Рішення

від 17.09.2020 по справі 914/1822/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2020 Справа № 914/1822/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Контакт , м. Новояворівськ, Львівська область

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Н.В. Мороз

Суддя М.М. Синчук

Суддя А.Б. Мазовіта

при секретарі О. І. Кравець

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Ваник І.В

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Контакт» про зобов`язання вчинити дії, а саме зобов`язати ТзОВ «Бізнес Контакт» прийняти та вивезти Товар, що підлягає поверненню, у відповідності до умов договору на виробництво та поставку товарів власної торгової марки №СТМ 0186/15 від 08.01.2015, згідно переліку, доданому до повідомлення про повернення товару №424/777юв від 06.06.2016, у зв`язку з невідповідністю цього товару належній якості на загальну суму 1472996,93 грн, у тому числі ПДВ.

Заявою від 07.09.2017 позивач уточнив позовні вимоги та просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Контакт прийняти та вивезти товар (продукт): горбушу О`Моге натуральну 240 г ж/б (штрих-код 4820129379049); сайру О`Моге натуральну 240 г ж/б (штрих-код 4820129379056); сардину атлантичну О`Моге бланшовану в олії 240 г ж/б (штрих-код 4820129378844); сардину атлантичну О`Моге з добавленням олії 200 г ж/б (штрих-код 4820174063016); сардину О`Моге натуральну з добавленням олії 240 г (штрих-код 4820174062392); скумбрію атлантичну О`Моге натуральну з добавленням олії 240 г ж/б (штрих-код 4820129379070); що підлягає поверненню, зі складу розподільчого центру ТзОВ ЕКО , розташованого за адресою: м. Щасливе, вул. Демидова, б. 2, на загальну суму 1472996,93 грн, у зв`язку з невідповідністю товару діючим стандартам та/або вимогам до товару (продукту), встановленим у додатку № 3 до цього договору.

Справа розглядалась судами неодноразово. Рішенням господарського суду Львівської області від 22.09.2016 у позові було відмовлено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 914/1822/16 рішення господарського суду Львівської області від 22.09.2016 у справі № 914/1822/16 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2017 було скасовано рішення господарського суду Львівської області від 22.09.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 914/1822/16, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

У постанові Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що суди дійшли до передчасного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки з метою захисту інтересів покупця норми ст. 678 ЦК України передбачають ті правові наслідки, які можуть наставати в разі передачі товару неналежної якості або з істотними порушеннями вимог щодо якості товару. Судами не застосовано норми матеріального права ст. ст. 678, 680 ЦК України та правові наслідки ст. 678 ЦК України. Судам необхідно було встановити, чи відповідають пункти договору вимогам ст. ст. 678, 680 ЦК України, чи встановлений на вказаний товар гарантійний строк та строк його придатності, а також встановити строк дії договору.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України не виключила необхідності проведення товарознавчої судової експертизи у справі № 914/1822/16 з питань, чи відповідають маркувальні дані товару (продукту): горбуші О`Море, натуральної, 240 г, ж/б, штрих-код 4820129379049; кільки, О`Море, чорноморської у томатному соусі, 240 г, штрих-код 4820129377656; сайри, О`Море, натуральної, 240 г, ж/б, штрих-код 4820129379056; сардини, атлантичної, О`Море, бланшованої в олії, 240 г, ж/б, штрих-код 482129378844; сардини, атлантичної, О`Море, з добавленням олії, 200 г, ж/б, штрих-код 4820174063016; сардини, натуральної, О`Море, з добавленням олії 240 г, штрих-код 4820174062392; скумбрії, атлантичної, О`Море, натуральної, з добавленням олії 240 г ж/б, штрих-код 4820129379070, що був виготовлений та поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Контакт" за договором на виробництво та поставку товарів власної торгової марки №СТМ 0186/15 від 08.01.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко", товарним характеристикам цього товару, для правильного вирішення спору у даній справі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.06.2017 порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.08.2017. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 15.08.2017, 29.08.2017, 30.08.2017.

Враховуючи висновки постанови Вищого господарського суду України, судом було задоволено клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи із рекомендованих Вищим господарським судом України питань, а також питань, обумовлених поданими сторонами при новому розгляді справи пояснень. У зв`язку із цим, ухвалою господарського суду Львівської області від 13.07.2017 було зупинено провадження у справі та призначено експертизу.

14.12.2017 провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 04.01.2018.

04.01.2018 ухвалою суду зупинено провадження у справі для проведення судової експертизи.

Ухвалою від 27.12.2019 провадження у справі було поновлено, продовжено розгляд зі стадії підготовчого провадження та призначено розгляд справи на 22.01.2020.

Ухвалою суду від 22.01.2020 підготовче засідання відкладено на 05.02.2020.

Ухвалою суду від 05.02.2020 викликано в підготовче засідання на 26.02.2020 судового експерта Київського НДІ судових експертиз - Ковальчук Людмилу Іванівну для надання пояснень щодо висновку експертів за результатами проведення судової експертизи харчових продуктів від 03.12.2019 № 20741/19-34/32130-32138/19-34.

26.02.2020 у підготовче засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, судовий експерт Ковальчук Людмила Іванівна з`явилась, надала відповідь на поставлені запитання учасниками процесу щодо експертних висновків №20741/17-34/32130ч32138/19-34 від 03.12.2019.

Підготовчі засідання неодноразово відкладались з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 26.02.2020, 12.03.2020, 25.03.2020.

22.04.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 20.05.2020.

20.05.2020 розгляд справи по суті відкладено на 01.07.2020.

30.06.2020 через канцелярію господарського суду Львівської області від відповідача надійшли пояснення по справі (вх. № 207-77/20 від 30.06.2020).

01.07.2020 сторони в судове засідання не з`явились, причини неявки суд не повідомили, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не подали, розгляд справи відкладено на 12.08.2020.

12.08.2020 розгляд справи по суті відкладено на 17.09.2020 з підстав, зазначених в ухвалі суду.

17.09.2020 представник позивача у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідач явку представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позову заяву та письмових поясненнях, підтримав заяву про застосування строку позовної давності при розгляді даної справи та просив відмовити в позові.

Окрім того, представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про відшкодування йому витрат на правову допомогу, однак не подав суду доказів на підтвердження заявлених вимог та доказів їх надсилання іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті, однак не забезпечив явки представника в судове засідання та не повідомив причин неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та наявними у матеріалах справи доказами.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо прийняття та вивезення товару, що підлягає поверненню у відповідності до умов Договору від 08.01.2015 р. №СТМ 0186/15 на виробництво та поставку товарів власної торгової марки, згідно переліку, доданому до повідомлення про повернення товару №424/777юв від 06.06.2016 на загальну суму 1472996,93 грн, у зв`язку із невідповідністю цього товару належній якості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у договорі від 08.01.2015 покупець (позивач) та постачальник (відповідач) погодили ті умови договору, які вони вважали необхідними та доцільними для виконання погоджених домовленостей щодо поставки товару та отримання прибутку. На виконання умов цього договору в січні, лютому та березні 2015 постачальник виробив та поставив товар - рибні консерви власної торгової марки О`Моге, а покупець прийняв товар, згідно видаткових накладних № БК 57 від 28.01.2015, № БК 127 від 20.02.2015, № БК 133 від 03.03.2015, № БК 136 від 03.03.2015, № БК 170 від 17.03.2015, № БК 184 від 19.03.2015.

