Ухвала

від 17.09.2020 по справі 913/32/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17 вересня 2020 року м. Харків Справа № 913/32/20

Провадження №17/913/32/20

За позовом Сватівського районного центу зайнятості, м. Сватове Луганської області

до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області , смт. Білокуракине Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , с. Мілуватка, Сватівського району, Луганської області

про стягнення 19806,95 грн.

Орган виконання судового рішення: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Суддя Господарський суд Луганської області О.С. Фонова

Секретар судового засідання Н.О.Селіверстова

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

третя особа - не прибула;

від органу виконання судового рішення: представник не прибув.

Предметом судового розгляду є скарга Сватівського районного центу зайнятості від 02.09.2020 №1225/6-2542на неправомірні дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. щодо примусового виконання наказу від 22.06.2020 у справі №913/32/20.

Явка учасників судового процесу судом не визнавалася обов`язковою.

07.08.2020 до відділу документального забезпечення суду від Сватівського районного центру зайнятості 02.09.2020 (згідно з календарним штемпелем на поштовому відправленні) до Господарського суду Луганської області надійшла скарга від 02.09.2020 №1225/6-2542 відповідно до ст. 339 ГПК України, згідно з якою заявник просить:

1) скаргу Сватівського районного центу зайнятості на неправомірні дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. задовольнити;

2) визнати неправомірними дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. щодо повернення наказу Господарського суду Луганської області № 913/32/20 від 22.06.2020 стягувачу без прийняття до виконання;

3) повідомлення заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. від 25.08.2020 про повернення наказу Господарського суду Луганської області № 913/32/20 від 22.06.2020 без прийняття до виконання скасувати;

4) зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийняти до примусового виконання за заявою Сватівського районного центу зайнятості наказ Господарського суду Луганської області №913/32/20 від 22.06.2020.

В обґрунтування скарги на дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. (далі- орган ДВС) стягувач повідомив, що у справі №913/32/20 і боржник, і стягувач є державними органами; боржник не має відкритих рахунків за своїм місцезнаходженням в органах Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), що унеможливлює безспірне списання органами ДКС України коштів з таких рахунків через їх відсутність відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі - Порядок № 845).

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності, що унеможливлює стягнення коштів органами ДКС України за рахунок окремої бюджетної програми, визначеної цим Законом. Жоден інший нормативно-правовий документ, зокрема, Закон України Про виконавче провадження , не передбачає повноважень та інструментів органів Державної казначейської служби України здійснювати примусове виконання рішення суду у інші способи, ніж визначені Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та Порядку № 845. Чинним законодавством не передбачено повноважень органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснювати списання коштів з рахунків боржника в АТ Ощадбанк , натомість такі права мають органи Державної виконавчої служби відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження .

Скаржник вказує, що наказ Господарського суду Луганської області від 22.06.2020 у справі № 913/32/20 підлягає виконанню органом ДВС відповідно до статті 5 Закону України Про виконавче провадження , пункту 4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

З урахуванням вказаного, скаржник (стягувач) вважає повідомлення заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. від 25.08.2020 про повернення наказу Господарського суду Луганської області № 913/32/20 від 22.06.2020 стягувачу без прийняття до виконання протиправним; дії з повернення наказу № 913/32/20 від 22.06.2020 такими, що не відповідають Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2020 скарга передана на розгляд судді Фоновій О.С.

14.09.2020 до відділу документального забезпечення суду від органу ДВС надійшов відзив на скаргу №10501 від 10.09.2020, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні скарги Сватівському районному центру зайнятості (стягувачу) повністю, посилаючись на те, що згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Абзацом 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України встановлено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих., бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Представник органу ДВС вважає, що дії державного виконавця є правомірними та відповідають нормам Закону України Про виконавче провадження .

Орган ДВС заявив клопотання про розгляд скарги без участі його представника, яке судом задовольняється.

14.09.2020 на електронну адресу суду від скаржника (стягувача) надійшло клопотання від 16.09.2020 №1225/6-1635 про розгляд справи за його відсутності, підписане електронним цифровим підписом, в якому останній підтримав вимоги за скаргою повністю.

Суд, розглянувши клопотання скаржника, дійшов висновку про його задоволення.

