Рішення

від 17.09.2020 по справі 912/2643/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 рокуСправа № 912/2643/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Кравченка О.В., розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу №912/2643/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромет груп", вул. Велика Панасівська, 95, кім. 10-12, м. Харків, 61017

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА РД ТИТАН", вул. Андрія Гурічева, буд. 33, кв. 43, м. Новомиргород, Новомиргородський район, Кіровоградська область, 26000

про стягнення 119 985,12 грн

Представники сторін участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромет груп" (далі - ТОВ "Євромет груп", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА РД ТИТАН" (далі - ТОВ "ВЕЛТА РД ТИТАН", відповідач) про стягнення 328 385,36 грн, з яких 318 428,94 грн заборгованості за основним зобов`язанням, 8 059,45 грн пені, 1 896,97 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору поставки №214 від 27.09.2019 в частині повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою від 19.08.2020 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2643/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 17.09.2020, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

14.09.2020 до суду надійшла клопотання позивача про розгляд справи без участі представника та заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 208400,24 грн заборгованості у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою від 17.09.2020 судом закрито провадження у справі № 912/2643/20 в частині стягнення 208400,24 грн боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

17.09.2020 судом розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 17.09.2020 сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили.

Відповідач відзив на позов суду не подав.

Разом з тим, ухвала суду у даній справі про відкриття провадження у справі від 19.08.2020, отримано відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, однак не зазначено дату вручення.

Поряд з цим, судом встановлено, що згідно відомостей з сайту АТ "Укрпошта", ухвалу суду від 19.08.2020 ТОВ "ВЕЛТА РД ТИТАН" отримано 25.08.2020.

Відтак, останній днем процесуального строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України є 09.09.2020.

Станом на дату судового засідання 17.09.2020 відзив на позов або інших заяв/клопотань по справі від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/2643/20 в судовому засіданні 17.09.2020 за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 17.09.2020 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2020 між ТОВ "Євромет груп" (Постачальник) та ТОВ "ВЕЛТА РД ТИТАН" (Покупець) укладено договір поставки №214 від 27.09.2019 (далі - Договір, а.с. 8-11), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві, Покупець прийняти та оплатити металопродукцію (надалі - Товар) на умовах, викладених в цьому Договорі (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору, асортимент Товару, ціна, кількість, строки поставки, узгоджуються в Специфікаціях та/або рахунках-фактурах до цього Договору та є його невід`ємною частиною.

Ціна товару узгоджується Сторонами в Специфікаціях та/або рахунках-фактурах до Договору. Загальна сума договору визначається загальною сумою специфікацій та/або рахунків-фактур, які є складовими та невід`ємними частинами даного Договору (п. 3.1. Договору).

Між сторонами підписано Специфікації до Договору (а.с. 12, 22), де обумовлено найменування, кількість та ціну товару, строки його поставки та оплати.

Договір набирає сили чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2020(п. 9.1 Договору)

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

За твердженням позивача, на виконання Договору, було поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних №217010 від 17.02.020 на суму 172 638,38 грн та №325012 від 25.03.2020 на суму 258 189,60 грн за специфікаціями №3 від 04.02.2020 та №4 від 06.03.2020.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару. Вартість неоплаченого товару за вказаними видатковими накладними становить 318 428,94 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, станом на дату прийняття рішення заборгованість відповідача з врахуванням оплати після відкриття провадження у справі становить 110 028,70 грн.

При розгляді спору господарський суд виходить з наступного.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Вказану позицію викладено Верховним Судом в постанові від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання договірних зобов`язань за видатковими накладними, які підписано сторонами та скріплено печатками, № 217010 від 17.02.2020 згідно специфікації №3 від 04.02.2020 (а.с. 12) та №325012 від 25.03.2020 згідно специфікації №4 від 06.03.2020 (а.с. 23) поставлено відповідачу товар на загальну суму 430 827,98 грн.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, в т.ч. після подання позову до суду. Вартість неоплаченого товару становить 110 028,70 грн. Станом на дату подання позову, за даними позивача, відповідачем оплачено видаткову накладну №217010 від 17.02.2020 на суму 112 399,04 грн згідно платіжних доручень №1673 від 18.06.2020 на суму 30000,00 грн, №1680 від 22.06.2020 на суму 30 000,00 грн, №1690 від 25.06.2020 на суму 20 000,00 грн, №1709 від 01.07.2020 на суму 20 000,00 грн, №1856 від 11.08.2020 на суму 12 399,04 грн. Видаткову накладну №325012 від 25.03.2020, станом на дату подання позову, відповідачем не оплачено.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги строки оплати товару визначені специфікаціями та норми ст. 692 ЦК України, відповідач як покупець зобов`язаний оплатити вартість товару після отримання його від позивача.