Діючи відповідно до умов п. п. 6.24, 6.28 та 6.29 договору, позивачем було призначено проведення дослідження товару, та відповідно до протоколів випробувань харчової продукції № 10835/15-х, № 10836/15-х, № 10838/15-х, № 10839/15-х, № 10840/15-х, № 10841/15-х, № 10842/15-х, встановлено факт невідповідності товару вимогам до якості товару, встановлених умовами договору та нормативними документами.

Позивач цінним листом з описом надіслав відповідачу повідомлення про повернення товару №346/1 від 07.09.2015, у зв`язку із невідповідністю товару належній якості, згідно протоколів випробувань харчової продукції № 10835/15-х, № 10836/15-х, № 10838/15-х, № 10839/15-х, № 10840/15-х, № 10841/15-х, № 10842/15-х. Загальна сума товару, що була заявлена до повернення станом на 07.09.2015 складала 2448225,60 грн, у тому числі ПДВ. Такі дії позивач обґрунтовує посиланням на умови п. п. 6.16 та 6.18 договору. Стверджує, що всупереч умовам п. 6.19 договору, де передбачено, що отримавши повідомлення покупця про повернення товару на підставах та умовах визначених договором, постачальник зобов`язаний вивезти зазначений у ньому товар протягом не пізніше 14 календарних днів з моменту направлення повідомлення покупцем; повернення товару оформляється відповідною накладною; вартість товару, що повертається покупцем, зараховується ним в рахунок зменшення заборгованості покупця перед постачальником за договором, - товар, що був заявлений до повернення постачальнику, згідно повідомленню 1, не був прийнятий ТзОВ «Бізнес Контакт» в зазначений вище строк. Після цього, позивачем було прийнято рішення продовжувати реалізовувати цей товар за заниженою ціною, не зважаючи на те, що така ціна була меншою ніж закупівельна, у зв`язку з чим, ТзОВ «ЕКО» несло додаткові збитки.

Позивач ствердив, що не зважаючи на зниження ціни, вищевказаний товар не користувався попитом у кінцевого споживача та реалізувався погано, а тому, 09.06.2016 позивач цінним рекомендованим листом з описом надіслав відповідачу ще одне повідомлення про повернення товару № 424/777юв від 06.06.2016, у зв`язку з невідповідністю товару належній якості, згідно протоколів випробувань харчової продукції № 10835/15-х, № 10836/15-х, № 10838/15-х, № 10839/15-х, № 10840/15-х, № 10841/15-х, № 10842/15-х. Загальна сума товару, що підлягає поверненню за вищевказаним повідомленням склала 1472996,93 грн, у тому числі ПДВ. На даний час товар, що підлягає поверненню, згідно переліку, доданому до повідомлення 2, загальною вартістю 1472996,93 грн позивачем знятий з реалізації, але не прийнятий та не вивезений відповідачем з місць, зазначених у повідомленні.

У відповідності до статті 38 Закону України Про безпечність та якість харчових продуктів усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, повинні містити у доступній для сприймання споживачем формі інформацію зокрема про кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності. На товарі, що був поставлений ТОВ Бізнес Контакт (на жерстяних банках рибних консервів) вказана дата виробництва та строк придатності цих консервів. Строк придатності цих консервів відображено не тільки на банках, але і зафіксовано у додатках № 36 до договору. Також інформація про граничний строк зберігання рибних консервів натуральних та з добавленням олії міститься у Галузевому стандарті України Консервні рибні натуральні та натуральні з добавленням олії (ДСТУ 15-70-2001) Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України. Так у п.п. 8.3. Технічних умов цього ДСТУ вказано, що зберігаються консерви від дати виготовлення, місяців, не більше: 12-з мойви та салаки; 36 - Сардина атлантична , Сардина атлантична натуральна з добавленням олії , Сардини натуральні з добавленням олії ; 24 - інші консерви. Згідно статті 21 того ж Закону, виробник сільськогосподарської продукції, призначеної для споживання людиною, харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів або допоміжних матеріалів для переробки зобов`язаний видавати декларацію виробника на такі об`єкти під час введення їх в обіг. Однак, відповідач надав лише одну декларацію (свідоцтво) виробника про якість консервів рибних від 28.01.2015, де зафіксовані дані про дату виробництва та інші відомості про якість оспорюваного товару, при цьому, строк придатності, зазначений на банках, перевищує визначені терміни.

Ствердив, що договір на виробництво та поставку товарів власної торгової марки №СТМ 0186/15 від 08.01.2015 діяв до 06.01.2017, а в частині зобов`язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного виконання таких зобов`язань сторонами. Покупець пред`явив вимогу у зв`язку з недоліками товару, протягом строку придатності цього товару. Так, повідомлення про повернення товару було направлено 09.06.2016, а після ігнорування цього повідомлення, 02.07.2016 до суду було направлено позовну заяву з позовною вимогою про зобов`язання вчинити дії - прийняти та вивезти товар, що підлягає поверненню, у відповідності до умов договору на виробництво та поставку товарів власної торгової марки № СТМ 0186/15 від 08.01.2015 на загальну суму 1472996,93 грн.

Також позивач зазначив, що він звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про зобов`язання вчинити дії в межах строків позовної давності, передбачених ст. 681 ЦК України терміном в один рік з дня виявлення недоліків (з 28.08.2015 року- дата протоколів випробувань харчової продукції) та у межах строку придатності рибних консервів ВТМ О' More ( до січня-лютого 2017 року).

Ствердив, що позов не містить позовних вимог про стягнення штрафу у разі поставки товарів неналежної якості, тому до цих правовідносин не можуть бути застосовані положення ч.7 та 8 ст. 269 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві та наданих поясненнях. Ствердив, зокрема, що позивачем порушено порядок прийому товару за якістю прописаний у розділі 3 договору, а протоколи випробувань харчової продукції, які були складені у серпні 2015 року та додані до позову та до повідомлення про повернення товару, не є належними та допустимими доказами поставки відповідачем позивачу товару неналежної якості.

ТзОВ БІЗНЕС КОНТАКТ було поставлено на адресу ТзОВ ЕКО обумовлену в специфікаціях до договору продукцію - консерви рибні, на які є всі необхідні документи, що підтверджують належну якість цього товару ще у січні - березні 2015 року. При прийнятті товару ТзОВ ЕКО у встановлений законодавством строк ніяких претензій стосовно якості поставленого товару не пред`являв. Остання партія товару згідно умов договору була поставлена відповідачем позивачу ще в березні 2015 року. Протоколи випробувань харчової продукції, які додані до позову та до повідомлення про повернення товару, були складені в серпні 2015 року, без виклику представника відповідача і з них неможливо встановити, яка кількість одиниць товару була об`єктом дослідження, який номер партії товару був об`єктом дослідження, де саме ці зразки відбирались. Натомість, якість продукції перевірялась виробником: випробування були проведені ТзОВ Рибоконсервний завод Екватор в ДП Харківстандартметрологія і за їх результатами надані зразки продукції відповідають вимогам ГОСТУ. Всупереч п. 3.13. договору, позивач надіслав відповідачу повідомлення щодо неякісності товару не у трьохденний строк з моменту виявлення, а через 21 день після цього.

