажу морського контейнеру CRONOS 2016 року виготовлення та стягнути з відповідача 28 500,00 грн - суму збитків, 270,98 грн - суму 3% річних, 541,50 грн - суму інфляційних втрат, 1 591,62 грн - суму пені, а всього 30 904,10 грн за період з 01.03.2020 по 24.06.2020. В обгрунтування своєї заяви надав суду розрахунки вимог, відповідно до зазначеного періоду.

Суд, розглянувши надану позивачем заяву, вирішив подальший розгляд справи здійснювати в межах заявлених вимог позивачем з урахуванням заяви від 02.07.2020.

02.07.2020 через відділ діловодства суду (канцелярію) позивачем подано клопотання про повернення судового збору в розмірі 1 051,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія Горизонталь про повернення судового збору.

Ухвалою від 20.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Сторони належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 20.07.2020 отримана позивачем - 30.07.2020, відповідачем - 01.09.2020, про що свідчать реєстр відстеження поштових відправлень.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 .0 7.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України .

Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 27.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (Постачальник, відповідач) досягнуто усну домовленість з приводу поставки морського контейнеру CRONOS 2016 року виготовлення довжиною 20 футів (далі - товар).

Позивач зазначає, що на підставі рахунку на оплату від 27.02.2020 №388 платіжним дорученням від 27.02.2020 №358 перерахував на рахунок відповідача оплату за обумовлений товар в розмірі 28 500,00 грн.

За ствердженнями позивача, відповідач, в порушення умов договору укладеного у спрощений спосіб, свої зобов`язання щодо поставки товару належним чином не виконав.

Позивач звертався до відповідача із листом-вимогою від 10.03.2020 про належне виконання зобов`язань, про що свідчить фіскальний чек від 11.03.2020 про відправлення, наявний в матеріалах справи.

Спір у справі виник, за ствердженням позивача з підстав того, що відповідач не поставив йому обумовлений та оплачений товар у встановлені строки, тобто до 28.02.2020 включно, що вбачається в матеріалах справи, а саме з рахунку на оплату №388 від 27.02.2020 у графі 2: послуги з вантажних перевезень м.Київ 28.02.2020, у звязку з чим утворилась заборгованість в розмірі 28 500,00 грн - сума збитків, 270,98 грн - сума 3% річних, 541,50 грн - сума інфляційних втрат, 1 591,62 грн - сума пені, а всього 30 904,10 грн за період з 01.03.2020 по 24.06.2020

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного кодексу України .

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України ).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом виставлення відповідачем позивачу рахунку на оплату №388 від 27.02.2020 товару, який позивачем був оплачений платіжним дорученням №358 від 27.02.2020 та враховуючи, що вказані документи містять найменування товару, їх кількість та ціну. Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України .

Доказів виконання відповідачем свого зобов`язання щодо поставки товару шляхом його передачі у власність позивача, строк виконання якого настав, суду не надано.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України , частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України ).

Судом встановлено та відповідачем не спростовано факт порушення своїх зобов`язань щодо поставки товару, у зв`язку з чим суд прийшов висновку, що неотримання позивачем очікуваного при укладенні договору у вигляді поставки товару підтверджує істотність порушення відповідачем умов договору.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом про належне виконання зобов`язань від 10.03.2020 з пропозицією про повернення коштів або поставки товару.

Таким чином, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про повернення 28 500,00 грн суми збитків, суд зазначає, що позивач невірно визначив, що зазначена сума є саме збитками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України , особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України , боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За приписами ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України , якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків; причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України .

Відповідно до приписів статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Встановивши обставини спірних правовідносин сторін та оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами відповідно до статей 76 , 77 Господарського процесуального кодексу України наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у порушенні своїх зобов`язань щодо поставки товару (морського контейнеру CRONOS 2016 року виготовлення довжиною 20 футів); безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через невиконання свого зобов`язання; самої шкоди та вини.

При цьому, при визначенні розміру збитків, які підлягають стягненню з відповідача, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість у повному обсязі поданими позивачем доказами .

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1 591,62 грн суми пені, суд зазначає наступне.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України ). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з наданого суду розрахунку пені, позивачем нараховано пеню за прострочення оплати вартості наданих послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України. Однак, як зазначено судом вище, пеня є договірною санкцію, розмір якої визначається за домовленістю сторін. Проте, між сторонами склались господарські відносини з надання послуг на підставі договору, укладеного у спрощений спосіб, а умови про нарахування пені сторонами не погоджувались. Позивачем не повідомлено суду норми закону або умови договору, які б передбачали нарахування пені в такому розмірі.

Таким чином, нарахування позивачем пені в сумі 1 591,62 грн за прострочення оплати вартості наданих послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України є безпідставним, а відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь 270,98 грн суму 3% річних, 541,50 грн суму інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач звертався до відповідача з листом про належне виконання зобов`язань від 10.03.2020 з пропозицією про повернення коштів або поставки товару. Проте Відповідач товар не поставив, гроші не повернув. Таким чином, Відповідач порушив зобов`язання щодо поставки товару або повернення грошових коштів (грошове зобов`язання), що в свою чергу, дає підстави для застосування приписів статті 625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми 3% річних в розмірі 270,98 грн, суд приходить до висновку про її обґрунтованість та правомірність та такою, що підлягають задоволенню.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем суми інфляційних витрат в розмірі 541,50 грн, з урахуванням визначеного позивачем періоду, а також зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення інфляційних витрат в розмірі 541,50 грн за прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду письмового відзиву на позов та свого контррозрахунку суми позову, стверджувань позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Розірвати договір купівлі-продажу морського контейнеру CRONOS 2016 року виготовлення довжиною 20 футів, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" (вул.Жмеринська, буд.11/1, м.Київ, 03148, код ЄДРПОУ 42648027) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (вул.Чистяківська, буд.2, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 13676259) на підставі рахунку на оплату від 27.02.2020 №388.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (вул.Чистяківська, буд.2, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 13676259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" (вул.Жмеринська, буд.11/1, м.Київ, 03148, код ЄДРПОУ 42648027) збитки в розмірі 28 500 (двадцять вісім тисяч п`ятсот) грн 00 коп., 3% річних в розмірі 270 (двісті сімдесят) грн 98 коп., інфляційні витрати в розмірі 541 (п`ятсот сорок одну) грн 50 коп. та судові витрати в розмірі 1 993 (одну тисячу дев`ятсот дев`яноста три) грн 74 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 21.09.2020.

Суддя Н.І. Ягічева