У судове засідання 17.09.2020 представники стягувача, боржника, ВДВС та третя особа не прибули, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України)

Обставини справи, встановлені судом.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 23.03.2020 у справі № 913/32/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2020,повністю задоволені позовні вимоги Сватівського районного центу зайнятості до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 ,про стягнення19806,95грн, стягнуто з відповідача на користь позивача суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_1 за період з 24.07.2019 по 16.10.2019 в сумі 19806,95 грн та витрати по оплаті судового збору в сумі 1921,00 грн на розрахунковий рахунок UA 648201720355499320700706280, МФО 820172, код 20188170 в Державній казначейській службі України м. Київ.

На виконання рішення позивачу видано наказ від 22.06.2020№ 913/32/20.

Сватівський районний центр зайнятості, стягувач, звернувся до Управління ДКСУ у Білокуракинському районі Луганської області з заявою від 11.08.2020 №1411/06-20 про виконання рішення Господарського суду Луганської області від 23.03.2020 у справі №913/32/20, за яким видано наказ від 22.06.2020.

Листом від 12.08.2020 №02-46-06/899 УДКСУ у Білокуракинському районі Луганської області повернуто виконавчий документ без виконання відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Повернення наказу Господарського суду Луганської області від 22.06.2020 у справі № 913/32/20 обґрунтовано тим, що боржник - Білокуракинське ОУПФУ Луганської області - не обслуговується за видатками в органах Державної казначейської служби України, а стягувачем є державний орган.

17.08.2020 Сватівським районним центром зайнятості подано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) заяву про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Луганської області від 22.06.2020 у справі № 913/32/20.

Стягувачем 28.08.2020 отримано повідомлення від 25.08.2020 №10202 заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. про повернення наказу Господарського суду Луганської області від 22.06.2020 № 913/32/20 на підставі п.9 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

Повідомленням органу ДВС від 25.08.2020 про повернення наказу без прийняття до виконання мотивується тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами ДВС, а повинен виконуватись відповідно до Порядку № 845.

У повідомленні вказано, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами ДВС. При цьому, заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініним Д.В. залишено без уваги доданий до заяви стягувача копію листа від 12.08.2020 №02-46-06/899 УДКСУ у Білокуракинському Луганської області, що боржник не має відкритих рахунків в органах Казначейства Луганської області.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Господарського процесуального кодексу України, порушено їхні права (ст. 339, ч.1 ст. 341 ГПК України).

Виходячи з викладеного, Сватівському районному центру зайнятості наказ Господарського суду Сумської області від 22.06.2020 № 913/32/20 повернуто 28.08.2020. Скаргу подано 02.09.2020 (згідно календарного штемпеля на поштовому відправленні), тобто, з дотриманням строку, встановленого ГПК України.

Встановивши фактичні обставини оскарження стягувачем дій виконавчої служби, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої скарги та її задоволення, з огляду на таке.

Статтею 129 1 Конституції України унормовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У ч. 1 ст. 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд враховує п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012, в якому зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою право кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусовому виконанню підлягають рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень і рішень інших органів .

Частина 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому Законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений Законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним Банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження , рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, то здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Водночас, органи та установи, зазначені в ч.ч. 1- 3 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження , не є органами примусового виконання.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або з боржників визначено Порядком №845.

У відповідності до вказаного Порядку рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Дана постанова визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 боржником є визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Державної казначейської служби України, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Отже, органи Державної казначейської служби України виконують судові рішення щодо боржників, відповідні рахунки яких відкриті у органах Державної казначейської служби України.

Відповідно до листа наданого Управлінням Державної казначейської служби України у Білокуракинському районі Луганської області від 12.08.2020 № 02-46-06/899, яким було повернуто наказ Господарського суду Луганської області від 22.06.2020 №913/32/20 на підставі п.п. 3 п. 9 Порядку № 845, у відповідності до ч. 2 ст. 76 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку, а нормами чинного законодавства органи Державної казначейської служби України не вповноважені здійснювати стягнення з рахунків в банківських установах.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені - законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Фінансування пенсійних виплат та видатків на утримання органів Пенсійного Фонду України проводиться не через рахунки відкриті в органах казначейства, а через рахунки відкриті в установах банків.

Згідно з п. 2 ст. 76 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.01.2004 № 25-р в якості уповноваженого банку, який провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України визначено АТ Ощадбанк .

Чинним законодавством не передбачено повноважень органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів здійснювати списання коштів з рахунків боржника відкритих в банківських установах, натомість такі права мають органи Державної виконавчої служби відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження .

Пункт 1 ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень конкретизує особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду, а саме: держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Разом з тим, ч. 2 ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень визначено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Відповідно до абз. є пп. 5 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про зайнятість населення , Сватівський районний центр зайнятості виконує функції територіального органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); виплачує матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги, передбачені статтею 7 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за рахунок коштів Фонду.

З огляду на викладене вбачається неможливість примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 22.06.2020№913/32/20 в органах Державної казначейської служби України.

Водночас, відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до п.п. 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Управління Пенсійного фонду України у Білокуракинському районі Луганської області є територіальним органом Пенсійного фонду України.

Банком, що обслуговує кошти Білокуракинського об`єднаного управління ПФУ Луганської області, є АТ Ощадбанк згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.01.2004 №25-р.

Аналіз норм про примусове стягнення коштів з державного органу за рішенням суду та обставин, що склалися з приводу виконання наказу Господарського суду Луганської області № 913/32/20 від 22.06.2020, свідчить:

- у справі № 913/32/20 і боржник, і стягувач є державними органами;

- боржник не має відкритих рахунків за своїм місцезнаходженням в органах Державної казначейської служби України - що унеможливлює безспірне списання органами Державної казначейської служби України коштів з таких рахунків через їх відсутність (відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку № 845);

- згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності, що унеможливлює стягнення коштів органами Державної казначейської служби України за рахунок окремої бюджетної програми, визначеної цим Законом;

- жоден інший нормативно-правовий документ, зокрема Закон України Про виконавче провадження , не передбачає повноважень та можливості органів Державної казначейської служби України здійснювати примусове виконання рішення суду у інші способи, ніж визначені Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та Порядку № 845;

- чинним законодавством не передбачено повноважень органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснювати списання коштів з рахунків боржника в АТ Ощадбанк , натомість такі права мають органи Державної виконавчої служби відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження .

- наказ Господарського суду Луганської області від 22.06.2020 № 913/32/20 підлягає виконанню відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відповідно до статті 5 Закону України Про виконавче провадження , пункту 4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Отже, вимоги стягувача щодо визнання неправомірними дій органу ДВС з повернення наказу № 913/32/20 від 22.06.2020 та повідомлення заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. від 25.08.2020 про повернення наказу Господарського суду Луганської області у справі № 913/32/20 від 22.06.2020 стягувачу без прийняття до виконання, підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд також вважає за необхідне наголосити, що незважаючи на наявність листа УДКСУ у Білокуракинському районі Луганської області від 12.08.2020 №02-46-06/899 про неможливість виконання наказу суду в органах Державної казначейської служби України, державний виконавець, не надавши належної правової оцінки вказаному листу, відмовив стягувачу у прийнятті виконавчого документа до виконання, фактично позбавивши його можливості отримати примусове виконання судового рішення, що прийнято на його користь, та позбавивши однієї з Конституційних гарантій, визначених у ч. 2 ст. 129 1 Конституції України, де, зокрема, зазначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу скаржника та зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду Луганської області №913/32/20 від 22.06.2020 за заявою Сватівського районного центу зайнятості.

Скаржник просить суд скасувати повідомлення заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. від 25.08.2020 про повернення наказу Господарського суду Луганської області № 913/32/20 від 22.06.2020 без прийняття до виконання, разом з тим, нормою ст. 343 ГПК України передбачено, що суд, у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Однак, по суті вказана вимога є тотожною законодавчо визначеному формулюванню.

Також суд звертає увагу, що ст. 345 ГПК України визначає обов`язок органу державної виконавчої служби повідомляти суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст.ст. 27, 74 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 233, 234, 335, 255, 339 - 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Скаргу Сватівського районного центу зайнятості від 02.09.2020 №1225/6-2542 на неправомірні дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. щодо примусового виконання наказу від 22.06.2020 у справі № 913/32/20, задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. щодо повернення наказу Господарського суду Луганської області № 913/32/20 від 22.06.2020 стягувачу без прийняття до виконання.

4. Повідомлення заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Віхлініна Д.В. від 25.08.2020 про повернення наказу Господарського суду Луганської області № 913/32/20 від 22.06.2020 без прийняття до виконання визнати неправомірним.

5. Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду Луганської області №913/32/20 від 22.06.2020 за заявою Сватівського районного центу зайнятості.

6. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження у справі та Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Харків).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: (https://court.gov.ua/FAIR).

Ухвала набрала законної сили 22.09.2020 відповідно до ч. 2 ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.С. Фонова