Зазначив, що своїм правом перевірки якості та безпеки товару, передбаченим пунктом 6.24 договору, позивач вирішив скористатись тільки тоді, коли відповідач не погодився на пропозицію позивача щодо зменшення ціни товару та його часткового повернення через зменшення обсягу продаж та зниження платоспроможності населення. Це підтверджується відповідним листом ТзОВ «ЕКО» від 18.08.2015. Відповідач виконав свої зобов`язання за договором, а оскільки ТзОВ «ЕКО» лише частково оплатило товар (частинами, з порушенням строків оплати товару), то відповідач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ТзОВ «ЕКО» суми заборгованості та суми штрафних санкцій. Позов було прийнято до провадження господарським судом м. Києва. (справа №910/8776/16). Після судового засідання 06.06.2016 по справі №910/8776/16, ТзОВ «ЕКО» направило на адресу відповідача лист з повідомленням про повернення товару, тобто, протягом 7 місяців з дати отримання товару жодних претензій щодо його якості не заявлялось. У цьому листі була вказана вже зовсім інша сума товару, який підлягає поверненню через начебто невідповідність товару діючим стандартам та умовам договору в частині належної якості. Ця сума істотно відрізняється від суми, яка вказана у відзиві ТзОВ «ЕКО» на позовну заяву у справі №910/8776/16, так як вона вже визначена в розмірі 1 472 996 ,93 грн. Зазначаючи різні суми вартості товару, позивач намагається ухилитись від виконання своїх обов`язків за договором по оплаті товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.06.2017 у справі №910/8776/16 було зупинено провадження у даній справі до вирішення (до набрання законної сили процесуальним документом за результатами розгляду) пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом - справи №914/1822/16 господарського суду Львівської області.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 269 ГК України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Оскільки позивач наголошує на тому, що він отримав від відповідача неякісний товар, і це було встановлено протоколами випробувань харчової продукції ще 28.08.2015, то з того часу пройшло до дня пред`явлення позивачем позову понад 10 місяців, і тому, на думку відповідача, позивачем пропущено строк для пред`явлення відповідних позовних вимог щодо неналежної якості поставленого товару і його повернення з цього приводу постачальнику, у зв`язку з чим відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності.

В позові просив відмовити.

Обставини справи.

08.01.2015 між ТзОВ «ЕКО» (покупець) і ТзОВ «БІЗНЕС КОНТАКТ» (постачальник) було укладено договір на виробництво та поставку товарів власної торгової марки №СТМ 0186/15, відповідно до якого постачальник зобов`язався виготовляти та передавати у власність покупця товар за торговельними марками, перелік яких наведений в додатку №1 відповідно до умов договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити належно виготовлений та поставлений товар.

Відповідно до п. 1.7 розділу 1 договору, який регулює «визначення термінів» , під невідповідністю товару слід розуміти виявлену покупцем протягом строків приймання невідповідність поставленого товару щодо: кількості товару, його місць всередині тари; асортименту; якості (включаючи явні та приховані недоліки товару); маркування (споживчої тари товару, включаючи штрих-коди); фактичної ваги нетто даним, вказаним на транспортній тарі або споживчій тарі; упаковки товарів вимогам передбаченим стандартами, технічними регламентами та умовами, цим договором або даними, зазначеними на маркуванні упаковки, а також у відповідних документах що засвідчують кількість та якість товарів; строків реалізації товару; цілісності тари (у тому числі слідів деформації тари, намокання і /або протікання тари, ознак бою товару всередині тари і т.п.). Розподільчий центр ( п.1.3 р.1 договору) - окремий склад покупця для зберігання товару, розташований окремо від його торгівельної мережі. Повідомлення сторін (п.1.8 р.1 договору ) - надсилання будь-яких документів та інформації за договором шляхом електронної пошти, телефонограм, факсограм . В окремих випадках, зазначених в договорі, повідомлення мають бути додатково надіслані засобами поштового зв`язку (рекомендовані листи з повідомленням про вручення).

Розділ 3 договору висвітлює погоджені сторонами «Умови поставки товару, порядок прийому, передачі товару, товаросупровідні документи» . Так, у п. 3.2 договору сторонами погоджено, що кожну окрему поставку товару постачальник здійснює на підставі замовлення покупця, яке покупець передає за формою, встановленою у додатку №5 до даного договору. Відповідно до п. п. 3.2.2 п. 3.2 договору, у замовленні вказуються номер і дата замовлення, кількість, асортимент/вид, найменування товару, строк (дату) поставки, адресу поставки, базис поставки (якщо він відрізняється від базису, зазначеного в договорі), найменування вантажоодержувача (за наявності). Відповідно до п. 3.5, у випадку, якщо сторонами договору у замовленні погоджено поставку товару за адресою розподільчого центру покупця, сторони домовилися керуватися умовами додатку №9 до договору, який є його невід`ємною частиною.

У п. 3.12 договору сторони погодили, що покупець здійснює приймання товару у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 та вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7, по кількості, якості, прихованим недолікам в частині, що стосується строків приймання товару, пред`явлення покупцем претензій у зв`язку із невідповідністю поставленого товару, якщо інше не передбачено чинним на дату поставки товару законодавством України та цим договором.

Відповідно до п. 3.13 договору, якщо в процесі приймання товару виявлено невідповідність товару покупець має право відмовитись від приймання поставленої партії товару, в якій виявлено невідповідність, в повному обсязі або частково на власний розсуд, а постачальник буде вважатися таким, що не виконав належним чином своє зобов`язання по поставці замовленого покупцем товару і зазначена обставина буде розглядатися сторонами як відмова постачальника від поставки відповідної партії товару або частини такої партії товару. У разі виявлення покупцем протягом строків приймання товару, що визначені цим договором, невідповідності товару, покупець надсилає повідомлення постачальнику про виявлену невідповідність товару протягом 3 робочих днів з дати виявлення такої невідповідності. Уповноважений представник постачальника зобов`язаний прибути до покупця протягом 48 годин з моменту направлення йому повідомлення, для складання двостороннього акту про невідповідність товару в порядку, визначеному розділом 5 договору. Сторони погодили, що у випадку виявлення покупцем невідповідності товару, що поставлений постачальником, останній сплачує покупцеві штраф в розмірі 10% вартості таких товарів (без ПДВ).

Нез`явлення постачальника (його уповноваженого представника) у строк, передбачений пунктом 3.13 договору для підписання вказаного акту про невідповідність товару, матиме наслідки, передбачені пунктом 5.5 цього договору. (п.3.14 договору).

Відповідно до п. 3.15 договору за наслідками повідомлення постачальника про невідповідність товару та складання відповідного акта покупець має право на свій вибір: вимагати від постачальника допоставки відсутньої кількості товару; вимагати від постачальника замінити невідповідний товар; вимагати повернення невідповідного товару постачальнику.

Відповідно до п. 3.16 договору, в залежності від конкретної вимоги покупця, вказаної в пункті 3.15 договору, постачальник протягом 48 годин після направлення покупцем акту про невідповідність товару, зобов`язаний за свій рахунок: допоставити відсутню (недопоставлену) кількість товару; замінити невідповідний товар на товар, який відповідає умовам договору; вивезти невідповідний товар від покупця.

У п. 3.18 договору сторони погодили, що у разі відповідності поставки товару умовам цього договору покупець підписує видаткову та товарно-транспортну накладні на поставлений товар. Дата, зазначена покупцем у видатковій накладній, є датою поставки партії товару.

Сторони підтверджують (п. 3.21 договору), що особи, які здійснюють передачу і приймання товару, що поставляється за договором, мають повноваження на представлення інтересів відповідної сторони при виявленні невідповідності товару, що поставляється, та у випадку ненадання або неналежного оформлення постачальником будь-якого з товарно-супровідних документів на товар. Сторони також підтверджують, що особи, передбачені цим пунктом мають належні повноваження на складання і підписання актів, передбачених цим договором. Факт надання повноважень зазначеним особам на підписання відповідних документів визнається сторонами, що засвідчується підписанням даного договору.

У випадку, якщо неякісний товар складає більше 5% від загальної кількості поставленої партії товару, покупець має право відмовитися від приймання всієї партії товару і зазначена обставина буде розглядатися сторонами як відмова постачальника від поставки відповідної партії товару (п. 3.22 договору).

Відповідно до п. 3.27 договору перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами покупця товарної та товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 3.28 договору, у разі повернення постачальнику товару на умовах, визначених цим договором, право власності на товар переходить до постачальника в момент підписання накладної на повернення товару. Підтвердженням приймання (повернення) товару є підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) накладної (поворотної накладної) та іншої обов`язкової та визначеної чинним законодавством України, товарно-супровідної та транспортно-супровідної документації на товар.

У п. п. 5.1.2 п. 5.1 сторони погодили, що у випадках, визначених договором, сторони складають, зокрема акт невідповідності товару на умовах п. 3.13 договору.

Відповідно до п. 5.2, акти (у тому числі зазначений у п. п. 5.1.2 п. 5.1 договору акт про невідповідність товару) є двосторонніми документами, які оформляються та підписуються сторонами, їх представниками, включно із перевізниками та складаються у двох екземплярах (по одному для кожної із сторін).

Відповідно до п. 5.4 договору, у випадку відмови уповноваженого представника постачальника або його перевізника на підписання актів та/або на отримання актів, визначених в п. п. 5.1.1 та 5.1.2 п. 5.1 договору, а також у випадку нез`явлення постачальника в строк, установлений п. 3.13 договору, покупець залучає для складення зазначених актів або для зазначення в актах відмітки про відмову постачальника або його перевізника в отриманні одного примірника такого акта, третю незацікавлену сторону. В цьому випадку відповідні акти про відмову в прийманні поставки партії товару та акти про невідповідність товару, складені покупцем із залученням третьої незацікавленої сторони, є для постачальника достовірними, дійсними, мають юридичну силу і постачальник беззастережно погоджується з фактичними та юридичними наслідками для себе вказаних документів, приймає зазначені акти до виконання та не має права на їх оскарження.

Відповідно до п. 6.1 договору, товар, що поставляється за договором за показниками якості та безпеки повинен відповідати встановленим законодавчими та нормативними документами на товар (ГОСТ, ДСТУ, ТУ і т.д.) та іншими документами, що регламентують вимоги до даної групи товарів, а також не мати дефектів товарного (зовнішнього) вигляду. Товар повинен відповідати вимогам до продукту та упаковки (форма, зовнішній вигляд, технічні характеристики і т.д.) вказаних сторонами в додатках №3а і № 3б до договору.

Згідно із ГОСТ, ДСТУ строк придатності товару - рибних консервів вказаний на банці і складає від 15 місяців до трьох років з моменту його виготовлення. Зокрема: скумбрія атлантична натуральна з добавленням олії 240 грам (ГОСТ 13865-68) термін придатності - 2 роки; горбуша натуральна 240 грам (ГОСТ 7452-97) термін придатності - 2 роки; сайра натуральна 240 грам (ГОСТ 7452- 97) термін придатності - 2 роки; сардина атлантична бланшована в олії 240 грам (ДСТУ ГОСТ 7454:2009, дата виробництва 23.01.2015 року) термін придатності - 2,5 роки; кільки чорноморські обсмажені в томатному соусі 240 грам (ГОСТ 16978-89) термін придатності - 15 місяців; сардини натуральні з добавленням олії 200 грам (ГСТУ 15-70- 2001) термін придатності - 3 роки; сардини натуральні з добавленням олії 240 грам (ГСТУ 15-70-2001) термін придатності - 5 років .

Постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25% від вартості партії товару неналежної якості поставлених постачальником на адресу покупця, а також відшкодувати покупцю всі збитки понесені покупцем внаслідок реалізації таких товарів у випадку, якщо буде встановлено, що порушення якості товарів виникло з вини покупця.

У пункті 6.16 договору сторонами погоджені випадки, коли покупець має право повернути товар, а постачальник зобов`язаний прийняти товар та за вибором покупця або відшкодувати 100% сплаченої вартості за товар, що підлягає поверненню або зменшенням суми належних до сплати постачальнику грошових коштів, зокрема, у разі невідповідності товару діючим стандартам та/або вимогам до товару (продукту), встановленим у додатку №3а до цього договору, невідповідності товару умовам цього договору в частині належної якості. Покупець (п. 6.18) надсилає постачальнику повідомлення про повернення товару, в якому зазначає вид та кількість товару, що підлягає поверненню, місце і час його передачі постачальнику.

Відповідно до п. 6.19 договору, отримавши повідомлення покупця про повернення товару на підставах та умовах, визначених договором, постачальник зобов`язаний вивезти зазначений у ньому товар, протягом не пізніше 14 календарних днів з моменту направлення повідомлення покупцем. Повернення товару оформляється відповідною накладною. Вартість товару, що повертається покупцем, зараховується ним в рахунок зменшення заборгованості покупця перед постачальником за договором. У разі, якщо у покупця немає заборгованості перед постачальником за товар, постачальник зобов`язаний не пізніше 5 календарних днів з дати виставлення покупцем рахунку оплатити вартість повернутого покупцем товару.

У п. 6.20 договору сторони погодили, що у випадку порушення постачальником умов пункту 6.19 договору покупець має право після закінчення 14 календарних днів з моменту направлення повідомлення про повернення товару розпорядитися товаром на свій розсуд: 6.20.1 реалізувати товар його за мінімальною ціною; 6.20.2 утилізувати його за рахунок постачальника про що складається відповідний акт у відповідності до вимог розділу 4 договору.

Відповідно до п. 6.21, всі витрати і збитки, понесені покупцем у зв`язку із розпорядженням товаром на свій розсуд, включно, але не обмежуючись різницею між вартістю придбання товару та вартістю його реалізації за мінімальними цінами, збитки від реалізації товару за мінімальними цінами, вартість утилізації, транспортування тощо, відноситься за рахунок постачальника та відшкодовується покупцеві у повному обсязі.

