Рішення

від 21.09.2020 по справі 910/8728/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2020Справа № 910/8728/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" (вул Софіївська, 1-А, с.Городецьке, Уманський район, Черкаська обл., 20325, код ЄДРПОУ 36558693)

до Фермерського господарства "Новий Шанс" (вул. Кіото, буд. 9, кв 26, м.Київ, код ЄДРПОУ 43060969)

про стягнення 178 743,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фермерського господарства "Новий Шанс" про стягнення заборгованості в розмірі 178 743,10 грн, з яких 117 000,00 грн - сума основного боргу, 5 850,00 грн - сума штрафу 5%, 34 411,43 грн - сума пені за порушення грошових зобов`язань на користь постачальника в розмірі 39% річних від суми боргу, 21 481,66 грн - сума пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №342-130619/н від 13.06.2019 на умовах розстрочення платежу щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

06.07.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Розгляд матеріалів даної справи здійснюється після виходу судді Ягічевої Н.І. з відпустки.

Ухвалою від 20.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

14.09.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 4,50 грн.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 20.07.2020 була надіслана відповідачу 27 .0 7.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Кіото, буд.9, кв. 26, м.Київ, 02156.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 10 .0 8.2020 з приміткою: за закінченням терміну зберігання , що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 04 .0 8.2020 на відповідному конверті.

Позивач ухвалу суду від 20.07.2020 отримав 04.08.2020, про що свідчить реєстр відстеження поштової кореспонденції 010547325192.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" (Постачальник, позивач) та Фермерським господарством "Новий Шанс" (Покупець, відповідач) був укладений Договір поставки №342-130619/н на умовах розстрочення платежу (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати (поставити) у зумовлений строк Покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (далі - товар), а Покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 Договору, поставка товару в рамках і на підставі цього Договору може здійснюватися окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього Договору.

Згідно із додаткової угоди (специфікація) №1 до Договору позивач поставив відповідачеві товар: рими (екстра) насіння гібриду соняшнику у кількості 43 мішки на загальну суму 129 000,00 грн (строк оплати 100% до 01.10.2019).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2019, а щодо невиконаних до цього дня зобов`язань та відповідальності - до повного їх виконання (п.2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, вартість товару повинна бути повністю сплачена Постачальнику Покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного Договору, що є невід`ємною частиною даного Договору.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни товару, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. За порушення грошових зобов`язань по оплаті ціни товару на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України Покупець сплачує на користь Постачальника 39% річних від суми боргу (п.п. 8.6.1, 8.6.2 Договору).

Відповідно до видаткової накладної, яка підписана без заперечень та зауважень сторонами, позивачем відповідачеві поставлено товар: насіння гібриду соняшнику Рими (екстра) у кількості 43 мішки на загальну суму 129 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем товар був сплачений частково в розмірі 12 000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення №64 від 02.03.2020.

Спір у справі виник з неналежного виконання Покупцем своїх зобов`язань за Договором, а саме, за твердженням позивача, відповідач не розрахувався за отриманий товар в повному обсязі, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 178 743,10 грн, з яких 117 000,00 грн - сума основного боргу, 5 850,00 грн - сума штрафу 5%, 34 411,43 грн - сума пені за порушення грошових зобов`язань на користь постачальника в розмірі 39% річних від суми боргу, 21 481,66 грн - сума пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України , виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України ).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України ).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73 , 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується видатковою накладною, яка оформлена належним чином, підписана уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте відповідачем не була здійснена своєчасна та повна оплата за поставлений товар.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 117 000,00 грн, з урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" в розмірі 17 000,00 грн.

Отже, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, відповідач не здійснив оплату поставленого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 117 000,00 грн - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь 5 850,00 грн суму штрафу 5%, 34 411,43 грн суму пені за порушення грошових зобов`язань на користь постачальника в розмірі 39% річних від суми боргу, 21 481,66 грн суму пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, згідно із п.п. 8.6.1, 8.6.2 Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни товару, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. За порушення грошових зобов`язань по оплаті ціни товару на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України Покупець сплачує на користь Постачальника 39% річних від суми боргу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також, судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, з урахуванням зазначеного періоду позивачем, суд приходить до висновку, що вона розрахована позивачем невірно, тому підлягає частковому задоволенню. Так, сума пеня, яка підлягає стягненню складає 21 372,96 грн.

Крім того, суд зазначає, що визначений період позивачем, а саме: з 01.10.2019 (нарахування на суму 129 000,00 грн . ) по 02.03.2020 та з 02.03.2020 (нарахування на суму 117 000,00 грн . ) по 15.06.2020 є невірним оскільки 02.03.2020 підпадає під подвійне нарахування. Тому період повинен складатися: з 01.10.2019 (нарахування на суму 129 000,00 грн . ) по 02.03.2020 та з 03.03.2020 (нарахування на суму 117 000,00 грн . ) по 15.06.2020.

Суд здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми штрафу 5% від суми боргу, приходить до висновку , що вона розрахована позивачем вірно, а тому підлягає задоволенню у розмірі 5850,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми у розмірі 34411,43грн. (39% річних від суми боргу), суд приходить до висновку, що вона розрахована позивачем невірно, тому підлягає частковому задоволенню у розмірі 34 293,911грн.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду письмового відзиву на позов та свого контррозрахунку суми позову, стверджувань позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2677,77 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Новий Шанс" (вул. Кіото, буд. 9, кв 26, м.Київ, код ЄДРПОУ 43060969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" (вул Софіївська, 1-А, с.Городецьке, Уманський район, Черкаська обл., 20325, код ЄДРПОУ 36558693) суму основного боргу в розмірі 117 000 (сто сімнадцять тисяч) грн 00 коп., суму пені за кожен день прострочення в розмірі 21 372 (двадцять одна тисяча триста сімдесят дві) грн 96 коп., суму штрафу 5% в розмірі 5850 (п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп., 39% річних від суми боргу в розмірі 34 293 (тридцять чотири тисячі двісті дев`яносто три) грн 91 коп. та судовий збір в розмірі 2677,77 (дві тисячі шістсот сімдесят сім) грн 77 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 21.09.2020

Суддя Н.І. Ягічева