Рішення

від 08.09.2020 по справі 911/1001/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/1001/20

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" (03113, м. Київ, пров. Артилерійський, буд. 9-А, прим. 3-4, код ЄДРПОУ 21628041)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрполімерконструкція" (07501, Київська обл., Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, буд. 28, ЄДРПОУ 33126404)

про стягнення боргу, пені та 3% річних,

за участю представників:

позивача: Пшенишна В.В. (ордер, серія: КВ №418576 від 15.01.2020)

відповідача : не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.04.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява вх. №1015/20 від 22.04.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрполімерконструкція" про стягнення 779460,05 боргу, 26391,95 грн пені та 3818,10 грн 3% річних згідно договору поставки №051219У від 01.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

28.05.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 28.04.2020, подано до суду заяву б/н від 25.05.2020 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 13.07.2020. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Відповідно до п. 3 ч. 11 Глави ХІХ прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№ 540-IX) розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

30.06.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №162/70 від 30.06.2020.

У підготовчому судовому засіданні 13.07.2020 суд повідомив представника позивача, що відповідачем до справи подано відзив та встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до наступного судового засідання. З цих підстав, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 27.07.2020.

27.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив вх. №15657/20 від 27.07.2020.

У підготовчому судовому засіданні 27.07.2020 судом встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання та оголошено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.08.2020.

У підготовчому судовому засіданні 10.08.2020 судом оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.09.2020 та повторно встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 08.09.2020 позивачем підтримано текст позовної заяви та викладені в ній вимоги, відповідач у судове засідання не з`явився.

Позов обгрунотовано наступним:

- 01.11.2019 між ТОВ Хімпласт (позивач, постачальник) та ТОВ Укрполімерконструкція укладено Договір поставки №051219У;

- Додатковою угодою №1 до Договору поставки №051219У від 01.11.2019 сторони погодились замінити одну з сторін вказаного Договору поставки, а саме, передати ТОВ "Торговий дім Укрполімерконструкція" (новий покупець) усі права та обов`язки первісного покупця за Договором поставки №051219У від 01.11.2019;

- позивач на виконання умов Договору здійснив позивачу поставку товару на суму 749250,00 грн відповідно до видаткової накладної №2118 від 27.12.2019, а відтак виконав покладені на нього договором обов`язки;

- відповідач за поставлений товар не розрахувався, чим порушив умови Договору №051219У від 01.11.2019.

- у зв`язку з не оплатою відповідачем товару, позивачем, також, нараховано відповідачу 3818,10 грн грн 3% річних та 26391,95 грн пені.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що Договір поставки №051219У від 01.11.2019 відповідачем не підписаний, а отже, не дає правових підстав позивачу звертатись до відповідача, який не тільки не є стороною Договору, а навіть неналежним відповідачем. Також, відповідач зауважує, що позивачем додано до суду Акт звірки взаєморозрахунків, який не містить ані підписів ані печаток з боку відповідача, що також викликає сумніви у його достовірності та автентичності.

Відтак, відповідач стверджує, що Договори та інші подані документи як додаток до позову, якими позивач обґрунтовує належне виконання зобов`язань за Договором, не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є неналежними доказами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 між ТОВ Хімпласт (позивач, постачальник) та ТОВ Укрполімерконструкція укладено Договір поставки №051219У (далі - Договір, Основний Договір) за яким, постачальник зобов`язується передати хімічну продукцію (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар на умовах та в строки передбачені цим Договором.

Відповідно до п.п. 1.2. - 1.3. Договору поставка товару здійснюється партіями, відповідно до переліку замовленого товару, який зазначається у відповідному рахунку-фактурі сформованого постачальником на кожну поставку товару. Рахунок-фактури оформлюється постачальником відповідно до отриманого від покупця замовлення та наявності товару на складі. Замовлення подаються покупцем постачальнику за допомогою факсового зв`язку або електронної пошти, реквізити яких зазначено у статті. 11 даного Договору або у усній формі, в замовленнях має бути визначена кількість та асортимент товару.

Загальна вартість товару за цим Договором (ціна Договору) складає 5000000,00 (п`ять мільйонів) грн. ПДВ - 1000000,00 грн (один мільйон), разом - 6000000,00 грн (шість мільйонів). Ціна за одиницю товару, а тому загальна і загальна вартість товару (п. 2.1. даного Договору), може змінюватися залежно від ринкової ситуації, рівня інфляції (п. 2.1-2.2 Договору).

Пунктами 4.1. та 4.2. Договору сторони погодили, що оплата за замовлену партію товару, здійснюється покупцем у безготівковій формі на протязі 1 (одного) банківського дня з дати сформування відповідного рахунку-фактури, на поточний рахунок останнього в національній валюті України. Наступна партія Товару відпускається Покупцеві за умови повної оплати за попередню партію товару.

У разі невиконання зобов`язань за цим Договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі порушення строків оплати за попередній товар, покупець сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Сплата штрафу не звільняє покупця від повної оплати за переданий постачальником товар (п. 6.1. - 6.2. Договору).