Згідно приписів ч. 5. ст 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, приймаючи до уваги умови Договору, Специфікацій до нього, а також вищезазначені норми законодавства, господарський суд встановив наступне:

за видатковою накладною №217010 від 17.02.2020 строк оплати товару до 18.05.2019,

за видатковою накладною №325012 від 25.03.2020 строк оплати товару до 23.06.2020.

Отже, відповідачем не виконано зобов`язання за Договором на суму 110 028,70 грн.

Доказів перерахування цієї суми на користь позивача відповідачем господарському суду не подано. Також відповідачем не заперечено факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 110 028,70 грн основного боргу, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 8 059,45 грн та 3 % річних в сумі 1 896,97 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання. на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Пунктом 6.2. Договору погоджено, що у випадку порушення строків оплати Товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня стягується за весь час прострочення.

Позивач в позовній заяві визначає наступні періоди для розрахунку пені та 3 % річних, з урахуванням здійснених відповідачем платежів, за видатковою накладною №217010 від 17.02.2020 наступним чином:

в період з 18.05.2020 по 17.06.2020 заборгованість становить 172 638,38 грн,

в період з 18.06.2020 по 21.06.2020 - 142 638,38 грн,

в період з 22.06.2020 по 24.06.2020 - 112 638,38 грн,

в період з 25.06.2020 по 30.06.2020 - 92 638,38 грн,

в період з 01.07.2020 по 10.08.2020 - 72 638,38 грн,

в період з 11.08.2020 по 13.08.2020 - 60 239,34 грн.

За видатковою накладною №325012 від 25.03.2020 позивач визначає наступні періоди для розрахунку пені та 3 % річних:

в період з 24.06.2020 по 13.08.2020 заборгованість становить 258 189,60 грн.

Дослідивши розрахунок позивача 3% річних та пені наведений у позові, судом встановлено неправильне визначення періоду прострочення за видатковою накладною №217010 від 17.02.2020. Так як, останній день строку оплати товару за вказаною видатковою накладною припав на вихідний, строком оплати є 18.05.2020 - перший робочий день, тому заборгованість виникла з 19.05.2020.

Як зазначено в пункті 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

З урахуванням наведеного та в межах періоду розрахунку позивача, господарський суд здійснивши наступний розрахунок пені та 3% річних по видатковій накладній № 217010 від 17.02.2020 з суми боргу 172 638,38 грн встановив, що пеня за період з 19.05.2020 по 17.06.2020 становить 2 150,90 грн, 3 % - 424,52 грн.

В решті заявлених вимог розрахунок позивача по видатковій накладній № 217010 від 17.02.2020 здійснено належним чином, а саме:

з суми боргу 142 638,38 грн пеня за період з 18.06.2020 по 21.06.2020 складає 187,07 грн, 3% - 46,77 грн;

з суми боргу 112 638,38 грн пеня за період з 22.06.2020 по 24.06.2020 складає 110,79 грн, 3% - 27,70 грн;

з суми боргу 92 638,38 грн пеня за період з 25.06.2020 по 30.06.2020 складає 182,24 грн, 3% - 45,56 грн;

з суми боргу 72 638,38 грн пеня за період з 01.07.2020 по 10.08.2020 складає 976,45 грн, 3% - 244,11 грн;

з суми боргу 60 239,34 грн пеня за період 11.08.2020 по 13.08.2020 складає 59,25 грн, 3% - 14,84 грн.

По видатковій накладній № 325012 від 25.03.2020 з суми боргу 258 189,60 за період з 24.06.2020 по 13.08.2020 позивачем обґрунтовано нараховано пеню в розмірі 4 317, 27 грн та 3% річних в розмірі 1079,32 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 7983,97 грн, 3% річних в розмірі 1882,82 грн.

Решта позовних вимог в частині стягнення пені та 3 % річних заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 119895,49 грн заборгованості, з яких: 110028,70 грн боргу, 7983,97 пені та 1882,82 грн 3 % річних. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2100,43 грн, обрахований від мінімальної ставки судового збору, яка підлягає сплаті при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 233, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА РД ТИТАН" (вул. Андрія Гурічева, буд. 33, кв. 43, м. Новомиргород, Новомиргородський район, Кіровоградська область, 26000, і.к. 40121981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромет груп" (вул. Велика Панасівська, 95, кім. 10-12, м. Харків, 61017, і.к. 41087601) 110028,70 грн боргу, 7983,97 пені та 1882,82 грн 3 % річних, а також 2100,43 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.09.2020.

Суддя В.Г. Кабакова