Покупець вправі на суму понесених витрат і збитків зменшити свою заборгованість перед постачальником за цим договором, а у разі, якщо у покупця немає такої заборгованості, постачальник зобов`язаний відшкодувати покупцю суму понесених останнім витрат і збитків не пізніше 5 робочих днів з дня пред`явлення покупцем письмової вимоги (п. 6.22 договору).

Відповідно до п. 6.24, покупець має право за своїм вибором та за свій рахунок проводити дослідження, експертизи та інші перевірки якості та безпеки товару, в тому числі - в спеціалізованих організаціях, що мають відповідну ліцензію і акредитовані на право проведення таких випробувань (далі - лабораторії). Покупець самостійно приймає рішення про вибір спеціалізованих організацій для проведення аналізу товару. Об`єм та частота перевірок встановлюються покупцем. Вартість тестування товару покупцем відшкодовується постачальником на підставі підтверджуючих витрати покупця документів.

У п. п. 6.24.2 договору сторонами погоджено, що якщо у результаті вказаних досліджень, експертиз та перевірок якості буде виявлено випадки порушення вимог до якості та безпеки товару, що підлягає аналізу, покупець має право проводити додаткові випробування товару за показниками, щодо яких було виявлено невідповідності. Постачальник за вимогою покупця, відшкодовує покупцю витрати на проведення таких додаткових перевірок. Витрати включають в себе повну вартість випробувань товару постачальника, оформлену одним рахунком-фактурою. Підставою для відшкодування коштів постачальником на проведення додаткових випробувань є наявність документального підтвердження невідповідності товару, що аналізується, за одним чи кількома показниками. Документальним підтвердженням є оформлений належним чином протокол випробування товару. У випадку незгоди постачальника з результатами тестування, постачальник може за власний рахунок провести арбітражне дослідження арбітражних зразків, відібраних згідно п. 6.27 договору виключно у лабораторії Укрметртестстандарту (пп. 6.24.4 п. 6.24 договору).

З метою вирішення спірних ситуацій, що можуть виникнути між покупцем та постачальником стосовно якості та безпеки товару, постачальник зобов`язаний відбирати та зберігати у себе зразки товару кожної партії виробництва (арбітражні зразки). Кількість арбітражних зразків, що відбираються і зберігаються постачальником, повинна бути достатньою для проведення необхідних лабораторних аналізів у випадку виникнення такої потреби. Термін зберігання арбітражних зразків постачальником розраховується за принципом «термін придатності товару до споживання +10%» . Покупцю буде забезпечено вільний доступ до арбітражних зразків і право використовувати їх у вказаних цілях ( п.6.27).

Відповідно до п. 6.28 договору, у випадку виникнення з боку покупця підстав вважати, що партія товару, отриманого від постачальника, є неналежної якості, тобто не відповідає встановленим цим договором та додатками до нього вимогам та/або нормативним документам, що встановлюють вимоги до якості та безпеки товару, покупець має право призначити експертизу партії товару, залучаючи до цього уповноважену організацію, що діє як незалежна експертна організація і проводить дослідження товару на предмет відповідності задекларованим стандартам. Право вибору уповноваженої організації належить покупцю. Партією вважається будь-яка кількість одиниць товару (пляшок, контейнерів, пакетів тощо) одного типу та місткості з вмістом одного найменування, однієї дати виробництва (день, місяць, рік), оформлена одним документом про якість.

Відповідно до п. 6.29 договору, уповноважена організація проводить відбір зразків від партії товару «на осліп» , використовуючи для цього рекомендації ГОСТ 48321-73, а також інші діючі національні стандарти України та міжнародні стандарти, що найбільше відповідають вимогам до методики відбору проб для проведення лабораторних випробувань конкретного типу товару. Зразки можуть відбиратись під час прийомки товару на складі покупця, або ж безпосередньо у торговельній мережі. Результати таких лабораторних випробувань оформляються окремим актом, що є достатнім свідченням відповідності чи невідповідності даної партії встановленим вимогам до товару. У випадку підтвердження невідповідності партії товару встановленим вимогам до якості та безпеки, постачальник зобов`язаний оплатити вартість проведення даної експертизи та оплатити вартість заходів, пов`язаних з вилученням такої партії з торгівельної мережі покупця.

Неякісним (п. 6.37) вважається товар, якісні показники і споживчі властивості якого не відповідають зазначеним у нормативному документі чи нормативно-правовому акті, виготовлений із застосуванням не дозволених у встановленому законом порядку компонентів, харчових добавок, матеріалів, технологій тощо, а також товар, якість якого знизилась унаслідок порушення правил маркування, порушення чи деформування тари та окремих одиниць упаковки, при наявності у товару стороннього невластивого запаху, ознак намокання, сторонніх домішок, забруднень товару, з явно вираженими ознаками псування та пошкодження гризунами або комахами тощо, а також товар на якому відсутній штрих-код.

В пункті 12.1. вказано, що даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 , а в частині зобов`язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного виконання таких зобов`язань сторонами. Покупець має право в односторонньому порядку, не вказуючи підстав і не звертаючись до суду, достроково розірвати договір, у письмовій формі проінформувавши про це постачальника за 60 днів до дати розірвання. Згідно пункту 12.2. договору, у разі відсутності бажання в однієї зі сторін розірвати даний договір, він може бути пролонгований без підписання додаткової угоди терміном на один рік. Доказів пролонгації договору сторонами не надано. Однак, в частині вимог про вивезення товару неналежної якості договір продовжує діяти до повного виконання такого зобов`язання.

Зі змісту договору вбачається, що його умови відповідають нормам ст. 678 ЦК України, адже такі умови передбачають право покупця вимагати вивіз товару неналежної якості та зарахування його ціни в рахунок майбутніх поставок, що, по-суті, є ідентичним положенню п. 2 ч. 2 ст. 678 ЦК України, яка надає покупцю право вимагати заміну товару.

Норми договору також не суперечать (та не регулюють в інший спосіб) відносини щодо недоліків товару, виявлених протягом гарантійного строку чи строку придатності. Так, норми договору регулюють відносини щодо недоліків товару, виявлених при прийманні товару, однак, не регулюють відносин щодо недоліків товару, виявлених після приймання але протягом строку придатності товару. Таким чином, ці відносини регулюються положеннями ст. 680 ЦК України, згідно із якою покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

Сторони не посилались на невідповідність умов договору вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та визнається сторонами, на виконання

умов договору в січні, лютому та березні 2015 постачальник виробив та поставив товар - рибні консерви власної торгової марки О`Моге, а покупець прийняв його без згідно видаткових накладних № БК 57 від 28.01.2015 , № БК 127 від 20.02.2015, № БК 133 від 03.03.2015, № БК 136 від 03.03.2015, № БК 170 від 17.03.2015, № БК 184 від 19.03.2015 на суму 4478320,78 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторонами без зауважень та претензій, у т. ч. щодо якості товару.

Вартість товару позивачем повністю оплачена не була. На дату вирішення спору заборгованість не змінилась та становить 1844221,90 грн. Доказів зворотнього позивачем не надано. Спір про стягнення суми заборгованості перебуває на розгляді в господарському суді м. Києва.

Матеріалами справи підтверджується, що в серпні 2015 покупцем було призначено проведення дослідження товару, за результатами яких оформлено протоколи випробувань харчової продукції № 10835/15-х, № 10836/15-х, № 10838/15-х, № 10839/15-х, № 10840/15-х, № 10841/15-х, № 10842/15-х від 28.08.2015.

18.09.2015 позивач цінним листом з описом надіслав відповідачу повідомлення про повернення товару №346/1 від 07.09.2015, у зв`язку з невідповідністю товару належній якості, згідно протоколів випробувань харчової продукції № 10835/15-х, № 10836/15-х, № 10838/15-х, № 10839/15-х, № 10840/15-х, № 10841/15-х, № 10842/15-х. Загальна сума товару, що була заявлена до повернення станом на 07.09.2015 складала 2448225,60 грн, у тому числі ПДВ.

Товар, що був заявлений до повернення постачальнику згідно повідомлення від 18.09.2015, не був вивезений ТзОВ «Бізнес Контакт» в зазначений вище строк. Після цього, позивачем було прийнято рішення продовжувати реалізовувати цей товар за заниженою ціною, не зважаючи на те, що така ціна була меншою ніж закупівельна, у зв`язку з чим, ТзОВ «ЕКО» несло додаткові збитки. Право прийняття такого рішення закріплено за покупцем в п. 6.20 договору. Внаслідок часткової реалізації вартість заявленого до повернення товару склала 1472996,93 грн. у т. ч. ПДВ. Тому, 09.06.2016 цінним рекомендованим листом з описом позивач надіслав відповідачу ще одне повідомлення про повернення товару № 424/777юв від 06.06.2016 на вказану суму.

На момент звернення позивача з позовом товар, що перелічений у повідомленні №424/777юв від 06.06.2016 не прийнятий та не вивезений відповідачем, а відтак позивачем знятий з реалізації.

Оцінка суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Ст. 627 ЦК України проголошено свободу договору, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Пунктом 4 ст. 179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За своєю правовою природою договір, на підставі якого поставлявся товар, є договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок прийому товару за якістю прописаний у розділі 3 договору. Згідно із п. 3.12. договору сторони погодили, що покупець здійснює приймання товару у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 та вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, по кількості, якості, прихованим недолікам в частині, що стосується строків приймання товару, пред`явлення покупцем претензій у зв`язку із невідповідністю поставленого товару, якщо інше не передбачено чинним на дату поставки товару законодавством України та цим договором. Згідно із п. 3.13. договору, якщо в процесі приймання товару виявлено невідповідність товару, покупець має право відмовитись від приймання поставленої партії товару. У разі виявлення покупцем протягом строків приймання товару, що визначені цим договором, невідповідності товару, покупець надсилає повідомлення постачальнику про виявлену невідповідність товару протягом 3 робочих днів з дати виявлення такої невідповідності. За змістом цього пункту, зазначене положення застосовується лише у разі виявлення відповідних недоліків протягом строку приймання товару.

Приймання продукції по якості і комплектності відбувається на складі покупця у строки, зазначені п. п.«а» п.6 Інструкції. Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю прийомка продукції за якістю здійснюється на складі отримувача при поставці в інше місто - не більше 20 днів, при одномісцевій поставці - не більше ніж 10 днів.

Відповідно до положень п. 8 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю торгові підприємства мають право незалежно від перевірки якості товарів, яка була проведена в строки, що вказані у пункті 6 цієї Інструкції, заактувати виробничі недоліки, якщо такі недоліки будуть виявлені при підготовці товарів до роздрібної торгівлі або при роздрібній торгівлі впродовж 4-х місяців після отримання товарів.

ТзОВ «Бізнес Контакт» було поставлено на адресу ТзОВ «ЕКО» обумовлену в специфікаціях до договору продукцію - консерви рибні, зі всіма необхідними документами, що підтверджують належну якість цього товару у січні - березні 2015 року. Позивач заперечень щодо відсутності або ненадання відповідачем відповідних документів щодо товару, який поставлявся за договором, під час розгляду справи не заявив.

При прийнятті товару ТзОВ «ЕКО» у встановлений законодавством строк ніяких претензій стосовно якості поставленого товару не пред`являло. Остання партія товару згідно умов договору була поставлена відповідачем позивачу у березні 2015 року. Приймання товару по видаткових накладних, ТТН покупець здійснив без будь-яких зауважень та претензій щодо якості товару.

Посилання відповідача на недотримання позивачем вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, як це погоджено в договорі, не впливає на характер спірних відносин, враховуючи, що позивач посилається на прихований характер недоліків поставленого товару.

Посилання відповідача щодо незалучення товариства до складання протоколів випробувань харчової продукції не заслуговує на увагу суду, оскільки це є правом покупця, передбаченим в п. 6.24 договору, реалізація якого не обмежена строком приймання товару. Представник відповідача для проведення дослідження товару не залучався, такий обов`язок у позивача, крім випадків виявлення недоліків товару на стадії його приймання, договором не передбачений. Право вибору лабораторії є виключним правом покупця згідно із договором.

Щодо протоколів випробувань, на які посилається позивач, то як вбачається з умов в п.6.29, уповноважена організація повинна проводити відбір зразків партії товару під час приймання товару на складі покупця, або безпосередньо у торговельній мережі. Результати лабораторних випробувань оформляються окремим актом. Поряд з цим, як вбачається зі змісту протоколів, на які посилається позивач і які були складені в серпні 2015 року (складання яких відповідно до умов п.п.6.24.2 договору передбачено для проведення додаткових перевірок товару за показниками, щодо яких вже було виявлено невідповідність), зразки відбирались представником ТзОВ «ЕКО» . Крім того, з даних, що містяться у цих протоколах, неможливо встановити, яка кількість одиниць товару була об`єктом дослідження, який номер партії товару був об`єктом дослідження, де саме ці зразки відбирались. Як з`ясовано, у протоколі випробувань харчової продукції №10841/15-з від 28.08.2015 вказано штрихове кодування консерви рибної (сардини натуральної з добавленням олії ТМ «О»Моrе» ), яке не відповідає ні даним штрихового кодування у видаткових накладних, ні в додатку №3а до договору.

Позивач посилається на право, передбачене пунктами 6.28. і 6.29 договору, призначати експертизу партії товару, залучати до цього уповноважену організацію, що діє як незалежна експертна організація і проводить дослідження товару на предмет його відповідності задекларованим стандартам. Цим правом позивач скористався, але призначив не експертизу, а замовив проведення випробування харчового продукту. Передбачені договором акти невідповідності товару не складені. Відтак, надані позивачем протоколи випробувань не можуть бути належним доказом поставки йому відповідачем неякісної продукції та не доводять порушення своїх зобов`язань відповідачем.

Посилання відповідача на те, що повідомлення було скероване йому через 21 день з дати виявлення недоліків, а не протягом 3 днів, що передбачено в п. 3.13. договору, не приймається до уваги враховуючи, що вказаний пункт регулює інші відносини сторін, а саме, на стадії приймання товару.

Крім того суд зазначає, що твердження відповідача про те, що не зважаючи на посилання про неякісність товару, позивач продовжував його реалізовувати, не впливає на суть спору, а є правом покупця, встановленим у договорі. Доводи відповідача щодо неналежного зберігання позивачем товару, не доведено у встановленому порядку належними доказами.

Відповідно до п.6.1 договору, товар, що поставляється за договором за показниками якості та безпеки повинен відповідати встановленим законодавчими та нормативними документами на Товар (ГОСТ, ДСТУ,ТУ і т.д.) та іншими документами, що регламентують вимоги до даної групи товарів, а також не мати дефектів товарного (зовнішнього) вигляду. Товар повинен відповідати вимогам до продукту та упаковки (форма, зовнішній вигляд, технічні характеристики і т.д.) вказаних сторонами в додатках №3а і №36 до дійсного договору.

Як вбачається з висновку судової експертизи харчових продуктів від 03.12.2019 № 20741/19-34/32130-3208/10-34, поставлений позивачу товар не відповідав встановленим вимогам. Експертизою встановлено, що за органолептичними показниками об`єкти 1 - 10 не відповідають вимогам ГОСТ 7452-97, ДСТУ ГОСТ 7454-2009, ГСТУ 15-70-2001, ГОСТ 13865-68 - висота шматків в банці на 7 - 11 мм нижче її внутрішньої висоти (висота шматків або порцій риби повинна бути рівна внутрішній висоті банки або на 4-5 мм нижче її). Відхилення маси нетто від зазначеного на етикетках об`єктів 5 та 7 не відповідає інформації на етикетках (240 г допустиме відхилення від -4% до +8,5%). Масова частка складових частин та масова частка відстою в олії об`єкта 5 не відповідає вимогам ДСТУ ГОСТ 7454-2009 Консерви з бланшированої, підсушеної або підв`яленої риби в олії. Технічні умови та інформації на етикетці. Масова частка складових частин (риби) об`єктів 1-4, 6-10 не відповідає інформації, вказаній на етикетках (вміст риби 96-99%). За масовою часткою кухонної солі та за масовою часткою свинцю, кадмію, міді та цинку об`єкти 1-10 відповідають вимогам нормативних документів.

При цьому, для товару (продукту): горбуша О`Моге натуральна 240г ж/б штрих-код 4820129379049, сайра О`Моге натуральна 240г ж/б штрих-код 4820129379056, сардина атлантична О`Моге з добавленням олії 200 г ж/б штрих-код 4820174063016; сардина О`Моге натуральна з добавленням олії 240 г штрих-код 4820174062392; скумбрія атлантична О`Моге натуральної з добавленням олії 240 г ж/б, штрих-код 4820129379070, що був поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Контакт за договором на виробництво та поставку товарів власної торгової марки №СТМ 0186/15 від 08.01.2015. Товариству з обмеженою відповідальністю ЕКО відхилення товарних характеристик в межах вимог, встановлених у Додатку №3а до вищевказаного договору - не виявлено.

Для товару (продукту): сардина атлантична О`Моге бланшована в олії 240 г ж/б, штрих-код 4820129378844 масова частка складових частин та масова частка відстою в олії не відповідає вимогам ДСТУ ГОСТ 7454-2009 Консерви з бланшированої, підсушеної або підв`яленої риби в олії. Технічні умови та інформації на етикетці. Відхилення маси нетто від зазначеного на етикетках сардина атлантична О`Моге бланшована в олії 240 г ж/б, штрих-код 4820129378844 не відповідає інформації на етикетках (240 г допустиме відхилення від -4% до +8,5%).

Строк придатності товарів (продуктів): горбуші О`Моге натуральної 240 г ж/б, штрих-код 4820129379049; сайри О`Моге натуральної 240 г ж/б штрих-код 4820129379056; сардини атлантичної О`Моге бланшованої в олії 240 г ж/б, штрих-код 4820129378844; сардини атлантичної О`Моге з добавленням олії 200 г ж/б штрих-код 4820174063016; сардини О`Моге натуральної з добавленням олії 240 г штрих-код 4820174062392; скумбрії атлантичної О`Моге натуральної з добавленням олії 240 г ж/б, штрих-код 4820129379070, який поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Контакт за договором на виробництво та поставку товарів власної торгової марки №СТМ 0186/15 від 08.01.2015р. (як вказано в ухвалі) не впливає лише на окремі стійкі до терміну зберігання показники якості. Якісні та споживчі властивості вказаного товару в цілому змінюються і залежать від терміну та умов зберігання, але вказані зміни не було виявлено в межах проведених досліджень та вимог, встановлених у Додатку №3а до вищевказаного договору.

Враховуючи зміст зазначеного висновку, посилання відповідача на неналежне оформлення приймання товару та документування його недоліків, до уваги не приймаються, оскільки такі вимоги встановлені для визначення підставності вимог покупця щодо товару, який міг виявитись неналежної якості. Посилання позивача на неналежну якість товару підтверджуються зазначеним висновком. При цьому, товар вважається таким, що є неналежної якості, при недотриманні хоча б однієї вимоги ГОСТ, ДСТУ, ТУ, умов договору.

Відповідач вважає, що висновок експерта не доводить підставності позовних вимог. Адже, згідно п. 1 висновку експертів Для товару (продукту): горбуша О`Моге натуральна 240г ж/б штрих-код 4820129379049, сайра О`Моге натуральна 240г ж/б штрих-код 4820129379056, сардина атлантична О`Моге з добавленням олії 200 г ж/б штрих-код 4820174063016, сардина О`Моге натуральна з добавленням олії 240г штрих-код 4820174062392, скумбрія атлантична О`Моге натуральна з добавленням олії 240г ж/б, штрих-код 4820129379070, що був поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Контакт за договором на виробництво та поставку товарів власної торгової марки №СТМ 0186/15 від 08.01.2015р Товариству з обмеженою відповідальністю ЕКО , відхилення товарних характеристик в межах вимог, встановлених у Додатку №3а до вищевказаного договору - не виявлено . Тобто, на думку відповідача, цей висновок експерта спростовує надані позивачем до позову докази невідповідності поставленого товару, а саме: протоколи випробувань харчової продукції, які були виконані НДЦ випробувань продукції ДП Укрметртестстандарт у серпні 2015 року. Посилається на необґрунтованість висновку експерта в іншій частині.

У зв`язку із наведеним, враховуючи клопотання позивача, експерт був допитаний у судовому засіданні та показав, що хоча при технологічному процесі виготовлення рибних консервів після проходження стерилізації можлива зміна співвідношення використаних складників консервів (риби, олії, солі (спецій)) в грамах та відсотках, відповідно до вимог п. 4.2.5 (таблиця 2) ГОСТ 7452-1997, п. 1.7 (таблиця 2) ГОСТ 13865-68, п. 5.2.5 (таблиця 3) ДСТУ ГОСТ 7454:2009, надані на дослідження консерви повинні відповідати вказаним вимогам, а саме: найменування показника порядок укладання в банки (кількість шматків, тушок риби в банці) - висота шматків, філе-шматочків або порцій риби повинна дорівнювати висоті банки або бути на 4-5 мм нижче від неї. Цим вимогам досліджувані взірці не відповідають.

Відповідачем не було доведено, що така невідповідність вмісту консервів встановленим вимогам знаходиться в межах природних втрат у процесі переробки. Та обставина, що протоколи випробувань харчової продукції не містять згадки про невідповідність висоти укладки рибних консервів, а стосувались лише перевірки масової частки риби, олії та кухонної солі в консервах, не спростовують змісту висновку експерта та є об`єктивно обумовленими у т. ч. недотриманням вимог висоти укладки шматків риби, що впливає на її масову частку.

Таким чином, відповідачем не доведено помилковості висновку експерта чи наявності підстав для його неврахування.

Зазначеним висновком експерта спростовуються посилання відповідача на належну якість товару відповідно до листа виробника консервів - ТзОВ Рибоконсервний завод Екватор від 30.09.2015, протоколу випробувань рибних консервів Кільки чорноморські обсмажені в томатному соусі №7705/Д від 23.10.2015, протоколу випробувань рибних консервів Сардина атлантична бланшована в олії №7704/'Д від 23.10.2015, проведеними ТзОВ Рибоконсервний завод Екватор в ДП Харківстандартметрологія . Не спростовує факту поставки товару неналежної якості товару й нескладання сторонами актів про невідповідність товару, акту лабораторних випробувань тощо. Такі посилання носять формальний характер, не спростовують факту поставки товару неналежної якості та не позбавляють позивача права пред`явити позовну вимогу, що випливає із поставки товару неналежної якості.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частини 5, 6 ст. 269 ГК України, передбачають, що постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. Із врахуванням ч. 4 ст. 678 ЦК України, у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки не отримує прав, передбачених ст. 678 ЦК України, але має право вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів виробів за його рахунок, або зміни товару. При цьому, у всіх випадках, коли виявляється неналежна якість або некомплектність товарів, поставлених на підставі договору поставки, в тому числі і при виявленні дефектів виробів в період гарантійного строку, з постачальника може бути стягнуто штраф в порядку ч. 7 ст. 269 ГК України.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Як встановлено судом, умовами пункту 6.19 договору передбачено, що отримавши повідомлення покупця про повернення товару на підставах та умовах визначених договором, постачальник зобов`язаний вивезти зазначений у ньому товар протягом не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту направлення повідомлення покупцем. Повернення товару оформляється відповідною накладною. Вартість товару, що повертається покупцем, зараховується ним в рахунок зменшення заборгованості покупця перед постачальником за договором.

Однак, всупереч умовам договору товар, що був заявлений до повернення постачальнику, згідно повідомленню 1, не був прийнятий ТОВ Бізнес Контакт в зазначений вище строк.

Відповідно до ст. 680 ЦК України, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років. Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару. Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Сторони не покликались на невідповідність умов договору вимогам закону, з матеріалів справи такої невідповідності не вбачається.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення прав позивача та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до спірних відносин. Як зазначає відповідач, позовна давність до вимог, пов`язаних із неналежною якістю поставленого товару встановлену у ч. 8 ст. 269 ГК України тривалістю в 6 місяців. Однак, встановивши факт поставки товару неналежної якості на підставі протоколів випробувань харчової продукції, які були виконані НДЦ випробувань продукції ДП Укрметртестстандарт від 28.08.2015, позивач звернувся із позовом лише 01.07.2016. Відтак, вважає, що станом на дату подання позовної заяви спливли строки позовної давності, що у відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Як роз`яснено у п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів (зі внесеними змінами та доповненнями), за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

У п.2.3 вищенаведеної Постанови вказано, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Таким чином, враховуючи той факт, що суд визнав позовні вимоги обгрунтованими, керуючись вищевказаними нормами щодо застосування у даній справі позовної давності, суд зазначає наступне.

Зобов`язання з поставки товару виникли між двома юридичними особами як суб`єктами господарювання; метою зазначених зобов`язань є досягнення господарських результатів, тобто отримання прибутку; у зазначеному зобов`язанні наявне поєднання майнових та організаційних аспектів; сторони вільні у виборі контрагента та умови зобов`язання ними погоджено на власний розсуду відповідності із приписами статті 626 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва-підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 1 ГК України передбачено, що цей кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини ( цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно із ч. 2 ст. 9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом .

Згідно із ч. 1 ст.4 ГК України, не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України. При цьому, відповідно до ч. 2 ст.4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим кодексом.

Тобто, Господарський кодекс України по відношенню до Цивільного кодексу України є систематизованим законодавчим актом, який регулює особливості господарських відносин.

Таким чином, спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Винятком є випадки, коли норми ГК України не містять особливостей регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами ЦК України.

Зазначене стосується і положень про позовну давність. А тому, при вирішенні питання про застосування строків позовної давності суду слід ретельно з`ясовувати правову природу укладеного між сторонами договору.

Оскільки суд прийшов до висновку, що між сторонами спору виникли зобов`язання за договором поставки в ході здійснення ними господарської діяльності, а відтак регулювання даних правовідносин здійснюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей притаманних даним відносинам.

Частиною 1 ст.223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

За приписами ч. 8 ст.269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених товарів.

В свою чергу відповідно до ст. 681 ЦК України, до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених ст. 680 цього кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Аналіз норм ч. 8 ст. 269 ГК України та ст. 680 ЦК України свідчить, що передбачені строки позовної давності за своєю правовою природою є два різних строки. Так, визначений ч. 8 ст.269 ГК України строк стосується договору поставки товару, тоді як строк обумовлений ст. 680 ЦК України є строком, який застосовується щодо договору купівлі-продажу товару.

За приписами ст. 256 ЦК України, позовна давність-це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що мало місце у цій справі, є підставою для відмови в позові.

Відповідний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.08.2019 № 911/1205/18.

Враховуючи наведене, відносини сторін регулювались договором поставки, для якого згідно ч. 8 ст. 269 ГК України встановлено шестимісячний строк, в межах якого права позивача підлягали судовому захисту.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності у позивача розпочався з 28.08.2015, після проведення досліджень та отримання протоколів випробувань харчової продукції, якими було встановлено факт невідповідності товару вимогам до якості товару. Між тим, ТзОВ Еко звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про зобов`язання вчинити дії 07.07.2016, тобто після спливу строку позовної давності встановленого ч. 8 ст. 269 ГК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яку у відповідності до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ як джерело права, позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі №6-68цс15.

Сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною, є самостійною підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності та зважаючи на сплив строку позовної давності до правомірно заявлених позовних вимог, а також враховуючи відсутність пояснень позивача щодо поважності причин пропуску позовної давності, суд дійшов висновку в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Відповідно до положень ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити повністю.

2.Призначити на 28.09.2020 о 09:40 год. судове засідання щодо вирішення судових витрат відповідача . Зобов`язати відповідача до 22.09.2020 подати суду письмові докази понесених відповідачем судових витрат. Копії вказаних доказів надіслати позивачу, докази надіслання надати суду.

Рішення складено 22.09.2020

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Н.В. Мороз

Суддя М.М. Синчук

Суддя А.Б. Мазовіта