Відповідно до п. 9.1. - 9.2. Договору сторони домовились, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками обох сторін. Строк цього Договору починається у момент, визначений п. 9.1. Договору та закінчується 31.12.2020 року, але може бути пролонгований за згодою сторін зі складанням відповідної Додаткової Угоди.

20.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполімерконструкція" як первісним покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрполімерконструкція" як новим покупцем укладено Угоду №1 про заміну сторони до Договору поставки №051219У від 01.11.2019.

Так, пунктами 1-2 Угоду №1 від 20.12.2019 сторони погодилися замінити одну із сторін Основного Договору, укладеного між первісним покупцем та постачальником, а саме, передати новому покупцю усі права та обов`язки первісного покупця за Договору поставки №051219У від 01.11.2019. Після підписання сторонами цієї угоди новий покупець стає стороною Основного Договору і є повним правонаступником первісного покупця відносно його прав та обов`язків за Основним Договором. Постачальник має право вимоги до нового покупця щодо виконання зобов`язання первісного покупця за Основним Договором, в тому числі, щодо сплати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань.

Крім того, ТОВ "Хімпласт" та ТОВ "Торговий дім Укрполімерконструкція" укладено Специфікацію від 27.12.2019, якою визначено товар - Поліетилен низького тиску HDPE ARM CRP 100 B та його вартість - 749250,00 грн.

Разом з тим пунктом 4.1. Специфікації сторони погодили, що оплата за передану постчальником партію товару, здійснюється покупцем у безготівковій формі протягом 40 (сорока) календарних днів з моменту передачі постачальником партії товару, на поточний рахунок останнього в національній валюті України, на підставі рахунку фактури та з урахуванням умов п. 2.4. даного Договору.

Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що господарські операції між позивачем та відповідачем оформлені належним чином первинним бухгалтерським документами у вигляді видаткових накладних.

Так, судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної №2118 від 27.12.2019 позивачем поставлено відповідачу товару на суму 749250,00 грн. в кількості 22500 кг. та отримано відповідачем на підставі довіреності на отримання товару №72 від 27.12.2019. Вказана видаткова накладна підписана як зі сторони позивача так і відповідачем.

Про належне виконання зобов`язань позивачем свідчить також відсутність скарг або заперечень відповідача щодо якості, комплектності, відповідності товару тощо.

Разом з тим, позивачем подано до суду доказ несплати відповідачем вищевказаної накладної у вигляді Довідки №KIE-07.8/1195 від 13.05.2020, виданої відділенням Акціонерного Товариства Перший Український Міжнародний Банк , з якої вбачається, що за період 01.12.2019- 22.04.2020 грошові кошти на р/р № НОМЕР_1 (номер рахунку зазначений у Договорі) грошові кошти у розмірі 749250,00 грн відповідно до рахунку 2116 від 27.12.2019 не надходили.

Також, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту оплати видаткової накладної №2118 від 27.12.2019 на суму 749250,00 грн.

Між тим, судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що у позивача не має правових підстав звертатись до відповідача з вимогами про стягнення з останнього коштів, позаяк в матеріалах справи наявна: копія Угоди №1 від 20.12.2019 про заміну сторони Основного Договору; копія Специфікації від 27.12.2019 та копія видаткової накладної №2118 від 27.12.2019 та довіреності на отримання товару №72 від 27.12.2019, які підписані безпосередньо відповідачем та скріплені (крім видаткової накладної) його печаткою.

Відтак, з наведено вбачається, що в діях відповідача щодо підписання вищевказаних документів прослідковується схвалення поставки товару на суму 749250,00 грн. в кількості 22500 кг.

Отже, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 749250,00 грн (відповідно до видаткової накладної №2118 від 27.12.2019) доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відтак, позивачем, враховуючи п. 4.1. Специфікації, підставно нараховано відповідачу 3% річних за період прострочення платежу з 06.02.2020 по 07.04.2020.

Водночас, суд перевірив розрахунок позивача, щодо нарахування 3% річних та встановив, що сума нарахована позивачем є неправильною (більшою). Отже, судом було здійснено власний розрахунок 3% річних та встановлено, що за період з 06.02.2020 по 07.04.2020 на суму 749250,00 грн розмір 3% річних, який підлягає до стягненню з відповідача становить 3807,66 грн.

Щодо нарахування пені.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 26391,95 грн за період з 06.02.2020 по 07.04.2020 на суму 749250,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З наведеної норми закону вбачається, що розмір пені встановлюється за згодою сторін, водночас, сторонами не було погоджено розміру пені.

Крім того, Договір поставки №051219 від 01.11.2019 суд оцінює критично, позаяк останній не підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" (продавцем). Відтак вбачається, що сторонами не було погоджено умови вказагого договору, а отже суд керується умовами Угоди №1 від 20.12.2019, Специфікації від 27.12.2019 та видаткової накладної №2118 від 27.12.2019.

Отже суд, з тих підстав, що сторонами не подано суду доказів погодження розміру пені, приходить висновків про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрполімерконструкція" (07501, Київська обл., Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, буд. 28, ЄДРПОУ 33126404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" (03113, м. Київ, пров. Артилерійський, буд. 9-А, прим. 3-4, код ЄДРПОУ 21628041) 749250,00 грн боргу, 3807,66 грн 3% річних та 11295,86 грн витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз